Рішення № 16470407, 16.06.2011, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.06.2011 Справа № 5008/729/2011

за позовом приватного підприємства „Лідер”, м. Ужгород

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Закарпатбуд”, м. Ужгород

про стягнення суми 88577,91 грн.

Суддя О.В. Васьковський

Представники:

від позивача Манохіна М.Д. - директор

від відповідача ОСОБА_1. (дов. від 14.06.11)

СУТЬ СПОРУ: про стягнення суми 88577,91 грн., у т.ч. 62200,00 грн. основної заборгованості, 2861,20 грн. інфляційних втрат та 23516,71 грн. трьох процентів річних, згідно договору позики від 28.09.10.

Позивач просить задоволити позов, мотивуючи тим, що відповідач у встановлений у договорі термін не повернув позику, внаслідок чого у нього виникла та рахується прострочена заборгованість, у звязку з чим відповідач зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідач не заперечив проти позову, про що вказав у відзиві на позовну заяву від 14.06.11.

У судовому засіданні 14.06.11, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), оголошувалася перерва.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між позивачем (позикодавець по договору) та відповідачем (позичальник по договору) укладено договір позики від 28.09.10 (далі договір), згідно п. 1.1. якого позикодавець передає позичальнику у власність грошові кошти в сумі 70000 грн. (далі позика), а позичальник зобовязався повернути позику у визначений договором строк (п. 1.1. договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

На виконання договору позивач передав відповідачу кошти у сумі 62200,00 грн., що підтверджується наступними платіжними дорученнями: №26 від 29.09.10 на суму 52000,00 грн.; №45 від 29.10.10 на суму 1100,00 грн.; №55 від 16.11.10 на суму 9000,00 грн.; № 63 від 20.12.10 на суму 100,00 грн.

Відповідач зобовязаний був повернути всю позику до 31.12.10, як передбачено п. 5 договору. Однак, відповідач у встановлений у договорі термін позику не повернув, внаслідок чого у нього виникла та рахується прострочена заборгованість.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За прострочення виконання грошового зобовязання по поверненню позики позивач за період з 01.01.11 по 18.05.11 нарахував відповідачу інфляційні втрати, що згідно розрахунку становить 2861,20 грн. грн. та за вказаний період три проценти річних, що згідно розрахунку позивача становить 23516,71 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача суми 88577,91 грн., у т.ч. 62200,00 грн. основної заборгованості, 2861,20 грн. інфляційних втрат та 23516,71 грн. трьох процентів річних, підлягає задоволенню у повному обсязі.

Позовні вимоги позивачем належним чином обґрунтовані та доведені відповідно з вимогами ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України.

Згідно з ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у сумі 886,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 1, 15, 32, 33, 34, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

позов задоволити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Закарпатбуд” (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Лавріщева, 53 „а”, код 32703335) на користь приватного підприємства „Лідер” (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Лавріщева, 53 „а”, код 31826196):

- суму 88577,91 грн., у т.ч. 62200,00 грн. основної заборгованості, 2861,20 грн. інфляційних втрат та 23516,71 грн. трьох процентів річних;

- суму 886,00 грн. у відшкодування витрат по сплаті державного мита та суму 236,00 грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення суду набирає законної сили і підлягає обовязковому виконанню на території України в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Васьковський

Повний текст рішення виготовлено та підписано 20.06.11.