Рішення № 16470515, 07.06.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" червня 2011 р. Справа № 16/061-11

Господарський суд Київської області у складі судді Христенко О.О. розглянув

позов Приватного підприємства «Віадук», с.Шкарівка, Білоцерківський район

до Колективного підприємства „Білоцерківбуд”, м. Біла Церква

про стягнення 120 156,62 грн.

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1, довіреність № 1 від 12.04.2011 р., представник,

ОСОБА_2, довіреність № 2 від 23.05.2011 р., представник;

від відповідача ОСОБА_3, довіреність від 05.05.2011 р., представник

Суть спору:

Приватним підприємством "Віадук" (надалі позивач) заявлено позов до Комбінату виробничих підприємств Колективного підприємства "Білоцерківбуд" про стягнення 120156,62 грн., з яких 94 063,69 грн. основний борг, 19871,20грн. інфляційних та 6 221,73 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем свого обовязку щодо оплати у повному обсязі за щебінь за договором №82/08 від 20.11.2008р., який укладений між ПП "Віадук" та КВП КП "Білоцерківбуд".

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.04.2011 р. було порушено провадження у справі № 16/061-11 та призначено її розгляд на 10.05.2011 р.

У судовому засіданні 10.05.2011 р. відповідач надав відзив, у якому зазначив, що Комбінат виробничих підприємств Колективного підприємства «Білоцерківбуд»не може бути відповідачем у справі, оскільки не є юридичною особою.

Ухвалою суду від 24.05.2011 р. замінено первісного відповідача Комбінат виробничих підприємств Колективного підприємства «Білоцерківбуд»належним відповідачем Колективним підприємством «Білоцерківбуд»(надалі відповідач).

Представники позивача просять суд задовольнити позов в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач письмового відзиву по суті заявлених позовних вимог не надав, в судових засіданнях усно проти позову заперечував, оскільки вважає, що відповідач отримував щебінь за накладними, у яких відсутнє посилання на договір, тому поставка здійснювалась без підписання договору, як єдиного документу (не за Договором № 82/08 від 20.11.2008 р., укладеним між сторонами); оскільки строк оплати не встановлений, то необхідно надсилання позивачем відповідачу вимоги про виконання зобовязання, яка відсутня (у вимозі позивача вих. № 12 від 20.04.2010 р. йде посилання на Договір №82/08 від 20.11.2008 р., а не накладні, тому вона не може вважатися вимогою в розумінні ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України), тобто строк виконання відповідачем зобовязання по оплаті не настав; між сторонами існувала домовленість про те, що відповідач буде розраховуватися з позивачем залізобетонними виробами, які на суму 42000,00 грн. знаходяться на складі відповідача, а позивач відмовляється їх отримувати.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутніх у судових засіданнях представників сторін, суд

встановив:

Відповідно до п. 5.1 Статуту Колективного підприємства «Білоцерківбуд», зареєстрованого 06.04.2007 р. відділом державної реєстрації виконавчого комітету Білоцерківської міської ради, до складу КП «Білоцерківбуд»входить в тому числі й Комбінат виробничих підприємств. Згідно Положення про Комбінат виробничих підприємств Колективного підприємства «Білоцерківбуд», затвердженого протоколом Правління № 35 від 07.02.2000 р., Комбінат виробничих підприємств КП «Білоцерківбуд»є відокремленим підрозділом КП «Білоцерківбуд»без статусу юридичної особи і діє за дорученням КП «Білоцерківбуд», Комбінат виробничих підприємств КП «Білоцерківбуд»на підставі доручення КП «Білоцерківбуд»має право укладати угоди від свого імені.

20.11.2008 р. між ПП "Віадук" («продавець», надалі позивач) та Комбінатом виробничих підприємств Колективного підприємства "Білоцерківбуд" («покупець», надалі відповідач) було укладено Договір №82/08 (надалі - Договір), відповідно до умов якого позивач за попереднім замовленням відповідача здійснює доставку власним автотранспортом наведених нижче камяних матеріалів за взаємно погодженими цінами, а саме: щебінь фр. 10-20 мм з доставкою автотранспортом 2000 м3 за ціною 102,50 грн. за м3 на суму 205000,00 грн., ПДВ 41000,00 грн., а всього 246000,00 грн.

Відповідно до п. 1.2 Договору позивач зобовязаний здійснити доставку камяних матеріалів до місця складування із обовязковим оформленням накладних на підприємстві відповідача.

Згідно п. 2.1 Договору відповідач щомісячно на підставі наданих рахунків-фактур та товарно-транспортних накладних здійснює оплату на умовах безготівкового розрахунку за отриманий щебінь та автотранспортні послуги за цінами згідно п. 1.1 цього Договору, але не пізніше 10 числа кожного наступного місяця або по попередній заявці позивача відвантажує залізобетонні вироби за діючими цінами на момент доставки камяних матеріалів.

Позивач передав у власність відповідача щебінь в кількості 2 546,99 м3 на загальну суму 313279,78 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями накладних: № 20 від 08.12.2008 р. 492,5 м3 щебеню на суму 60577,50 грн., №4 від 16.02.2009 р. 390,45 м3 щебеню на суму 48 025,36 грн., №7 від 23.06.2009 р. 348 м3 щебеню на суму 42804,00грн., №10 від 01.09.2009 р. 548,6 м3 щебеню на суму 67477,80грн., № 13 від 08.10.2009 р. 680,0 м3 щебеню на суму 83 640,00 грн., №14 від 21.10.2009 р. 87,44 м3 щебеню на суму 10755,12 грн. Вказані накладні підписані повноважними представниками сторін. Підписи представника позивача засвідчені відбитком печатки позивача.

Факт отримання відповідачем щебеню підтверджується наявними в матеріалах справи копіями згаданих накладних, які містять підпис уповноваженої особи відповідача графі "одержав" та копіями довіреностей серія ЯПО № 882809 від 24.11.2008 р., №882837 від 16.02.2009р., № 882894 від 23.06.2009 р., № 882929 від 01.09.2009 р., серія ЯПЗ № 171152 від 01.10.2009р., які видані відповідачем на отримання матеріальних цінностей від позивача. Зазначені довіреності підписані керівником і головним бухгалтером відповідача та засвідчені відбитком печатки відповідача.

Факт отримання відповідачем від позивача щебеню визнається відповідачем та не спростовується.

Заперечення відповідача того, що поставка щебеню здійснювалась не на підставі і поза межами регулювання Договору № 82/08 від 20.11.2008 р. є частково необґрунтованими. Хоч у вищевказаних видаткових накладних відсутнє посилання на договір № 82/08 від 20.11.2008 р., однак дана обставина не виключає той факт, що поставка щебеню здійснювалась за договором так, як така поставка щебеню здійснювалась після укладення договору та в період його дії, та передавання щебеню у кількості 2000 м3 на суму 246000,00 грн. (як передбачено п. 1.1 Договору) відповідає предмету Договору № 82/08 від 20.11.2008 р. До того ж сторони заперечили існування будь-яких інших договорів щодо поставки щебеню у період дії Договору № 82/08 від 20.11.2008 р. А тому суд дійшов висновку, що поставка позивачем щебеню відповідачу за вищевказаними видатковими накладними в межах обєму 2000 м3 на загальну суму 246000,00 грн. здійснювалась на виконання умов Договору № 82/08 від 20.11.2008 р. і така поставка підпадає під його регулювання.

Те що поставка щебеню в обємі 2000 м3 здійснювалася за Договором № 82/08 від 20.11.2008 р. також підтверджується діями відповідача, а саме частковою сплатою 08.06.2010 р. в сумі 5000,00 грн. платіжним дорученням № 135 з призначенням платежу: «оплата за щебінь згідно договору № 82/08 від 20.11.2008 р. ПДВ 833,33 грн.».

Поставка щебеню понад обєм 2000 м3 (а саме 546,99 м3 щебеню на суму 67279,78 грн.) не підпадає під регулювання Договором № 82/08 від 20.11.2008 р.

Відповідно до п. 1. ст. 181 Господарського кодексу України, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно з ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами для виникнення прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 202 Цивільного кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків, правочини можуть бути двохсторонніми.

В силу ч. 2 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Отже, поставивши відповідачу за накладною щебінь в кількості 546,99 м3, сторони на підставі ст. ст. 202, 205 Цивільного кодексу України уклали угоду, згідно з якою у відповідача на підставі ст. ст. 11, 509, 626 ЦК України виникло зобовязання щодо оплати за отриманий товар.

Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач в процесі розгляду справи не заперечував факт поставки йому щебеню позивачем, а заперечував лише щодо моменту виникнення та наявності у нього обовязку щодо оплати щебеню.

На виконання зобовязання по оплаті отриманого щебеню відповідач передав позивачу залізобетонних виробів на суму 179215,99 грн., що підтверджується видатковими накладними № 3045 від 18.12.2008 р. на суму 37774,90грн., № 44 від 24.02.2009 р. на суму 50897,05 грн., № 76 від 01.04.2009 р. на суму 7271,00 грн., № 89 від 06.04.2009 р. на суму 3649,79 грн., № 90 від 06.04.2009 р. на суму 1592,52 грн., № 94 від 07.04.2009 р. на суму 1564,20 грн., № 218 від 20.05.2009 р. на суму 636,88 грн., № 294 від 09.06.2009 р. на суму 5964,46 грн., № 295 від 09.06.2009 р. на суму 1739,42 грн., №478 від 06.08.2009 р. на суму 1577,99 грн., № 558 від 01.09.2009р. на суму 3910,49грн., № 558а від 01.09.2009 р. на суму 3910,49 грн., № 653 від 24.09.2009 р. на суму 9878,00 грн., № 569 від 02.09.2009 р. на суму 1051,99 грн., №685 від 01.10.2009 р. на суму 652,28 грн., № 715 від 08.10.2009 р. на суму 682,51 грн., № 721 від 08.10.2009 р. на суму 1817,75 грн., № 803 від 29.10.2009 р. на суму 3475,96грн., № 849 від 19.11.2009р. на суму 5213,99 грн., № 47 від 13.05.2010 р. на суму 434,86 грн., № 242 від 03.08.2010 р. на суму 3194,46 грн., № 459 від 26.10.2010 р. на суму 31500,10 грн., № 478 від 02.11.2010 р. на суму 825,00 грн.

Також на виконання зобовязання по оплаті отриманого щебеню відповідач перерахував позивачу у безготівковому вигляді 40000,00 грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача: платіжними дорученнями № 135 від 08.06.2010 р. на суму 5000,00 грн., № 308 від 27.08.2010 р. на суму 5000,00 грн., № 131 від 01.09.2010 р. на суму 10000,00 грн., № 346 від 14.09.2010 р. на суму 5000,00 грн., №401 від 06.10.2010 р. на суму 10000,00 грн., № 16 від 01.02.2011 р. на суму 5000,00грн. У призначенні платежу в платіжному дорученні № 135 від 08.06.2010 р. є посилання на Договір № 82/02 від 20.11.2008 р., а в призначенні усіх інших платіжних доручень є посилання на рахунки, що підтверджує отримання відповідачем зазначених рахунків.

Тобто, всього відповідач розрахувався з позивачем за отриманий щебінь в сумі 219215,99 грн.

Заборгованість за невиконання зобовязання щодо оплати за отриманий щебінь по Договору № 82/08 від 20.11.2008 р. становить 26784,01 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач звертався до відповідача з вимогою вих. № 12 від 20.04.2010 р. про сплату загальної заборгованості в сумі 170018,10 грн.

Відповідачем надано відповідь вих. № 27 від 27.04.2010 р., в якій відповідач пропонує повернути щебінь в кількості 546,99 м3 та визнає заборгованість в сумі 102738,32 грн., яку пропонує погасити шляхом передачі позивачу продукції на суму 42000,00 грн. та 60000,00 грн. відповідно викладеному у листі графіку.

Таким чином строк виконання зобовязання по сплаті за щебінь отриманий понад встановлений Договором обєм, настав через сім днів з моменту надсилання вимоги вих.№ 12 від 20.04.2010 р., тобто з 28.04.2010 р.

Також позивачем та відповідачем підписані акти звірки взаємних розрахунків станом на 05.01.2011 р. та станом на 01.03.2011 р. відповідно до яких загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 94063,69 грн.

Заперечення відповідача щодо відсутності вимоги в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України спростовуються листом позивача вих. № 12 від 20.04.2010 р. та відповіддю відповідача вих. № 27 від 27.04.2010 р. Щодо розрахунку з позивачем шляхом передачі залізобетонних виробів на суму 42000,00 грн., то зазначене спростовується наступним. Відповідач наполягає, що поставка відбувалася не за Договором, а лише на підставі обміну накладними та довіреностями, а розрахунок за отриманий щебінь шляхом передачі відповідачем позивачу залізобетонних виробів був передбачений умовами саме Договору № 82/08 від 20.11.2008 р. Також передача відповідачем позивачу залізобетонних виробів в розрахунок за отриманий щебінь можлива лише по попередній заявці позивача. Доказів наявності такої заявки позивача на отримання залізобетонної продукції на суму 42000,00 грн. відповідачем до суду не надано.

З огляду на вищезазначені обставини, судом встановлено факт неналежного виконання відповідавчем своїх зобовязань за Договором № 82/08 від 20.11.2008 р. та поза межами дії Договору в сумі 94063,69 грн.

Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч. 2 ст. 692 ЦК України).

Якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу (ч.4 ст. 692 ЦК України).

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає з характеру відносин сторін.

Позивач зазначає, що щебінь у повному обсязі не оплачений, а тому сума боргу відповідача за поставлений щебінь складає 94 063,69 грн. Матеріалами справи вказане твердження підтверджується, а відповідачем не спростовано, доказів оплати відповідачем до суду не надано.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога про стягнення з відповідача 94 063,69 грн. заборгованості за поставлений щебінь підлягає задоволенню.

Окрім цього, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні в сумі 19871,20грн. за період з 01.11.2009 р. по 17.04.2011 р. та 3% річних в сумі 6221,73 грн. за період з 01.11.2009 р. по 17.04.2011 р.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок інфляційних та 3% річних, зроблений позивачем, не відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, оскільки 546,99 м3 щебеню на суму 67279,78 грн. було передано позивачем відповідачу не за Договором № 82/08 від 20.11.2008 р., а відповідно обміну накладними та довіреностями, то строк настання виконання зобовязання регулюється ч. 2 ст. 530 ЦК України, і як зазначалось раніше настав з 28.04.2010 р.

Тому судом зроблений вірний розрахунок інфляційних та 3% річних і відповідно до нього інфляційні становлять 10233,60 грн., а 3% річних становлять 3136,45 грн. В задоволенні вимог про стягнення інфляційних в сумі 9637,60 грн. та 3% річних в сумі 3085,28 грн. суд відмовляє.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем дотримано вимог даної норми процесуального законодавства і подано всі докази на підтвердження своїх позовних вимог.

Відповідачем не спростовано факту передачі йому щебеню та факту існування заборгованості перед позивачем.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги ПП «Віадук» про стягнення з КП "Білоцерківбуд" 94 063,69 грн. основного боргу, 10233,60 грн. інфляційних та 3136,45 грн. 3% річних є обґрунтованими, документально підтверджуються, і відповідно підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Колективного підприємства "Білоцерківбуд" (09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Молодіжна, 25, код ЄДРПОУ 19408519) на користь Приватного підприємства "Віадук" (09170, Київська область, Білоцерківський район, с.Шкарівка, вул. Курсантська, 4, код ЄДРПОУ 31581382, р/р 26003119156 в «Райффайзен Банк Аваль»м. Київ, МФО 380805) 94063 (девяносто чотири тисячі шістдесят три) грн. 69 коп. основного боргу, 10 233 (десять тисяч двісті тридцять три) грн. 60 коп. інфляційних, 3 136 (три тисячі сто тридцять шість) грн. 45 коп. 3% річних, а також 1 074 (одна тисяча сімдесят чотири) грн. 34 коп. державного мита та 211 (двісті одинадцять) грн. 01 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Христенко О. О.