Рішення № 16471382, 06.06.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2011 р. Справа № 5023/2664/11

вх. № 2664/11

Суддя господарського суду Інте Т.В.

при секретарі судовогозасідання Федорова К.О.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1., довіреність від 13.12.10 р.;

відповідача - не з'явився;

розглянувши справу за позовом Приватного підприємства "Техком", м. Харків

до Комунального підрядного спеціалізованого підприємства по ремонту і будівництву автошляхів "Шляхрембуд", м. Харків

про стягнення 78217,06 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Техком", м. Харків, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Комунального підрядного спеціалізованого підприємства по ремонту і будівництву автошляхів "Шляхрембуд", м. Харків, 78217,06 грн. боргу та судових витрат, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що відповідач в порушення умов усної домовленності неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо оплати товару.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14 квітня 2011 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 04 травня 2011 р.

28 квітня 2011 р. позивач надав додаткові документи, які долучені судом до матеріалів справи.

В судовому засіданні 04 травня 2011 р. було оголошено перерву до 23 травня 2011 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23 травня 2011 р. було відкладено розгляд справи на 06 червня 2011 р.

Представник позивача у судовому засіданні підтримував позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача 78217,06 грн. боргу та судові витрати.

Представник відповідача у судове засідання не з"явився, документів, витребуваних ухвалою, суду не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне.

Приватне підприємство "Техком", м. Харків,(позивач) згідно усної домовленності здійснило поставку товару Комунальному підрядному спеціалізованому підприємству по ремонту і будівництву автошляхів "Шляхрембуд", м. Харків(відповідач) на загальну суму 80982 грн., що підтверджується видатковими накладними № № 28/04-2729 від 28.04.10 р., 29/04-2737 від 29.04.10 р., 29/04-2742 від 29.04.10 р., 11/05-2771 від 11.05.10 р., 20/05-2852 від 20.05.10 р., 20/05-2858 від 20.05.10 р. та 20/05-2856 від 20.05.10 р.

Вказані накладні підписані обома сторонами та скріплені печатками, що свідчить про отримання товару уповноваженою особою з боку відповідача.

Таким чином, відповідач товар отримав, проте розрахувався за нього лише частково на суму 2764,96 грн.

Відповідно до п. 2 ст. 530 ЦК України "якщо строк виконання боржником обов"язку не встановлений або визначений моментом, пред"явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь- який час. Боржник повинен виконати такий обов"язок у семиденний строк від дня пред"явлення вимоги, якщо обов"язок негайного виконання не випливає із договору або із актів цивільного законодавства".

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було відправлено вимогу на адресу відповідача з вимогою погасити заборгованість у сумі 78217,06 грн. в семиденний строк. Належним чином засвідчена копія вказаної вимоги додана позивачем до матеріалів справи.

Проте відповідач на вимогу не відреагував та грошові кошти за отриманий товар не перерахував.

Таким чином, відповідач неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо оплати товару, внаслідок чого у нього виникла забогованість на суму 78217,06 грн. перед позивачем, що і стало підставою останньому для звернення до суду з відповідним позовом.

Відповідно до ч.1 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь- якій формі, якщо вимоги договору не встановлені законом.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вказані обставини та враховуючи вимоги ст.526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обгрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі 78217,06 грн. правомірна та обгрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 526, ч.2 ст.530, ст. 629, ч.1 ст. 639 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Комунального підрядного спеціалізованого підприємства по ремонту і будівництву автошляхів "Шляхрембуд", м. Харків(61004, м. Харків, вул. Жовтневої Революції, 20, код 03359182) на користь Приватного підприємства "Техком", м. Харків(61035, м. Харків, вул. Каштанова, 29, код 31632887) 78217,06 грн. боргу, 782, 17 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Інте Т.В.

Повний текст Рішення підписано 08 червня 2011 року.