Постанова № 16472186, 07.06.2011, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2011 р.

Справа № 5024/301/2011

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі: Головуючого судді: Лашина В.В. Суддів: Єрмілова Г.А.

Воронюка О.Л.

При секретарі: Хом’як О.С.

за участю представників сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області

на рішення господарського суду Херсонської області від 30.03.2011 року

зі справи № 5024/301/2011

за позовом Державної екологічної інспекції в Херсонській області

до Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області

про стягнення 65 154 грн. 05 коп.

ВСТАНОВИЛА:

23 лютого 2011 року Державна екологічна інспекція в Херсонській області (далі –ДЕІ в Херсонській області) звернулась до господарського суду Херсонської області з позовом до Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області (в подальшому –Лазурненська селищна рада) про стягнення 65 154,05 грн. збитків, заподіяних відповідачем внаслідок самовільного вирубування 67 штук сухостійних дерев тополі та допущеними порушеннями вимог, унормованих ст. ст. 12, 38, 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ч. 2 ст. 25 Закону України «Про рослинний світ».

Рішенням господарського суду Херсонської області від 30.03.2011 р. (суддя Александрова Л.І.) позовні вимоги задоволено у повному обсязі, з Лазурненської селищної ради на користь держави в особі ДЕІ у Херсонській області з перерахуванням до спеціального фонду охорони навколишнього природного середовища Лазурненської селищної ради стягнуто 65 154,05 грн., в доход Державного бюджету України стягнуто 651,54 грн. держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з цим рішенням, Лазурненська селищна рада просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, посилаючись на неповне з`ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, оскільки визначена позивачем сума збитків до стягнення не відповідає приписам постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 р. № 685 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу», де у примітки 2 Додатку № 1 до цієї постанови вказано про те, що за незаконне вирубування сухостійних дерев розмір шкоди, обчислений за зазначеною таксою, повинен бути зменшений у два рази. Крім цього, апелянт наголошує на тому, що знесений сухостій не можна вважати лісом та відносити його до лісового фонду України у відповідності до приписів ст. 4 Лісового кодексу України, а тому ДЕІ в Херсонській області необґрунтовано застосовані положення постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 р. № 685.

У відзиві на апеляційну скаргу, ДЕІ у Херсонській області вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними.

Представники сторін в судове засідання не з’явились, про час, дату та місце розгляду справи неодноразово повідомлялись належним чином, причини нез’явлення в судове засідання не повідомили.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі. Відшкодування збитків є одним із способів захисту цивільних прав (п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України). Держава в особі уповноважених органів також може бути учасником цивільних відносин (ч. 2 ст. 2 ЦК України), в тому числі відносин відшкодування шкоди.

Виходячи з положень ст. 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», п. 5 Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 548 від 19.12.2006 р., до повноважень Державної екологічної інспекції як спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, її органів на місцях належить подання позовів про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Як вбачається з матеріалів справи, листом від 30.08.2010 р. за № 2-12-453 Лазурненська селищна рада звернулась до районної державної адміністрації у Скадовському районі Херсонської області для розгляду питання щодо санітарної очистки лісосмуги вздовж автошляху на відрізку Лазурне-Херсон, однак відповіді не отримала.

29 вересня 2010 року виконкомом Лазурненської селищної ради прийнято рішення № 124 «Про санітарну очистку лісосмуг»з метою виявлення дерев, що досягли вікової межі та створюють загрозу людям, спорудам, автотранспорту.

Актом без номеру і дати комісією, створеною за згаданим рішенням відповідача, виявлено 67 дерев тополі, що є сухими та знаходяться в аварійному стані, становлять пряму загрозу життю та здоров`ю людей і автотранспорту.

08.12.2010 р. ДЕІ в Херсонській області проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Лазурненською селищною радою та за результатами цієї перевірки складено акт № 03-17/159. Акт підписано представником відповідача без будь-яких застережень та зауважень.

Зазначеним актом встановлено факт здійснення відповідачем за межами смт. Лазурне на території Скадовської райдержадміністрації Херсонської області, без відповідних дозвільних документів на спеціальне використання лісових ресурсів, вирубування 61 дерев тополі до ступеня припинення росту в порушення ст. 69, п. 1 ч. 1 ст. 105 Лісового кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 р. № 761 «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів»та п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 р. № 724 «Про затвердження Правил поліпшення якісного складу лісів».

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 40 Закону України «Про рослинний світ»порушення законодавства про рослинний світ тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України. Відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ несуть особи, винні, зокрема, у: самовільному спеціальному використанні природних рослинних ресурсів; порушенні правил загального використання природних рослинних ресурсів; протиправному знищенні або пошкодженні об'єктів рослинного світу.

Частиною 2 ст. 105 Лісового кодексу унормовано, що відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Статтею 1166 Цивільного Кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка її завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно з приписами ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Розмір шкоди визначений ДЕІ в Херсонській області на підставі Додатку № 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 р. № 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» та становить 47 683 грн. без індексації та з урахуванням індексації дорівнює 65 154,05 грн.

Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ДЕІ в Херсонській області, цілком вірно встановив обставини порушення Лазурненською селищною радою природоохоронного законодавства України.

Твердження Лазурненської селищної ради про неправильне застосування до спірних правовідносин норм, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 р. № 685 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу», тому що знесений сухостій не відноситься до лісового фонду, судова колегія вважає помилковим.

Частиною 1 ст. 4 Лісового кодексу встановлено, що до лісового фонду України належать лісові ділянки, в тому числі захисні насадження лінійного типу, площею не менше 0,1 гектара.

Відповідачем не доведено, що вирубування 61 дерев тополі відбулося на площі меншою 0,1 га.

Виходячи з п. 1.6 Роз`яснення Вищого господарського суду України від 27.06.2001 р. N 02-5/744 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища», вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника. Отже позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Одночасно з цим, судова колегія погоджується з доводами апелянта щодо неправильного розрахунку сум збитків, спричинених внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

Відповідно до ч. 4 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні та фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, завдану внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту визначено у Додатку № 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 р. № 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу».

При цьому, у примітці 2 згаданого додатку встановлено, що за незаконне вирубування сухостійних дерев розмір шкоди обчислюється за цією таксою, зменшеною у 2 рази.

Саме 61 штук сухостійних дерев тополі було вирублено відповідачем, що підтверджено актом знесення сухих, аварійних дерев тополі /а.с. 6/ та зазначено позивачем як у позовній заяві, так не спростоване й у відзиві на апеляційну скаргу.

При цьому, ДЕІ у Херсонській області наголошує на тому, що в незалежності від вирубування сухих чи інших дерев, у спірному випадку слід користуватися саме Додатком 1 і Приміткою 3, якою визначаються пошкоджені до ступеня припинення росту дерева та які в будь-якому випадку вважаються діловими.

Однак судова колегія з цими твердженнями погодитися не може, оскільки у зазначеній примітці йде мова про методологію встановлення пошкоджених дерев до ступеня припинення росту, тоді як матеріали справи доводять те, що зрублені відповідачем дерева були сухими, що передбачає застосування у такому випадку саме положень примітки 2 Додатку № 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 р. № 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу».

Цим обставинам суд першої інстанції належної правової оцінки не дав.

Отже, розмір шкоди, що підлягає стягненню з Лазурненської селищної ради за порушення природоохоронного законодавства, становить саме 32 577,03 грн.

За таких обставин, судова колегія вважає, що оскаржуване рішення господарського суду Херсонської області підлягає зміні та з Лазурненської селищної ради на користь позивача слід стягнути 32 577,03 грн. шкоди, завданої порушенням природоохоронного законодавства, 325,77 грн. держмита. В решті рішення підлягає залишенню в силі.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області задовольнити частково, а рішення господарського суду Херсонської області від 30.03.2011 р. по справі № 5024/301/2011 –змінити, позов задовольнити частково.

Стягнути з Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області (75722, смт. Лазурне Скадовського району Херсонської області, ідентифікаційний код 04526457) на користь Державної екологічної інспекції в Херсонській області 32 577,03 грн. збитків з перерахуванням до спеціального фонду охорони навколишнього природного середовища Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області на р/р 331119331700269, код ККД 24062100 у ВДК Скадовського району, код ЄДРПОУ 24103683, МФО 852010.

Стягнути з Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області (75722, смт. Лазурне Скадовського району Херсонської області, ідентифікаційний код 04526457) в доход Державного бюджету (одержувач: код 24104230 Відділення Держказначейства, м. Херсон, Банк Управління Держказначейства в Херсонській області, МФО 852010, р/р 31119095700002, призначення платежу: код 22090200, символ звітності 095) –325,77 грн. держмита.

В решті рішення залишити без змін.

Стягнути з Державної екологічної інспекції в Херсонській області (73026, м. Херсон, пров. Казацький, 10, ідентифікаційний код 34906216) на користь Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області (75722, смт Лазурне Скадовського району Херсонської області, ідентифікаційний код 04526457) 162,89 грн. держмита за апеляційний розгляд справи.

Накази доручити видати господарському суду Херсонської області.

Головуючий суддя В.В. Лашин

Суддя Г.А. Єрмілов

Суддя О.Л. Воронюк

Повна постанова складена 08.06.2011 р.