Постанова № 16472232, 15.06.2011, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2011 р. Справа № 5004/280/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Савченко Г.І.

судді Грязнов В.В. , судді Тимошенко О.М. при секретарі судового засідання Яковлєв Д.В.

за участю представників сторін:

Від позивача - представник ОСОБА_1. дов.№2606 від 09.11.2010 року.

Від відповідача - представник ОСОБА_2. дов.б/н., від 09.03.2011 року

Від органу прокуратури - не з"явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Приватного підприємства "Явір-Ковель" на рішення господарського суду Волинської області від 10.03.11 р. у справі №5004/280/11 (суддя Якушева Інна Олександрівна )

за позовом Ковельського міжрайоного прокурора в інтересах держави від імені Ковельської міської ради в особі підприємства теплових мереж "Ковельтепло"

до Приватного підприємства "Явір-Ковель"

про стягнення в сумі 38 664 грн. 88 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 10.03.2011 року у справі №5004/280/11 позов задоволено.

Стягнуто із приватного підприємства "Явір-Ковель" (м. Ковель, вул. Сагайдачного, 7, код ЄДРПОУ 30375369) на користь державного підприємства теплових мереж “Ковельтепло” (м.Ковель, вул.Володимирська, 97а, код ЄДРПО 30514446) 36840 грн. 24 коп. заборгованості, 380 грн. 31 коп. пені, 348 грн. 92 коп. процентів річних, 1095 грн. 41 коп. збитків, завданих інфляцією, а всього 38664 грн. 88 коп.

Стягнуто із приватного підприємства "Явір-Ковель" (м. Ковель, вул. Сагайдачного, 7, код ЄДРПОУ 30375369) в доход Державного бюджету України 386 грн. 65 коп. державного мита на р/р 31113095700002, одержувач коштів: УДК у м. Луцьку, банк одержувача: ГУДКУ у Волинській області, код одержувача: 21741605, МФО 803014, КБК 22090200; 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на р/р 31212264700002, одержувач коштів: УДК у м. Луцьку, банк одержувача: ГУДКУ у Волинській області, код одержувача: 21741605, МФО 803014, КЕКД 22050003.

Відповідач приватне підприємство "Явір-Ковель" подав апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду. Просить його скасувати, в позові відмовити.

Посилається на неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права. А саме:

09.03.2011 року директор Підприємства подала суду заяву про відкладення розгляду справи, тому що представник підприємства у суді Шемет І. К. брав участь у розгляді справи Львіським апеляційним адміністративним судом. Оскільки ЛААС при повідомленні про час і місце розгляду справи надсилає повідомлення тільки сторонам, то підтвердження про розгляд справи можливо надати після її закінчення. Із-за цього до клопотання про відкладення судового розгляду не прикладено виклику у ЛААС.

Господарський суд Волинської області, порушуючи приписи п. 1 ч. 1 ст. 77 ГПК України провів розгляд справи. Оскільки відповідача позбавлено права на змагальний гласний рогляд справи, то рішення суду не можна вважати законним, яке підлягає до скасування із-за цих підстав.

При розгляді справи 10.03.2011 року судом не встановлено, якими доказами позивачем ПТМ підтверджується надання послуг теплопостачання як це вимагається пунктом 3.1 договору на відпуск теплової енергії від 03 вересня 2010 року за № 145.

Згідно цього пункту договору плата за теплову енергію (опалення, підігрів води) проводиться відповідно до показників приладів обліку теплової енергії та гарячої води.

Судом у рішенні не вказано чи надані позивачем дані приладів обліку, щоб можливо було встановити факт надання (відсутності надання) послуги теплопостачання, її кількість та якість.

У справі № 5004/280/11 є договір за № 145, але суд з невідомих причин не вказує про наявність у договорі п. 3.1, який врегульовує порядок оплати.

Оскільки відсутні докази про кількість відпущеної теплової енеріії, то задоволення позову ПТМ є передчасним.

В судовому засіданні Рівненського апеляційного господарського суду представник відповідача підтримує доводи апеляційної скарги.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні заперечує доводи апеляційної скарги. Подав клопотання про залучення до матеріалів справи, відомості обліку використання теплової енергії відповідачем за листопад-грудень 2010 року, січень 2011 року, тип лічильника СВТУ -10м №16383, акти фіксації показників лічильника теплової енергії, пломбування лічильника.

У відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні представник позивача вказав, що показники лічильника гарячого водопостачання знімалися інженером з контролю тепловодоприладів підприємства в присутності споживача та фіксувалися у відповідному акті. Показники лічильника теплової енергії також фіксувалися в акті за підписом працівника "Ковельтеплоенерго".

Представник органу прокуратури в судове засідання Рівненського апеляційного господарського суду не з"явився. В установленому порядку був повідомлений про час і місце судового засідання. Явка обов"язковою не визнавалась. Матеріали справи дозволяють розглянути апеляційну скаргу без його участі.

Дослідивши докази у справі, Рівненський апеляційний господарський суд встановив.

Прокурор в позовній заяві просив стягнути з відповідача 39061,12 грн., з них: 36840,24 грн. заборгованості за передану впродовж лютого-березня 2008р., листопада-грудня 2010р., січня 2011р. на підставі угод №145 від 01.11.2007р., №145 від 03.09.2010р. теплоенергію, 776,55 грн. пені за період з 16.08.2010р. по 15.02.2011р., 348,92 грн. процентів річних за період з 16.03.2008р. по лютий 2011р., 1095,41 грн. збитків, завданих інфляцією, за період з 16.03.2008р. по січень 2011р. включно.

Давши оцінку доказам у справі, Рівненський апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

01.11.2007р. між сторонами у справі було укладено угоду №145 на відпуск теплової енергії і гарячої води на приміщення по вул. Сагайдачного, 7 у м. Ковелі площею 158,9 м.кв. (пральня, хімчистка), та лазню.

За приписами п. 1 цієї угоди тарифи на послуги теплопостачання визначаються рішенням міської ради.

Відповідно до п.12 угоди всі розрахунки проводяться згідно рахунків, оплата яких проводиться до 10-го числа наступного місяця.

03.09.2010р. між сторонами у справі було укладено угоду №145 на відпуск теплової енергії, згідно з п.1.1., 3.2. якої позивач зобовязався відпускати споживачу теплову енергію на обєкт по вул. Сагайдачного, 7 у м. Ковелі приміщення лазні площею 158,9 м.кв., а відповідач - оплачувати вартість спожитої теплоенергії (опалення, підігрів води) в строк та на умовах, визначених договором.

За приписами п. 1.1 цієї угоди тарифи на послуги теплопостачання визначаються рішенням міської ради.

Відповідно до п.п.«В» п.2.9. угоди №145 від 03.09.2010р. споживач зобовязувався проводити щомісячно оплату за послуги не пізніше 15-го числа, наступного за розрахунковим місяця, на основі виставлених рахунків в поточному місяці до 25-го числа.

Тарифи на послуги теплопостачання були затверджені рішеннями виконавчого комітету Ковельської міської ради №26 від 29.01.2007р., №87 від 22.02.2008р., №531 від 12.11.2009р., №150 від 08.04.2010р.

На виконання умов угод №№145 від 01.11.2007р., 03.09.2010р. позивач впродовж лютого-березня 2008р., листопада-грудня 2010р., січня 2011р. передав відповідачу теплової енергії на суму 36840,24 грн., що підтверджується рахунками на оплату №37821 від 26.02.2008р., №38141 від 31.03.2008р., №0145-11 від 29.11.2010р., №0145-12 від 28.12.2010р., №0145-01 від 27.01.2011р. (а.с.22-24).

Проведену відповідачем за спірний період оплату позивачем зараховано в рахунок погашення заборгованості, стягнутої за рішенням господарського суду Волинської області від 14.05.2008р. у справі №01/30-38.1.

Вартість теплоенергії, переданої впродовж лютого-березня 2008р., листопада-грудня 2010р., січня 2011р., залишилась неоплаченою.

Враховуючи наведене, заборгованість відповідача за спірний період складає 36840,24 грн. (розрахунок а.с.9). Доказів, які б спростовували цю заборгованість або доказів її оплати відповідач суду не подав.

Згідно із ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193, ч.1 ст.275 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Статтею 24 Закону України «Про теплопостачання» передбачено права та основні обов'язками споживача теплової енергії.

Одним із основних обовязків споживача теплової енергії є додержання вимог договору та нормативно-правових актів.

Крім цього, як зазначено в ч.4 цієї статті споживач теплової енергії несе відповідальність за порушення умов договору з теплопостачальною організацією.

Згідно із ст.ст.526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки відповідач не виконав належним чином взятих за договорами №145 від 01.11.2007р., №145 від 03.09.2010р. зобовязань, не оплатив вартості спожитої ним впродовж лютого-березня 2008р., листопада-грудня 2010р., січня 2011р. теплоенергії, позовна вимога про стягнення з нього 36840,24 грн. заборгованості обґрунтована і підлягає до задоволення.

У відповідності із ст.ст.610, 611, ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов"язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 15 угоди №145 від 01.11.2007р. у випадку несвоєчасної оплати за послуги передбачено обовязок сплати відповідачем пені в розмірі подвійної облікової ставки Нацбанку України.

Згідно з п.4.1. угоди №145 від 03.09.2010р. у випадку несвоєчасної оплати за послуги споживачу нараховується пеня в розмірі 1% за кожен день прострочки платежу відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" від 22.11.1996р.

У відповідності із п.1 ст.230, п.6 ст.232 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.625 Цивільного Кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

У звязку із порушенням відповідачем строків оплати вартості спожитої за спірний період теплоенергії у строки, встановлені угодами на теплопостачання, з нього слід стягнути 380,31 грн. пені за період з 16.12.2010р. по 15.02.2011р., 348,92 грн. процентів річних за період з 16.03.2008р. по лютий 2011р. включно, 1095,41 грн. збитків, завданих інфляцією, за період з 16.03.2008р. по січень 2011р. включно.

Крім того, що стосується договірних відносин , то згідно укладеної угоди № 145 від 01.11.2007р. ПП "Явір - Ковель" зобов'язувалось сплачувати за послуги теплопостачання в опалювальний період , виходячи з вартості 1 кв. м опалювальної площі за встановленими рішенням виконавчого комітету Ковельської міської ради тарифами.

03.09.2010р. було укладено Договір № 145 на відпуск теплової енергії в приміщення відповідача по вул. Сагайдачного, 7 в м. Ковелі. Відповідно до п. 3.1 Договору плата за теплову енергію (опалення, підігрів води) проводиться відповідно до показників приладів обліку теплової енергії та гарячої води, виходячи з вартості 1 Гкал теплової енергії, та 1 куб. м води згідно затверджених тарифів органами місцевого самоврядування. На виконання умов договорів підприємством за період з лютого 2008р. - січень 2011р. включно відпущено відповідачу теплової енергії на суму 36840 грн. 24 коп.

Згідно підпункту в) п.2.9 Договору № 145 від 03.09.2010р. відповідач зобов'язаний проводити щомісячно оплату за послуги не пізніше 15 числа, наступного за розрахунковим, місяця на основі виставлених рахунків в поточному місяці до 25 числа. Письмових заяв від відповідача з приводу невизнання ним рахунків чи їх неоплати на ПТМ „Ковельтепло„ не надходило. Тим більше показники лічильника гарячого водопостачання знімалися інженером з контролю тепловодоприладів підприємства в присутності споживача та фіксувалися у відповідному акті.

Показники лічильника теплової енергії також фіксувалися в акті за підписом працівника ПТМ „Ковельтепло„. Перед початком опалювального сезону 2010 - 2011рр відповідачем подано акт пломбування та реєстрації водолічильників від 16.09.2010р.

08.09.2010р. комісійно було складено акт прийняття в експлуатацію лічильника теплової енергії приміщення по вул. Сагайдачного, 7 в місті Ковелі.

У зв"язку з цим судова колегія задовольняє клопотання позивача про залучення до матеріалів справи відомості обліку використання теплової енергії відповідачем за листопад-грудень 2010 року, січень 2011 року.

Дані документи (вказані вище акти) підтверджують споживання відповідачем теплової енергії за показниками лічильника.

Вказані документи не надавались позивачем при вирішенні спору в суді першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.101 ГПК України, апеляційний суд переглядає справу за наявними у ній і додатково наданими доказами.

Додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ ГПК України" - додаткові докази, подані стороною в обгрунтування її відзиву на апеляційну скаргу, приймаються і розглядаються апеляційним судом без обмежень, встановлених ст.101 ГПК України.

Посилання апелянта на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права спростовується наступним.

Так, ухвалою Господарського суду Волинської області від 22.02.2011р порушено провадження по справі, зобов"язано відповідача в порядку попередньої підготовки справи до розгляду в срок до 08.03.2011р. подати обгрунтовані письмові пояснення на заявлений позов.

Також даною ухвалою попереджено сторони, що у разі неподання витребуваних судом документів та неявки в судове засідання сторін спір буде розглянуто за наявними в справі матеріалами. Ухвала сторонам надіслана рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідач не виконав вимоги суду, письмові пояснення на заявлений позов не подав, в судове засідання не заявився. Тому, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що відповідачі не скористався сзоїм правом надати пояснення, надіславши поштою і розглянув справу відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними матеріалами в справі.

За таких обставин, рішення місцевого господарського суду зміні, скасуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Явір-Ковель" на рішення господарського суду Волинської області від 10 березня 2011 року по справі №5004/280/11 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Волинської області від 10 березня 2011 року по справі №5004/280/11 залишити без змін.

3. Матеріали справи №5004/280/11 повернути в господарський суд Волинської області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Савченко Г.І.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Тимошенко О.М.