Рішення № 16470609, 22.04.2011, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" квітня 2011 р.Справа № 5013/257/11 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Тимошевської В.В. при секретарі судового засідання Юрчик К.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 5013/257/11

за позовом: Фермерського господарства "БЛІСЛІН", Кіровоградська область, Новгородківський район, с. Інгуло-Кам"янка

до відповідачів:

І - Долинської районної державної адміністрації Кіровоградської області, Кіровоградська область, м. Долинська

ІІ - Лаврівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, Кіровоградська область, Долинський район, с. Лаврівка

про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 1 від 03.02.2011р.;

від відповідача І - участі не брали;

від відповідача ІІ - участі не брали.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Фермерське господарство "БЛІСЛІН" звернулось до господарського суду з позовною заявою від 24.02.2011р. з вимогами наступного змісту:

- визнати поновленим договір оренди земельної ділянки від 26 травня 2009р., укладеного між Лаврівською сільською радою Долинського району Кіровоградської області та фермерським господарством "БЛІСЛІН" на той самий строк на тих умовах, які передбачені договором;

- зобов'язати Долинську районну державну адміністрацію Кіровоградської області поновити договір оренди земельної ділянки, яка орендується фермерським господарством "БЛІСЛІН" на території Лаврівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, шляхом укладення нового договору оренди.

Позов обґрунтовано наявністю права позивача, як орендаря землі за договором від 26.05.2009 р., на поновлення вказаного договору.

Розгляд справи в судових засіданнях 15.03.2011р. та 05.04.2011р. відкладався з підстав, викладених в ухвалах господарського суду.

В судовому засіданні 22.04.2011р. представник позивача позовні вимоги підтримав.

Представники відповідачів І та ІІ в судове засідання не з'явились, хоча належним чином повідомленні про дату, час та місце його проведення, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с. 74-75).

Натомість, 14.03.2011р. на адресу господарського суду від Долинської районної державної адміністрації Кіровоградської області надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити в задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі (а.с. 40-42).

Відповідач ІІ відзив на позов або пояснення щодо причин неможливості явки в судове засідання і подання документів до суду не подав.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобовязує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторони - це право, а не обовязок, справа може розглядатись без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно зі статтею 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає розгляд справи лише в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, та коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

За даних обставин, враховуючи граничний строк вирішення спору та належне повідомлення відповідачів І та ІІ про дату, час і місце проведення судового засідання, господарський суд розглядає справу за їх відсутності та на підставі наявних у справі документів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи слідує, що на підставі рішення Лаврівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області від 16.04.2009 р. № 61 та підписаного договору оренди від 26.05.2009 р. фермерське господарство "БЛІСЛІН" отримало в оренду земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 73,89 га ріллі (фонд невитребуваних земельних паїв) строком на один рік (а.с. 17-20, 24, 26, 37).

До закінчення строку дії зазначеного договору, фермерське господарство "БЛІСЛІН" (позивач) подав 26.03.2010 р. заяву до Лаврівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області про продовження строку його дії (а.с. 21).

З огляду на відсутність будь-яких дій з боку орендодавця за договором та органу, в розпорядженні якого перебуває відповідна земельна ділянка (Долинська районна державна адміністрація), спрямованих на поновлення договору оренди, та вказуючи на належне виконання обов'язків за договором і наявність права на його поновлення, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом по справі.

При розгляді позовних вимог, господарський суд враховує наступне.

Приписи статті 13 Конституції України визначають, що від імені Українського народу права власника землі здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської (селищної), міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання її власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається в договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відомо їх місцезнаходження.

У тих же випадках, коли земельна ділянка є невитребуваною, відповідно до пункту 12 Порядку організації робіт та методики розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2004 р. N 122, нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки передаються в розпорядження сільських, селищних, міських рад чи райдержадміністрацій з метою надання їх в оренду.

Згідно із Законом України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст. 1 Закону).

Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом; орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у спільній власності територіальних громад, є районні, обласні ради та Верховна Рада Автономної Республіки Крим у межах повноважень, визначених законом (ст. 4 Закону).

В той же час, відповідно до пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці другому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

У відповідності зі статтею 6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Як визначено статтею 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

В силу статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Отже, способом волевиявлення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо розпорядження земельною ділянкою є відповідне рішення органу.

Згідно зі статтею 19 Закону України "Про оренду землі" строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Закінчення строку, на який було укладено договір, є підставою його припинення (стаття 31 Закону).

Поряд з цим, стаття 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, яка діяла на момент закінчення строку дії договору від 26.05.2009 р.) передбачала, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Тобто цією нормою не передбачався порядок автоматичного поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін, а лише визначалось, що в цьому разі договір підлягає поновленню. Наявність у добросовісного орендаря переважного права на поновлення договору також не означає його обов'язкове поновлення за будь-яких умов. До того ж вказана норма не передбачала заміну відповідного рішення органу, яке є підставою для надання в оренду земельної ділянки, щодо встановлених в ньому строків оренди.

Як слідує з матеріалів справи, розпорядженням голови Долинської районної державної адміністрації, земельні ділянки під № № 149, 150, 151, 152, 153, 158, які надавались позивачеві в оренду за договором, передані до вільних земель запасу державної власності (а.с. 27, 43).

Поміж тим, рішення вказаного органу про надання в оренду або про поновлення договору оренди відносно фермерського господарства "БЛІСЛІН" не приймалось (а.с. 40-42). Не приймалось будь-яке рішення стосовно відповідної земельної ділянки і Лаврівською сільською радою.

Зважаючи на те, що для укладення та поновлення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності, потрібно було відповідне рішення органу місцевого самоврядування чи виконавчої влади, зобов'язання цього органу укласти або поновити договір оренди земельної ділянки за відсутності такого рішення є порушенням його виключного передбаченого Конституцією України права на здійснення права власності від імені Українського народу та управління землями.

Законом України від 17.02.2011 р. N 3038-VI внесено зміни до статті 33 Закону України "Про оренду землі" та викладено її у новій, чинній на момент вирішення спору, редакції.

Так, вказаними змінами передбачено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:

власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);

уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.

Отже, названими змінами до статті 33 Закону України "Про оренду землі" також не передбачено автоматичної пролонгації договору оренди землі, а визначено порядок його поновлення, зокрема, шляхом укладення в обов'язковому порядку додаткової угоди.

При цьому, частиною 9 зазначеної норми визначено спосіб захисту прав орендаря на поновлення договору оренди шляхом оскарження в суді відмови, а також наявного зволікання органу в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі.

Більш того, обов'язковою умовою для набрання чинності договором оренди землі є його державна реєстрація (ст. 18 Закону України "Про оренду землі").

Згідно з пунктом 4 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Держкомзему України від 02.07.2003 N 174, державна реєстрація договору оренди землі здійснюється шляхом внесення записів реєстрації до книги реєстрації.

Державну реєстрацію договору оренди землі у книзі реєстрації здійснює оператор (реєстратор), яким є структурний підрозділ Центру державного земельного кадастру, у межах повноважень якого є земельна ділянка.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 N 1088 повноваження щодо ведення державного реєстру земель покладені на Центр державного земельного кадастру.

Зазначені нормативно-правові акти прийнято пізніше, ніж Порядок державної реєстрації договорів оренди землі (постанова Кабінету Міністрів України від 25.12.98 N 2073), яким встановлювалось, що державна реєстрація договорів оренди землі проводиться виконавчим комітетом, зокрема сільської ради за місцем розташування земельної ділянки, а отже застосуванню підлягає нормативно-правовий акт, який прийнятий пізніше.

Як вбачається з матеріалів справи, при укладенні між Лаврівською сільською радою (орендодавець) та фермерським господарством "БЛІСЛІН" (орендар) договору оренди землі від 26.05.2009 р. порядок реєстрації договорів оренди землі дотримано не було та вказаний договір посвідчено у Лаврівській сільській раді. Державна реєстрація договору Центром державного земельного кадастру відсутня (а.с. 20, 65-66).

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги фермерського господарства "БЛІСЛІН" про визнання поновленим договору оренди землі від 26.05.2009 р. та зобов'язання Долинської РДА поновити договір оренди землі шляхом укладення нового договору оренди, є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

У відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 32-34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Згідно частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя В.В.Тимошевська

Повне рішення складено 27.04.2011 р.