Постанова № 16471934, 02.06.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

02.06.11 Справа № 21/118

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузя В.Л.

суддівЮркевича М.В.

Желіка М.Б.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради за вих. № 422/09-15/в від 25.03.11

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 25.02.11

у справі № 21/118

за позовом Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, м. Івано-Франківськ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінсталпроект», м. Івано-Франківськ

про стягнення 357567 грн. орендної плати та пені на суму 36951,86 грн.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінсталпроект», м. Івано-Франківськ

до відповідача Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, м. Івано-Франківськ

за участю третьої особи на стороні відповідача Фонд комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська, м. Івано-Франківськ

про визнання недійсним договору оренди нежитлових приміщень № ДО-2150 від 22.06.07 з моменту його вчинення

за участю представників:

від позивача за первісним позовом Тарновська І.Я. - представник;

від відповідача за первісним позовомОстапюк М.П. представник;

від третьої особи не зявився.

У судовому засіданні від 19.05.11 було оголошено перерву до 02.06.11.

Представникам сторін розяснено права та обовязки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України, заяв про відвід суддів не надходило.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 25.02.11 у справі № 21/118 (суддя Скапровська І.М.) первісний позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ «Укрінсталпроект»на користь Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради 10 491,77 грн. орендної плати, 917, 24 грн. пені, 114,48 грн. державного мита та 6,82 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; відмовлено в задоволені зустрічного позову ТОВ «Укрінсталпроект»до Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради за участю третьої особи на стороні відповідача: Фонду комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська про визнання недійсним договору оренди нежитлових приміщень № ДО-2150 від 22.06.07 з моменту його вчинення.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 25.02.11 у справі № 21/118 скасувати в частині задоволення первісного позову та стягнення 10491,77 грн., орендної плати, 917, 24 грн. пені, 114,48 грн. державного мита та 6,82 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, прийняти нове рішення, яким задоволити первісні позовні вимоги, в решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Скаржник зазначає про те, що суд першої інстанції, приймаючи оскаржене рішення в частині часткового задоволення первісного позову, неповно врахував обставини, що мають значення для справи. Зокрема, скаржник зазначає, що місцевий господарський суд, посилаючись на те, що рішенням виконкому Івано-Франківської міської ради № 377 від 19.07.07 кімнати №№41,42,43 в гуртожитку по АДРЕСА_1, що в м. Івано-Франківську, були надані для проживання громадянам ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3, не врахував, що ці особи мали право вселитися у дані приміщення лише на підставі ордерів, які видані 27.07.09. Тобто, на думку скаржника, ТОВ «Укрінсталпроект», не звертаючись до виконкому із питанням про внесення змін до спірного договору оренди в частині орендованих площ, які фактично використовуються відповідачем, та відповідним перерахунком розміру орендної плати, повертаючи орендовані приміщення площею 355,3 кв.м по акту приймання-передачі від 16.12.09 (в апеляційній скарзі скаржник помилково зазначив його дату як 01.12.10), не заперечував факт використання ним цих приміщень, які були передані йому відповідно до умов договору № ДО-3150 від 22.06.07, до моменту їх повернення. Відтак, як зазначає скаржник, первісні позовні вимоги щодо стягнення орендної плати за період з 22.06.07 по 16.12.09 підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідач за первісним позовом подав заперечення на апеляційну скаргу, в якому просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з підстав правомірності та обґрунтованості рішення суду.

Представники сторін у судовому засіданні навели свої доводи та заперечення, викладені відповідно в апеляційній скарзі та у запереченнях на апеляційну скаргу.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін у судових засіданнях, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне:

Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення з ТОВ «Укрінсталпроект»357567 грн. орендної плати та 36951,86 грн. пені, а також судових витрат.

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 22.06.07 між виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради (орендодавець) та ТОВ «Укрінсталпроект»(орендар) був укладений договір оренди нежитлових приміщень № ДО-3150, відповідно до умов орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення площею 355,3 кв.м (приміщення 44-4, 44а-3. 43а-3, 43-4, 42-4, 42а-3, 41а-4, 41-3, ХІІІ:ХХІІІ, ХХVІІ:ХХІХ, а також приміщення коридору площею 28,7кв.м. згідно з по поверховим планом на будинок), розташованих на першому поверсі в будинку за адресою: м. Івано-Франківськ, АДРЕСА_1, який перебуває на балансі ЖЕО № 7, терміном до 16.03.10 для використання під офіс (надалі по тексту договір оренди).

Приміщення передано в оренду на підставі рішення виконавчого комітету міської ради від 22.06.07 № 325 (п.1.2 договору оренди).

На виконання п. 2.1. договору оренди між сторонами був підписаний акт приймання-передачі в оренду нежитлових приміщень, розташованих в будинку за адресою: м. Івано-Франківськ, АДРЕСА_1, на підставі якого зазначені приміщення і були передані в оренду (а.с. 14).

Відповідно до цього акту орендар в присутності орендодавця ознайомився з приміщеннями і не мав зауважень щодо них, оскільки приміщення відповідають умовам договору оренди і перебувають у належному стані, придатному для використання.

В розділі 3 договору оренди сторони визначили та погодили умови нарахування та сплати орендної плати. Зокрема, місячний розмір орендної плати становить 7 718,03 грн., крім того ПДВ-1543,61 грн. з врахуванням індексу інфляції за поточний місяць; визначена орендна плата перераховується з рахунку орендаря на рахунок Фонду комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківськ в термін до 20 числа місяця, що слідує за звітним місяцем.

Угодою № УО-3150-1 від 21.08.07 про внесення змін до договору оренди, сторони внесли зміни щодо місячного розміру орендної плати, яку повинен сплачувати орендар. А саме, у п. 11.2 даної угоди передбачено, що орендарю надано дозвіл на відстрочку сплати заборгованості з орендної плати на період до 31.12.07, з умовою, що нарахована за період відстрочки орендна плата буде сплачена орендарем в термін до 31.12.07 з врахуванням індексу інфляції.

Як зазначає позивач за первісним позовом, відповідачем не виконано умов договору оренди та угоди № УО-3150-1 від 21.08.07 про внесення змін до договору оренди в частині сплати орендної плати, що слугувало підставою для виникнення у нього боргу по орендній платі за період з 22.06.07 по 16.12.09 в розмірі 357 567 грн., на яку нараховано 36951,86 грн. пені за період з 21.03.10 по 20.09.10 (а.с. 18,19). У звязку з чим, позивачем була надіслана на адресу відповідача претензія про неналежне виконання умов договору оренди нежитлових приміщень з вимогою сплатити заборгованість з орендної плати та нараховану пеню (а.с. 16-17, а.с. 16 на звороті). Проте, ця претензія була залишена відповідачем без належного реагування.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України господарські зобовязання повинні виконуватися у відповідності до умов договору, належним чином та в установлений строк.

За змістом статей 599 та 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 19.07.07 № 377 було надано гуртожиток для проживання по АДРЕСА_1, а саме громадянам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 кімнати №№ 41,42,43.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що орендна плата підлягає стягненню з відповідача за первісним позовом за період з 22.06.07 по 19.07.07 (дати прийняття виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради рішення про надання кімнат №№ 41,42,43 громадянам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, а кімната № 44 надана громадянину ОСОБА_5 (а.с. 52).

В обґрунтування своїх висновків суд зазначає про те, що з моменту прийняття орендодавцем відповідного рішення (№ 377 від 19.07.07) про передачу нежитлових приміщень наданих в оренду для використання під офіс ТОВ «Укрінсталпроект», під житло громадянам, було унеможливлено використання їх орендарем, а відтак, з цього моменту орендодавець втратив право щодо нарахування орендарю орендної плати за їх використання.

Проте, суд першої інстанції не прийняв до уваги, що зазначені кімнати є лише частиною приміщень, які надані в оренду відповідачу відповідно до договору оренди від 22.06.07 і останній не довів, що без цих кімнат ним не могли бути використані за призначенням інші орендовані приміщення.

Також, суд першої інстанції не встановив, коли кімнати №№ 41-44 фактично були надані вищезгаданим громадянам для проживання.

Як встановлено Львівським апеляційним господарським судом та вбачається з матеріалів справи, рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № 377 від 19.07.07 кімнати №№ 41,42,43 в гуртожитку по АДРЕСА_1 були надані під житло громадянам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, кімната № 44 надана громадянину ОСОБА_1, що підтверджується наявними в матеріалах справи ордерами на житлову прощу в гуртожитку, виданими 27.03.08 цим громадянам на підставі рішення міськвиконкому від 18.11.08 №№ 561 щодо кімнат №№42,43, та № 95 щодо кімнати № 41 (а.с. 50,51,59, а.с. 76-79). Як зазначено судом першої інстанції, ордер на житло (кімната № 44) виданий громадянину ОСОБА_5, був оглянутий у судовому засіданні.

У листі за вих. № ФКВ-02/149 від 20.01.09 «Про виконання протокольного доручення комісії міськвиконкому з питань оренди об'єктів комунальної власності міста»(а.с. 70-72) Фонд комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківськ повідомляє сторін у справі, що нежитлові приміщення кімнат №№ 41-44 за адресою АДРЕСА_1, м. Івано-Франківськ, які згідно з укладеним між Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради та ТОВ «Украінсталпроект»договором оренди № ДО-3150 від 22.06.07 були надані останньому в строкове платне користування для використання під офіс, відповідно до рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 19.07.07 були надані під житло громадянам. На підтвердження своїх тверджень, Фонд посилається на лист відповідь ЖЕО № 7 за вих. № ФКВ-02/2139 від 07.11.08, в якому останній повідомив про те, що приміщення №№ 41-44, які були виділені відповідно до рішення виконкому під житло, з серпня 2007 року цими громадянами фактично використовувалися.

Разом з цим, як вбачається з наявного в матеріалах справи акту приймання-передачі від орендаря до орендодавця нежитлових приміщень, розташованих в будинку за адресою: м. Івано-Франківськ, АДРЕСА_1, датованого 16.12.09, орендар передав, а орендодавець прийняв у задовільному технічному стані ці приміщення у звязку із припиненням дії договору оренди від 22.06.07 (а.с. 53). Даний акт підписаний уповноваженими представниками та скріплений печатками сторін та представником ЖЕО №7. Представник відповідача за первісним позовом факт підписання ним такого акту усно підтвердив у судовому засіданні.

Відтак, враховуючи вищенаведене, Львівський апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що з моменту прийняття орендодавцем відповідного рішення (№ 377 від 19.07.07) про передачу нежитлових приміщень, наданих в оренду для використання під офіс ТОВ «Укрінсталпроект», під житло громадянам стало неможливим використання їх орендарем, тобто лише тієї частини приміщень, а саме кімнат №№ 41-44, які використовувались громадянами з серпня 2007 року для проживання, що підтверджено матеріалами справи.

При цьому, належних та допустимих доказів щодо неможливості використання решти орендованих приміщень (площа 202,4 кв.м) з 19.07.07 під офіс відповідач за первісним позовом ні суду першої, ні суду апеляційної інстанції не подав, натомість в матеріалах справи міститься підписаний ним без зауважень акт приймання-передачі від 16.12.09, на підставі якого орендовані приміщення були повернуті власнику. Також, відповідачем за первісним позовом не подано суду жодних доказів звернення до орендаря із заявами про розірвання договору оренди протягом дії договору.

Натомість доводи скаржника про те, що зазначені громадяни мали право вселятися у кімнати під №№ 41-44 лише на підставі ордерів на жиле приміщення, які були їм видані 27.07.09, не спростовує того факту, що ці громадяни фактично використовували ці приміщення під житло з моменту прийняття відповідного рішення виконкомом міської ради, тобто з 19.07.07. Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14.10.08 , про які зазначає скаржник, не підтверджують вказаних доводів, оскільки рішення стосувались лише обовязку виконкому міської ради щодо видачі ордерів на кімнати №№ 42,43 у спірному приміщенні.

Посилання відповідача за первісним позовом на той факт, що після підписання акту приймання-передавання приміщень від 22.06.07, представниками ЖЕО № 7 було здійснено опечатування всіх орендованих приміщень є безпідставними та не ґрунтуються на жодних письмових доказах.

Крім того, як вбачається з наявного в матеріалах справи поверхового плану будівлі під № 34 по вул. Південний бульвар, що в м. Івано-Франківську, приміщення (кімнати під №№ 41-44) не створюють перешкод для орендаря у використанні решти орендованих ним приміщень з визначеним функціональним призначенням під офіс (а.с. 75).

Згідно з ч. 4 ст. 631 ЦК України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відтак, з урахуванням наведеного, первісні позовні вимоги в частині стягнення орендної плати за користування орендованим приміщенням площею 202,4 кв.м за період з 19.07.07 по 16.12.09 в розмірі 198231,15 грн. без врахування стягнутої правомірно судом першої інстанції орендної плати за період з 22.06.07 по 19.07.07 10491,77 грн. (відповідно до розрахунку) підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції про відмову в позові в цій частині - скасуванню. Разом з цим, у первісному позові в частині стягнення 148844,08 грн. орендної плати слід відмовити (357567 грн. (заявлена сума позову) 208722,92 грн. (сума яка підлягає стягненню з відповідача за первісним позовом).

Розрахунок розміру орендної плати, який міститься в матеріалах справи проводився Фондом комунальної власності територіального громади м. Івано-Франківськ за період з 22.06.07 по 16.12.09 (а.с. 81), виходячи з площі орендованих приміщень, що відповідно з 22.06.07 до 19.07.07 становила 355,3 кв.м та площі 202,4 кв.м (з 19.07.07 до 16.12.09 - дати підписання акту приймання-передачі цих приміщень від орендаря до орендодавця).

У пункті 5.1.1. договору оренди сторони узгодили, що за прострочення терміну сплати орендної плати або внесення орендної плати не в повному обсязі орендар сплачує на рахунок орендодавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення терміну сплати, розрахованої за кожний день прострочення платежу від суми заборгованості, що склалася з моменту виникнення заборгованості, включаючи день сплати заборгованості.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором, а відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Беручи до уваги, факт неналежного виконання відповідачем за первісним позовом (орендарем) своїх договірних обовязків в частині сплати орендної плати, позивачем була нарахована та заявлена до стягнення пеня в розмірі 36951,86 грн. за період з 21.03.10 по 20.09.10 (а.с. 19).

Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення первісних позовних вимог та стягнув 917,24 грн. пені. При цьому, слід зазначити, що суд першої інстанції в мотивувальній частині рішення не навів жодних доказів та обставин справи, на підставі яких було прийнято рішення про стягнення 917,24 грн. пені.

Проте, Львівський апеляційний господарський суд частково не погоджується з таким висновком місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, розрахунок пені був проведений позивачем за первісним позовом на підставі заборгованості в розмірі 357567 грн. та без врахування того, що облікова ставка НБУ за період з 21.03.10 по 20.09.10 змінювалася (при розрахунку позивачем була взята облікова ставка НБУ в розмірі 10,25 %).

Згідно з постановами НБУ облікова ставка за вказаний період змінювалася з 12.08.09 10,25000 %, (постанова НБУ від 10.08.09 № 468), з 08.06.10 9,5000% (постанова НБУ від 07.06.10 № 259), з 08.07.10 8,5000 % (постанова НБУ від 07.07.10 № 320), з 10.08.10 7,7500 % (постанова НБУ від 09.08.10 № 377).

Відповідно до розрахунку, проведеного Львівським апеляційним господарським судом, за період заборгованості, який зазначений позивачем, проте з врахуванням суми заборгованості, яка підлягає стягненню в розмірі 208722,92 грн. та розміру облікових ставок НБУ, які діяли протягом зазначеного періоду, сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача за первісним позовом становить 19451,23 грн. (за період з 21.03.10-07.06.10 9260,99 грн., за період з 08.06.10-07.07.10 3259,50 грн., за період з 08.07.10-09.08.10 3208,04 грн., за період з 10.08.10-20.09.10- 3722,70).

Враховуючи вищенаведене, рішення суду щодо відмови в задоволенні первісного позову в частині стягнення 18533,99 грн. пені (19451,23 грн. 917,24 грн.) підлягає скасуванню.

Крім цього, слід зазначити, що розрахунок пені, поданий позивачем суду першої інстанції у судовому засіданні, про що свідчить відповідна відмітка на ньому (а.с. 80), не може бути взятий Львівським апеляційним господарським судом до уваги, оскільки до нього не додано відповідної заяви, із змісту якої вбачалося б волевиявлення позивача щодо зміни чи уточнення розміру позовних вимог.

Львівський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення зустрічних позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Укрінсталпроект»10.11.10 звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з зустрічним позов до виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради за участю третьої особи Фонду комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська про визнання договору оренди нежитлових приміщень № ДО-3150 від 22.06.07 недійсним з моменту його вчинення, мотивуючи заявлені вимоги тим, що, оскільки, відбулася передача наданих в оренду приміщень кімнат №№41,42, 43 та 44 під житлові кімнати для проживання громадян, він був позбавлений можливості фактично використовувати надані йому в оренду приміщення уже після підписання акту приймання-передачі приміщень в оренду. Відтак, ТОВ «Укрінсталпроект»не вбачало необхідності їх орендувати та вважало договір оренди № ДО-3150 є неукладеним, таким, що не вступив в дію, оскільки ще до його укладення орендодавець вчинив дії, які перешкодили орендарю користуватися майном.

В матеріалах справи містяться звернення орендаря до Фонду комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська (листи № 29/07-09 від 27.07.09, № 0703/1 від 06.03.09) з приводу того, що товариство не вбачає підстав до виконання умов договору оренди в частині сплати нарахованої орендної плати, оскільки фактично не використовує приміщення та відмовляється від договору.

При цьому, як випливає зі змісту договору оренди (п. 2.1 договору) вступ орендаря у користування приміщеннями настає після укладення цього договору з моменту його реєстрації та підписання уповноваженими представниками орендодавця та орендаря Акта приймання-передачі в оренду даних приміщень.

Відповідно до наявного в матеріалах справи, акту приймання-передачі в оренду приміщень від 22.06.07, засвідчений підписами та печатками сторін, вбачається, що орендар прийняв пропозицію орендаря щодо оренди приміщень без застережень (а.с. 14).

Львівський апеляційний господарський суд зазначає, що ні нормами чинного законодавства, ні нормами договору оренди від 22.06.07 не передбачено права орендаря (наймача) односторонньо відмовитися від договору оренди.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що під час дії договору оренди від 22.06.07 орендар звертався до орендодавця із заявами про його розірвання чи припинення з підстав зазначених у зустрічній позовній заяві.

Натомість, орендар вправі був звернутися до суду із заявою про розірвання договору у звязку із істотною зміною обставин, чого ним зроблено не було.

Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочинну є недодержання в момент вчинення правочинну стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

У відповідності до 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як правильно встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність підстав, в розумінні ст. 203 ЦК України та ст. 215 ЦК України, для визнання оспорюваного договору недійсним.

З врахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу задовольнити частково.

2.Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 25.02.11 у справі № 21/118 скасувати щодо часткової відмови у задоволенні первісного позову і частково змінити рішення. В цій частині прийняти нове рішення стягнути з ТОВ «Укрінсталпроект»(вул. Тисменицька, 239/12, м. Івано-Франківськ, 76000 (код 34084743) на користь Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76000, код 04054346, р/р 35424002000758, УДК в Івано-Франківській області, МФО 836014) 208722,92 грн. орендної плати, 19 451,23 грн. пені, 2281,74 грн. державного мита, 136,49 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті первісного позову відмовити.

3.Рішення суду по зустрічному позову залишити без змін.

4.Стягнути з ТОВ «Укрінсталпроект»(вул. Тисменицька, 239/12, Івано-Франківськ, 76000 (код 34084743) на користь Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради ( вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76000 (код 04054346, р/р 35424002000758, УДК в Івано-Франківській області, МФО 836014) 1083,82 грн. витрат по сплаті державного мита за перегляд судового рішення в апеляційному порядку по первісному позову.

5.Місцевому господарському суду видати відповідні накази.

6.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

7.Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

Головуючий суддя Кузь В.Л.

Суддя Юркевич М.В.

Суддя Желік М.Б.