Рішення № 16470519, 07.06.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31.05- "07" червня 2011 р. Справа № 16/050-11

Господарський суд Київської області у складі судді Христенко О.О. розглянув

позов Закрите акціонерне товариство Науково-виробничий центр «Борщагівський

хіміко-фармацевтичний завод», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТУР-К», с. Чайки, Києво-

Святошинський район

про стягнення 5 160 997,49 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 2010/12 від 07.12.2010 р., представник;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 933 від 19.10.2010 р., представник.

Обставини справи:

Закрите акціонерне товариство Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод»(далі позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою № 21/2-645 від 30.03.2011 р. (вх. №суду 1248 від 31.03.2011 р.) до Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТУР-К»(далі відповідач) про стягнення заборгованості по Договору № 06/11 від 02.01.2011 р. в сумі 5 117 975,23 грн. основного боргу, 36 045,67 грн. пені, 6 976,59 грн. 3% річних, а всього 5 160 997,49 грн. та судові витрати.

Відповідно до ухвали від 04.04.2011 р. порушено провадження у справі № 16/050-11 та призначено її розгляд на 19.04.2011 р. о 10 год. 10 хв.

Відповідач в судове засідання 19.04.2011р. не зявився, але 18.04.2011 р. через канцелярію суду надав клопотання про відкладення розгляду справи. Витребувані документи (п. 4 ухвали від 04.04.2011 р.) відповідач суду не надав.

Враховуючи неявку відповідача, господарським судом було відкладено розгляд справи відповідно до п. 1, 2 частини першої ст. 77 ГПК України для повного, всебічного та обєктивного вирішення спору на 17.05.2011 р. за участю повноважних представників сторін.

Відповідач в судове засідання 17.05.2011 р. не зявився, через канцелярію суду надав клопотання від 17.05.2011 р. про відкладення розгляду справи. Витребувані документи (п. 4 ухвали від 04.04.2011 р. та п. 2 ухвали від 19.04.2011 р.) відповідач суду не надав.

В судовому засіданні 17.05.2011 р. представник позивача надав заяву про збільшення позовних вимог № 21/2-797 від 19.04.2011 р., в якій просить суд стягнути з відповідача 6251075,44 грн. основного боргу, 106 826,38 грн. пені, 58 971,13 грн. інфляційних, 20 742,70 грн. 3% річних, а всього 6437 615,65 грн.

Враховуючи неявку відповідача, господарським судом було відкладено розгляд справи відповідно до п. 1, 2 частини першої ст. 77 ГПК України для повного, всебічного та обєктивного вирішення спору на 31.05.2011 р. за участю повноважних представників сторін.

Відповідач надав відзив від 31.05.2011 р. на позовну заяву, в якому позов не визнає з підстав, викладених у відзиві, а саме, що у накладних № 110038 від 13.01.2011 р. та №110114 від 19.01.2011 р. відсутнє посилання на договір. На думку відповідача поставка за цими накладними була здійснена на поза договірних засадах, а підписи на товаро-транспортних накладних не належать одній і тій же особі, а саме ОСОБА_3

Позивач в судовому засіданні 07.06.2011 р. надав заперечення на відзив відповідача, в яких зазначає, що твердження відповідача про те, що всі довіреності на отримання матеріальних цінностей видані ОСОБА_3 є безпідставними, оскільки в матеріалах справи знаходиться довіреність № АР-0000017 від 02.02.2011 р., видана ОСОБА_4, який отримав товар по накладним № 110243 від 02.02.2011 р. та № 110245 від 02.02.2011 р.

Крім того, позивач вважає заперечення відповідача необґрунтованими та безпідставними тому, що у 2010 році позивач поставляв відповідачу товар, який був отриманий згідно довіреностей виданих ОСОБА_3, проте відповідні розхідні накладні в графі «вантаж отримав»були підписані також різними особами, незважаючи на це відповідач оплатив товар поставлений за накладними, які зазначені в довіреностях виданих ОСОБА_3, що підтверджується довідкою бухгалтерії позивача (копії накладних та довіреностей в матеріалах справи).

В судовому засіданні 31.05.2011 р. відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 07.06.2011 р.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача господарський суд

встановив:

Між Закритим акціонерним товариством Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод»(Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АРТУР-К»(Покупець) укладено Договір № 06/11 від 02.01.2011 р. (надалі Договір), згідно якого продавець зобовязується передати у власність покупця, а покупець прийняти і своєчасно сплатити готові лікарські засоби, біологічно активні добавки, дезинфікуючі засоби (надалі - товар) за ціною і асортиментом, вказаним в прас-листі продавця на момент замовлення товару (п. 1.1. Договору).

Відповідно до п. 1.2 Договору, кількість, асортимент і ціни товару, який поставляється, вказується в додаткових угодах, додатках та специфікаціях, які додаються до даного Договору і які є невідємними частинами даного Договору з моменту їх підписання уповноваженими представниками сторін.

Загальний асортимент, одиниці виміру, кількість та сума відвантаженого товару, що підлягає поставці за цим Договором визначається в Специфікаціях, що підписуються уповноваженими представниками сторін до 5-го числа поточного місяця за попередній місяць (п. 3.3.2 Договору).

В матеріалах справи знаходяться специфікації № 1 від 01.01.2011 р. до 31.01.2011 р. на суму 2903552,75 грн. та № 2 від 01.02.2011 р. до 28.02.2011 р. на суму 3345291,65 грн.

Відповідно до п. 2.5 Договору, вартість кожної партії товару обчислюється, виходячи з кількості одиниць асортименту товару у відповідній партії, ціни кожного асортименту вказуються у розхідних накладних на кожну партію товару.

Закрите акціонерне товариство Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод»свої договірні зобовязання виконало належним чином та передало товар на суму 6251 075,44грн., що підтверджується розхідними накладними № 110038 від 13.01.2011 р. на суму 3 850,70 грн., № 110039 від 13.01.2011 р. на суму 154 452,90 грн., №110040 від 13.01.2011 р. на суму 1457 705,44 грн., № 110113 від 19.01.2011 р. на суму 16 679,30 грн., № 110114 від 19.01.2011 р. на суму 2 411,42 грн., № 110115 від 19.01.2011 р. на суму 1266 767,53 грн., № 110243 від 02.02.2011 р. на суму 52 987,90 грн., № 110245 від 02.02.2011 р. на суму 1 100 011,55 грн., № 110324 від 08.02.2011 р. на суму 982 374,59 грн., № 110325 від 08.02.2011 р. на суму 80 733,90 грн., № 110446 від 16.02.2011 р. на суму 137043,60 грн., № 110447 від 16.02.2011 р. на суму 2 610,80 грн., № 110448 від 16.02.2011 р. на суму 596 024,74 грн., № 110549 від 23.02.2011 р. на суму 4 023,50 грн., № 110550 від 23.02.2011 р. на суму 393 397,57 грн. Про приймання товару по вказаних розхідних накладних свідчить підпис представника відповідача засвідчений відбитком штампу. Перелічені у накладних найменування товарів підпадають під п. 1.1 Договору №06/11 від 02.01.2011 р.

Згідно п. 2.1 Договору, відповідач здійснює оплату за товар шляхом здійснення безготівкового банківського переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача, в строк, що не перевищує 50 календарних днів від дати поставки товару, зазначеного в розхідних накладних, з дотриманням наступних умов оплати: протягом 10 календарних днів з дати поставки товару по кожній розхідній накладній повинно бути сплачено не менш як 20% вартості товару (п. 2.1.1 Договору); протягом 20 календарних днів з дати поставки товару по кожній розхідній накладній повинно бути сплачено не менш як 40% вартості товару (п. 2.1.2 Договору); протягом 30 календарних днів з дати поставки товару по кожній розхідній накладній повинно бути сплачено не менш як 60% вартості товару (п. 2.1.3 Договору); протягом 40 календарних днів з дати поставки товару по кожній розхідній накладній повинно бути сплачено не менш як 80% вартості товару (п. 2.1.4 Договору); протягом 50 календарних днів з дати поставки товару по кожній розхідній накладній повинно бути сплачено не менш як 100% вартості товару (п. 2.1.5 Договору).

Відповідно до розрахунку ціни позову (з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог), борг відповідача за отриманий товар по вказаним накладним становить 6251 075,44грн.

За наданий позивачем товар відповідач у встановлені Договором строки не розрахувався.

Зазначені відповідачем у відзиві заперечення судом до уваги не приймаються та спростовуються наступним.

Відповідно до приписів ст. 237 ЦК України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Згідно ст. 246 ЦК України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.

Відповідно до п. 11 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості, затвердженої постановою Держарбітража при Раді Міністрів СРСР від 15.07.1965 р. № П-6, приймання товарів мають право здійснювати робітники отримувача (покупця), уповноважені на то керівництвом підприємства-отримувача, і ці працівники повинні відноситись до категорії матеріально-відповідальних осіб. Відпуск товарно-матеріальних цінностей покупцям або передача їх безоплатно здійснюється підприємствами тільки на підставі доручень отримувачів (покупців).

Порядок використання доручень регулюється наказом Міністерства фінансів України від 16.05.96 р. № 99 «Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих та використаних доручень на отримання цінностей»(зареєстрований у Міністерстві юстиції України 12.06.96 р. № 293/1318). Пунктом 2 Інструкції визначено, що сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безоплатно тільки за довіреністю одержувача.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.99 р. № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Статтею 1 вказаного Закону визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Довіреність на одержання цінностей є первинним документом, що фіксує рішення уповноваженої особи (керівника) підприємства про уповноваження конкретної фізичної особи одержати для підприємства визначені перелік та кількість цінностей. Без довіреності не може бути створено інший первинний документ - накладну-вимогу, товарно-транспортну накладну, який є дозволом для здійснення господарської операції з відпуску цінностей.

Факт надання позивачем та отримання відповідачем, товару підтверджується копіями згаданих вище накладних, які містять підпис уповноваженої особи відповідача та відтиск штампа відповідача в графі «отримав», а також наявними в матеріалах справи копіями Довіреностей: № 3010 від 13.01.2011 р.; № 3050 від 19.01.2011 р; № 3143 від 08.02.2011 р.; № АР-0000017 від 02.02.2011 р; № 3195 від 17.02.2011 р.; № 3222 від 23.02.2011 р., які видані відповідачем на отримання матеріальних цінностей від позивача (на імя ОСОБА_3 та ОСОБА_4) з відбитком печатки відповідача, підписами керівника та головного бухгалтера - Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТУР-К».

Як свідчать матеріали справи, підписання накладних з боку відповідача в якості покупця здійснено представниками ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які діяли на підставі довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей (типова форма №М-2) перелічених вище.

Згідно ст. 239 Цивільного кодексу України, правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

В порушення своїх договірних зобовязань (п. п. 2.1 2.1.5 Договору) відповідач не оплатив вартість отриманого товару.

Відповідач не довів належними доказами неотримання товару за вказаними накладними.

З доказів по справі вбачається, що претензій від відповідача про порушення продавцем умов договору до суду не надано.

Між позивачем та відповідачем підписаний акт звірки розрахунків за період з 01.01.2011 р. по 30.03.2011 р. відповідно до якого станом на 30.03.2011 р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 5117 975,23 грн.

У зазначений акт звірки включено також накладні № 110038 від 13.01.2011 р. на суму 3850,70 грн. та № 110114 від 19.01.2011 р. на суму 2411,42 грн., отримання товару за якими відповідач вважає позадоговірною поставкою. Хоч у цих двох накладних відсутнє посилання на Договір № 06/11 від 02.01.2011 р., однак дана обставина на виключає той факт, що поставка товару здійснювалася за Договором, так як така поставка здійснювалася після укладення Договору та в період його дії, та поставка товару за вказаними накладними відповідає предмету Договору № 06/11 від 02.11.2011 р.

З огляду на вищезазначені обставини, судом встановлено факт неналежного виконання ТОВ «АРТУР-К»своїх зобовязань за Договором.

В результаті невиконання відповідачем зобовязань по оплаті отриманого товару за ним утворилась заборгованість, яка згідно позовних вимог (з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог) становить 6 251 075,44грн.

Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч. 2 ст. 692 ЦК України).

Якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу (ч.4 ст. 692 ЦК України).

Позивач зазначає, що товар у повному обсязі не оплачений, а тому сума боргу ТОВ «АРТУР-К»за поставлений товар складає 6 251 075,44грн., що підтверджується матеріалами справи, а відповідачем не спростовано, доказів оплати відповідачем до суду не надано.

Доказів оплати на час вирішення спору відповідачем до суду не подано. Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, обовязок доказування та заперечування покладається на сторони.

Відповідач у відзиві на позовну заяву та під час судових засідань проти позову заперечував, але не довів суду правомірність своїх заперечень.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 6 251 075,44грн. заборгованості за поставлений товар підлягає задоволенню.

Як встановлено ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання (ч. 1 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" від 22.11.96 р. № 543/96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 5.1 Договору, у випадку несвоєчасної оплати за товар згідно даного договору відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Позивачем на підставі п. 5.1 Договору здійснено нарахування пені на суму боргу, розмір якої (з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог) становить 106 826,38 грн. згідно розрахунку позивача пеню нараховано за періоди: з 18.02.2011 р. по 28.02.2011 р.; з 01.03.2011 р. по 02.03.2011 р.; з 03.03.2011 р. по 17.03.2011 р.; з 18.03.2011 р. по 31.03.2011р.; з 01.04.2011 р. по 03.04.2011 р.; з 04.04.2011 р. по 19.04.2011 р.

Суд не погоджується з позивачем щодо нарахування пені на загальну суму з 18.02.2011 р., оскільки відповідно до п. 2.1.5 Договору протягом 50 календарних днів з дати поставки товару по кожній розхідній накладній повинно бути сплачено 100% вартості товару. У розхідних накладних, які додані до позовної заяви, також зазначено про відстрочку платежу 50 календарних днів від дати передачі медикаментів. Так, за розхідними накладними від 13.01.2011 р. строк оплати 50 календарних днів, тобто до 05.03.2011 р., за розхідними накладними від 19.01.2011 р. до 10.03.2011 р., за розхідними накладними від 02.02.2011 р. до 24.03.2011 р. за розхідними накладними від 08.02.2011 р. до 30.03.2011 р., за розхідними накладними від 16.02.2011 р. до 08.04.2011 р. за розхідними накладними від 23.02.2011 р. до 14.04.2011 р.

Враховуючи вищевикладене судом зроблено розрахунок пені з 05.03.2011 р. по 19.04.2011 р. (дата зазначена позивачем у заяві про збільшення позовних вимог) по кожній накладній окремо. Сума пені з 05.03.2011 р. по 19.04.2011 р. становить 79761,80 грн. Суд відмовляє позивачу в стягненні пені в сумі 27064,58 грн.

У звязку з простроченням відповідачем виконання грошового зобовязання позивач також (з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог) просить стягнути з відповідача інфляційні в розмірі 58 971,13 грн. за період з 18.02.2011р. по 31.03.2011 р. та 3 % річних в розмірі 20 742,70 грн. за період з 18.02.2011р. по 19.04.2011 р. на підставі ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням зазначеного вище інфляційні та 3% річних підлягають нарахуванню з 05.03.2011 р., а не з 18.02.2011 р., як зроблено позивачем. Судом зроблено розрахунок відповідно до якого інфляційні з 05.03.2011 р. по 31.03.2011 р. (дата зазначена позивачем у розрахунку) становлять 36024,87 грн. Суд відмовляє позивачу в стягненні інфляційних в сумі 22946,26 грн. Судом зроблено розрахунок відповідно до якого 3% річних з 05.03.2011р. по 19.04.2011 р. (дата зазначена позивачем у розрахунку) становлять 15437,76грн. Суд відмовляє позивачу в стягненні 3% річних в сумі 5304,94 грн.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог, а тому позов (з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог) підлягає задоволенню частково: 6 251 075,44грн. основної заборгованості, 79761,80грн. пені, 36024,87 грн. інфляційних та 3 % річних в сумі 15 437,76 грн.

Витрати по сплаті державного мита та витрати по сплаті послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТУР-К»(08130, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Валентини Чайки, буд. 4, код ЄДРПОУ 21643699, р/р 26006010027836 в АТ «Укрексімбанк», МФО 322313) на користь Закритого акціонерного товариства Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод»(03134, м. Київ, вул. Миру, 17, код ЄДРПОУ 23518596, р/р 26002107157001 в Відділенні № 10 «Борщагівська дирекція»АТ «КБ «Експобанк», м. Київ, МФО 322294) 6 251075 (шість мільйонів двісті пятдесят одна тисяча сімдесят пять)грн. 44 коп. основної заборгованості, 79 761 (сімдесят девять тисяч сімсот шістдесят одна) грн. 80 коп. пені, 36 024 (тридцять шість тисяч двадцять чотири) грн. 87 коп. інфляційних, 15 437 (пятнадцять тисяч чотириста тридцять сім) грн. 76 коп. 3% річних, 25 500 (двадцять пять тисяч пятсот) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Христенко О. О.