Рішення № 16470928, 16.06.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.06.11

Справа № 5021/1135/2011.

Господарський суд Сумської області, у складі судді Моїсеєнко В.М. при секретарі судового засідання Даніловій Т.А. розглянувши матеріали справи № 5021/1135/2011

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю “Орбіта”, м.Суми

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Кристал”, м.Суми

про стягнення 5370,37 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Іванова О.С.

від відповідача: не з’явився

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 1922,72 грн., в тому числі: 1690,56 грн. основного боргу за поставлений товар, 82,81 грн. пені, 16,03 грн. 3% річних, 21,98 грн. інфляційних збитків, а також судові витрати. пов’язані з розглядом справи. позивача.

Представник позивача подав заяви про уточнення позовних вимог №128 від 06.06.2011р. та № 142 від 16.06.2011р., відповідно до яких просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 5412,80 грн., з яких 1772,47 грн. – основна заборгованість, 3240,00 грн. – сума боргу за неповернуту зворотну тару, 106,48 грн. – сума пені, 20,61 грн. – 3% річних, 96,00 грн. – сума інфляційного збільшення заборгованості, 177,24 грн. – сума штрафу, а також судові витрати пов’язані з розглядом справи. Враховуючи те, що заяви про уточнення позовних вимог подані з урахуванням вимог ст. 22 ГПК України, суд вважає за доцільне прийняти її до розгляду.

Представник відповідача в дане судове засідання не з‘явився, письмовий відзив на позов не подав, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні (ухвалу про порушення провадження у справі відповідачем отримано, про що свідчать залучене до матеріалів справи повідомлення про вручення поштового відправлення), причину неявки суду не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, в дане судове засідання клопотання про відкладення розгляду справи від нього до суду не надходило, тому згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, дослідивши наявні докази, які мають суттєве значення для вирішення спору по суті, суд встановив.

Між позивачем та відповідачем 03.01.2009р. був укладений договір поставки № 12/50-09 за умовами якого постачальник (позивач) зобов‘язався поставляти і передавати у власність покупцю товар, а покупець (відповідач) зобов‘язався приймати і оплачувати товар, а також повернути тару.

Відповідно до п. 2.1 договору поставки покупець зобов’язувався оплатити товар не пізніше 3-х календарних днів з дати одержання товару, при цьому оплаті підлягає вся фактично одержана покупцем партія товару. Партією товару є частина товару, передача якого від постачальника покупцю оформлена однією накладною.

Позивач 08.02.2011р. поставив відповідачу товар на загальну суму 2596,56 грн., що підтверджується видатковими накладними, проте відповідач у встановлений договором строк оплати повністю не провів, розрахувавшись лише частково.

Факт отримання відповідачем товару за договором підтверджується матеріалами справи, а саме видатковими накладними, на яких містяться печатка та підписи представника відповідача.

Згідно п.6.9 договору поставки зворотна тара (а саме КЕГи) має бути повернута постачальнику не пізніше 12 днів з дати її отримання. Проте, в порушення умов договору відповідач не повернув зворотну тару (3КЕГи ємністю 30л.) у встановлений договором термін. Факт отримання відповідачем КЕГ 30л. підтверджується видатковими накладними, які містяться в матеріалах справи.

Згідно з умовами п.1.1 додаткової угоди №1 від 30.08.2011р., якою внесено зміни до п. 6.1.2. договору, в разі, неповернення покупцем зворотньої тари у встановлений договором термін, така тара стає товаром і вважається проданою покупцю за ціною, визначеною п. 6.1.3 даного договору. Зальна вартість зворотної тари складає 3240,00 грн.

З пояснень позивача вбачається, що відповідач розрахунки з позивачем так повністю і не провів, у зв’язку з чим він був змушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно зі ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. ст. 216, 217, 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а ст. 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Тому вимоги позивача щодо стягнення основного боргу в сумі 1772,47 грн. та 3240,00 грн. боргу за неповернуту зворотну тару визнаються судом правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім цього, позивачем заявлені вимоги по стягненню пені в сумі 106,48 грн.

Відповідальність відповідача за несвоєчасне виконання зобов‘язання у вигляді стягнення пені передбачена п. 5.3 договору поставки, за яким за несвоєчасну оплату товару відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несвоєчасно оплаченої суми за кожний день прострочення платежу.

Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 106,48 грн., передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, тому позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України.

Також, за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по договору поставки позивач просить стягнути з відповідача 20,61 грн. – 3% річних та 96,00 грн. інфляційних збитків.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимоги кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Частина 4 ст. 232 Господарського кодексу України встановлює, що відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги стосовно стягнення 20,61 грн. – 3% річних та 96,00 грн. інфляційних збитків є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Також позивач просить стягнути з відповідача 177,24 грн. штрафу за несвоєчасне виконання договірних зобов’язань.

Відповідно до чч. 1-2 ст 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, а штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Проценти на неустойку не нараховуються. Кредитор не має права на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов'язання відповідно до ст.. 617 Цивільного кодексу України.

Згідно п.5.5 - при порушенні покупцем строків оплати товару він сплачує постачальнику штраф в розмірі 10% від несплаченої суми за кожен такий випадок.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 177,24 грн. штрафу на підставі п. 5.5 договору та ст. ст. 549, 550 Цивільного кодексу України також підлягають задоволенню.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 102,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кристал» (40030, м.Суми, пров. Терезова, 3, код 30770347) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Орбіта» (40020, м.Суми, вул. Воровського, 35, код 23633937) 5412,80 грн. заборгованості (в т.ч. 1772,47 грн. основного боргу, 3240,00 грн. – борг за неповернуту тару, 106,48 грн. - пені, 20,61 грн. – 3% річних, 96,00 грн. інфляційних збитків, 177,24 грн.- штрафу), за договором поставки № 12/50-09 від 03.01.2009р., а також 102 грн. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

СУДДЯ В.М. МОЇСЕЄНКО

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 16.06.2011 р.