Рішення № 16471760, 22.06.2011, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" червня 2011 р.Справа № 20/5025/748/11 За позовом Публічного акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" в особі Хмельницького міського району електромереж м. Хмельницький

до Міського комунального підприємства "Хмельницькводоканал" м. Хмельницький

про стягнення 2215698,53 грн. заборгованості за спожиту електричну енергію з яких 2117488,48 грн. - основної заборгованості, 34569,34 грн. - пені, 54741,88 грн. - інфляційних , 8898,83 грн. - 3% річних

суддя С.В. Гладій

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю №1155 від 07.04.11р.

від відповідача: ОСОБА_2. за довіреністю №10 від 04.01.11р.

Суть спору: Позивач звернувся до господарського суду Хмельницької області з позовною заявою до відповідача про стягнення 2215698,53 грн. заборгованості, з яких 2117488,48 грн. основного боргу за спожиту електроенергію відповідно до договору про постачання електричної енергії юридичним та фізичним особам субєктам підприємницької діяльності №81 від 17.10.2006р., 34569,34 грн. пені, 54741,88 грн. нарахувань інфляції та 8898,83 грн. 3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги, викладені в позовній заяві, підтримав повністю та наполягав на його задоволені, мотивуючи тим, що позов заявлений обґрунтовано та підтверджений наявними в матеріалах справах доказами.

Відповідач в своєму відзиві на позовну заяву та його представник в судовому засіданні проти основного боргу не заперечує, щодо пені, нарахувань інфляції та 3% річних просить не стягувати.

Розглядом матеріалів справи встановлено.

17.10.2006р. між ВАТ ЕК „Хмельницькобленерго” в особі Хмельницького міського РЕМ (постачальник) та МКП „Хмельницькводоканал” м. Хмельницький (споживач) було укладено договір № 81 про постачання електричної енергії юридичним та фізичним особам-субєктам підприємницької діяльності.

Згідно умов договору (п.п.1, 2.3.3) постачальник продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 11670 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невідємними частинами. Споживач зобовязується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №10,3 "Порядок розрахунків" та "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".

Відповідно до додатку №10 до договору №81 від 17.10.2006р. розрахунковий період споживання та оплати за електроенергію визначається календарним місяцем. Споживач самостійно здійснює повну поточну оплату вартості обсягу електричної енергії, згідно додатку №1 з врахуванням очікуваного споживання електроенергії за розрахунковий період у відповідності: - до 10 числа розрахункового періоду 30% від договірної величини споживання електроенергії розрахункового періоду, до 20 числа розрахункового періоду 30% від договірної величини споживання електроенергії розрахункового періоду, до 30 числа розрахункового періоду 40% від договірної величини споживання електроенергії розрахункового періоду.

Позивач, на виконання своїх договірних зобовязань, постачав у грудні 2010р. березні 2011року споживачу електроенергію, що підтверджується рапортами про відпуск електроенергії та виставленими рахунками-фактурами (наявними в матеріалах справи), втім відповідач умов договору належно не виконав, розрахунків за використану електроенергію вчасно не провів, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем за спожиту електроенергію, з врахуванням поданого уточнення, в сумі 2117488,48 грн.

Пунктом 4.2.1 договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3-2.3.4 цього договору з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,5% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Таким чином, пеня за прострочення термінів оплати становить 34569,34 грн. за період з грудня 2010р. по березень 211р.

Споживач на вимогу Постачальника відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України зобов'язується сплатити постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

В зв'язку з несплатою заборгованості в добровільному порядку, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 2215698,53 грн., з яких 2117488,48 грн. основного боргу, 34569,34 грн. пені, 64741,88 грн. інфляційних нарахувань та 8898,83 грн. 3% річних.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи між сторонами укладено договір про постачання електроенергії, Позивач на виконання умов договору поставив відповідачу електроенергію, яку відповідач не сплатив.

Пунктом 4.2.1 договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3-2.3.4 цього договору з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,5% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Таким чином, пеня за прострочення термінів оплати становить 34569,34 грн. за період з грудня 2010р. по березень 211р.

З урахуванням ст. 233 Господарського кодексу України, враховуючи важкий фінансовий стан підприємства відповідача, наявність заборгованості підприємства в розмірі 6084900 грн., що підтверджується звітом відповідача за 2010 рік, відсутність вини підприємства у виникнення боргу, суд вважає за можливе зменшити розмір стягуваної пені та стягнути з відповідача пеню в сумі 4000,00 грн.

Нормами статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до вищенаведених норм, аналізуючи матеріали справи та наданий позивачем розрахунок, суд вважає, що позивач правомірно нарахував відповідачу 8898,83 грн. 3% річних та 54741,88 грн. інфляційних нарахувань.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, суд прийшов до висновку, що позов є обґрунтований, підтверджений належними у справі доказами та підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" в особі Хмельницького міського району електромереж м. Хмельницький до Міського комунального підприємства "Хмельницькводоканал" м. Хмельницький про стягнення 2215698,53 грн. заборгованості за спожиту електричну енергію з яких 2117488,48 грн. - основної заборгованості, 34569,34 грн. - пені, 54741,88 грн. - інфляційних , 8898,83 грн. - 3% річних задовольнити частково.

Стягнути з Міського комунального підприємства "Хмельницькводоканал" (м. Хмельницький, вул. Волопровідна,75, код 03356128) на користь Публічного акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" в особі Хмельницького міського району електромереж (м. Хмельницький, вул. Свободи,57/2, код ЄДРПОУ 22764703) 2117488,48 грн. (два мільйони сто сімнадцять тисяч чотириста вісімдесят вісім гривень 48 коп.) боргу, 4000,00 грн. (чотири тисячі гривень) пені, 54741,88 грн. (пятдесят чотири тисячі сімсот сорок одна гривня 88 коп.) нарахувань інфляції, 8898,83 грн. (вісім тисяч вісімсот девяносто вісім гривень 83 коп.) 3% річних, 22156,99 грн. (двадцять дві тисячі сто пятдесят шість гривень 99 коп.) державного мита, 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

СуддяС.В. Гладій