Рішення № 16471477, 03.06.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2011 р. Справа № 66/256-10

вх. № 5852/1-66

Суддя господарського суду Ольшанченко В.І.

при секретарі судовогозасідання Ніколаєнко Д.Г.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1. (довіреність №5363/01-17/03-16 від 03.12.10 р.),

відповідача - юриста ОСОБА_2. (довіреність №1/2011 від 10.01.11 р.),

розглянувши справу за позовом Державної екологічної інспекції в Харківської області (м. Харків)

до Державного підприємства дослідного господарства "Кутузівка" Інституту тваринництва Української академії аграрних наук (Харківська обл., с. Кутузівка)

про стягнення 2289,76 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить стягнути з відповідача на користь місцевого бюджету "грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності" шкоду, заподіяну державі внаслідок порушення законодавства про відходи в розмірі 2289,76 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує порушенням відповідачем вимог ст.ст. 17, 32, 43 Закону України "Про відходи", ст.ст. 55, 68-69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

Відповідач, в відзиві на позовну заяву, заперечує проти позовних вимог та просить суд відмовити в їх задоволенні в повному обсязі, посилаючись, зокрема, на те, що зазначене в акті обстеження земельних ділянок від 28.09.09 р., в якості „будівельного сміття”, враховувалося в бухгалтерському обліку відповідача в якості будівельних матеріалів, які були оприбутковані від розбірки старих будівель та зберігались на перевіреній в вересні 2009 р. земельній ділянці складу і в подальшому було використано при ремонті дороги. Також, відповідач вважає, що нарахування йому шкоди, здійснене позивачем згідно претензії №211/01-17/10-13 від 22.01.10 р., є незаконним, оскільки воно проведено позивачем за відсутністю законодавчого визнання факту нанесення відповідачем шкоди і з порушенням 6-ти місячного строку, встановленого п. 5.1 Методики №149.

Позивач, в запереченнях до відзиву, не погоджується з наведеними у відзиві запереченнями і вважає їх необґрунтованими та безпідставними.

Відповідно до розпорядження керівника апарату господарського суду Харківської області від 14.03.11 р. щодо призначення повторного автоматичного розподілу справи та протоколу повторного розподілу справи між суддями від 14.03.11 р. справа №66/256-10 передана судді Ольшанченко В.І., в звязку з обранням на посаду судді Харківського апеляційного господарського суду судді Хачатрян В.С.

Представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для отримання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 09.11.10 р. по справі №2-а-9422/10/2070.

Розглянувши це клопотання, суд вважає за необхідне відхилити його, як необґрунтоване.

02.06.11 р. в судовому засіданні була оголошена перерва до 03.06.11 р. о 10:00 год.

Після перерви позивач надав для долучення до матеріалів справи Державний класифікатор України „Класифікатор відходів ДК 005-96”.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища в Харківській області проведено планову перевірку у період з 18.09.09 р., з 21.09.09 р. по 25.09.09 р., з 28.09.09 р. по 30.09.09 р., 01.10.09 р., 02.10.09 р., 05.10.09 р. на предмет дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства.

Згідно п. 4 ст. 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 28.12.07 р. №107-VI (із змінами та доповненнями), органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

29.07.09 р. інспектором Державної екологічної інспекції в Харківській області на адресу відповідача було направлено повідомлення про проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №3202/01-13/10-22 від 28.07.09 р., про що свідчить повідомлення про вручення 30.07.09 р. поштового відправлення за №240950.

Відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 19.12.06 р. №548, зареєстрованого в МЮУ 13.02.07 р. за №120/13387, наказу по Державній екологічній інспекції в Харківській області №01-03/720 від 16.09.09 р., було оформлено направлення №00824 на проведення планової перевірки, копію якого особисто отримав заступник директора Безкровний І.П., про що свідчить його підпис.

За результатами перевірки Державною екологічною інспекцією в Харківській області складені акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №00824 від 18, 21-25, 28-30.09, 01, 02, 05.10.2009 р. та акт обстеження засміченої земельної ділянки від 28.09.09 р.

Під час обстеження земельної ділянки було зафіксовано порушення правил розміщення відходів, а саме: на території будівельного цеху на ґрунті виявлено три засмічені земельні ділянки, морфологічний склад засмічених речовин є будівельні відходи, загальна площа засмічення 182 кв.м., що є порушенням ст. 17 Закону України „Про відходи”, ст. 55 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”.

На момент проведення державного нагляду (контролю) дотримання вимог природоохоронного законодавства встановлено, що господарська діяльність, повязана з утворенням відходів, ведеться без одержання від спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами дозволу та лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів на 2009 рік, що є порушенням ст. 32 Закону України „Про відходи”. Паспортизація та інвентаризація промислових відходів не проведена, що є порушенням ст. 26 Закону України „Про відходи”. Реєстрова картка ОУВ та ООУВ не розроблена, що є порушенням ст. 27 Закону України „Про відходи”. Наказ про призначення відповідальних осіб у сфері поводження з відходами відсутній, що є порушенням вимог ст. 17 Закону України „Про відходи”. Журнал первинного поточного обліку кількості, типу і складу відходів не ведеться, що є порушенням ст. 17 Закону України „Про відходи”. Договори на вивіз відходів відсутні.

Згідно п. 11 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", плановий, чи позаплановий захід повинен здійснюватися у присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи суб'єкта господарювання.

При проведенні перевірки був присутній заступник директора з господарської частини, побуту, культури ДПДГ "Кутузівка" Інституту тваринництва Української академії аграрних наук" Безкровний І.П., який підписав вказані акти без зауважень і отримав їх особисто, про що свідчить його підпис в акті обстеження засміченої земельної ділянки від 28.09.09 р. та в акті №00824 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в графі "При перевірці були присутні" та „Акт отримав”.

09.10.09 р. з метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, Державною екологічною інспекцією в Харківській області було винесено припис №10-25-134.

В звязку з виявленими порушеннями посадовими особами державної екологічної інспекції в Харківській області було з урахуванням норм передбачених „Методикою визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства”, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього середовища України № 149 від 04.04.2007 р. (надалі Методика №149), зареєстрованої в МЮУ 25.04.07 р. за №422/13689, розраховано суму шкоди, а також направлено відповідачу претензію №3 (№211/01-17/10-13) від 22.01.10 р. щодо добровільного відшкодування шкоди, заподіяної державі в сумі 2289,76 грн.

25.01.10 р. позивачем було направлено відповідачу зазначену претензію, яку відповідач отримав 26.01.10 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №6107700280234.

На претензію №3 від 22.01.10 р. відповідач надіслав позивачу лист №30 від 08.02.10 р., який позивач отримав 16.02.10 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №2673.

В даному листі відповідач повідомив, зокрема, що склад будівельних відходів цегла від розбирання старих будівель і не є відходами від виробництва, ці будівельні матеріали були доставлені на територію будівельної ділянки для тимчасового зберігання з метою їх подальшого використання, а саме для виконання ремонтів на тваринницькому комплексі, що було в подальшому і виконано, тому вважає безпідставним нарахування збитків згідно претензії №3 на суму 2289,76 грн.

Вимоги вказаної претензії не були добровільно виконані відповідачем - шкода, заподіяна державі в сумі 2289,76 грн. відповідачем не сплачена.

15.02.10 р. Державною екологічною інспекцією отримано звіт ДПДГ "Кутузівка" Інституту тваринництва Української академії аграрних наук" про виконання "Організаційно-технічних заходів по усуненню порушень природоохоронного законодавства" відповідно до Припису від 09.10.09 р. №10-25-ВЧ, в пункті 8 якого зазначено, що засмічення на території будівельного цеху ліквідоване.

Згідно абз. 1 ст. 1 Закону України „Про відходи” відходи це будь-які речовини, матеріали та предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Відповідно до п. 3 “Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства”, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього середовища України №149 від 04.04.2007 р., землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Факт засмічення земель встановлюється уповноваженими особами, які здійснюють контроль за додержанням природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративні правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт засмічення земель. При виявленні засмічення уповноваженими особами, які здійснюють контроль за додержанням природоохоронного законодавства визначаються на місті обсяги засмічення відходами та інші показники, які необхідні для визначення розмірів шкоди.

Згідно ст. 17 Закону України „Про відходи”, суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані надавати місцевим органам виконавчої влади та місцевого самоврядування, спеціально уповноваженим органам виконавчої влади у сфері поводження з відходами інформацію про відходи та пов'язану з ним діяльність, у тому числі про випадки несанкціонованого попадання відходів у навколишнє природне середовище та вжиті щодо цього заходи.

Відповідно до ст. 35 Закону України „Про охорону земель”, власники та землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані:

- дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України;

- забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням;

- забезпечувати захист земель від забруднення та засмічення.

Згідно ч. 2 ст. 46 Закону України „Про охорону земель”, підприємства, установи, організації, а також громадяни, діяльність яких пов'язана з накопичення відходів, зобов'язані забезпечувати своєчасне вивезення таких відходів на спеціальні об'єкти, що використовуються для їх збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення.

Відповідно до п. а ст. 32 Закону України „Про відходи”, забороняється ведення будь-якої господарської діяльності, пов'язаної з утворенням відходів, без одержання від спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів.

Згідно ст. 55 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” субєкти права власності на відходи повинні вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення. Розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст. 17 Закону України „Про відходи”, суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані: запобігати утворенню та зменшувати обсяги утворення відходів; не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах.

Відповідно до ст. 33 Закону України „Про відходи”, забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів, у тому числі побутових, у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини. Захоронення відходів у надрах допускається у виняткових випадках за результатами спеціальних досліджень з дотриманням стандартів, норм і правил, передбачених законодавством України.

Враховуючи вищенаведене, вбачається, що відповідачем не виконано обовязків щодо належного контролю за безпечним поводженням з відходами на своїй території, запобігання їх негативному впливу на навколишнє природне середовище.

Зазначені обставини викладені в акті перевірки №00824 від 18,21-25,28-30.09, 01,02,05.10.2009 р. та приписі №10-25-134 від 09.10.2009 р. про ліквідацію з території будівельного цеху відповідача засмічення трьох земельних ділянок.

Відповідно до ст. 43 Закону України “Про відходи” підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобовязані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно ст. 211 Земельного Кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну та кримінальну відповідальність за псування земель, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.

Виходячи з положень ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до частин 4, 5 ст. 68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” підприємства, установи, організації та громадяни зобовязані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Згідно ст. 69 даного Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Посилання відповідача на те, що позивач у вставлений п. 4 ст. 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" 10-денний термін не повідомив відповідача про проведення планової перевірки та 18.09.09 р. розпочав її незаконно, суд вважає безпідставними, оскільки: по-перше, 29.07.09 р. інспектором позивача на адресу відповідача було направлено повідомлення про проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №3202/01-13/10-22 від 28.07.09 р., що підтверджується повідомленням про вручення 30.07.09 р. поштового відправлення за №240950; по-друге, відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 19.12.06 р. №548, зареєстрованого в МЮУ 13.02.07 р. за №120/13387, наказу по Державній екологічній інспекції в Харківській області №01-03/720 від 16.09.09 р., позивачем було оформлено направлення №00824 на проведення планової перевірки, копію якого особисто отримав заступник директора Безкровний І.П., про що свідчить його підпис на направленні №00824.

Посилання відповідача на те, що позивач в порушення ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" проводив перевірку самостійно, одноособово, провідним спеціалістом Кантор А.О., який не повідомив керівника відповідача про проведення перевірки, не залучав до огляду земельних ділянок уповноважених представників відповідача, не розписувався в журналі перевірок, суд вважає безпідставними, оскільки: по-перше, при проведенні перевірки був присутній заступник директора з господарської частини, побуту, культури ДПДГ "Кутузівка" Інституту тваринництва Української академії аграрних наук" Безкровний І.П., який підписав вказані акти без зауважень і отримав їх особисто, що підтверджується його підписом в акті обстеження засміченої земельної ділянки від 28.09.09 р. та в акті №00824 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в графі "При перевірці були присутні" та „Акт отримав”; по-друге, як зазначив позивач в запереченні до відзиву, а представник позивача в судовому засіданні, всупереч вимогам п. 12 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" перед початком перевірки підприємством відповідача не було надано відповідного журналу, в який би посадовою особою органу державного нагляду (контролю) було би внесено запис, тобто у державного інспектора не було можливості здійснити даний запис; по третє, це також спростовуються матеріалами справи, а саме постановою ХОАС від 09.11.10 р. по справі №2-а-9422/10/2070.

Посилання відповідача на те, що зафіксовані в акті обстеження земельних ділянок від 28.09.09 р. в якості будівельного сміття, в бухгалтерському обліку відповідача враховувалося в якості будівельних матеріалів, які були оприбутковані від розбірки старих будівель та зберігались на перевіреній в вересні 2009 р. земельній ділянці складу і в подальшому було використано при ремонті дороги, тому цей цегляний бій не вважається сміттям, його зберігання на території складів не вважається засміченням земель і правових підстав для висування позивачем вимоги щодо його ліквідування в якості сміття, та подальшому нарахуванні відповідачу шкоди за засмічення територій згідно п. 5.1 Методики №149 у позивача ніяких немає, суд вважає помилковими, оскільки: по-перше, відповідач плутає поняття „відходи”, визначене у ст. 1 Закону України „Про відходи”, та „сміття”; по-друге, у відповідності до наданої позивачем в копії Державного класифікатора України „Класифікатор відходів ДК 005-96” із змінами і доповненнями, внесеними наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 30.03.2000 р. №252, затвердженого і введеного в дію наказом Держстандарту України від 29.02.1996 р. за №89, до відходів належить, зокрема, бій цегли (2640.2.9.02); по-третє, це спростовується самим відповідачем, оскільки ним в пункті 8 Плану Організаційно технічних заходів по усуненню порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірки проведеної Державною екологічною інспекцією зазначено зміст заходу ліквідування з території будівельного цеху засмічення трьох земельних ділянок, а також звітом ДПДГ "Кутузівка" Інституту тваринництва Української академії аграрних наук" про виконання "Організаційно-технічних заходів по усуненню порушень природоохоронного законодавства" відповідно до Припису від 09.10.09 р. №10-25-ВЧ, в пункті 8 якого зазначено, що засмічення на території будівельного цеху ліквідоване; в четверте, згідно ст. 1 Закону України утилізацією відходів є використання їх як вторинних матеріальних чи енергетичних ресурсів. З аналізу наведеного поняття вбачається, що утилізація відходів не є єдиним напрямком поводження з відходами, а отже ліквідація відповідачем відходів (утилізація) шляхом використання їх на ремонт дороги спростовує його доводи.

Посилання відповідача на те, що нарахування йому шкоди, здійснене позивачем згідно претензії №211/01-17/10-13 від 22.01.10 р., є незаконним, оскільки вони проведені позивачем за відсутністю законодавчого визнання факту нанесення відповідачем шкоди і з порушенням 6-ти місячного строку, встановленого п. 5.1 Методики №149, посилаючись при цьому на лист ДПДГ "Кутузівка" №29 від 08.02.10 р., яким відповідач повідомив позивача про виконання п. 9 припису, суд вважає безпідставними, оскільки: по-перше, позивачем не порушено шестимісячний строк обчислення розміру шкоди, встановлений п. 5.1 Методики №149, що підтверджується матеріалами справи (претензією та розрахунком); по-друге, відповідач помилково зробив висновок із змісту п. 5.1 Методики №149 про те, що засмічення земель повинно було тривати шість місяців, адже в цьому пункті йде мова про строк обчислення розміру шкоди, а не про тривалість засмічення земельної ділянки; по-третє, діюче законодавство не ставить у залежність обовязок винної особи відшкодувати завдану шкоду від обовязку ліквідації засмічення та строку його ліквідації; в четверте, відповідач визнав факт засмічення земельної ділянки, що була встановлена актом від 28.09.09 р., подальшим виконанням припису по ліквідації засміченої території та проведення перевірки відповідача без будь-яких зауважень.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав суду доказів відшкодування заподіяної шкоди або відсутності його вини в спричиненні шкоди.

Зважаючи на вищевикладене та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем чинного законодавства, прямого причинного зв'язку та розміру шкоди, суд знаходить позов обґрунтованим і підлягаючим задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача належить стягнути до державного бюджету України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 15, 19, 20, 55, 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст.ст. 1, 9, 12, 21, 33, 43 Закону України "Про відходи", ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства дослідного господарства „Кутузівка” Інституту тваринництва Української академії аграрних наук" (62405 Харківська обл., Харківський район, с. Кутузівка, вул. Шкільна, б.6. Код ЄДРПОУ №05460427) на користь місцевого бюджету Кулиничівської селищної ради Харківського району Харківської області (одержувач коштів - УДК у Харківському районі, код ЄДРПОУ 24134461, р/р 31512921700439 в ГУДКУ в Харківській області, МФО 851011, код бюджетної кваліфікації 24062100, символ звітності 921) шкоду, заподіяну державі внаслідок порушення законодавства про відходи, а саме за засмічення земельних ділянок в сумі 2289,76 грн.

Стягнути з Державного підприємства дослідного господарства „Кутузівка” Інституту тваринництва Української академії аграрних наук" (62405 Харківська обл., Харківський район, с. Кутузівка, вул. Шкільна, б.6. Код ЄДРПОУ №05460427) на користь Державного бюджету України (одержувач коштів ВДК в м. Харкові (61024, м. Харків, вул. Гуданова, 4/10), код ЄДРПОУ УДК 24134490, р/р №31110095700002 в ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095) державне мито в сумі 102,00 грн.

Стягнути з Державного підприємства дослідного господарства „Кутузівка” Інституту тваринництва Української академії аграрних наук" (62405 Харківська обл., Харківський район, с. Кутузівка, вул. Шкільна, б.6. Код ЄДРПОУ №05460427) на користь Державного бюджету України (одержувач коштів ВДК у м. Харкові (61024, м. Харків, вул. Гуданова, 4/10), код ЄДРПОУ 24134490, р/р №31213259700002 в ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності 259) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Ольшанченко В.І.

Повний текст рішення підписаний 08.06.2011 р.