Рішення № 16471394, 06.06.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2011 р. Справа № 5023/1884/11

вх. № 1884/11

Колегія суддів господарського суду в складі:

Головуючий суддя Доленчук Д. О.

суддя Присяжнюк О.О.

суддя Жигалкін І.П.

при секретарі судовогозасідання Івахненко І.Г.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1. за довіреністю № 2 від 18.04.2011 р.

1-го відповідача - ОСОБА_2. за довіреністю № П 125-2 від 04.01.2011 р.

2-го відповідача - ОСОБА_3 за довіреністю № 181 від 08.10.2010 р.

1-ї 3-ї особи на стороні відповідачів - ОСОБА_4 за довіреністю № 12 від 02.11.2009р.

2-ї 3-ї особи на стороні відповідачів - ОСОБА_5. за довіреністю № б/н від 12.01.2011 р.

розглянувши справу за позовом АТЗТ "Борівський молокозавод", смт. Борова

до 1. ДП "Харківський приладобудівний завод ім. Т. Г. Шевченка", м. Харків ,

2. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків;

3-і особи на стороні відповідачів, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - 1. КП "Харківське міське БТІ", м. Харків

2. АТЗТ ВО "Прогресс", м. Харків

про визнання результатів торгів недійсними та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення 204000,00 грн., визнання переважного права та визнання права власності

ВСТАНОВИЛА:

Акціонерне товариство закритого типу "Борівський молокозавод" (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Державного підприємства "Харківський приладобудівний завод ім. Т. Г. Шевченка" (1-й відповідач) та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (2-й відповідач) згідно якої просить суд:

- визнати результати торгів від 30.12.2010 р., проведених ДП "Харківський приладобудівний завод ім. Т. Г. Шевченка", з продажу державного майна недійсними, та зобов'язати ДП "Харківський приладобудівний завод ім. Т. Г. Шевченка" продати спірні приміщення шляхом викупу позивачу;

- стягнути з відповідачів (з №1 - суму 72000,00 грн., з №2 - суму 132000,00 грн.) безпідставно одержані кошти;

- визнати переважне на придбання у власність орендованого приміщення та визнати право власності на приміщення за адресою: вул. Богомольця, 6-А в м. Харкові за позивачем.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказував, що йому стало відомо про те, що приміщення яке він орендував з 2000 р., та в якому зробив поліпшення за власні кошти, продано ще у грудні 2010 р. На грудень 2010 р. договір оренди існував та не був розірваний. Всі обов'язки орендаря позивач виконував вчасно і в повному обсязі. Крім того, позивач вказував, що всі поліпшення, які зроблені в орендованому приміщенні є значно більшими ніж заборгованість позивача за орендну плату згідно договору. Вартість спірної споруди в наступний час значно збільшилась за рахунок зроблених позивачем поліпшень. При цьому позивач посилався на те, що відповідно до ч.2 ст. 777 Цивільного кодексу України орендар має переважне право перед іншими особами на її придбання.

2-й відповідач надав до суду відзив на позовну заяву в якому вказував про те, що у зв'язку з систематичним невиконанням умов договору оренди № 232-Н від 01.10.2000 р. АТЗТ "Борівський молокозавод" щодо внесення орендної плати, РВ ФДМУ по Харківській області неодноразово зверталось до господарського суду Харківської області з позовами про стягнення заборгованості з орендної плати та пені за несвоєчасний розрахунок в примусовому порядку, а рішенням від 24.01.2011 р. у справі № 60/310-10, яке набрало законної сили з ухваленням постанови Харківським апеляційним господарським судом від 10.03.2011 р., договір оренди № 232-Н від 01.10.2000 р. був розірваний та зобов'язано орендаря повернути об'єкт оренди за актом приймання-передачі. За таких обставин РВ ФДМУ по Харківській області проти позовних вимог АТЗТ "Борівський молокозавод" про стягнення безпідставно одержаних коштів заперечувало, при цьому відносило на розсуд суду вирішення питання щодо наявності підстав для визнання недійсними результатів торгів з продажу нежитлових приміщень окремо розташованої будівлі, загальною площею 187,2 кв.м., розміщеної по вул. Богомольця 6-а м. Харкова, а також визнання переважного права на придбання вказаних приміщень за позивачем.

1-й відповідач надав до суду письмові пояснення в яких вказував,, що позивачу необхідно відмовити в позові у зв'язку з наступним. ДП «ХПЗ ім. Т.Г.Шевченка» - балансоутримувач майна, не давав згоду на перепланування і переобладнання орендуємого приміщення, проведення капітального ремонту. Витрати на проведення ремонтних та відновлювальних робіт на суму 72000,00 грн. не були погоджені з відповідачем - ДП «ХПЗ ім. Т.Г.Шевченка». Нежитлове приміщення - тир , яке орендував позивач було включено для відчуження в план санації шляхом продажу на аукціоні. АТЗТ ВО «Прогрес» виявило бажання взяти участь у даному аукціоні та було зареєстровано як учасник конкурсу. За підсумками аукціону переможцем було визнано АТЗТ ВО «Прогрес», що стало підставою для укладання договору купівлі-продажу нежитлової будівлі по вул. Ак. Богомольця, 4 Б. 01.04.2011 р. договір було посвідчено нотаріально. Право власності до АТЗТ ВО «Прогрес» на нежитлове приміщення - тир перейшло з моменту укладення вказаного договору, тобто з 01.04.2011 р.

Сторони та 3-і особи до початку судового засідання, через канцелярію господарського суду 06.06.2011 р. за вх. № Д1066, надали заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дана заява не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

КП "Харківське міське БТІ", через канцелярію господарського суду 03.06.2011 р. за вх. 13888, надало повідомлення, яке господарським судом залучається до матеріалів справи.

Також, КП "Харківське міське БТІ", через канцелярію господарського суду 03.06.2011 р. за вх. 13889, надало копії документів, які господарським судом залучаються до матеріалів справи.

АТЗТ ВО "Прогресс", через канцелярію господарського суду 06.06.2011 р. за вх. № 11058, надало копію технічного паспорту згідно супровідного листа, яка господарським судом залучається до матеріалів справи.

Представник позивача, через канцелярію господарського суду 06.06.2011 р. за вх. № 14019, надав клопотання про залучення до матеріалів справи копій документів вказаних у клопотанні, яке господарським судом задовольняється та надані копії документів судом залучаються до матеріалів справи.

Представник позивача, через канцелярію господарського суду 06.06.2011 р. за вх. № 11059, надав письмові пояснення в яких вказував, що сума державного мита у розмірі 85,00 грн. позивачем була помилково перерахована на не вірний рахунок. Дані письмові пояснення господарським судом залучаються до матеріалів справи.

Представник позивача, через канцелярію господарського суду 06.06.2011 р. за вх. № 11060, надав заяву про уточнення позовних вимог, яка господарським судом залучається до матеріалів справи. Дослідивши вказану заяву про уточнення позивних вимог господарський судом було встановлено, що згідно неї позивач просить суд стягнути з 1-го відповідача суму - 132000,00 грн. та з 2-го відповідача суму - 72000,00 грн., як безпідставно одержані кошти, оскільки при підготовці позову була допущена помилка та зазначено, що необхідно стягнути з відповідачів (з №1 - суму 72000,00 грн., з №2 - суму 132000,00 грн.) безпідставно одержані кошти. Всі інші позовні вимоги позивач просить залишити без змін. Дана заява господарським судом залучається до матеріалів справи та приймається судом до уваги.

Представник позивача, через канцелярію господарського суду 02.06.2011 р. за вх. № 13780, надав клопотання про винесення окремої ухвали, яке господарським судом залучено до матеріалів справи. Згідно нього представник позивача просив суд винести окрему ухвалу та направити прокурору Жовтневого району м. Харкова для вирішення питання про порушення кримінальної справи за фактом складу злочину за ст.ст. 190,191,198,356,358 КК України відносно посадових осіб Державного підприємства "Харківський приладобудівний завод імені Т.Г. Шевченка". В обґрунтування клопотання представник позивача вказував, що при розгляді даної справи судом були встановлені порушення норм чинного законодавства зі сторони Державного підприємства "Харківський приладобудівний завод імені Т.Г. Шевченка", що призвело до порушення законних прав позивача.

Статтею 90 ГПК України передбачено, що господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу.

Приймаючи до уваги вищевикладене та те, що при розгляді даної справи судом не було виявлено порушень законності зі сторони Державного підприємства "Харківський приладобудівний завод імені Т.Г. Шевченка" та не встановлено недоліків в його діяльності, суд вважав за необхідне відмовити в задоволенні клопотання представника позивача про винесення окремої ухвали.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представники відповідачів та 3-х осіб у судовому засіданні проти задоволення позову заперечували.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та 3-х осіб, встановив наступне.

Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (орендодавцем) та АТЗТ "Борівський молокозавод" (орендарем) 01.10.2000 р. було укладено договір оренди 232-Н (надалі - договір), відповідно до умов якого позивач приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення окремо розташованої будівлі загальною площею 187,82 м.кв., що знаходиться на балансі Державного підприємства "Харківський приладобудівний завод ім. Т. Г. Шевченка".

Відповідно до п. 6.2. договору оренди № 232-Н від 01.10.2000 р. орендар мав право тільки з дозволу орендодавця вносити зміни до складу орендованого майна, проводити його реконструкцію та технічне переозброєння, що зумовлює підвищення його вартості.

Пунктом 6.4. договору оренди № 232-Н від 01.10.2000 р. було передбачено, що орендар вправі залишити за собою проведені ним поліпшення орендованого майна, здійсненні за рахунок власних коштів, якщо вони можуть бути відокремлені від майна без заподіяння йому шкоди. Вартість поліпшень орендованого майна, зроблених орендарем як без згоди орендодавця, так і згодою, що не відокремлюються без шкоди майна, компенсації не підлягає.

Згідно позову АТЗТ «Борівський молокозавод» посилається на те, що ним за згодою балансоутримувача майна (ДП "Харківський приладобудівний завод імені Т.Г. Шевченка") були здійснені за власні кошти поліпшення орендованого майна.

Вказані посилання позивача не можуть бути прийняти судом до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутні відповідні докази, яки би підтверджували надання ДП "Харківський приладобудівний завод імені Т.Г. Шевченка" позивачу згоди на поліпшення орендованого майна за власні кошти.

Враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні докази надання ДП "Харківський приладобудівний завод імені Т.Г. Шевченка" позивачу згоди на поліпшення орендованого майна за власні кошти, та те, що відповідно до п. 6.4. договору оренди № 232-Н від 01.10.2000 р. вартість поліпшень орендованого майна, зроблених орендарем як без згоди орендодавця, так і згодою, що не відокремлюються без шкоди майна, компенсації не підлягає, господарський суд прийшов до висновку, що кошти витрачені позивачем на поліпшення орендованого майна не підлягають стягненню на його користь.

Рішенням господарського суду Харківської області від 24.01.2011 р. по справі № 60/310-10 було розірвано договір оренди № 232-Н від 01.10.2000 р., зобов`язано Акціонерне товариство закритого типу "Борівський молокозавод" повернути за актом приймання - передачі нежитлові приміщення окремо розташованої будівлі по вул. Академіка Богомольця, 6 в м. Харкові, загальною площею 187,82 кв.м., що знаходяться на балансі Державного підприємства "Харківський приладобудівний завод імені Т.Г. Шевченка".

Постановою Харківського апеляційного господарського суду по справі № 60/310-10 від 10.03.2011 р. було залишено без задоволення апеляційну скаргу Акціонерного товариства закритого типу "Борівський молокозавод" та залишено без змін рішення господарського суду Харківської області від 24.01.2011 р. по справі 60/310-10.

Господарським судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази скасування постанови Харківського апеляційного господарського суду по справі № 60/310-10 від 10.03.2011 р., яка набрала законної сили, та встановлено, що даною постановою був встановлений факт того, що Акціонерним товариством закритого типу "Борівський молокозавод" систематично порушувалися умови договору оренди № 232-Н від 01.10.2000 р. в частині сплати орендної плати.

Отже, за таких обставин господарський суд приходить до висновку, що у справі № 60/310-10 були встановлені і доведені факти неналежного виконання АТЗТ «Борівський молокозавод» своїх обов'язків по договору оренди № 232-Н від 01.10.2000 р. у зв'язку з чим договір оренди було достроково розірваний судом.

За таких обставин господарський суд приходить до висновку, що позивач не мав переважного права перед іншими особами на придбання переданої йому у найм речі у разі продажу такої речі на підставі ч.2 ст. 777 Цивільного кодексу України.

Разом з цим, суд зазначає, що ДП "Харківський приладобудівний завод імені Т.Г. Шевченка" повідомляло суд листом № 0-125/78 від 27.04.2011 р. про те, що у договорі оренди № 232-Н від 01.10.2000 р. на нежитлову будівлю було вказано адресу: м. Харків, вул. Академіка Богомольця, 6 А. При проведенні інвентаризації КП "Харківське міське БТІ" у 2004 році адреса була уточнена. 20.12.2004 року був виданий технічний паспорт на нежитлову будівлю (тир) літ. А-1 за адресою: м. Харків, вул. Академіка Богомольця, 4-Б. У результаті інвентаризації КП "Харківське міське БТІ" у 2010 році були внесені уточнення по площі нежилої будівлі тиру літ. А-1 - загальна площа складає 191,2 кв.м. До моменту продажі вказаної будівлі через аукціон 30.12.2010 р. будівля тиру находилося на балансі ДП "Харківський приладобудівний завод імені Т.Г. Шевченка" за адресою: м. Харків, вул. Академіка Богомольця, 4-Б.

30.12.2010 р. Державним підприємством "Державний центр з питань відновлення платоспроможності та банкрутства" було проведено аукціон щодо продажу нежитлової будівлі тиру, розташованої по вул. Академіка Богомольця, 4-Б в м. Харкові, яка належала ДП "Харківський приладобудівний завод імені Т.Г. Шевченка". У аукціоні приймали участь два учасника - учасник № 2 АТЗТ ВО "Прогресс" та учасник № 6 Скоріна Ольга Василівна. Переможцем аукціону було визнано АТЗТ ВО "Прогресс", яким було придбано будівлю тиру за 2308080,00 грн., та про що було складено протокол № 5 проведення аукціону.

01.04.2011 року між АТЗТ ВО "Прогресс" та ДП "Харківський приладобудівний завод імені Т.Г. Шевченка" було укладено договір купівлі-продажу реєстр. № 481 та складено акт прийому-передачі нежитлової будівлі площею 191,2 кв.м. за адресою: м. Харків, вул. Академіка Богомольця, 4-Б.

Згідно витягу КП "Харківське міське БТІ" № 29884361 від 06.05.2011 р. право власності на нежитлову будівлю літ. А-1 загальною площею 191,2 кв.м. за адресою: м. Харків, вул. Академіка Богомольця, 4-Б було зареєстровано за АТЗТ ВО "Прогресс".

Відповідно до ч.1 ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною 2 та частиною 3 ст. 21 Господарського процесуального кодексу України, визначено, що позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу; відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 2 ст. 35 ГПК України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено те, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.

Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Частиною 2 ст. 777 Цивільного кодексу України передбачено, що наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, у разі продажу речі, переданої у найм, має переважне право перед іншими особами на її придбання.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги те, що з матеріалів справи не вбачається порушень відповідачами прав і охоронюваних законом інтересів позивача, а з матеріалів справи вбачається те, що позивач не мав переважного права перед іншими особами на придбання переданої йому у найм речі у разі продажу такої речі, та те, що право власності на приміщення, яке було предметом аукціону 30.12.2010 року, зареєстровано на праві приватної власності за іншою особою, господарський суд дійшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявленого позову.

За таких обставин суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у разі відмови в позові підлягають покладенню на позивача.

Враховуючи те, що при поданні позову та в процесі розгляду справи позивачем не було надано до суду доказів сплати державного мита у розмірі 85,00 грн., сплаченого квитанцією № 249КП37 від 18.03.2011 р., на рахунок 31110095700002, доказів сплати суми державного мита у розмірі 2040,00 грн. за вимогу про стягнення 204000,00 грн. та доказів сплати суми державного мита у розмірі 2308,80 грн. за вимогу про визнання права власності, господарський суд, керуючись пунктом 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", яким передбачено, що ставка державного мита за позовну вимогу майнового характеру повинна бути сплачена у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, вважав за необхідне стягнути з позивача на користь державного бюджету України суму недоплаченого державного мита за подання даного позову до господарського суду Харківської області у розмірі 4433,80 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 16, 328, 777 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 21, 32, 33, 34, 35, 43, 44-49, 75, ст.ст. 82-85, 90 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія -

ВИРІШИЛА:

Відмовити в задоволенні клопотання представника позивача про винесення окремої ухвали.

В задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу "Борівський молокозавод" (63801, Харківська область, смт. Борова, вул. Підлиманська, 3, код ЄДРПОУ 23007186, р/р 26005301780263 у філії "Червонобаварське відділення Промінвестбанку", МФО 351287) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління Державного Казначейства у м. Харкові, код одержувача - 24134490, банк одержувача - Головне Управління Державного Казначейства України у Харківській обл., МФО банку одержувача 851011, номер рахунку 31110095700002, код бюджетної класифікації - 22090200, символ звітності банку - 095) 4433,80 грн. державного мита.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Головуючий суддя Доленчук Д. О.

суддя Присяжнюк О.О.

суддя Жигалкін І.П.

Рішення підписано 14.06.2011 р.