Рішення № 16470339, 21.06.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.06.11 р. Справа № 18/113

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрліфтремонт”

м. Маріуполь Донецької області

до відповідача: Житлово –комунального підприємства „Домовик –4”

м. Маріуполь Донецької області

про стягнення 65095,63 грн.

Суддя господарського суду Донецької області О.В.Овсяннікова

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за

участю представників сторін:

від позивача: Гришин В.Е. – директор.

від відповідача: не з’явився.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Укрліфтремонт” звернулось з позовом про стягнення з Житлово –комунального підприємства „Домовик – 4” боргу в сумі 60871,10 грн., пені в сумі 19481,83 грн., інфляційних збитків в сумі 3353,99 грн., річних в сумі 870,54 грн., а всього 84577,46 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що зобов’язання за договором ним були виконані, але в порушення його умов відповідач за виконані роботи розрахувався частково, тому за ним налічується борг, а за прострочку його оплати нарахована пеня відповідно договору, інфляційні і річні на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідач позовні вимоги визнав у сумі боргу і просив суд розглянути справу без участі його представника.

Позивач надав заяву, в якій відмовився від стягнення пені і просить суд стягнути з відповідача 60871,10 грн. боргу, 3353,99 грн. інфляційних збитків, 870,54 грн. річних, а всього 65095,63 грн.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач має право до прийняття рішення збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову повністю або частково, тому суд приймає заяву і розглядає справу з урахуванням змінених вимог.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи та пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

31.08.2009 р. між сторонами був укладений договір підряду № 4 на технічне обслуговування ліфтів та систем диспетчерування, згідно з п. 1.1 якого відповідач (Замовник) доручив, а позивач (Виконавець) прийняв на себе організацію і виконання робіт по технічному обслуговуванню і ремонту ліфтів і систем диспетчерування на об’єктах Замовника.

Строк дії договора встановлений з 01.09 по 31.12.2009 р.

Згідно п. 8.2 договора він вважається пролонгованим на наступний і кожний черговий рік на тих же умовах, якщо жодна із сторін не заявила відмови від його пролонгації за два місяця до закінчення строку договору.

Відмова від пролонгації договору сторонами не заявлялась.

Таким чином строк дії договору вважається продовженим на 2010 р.

Відповідно з договором позивачем в період з вересня 2009 р. по червень 2010 р. були виконані роботи по технічному обслуговуванню ліфтів на загальну суму 378345,60 грн., що підтверджується актами прийомки виконаних робіт, які підписані Замовником без зауважень.

Пунктом 6.3 договора сторони передбачили, що Замовник самостійно оплачує виконані роботи, на підставі підписаних актів, не пізніше 10 – го числа наступного місяця.

Фактично прийняті роботи були оплачені відповідачем частково, у сумі 317474,50 грн.

Таким чином сума недоплати становить 60871,10 грн., що є боргом відповідача.

Доказів оплати боргу відповідачем не надано.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст. 625 Цивільного кодексу України встановлює відповідальність боржника за прострочку виконання грошових зобов’язань у вигляді річних та інфляційних збитків.

За підрахунком позивача сума річних становить 870,54 грн., а інфляційних – 3353,99 грн.

Заперечень проти порядку і розміру нарахованих річних і інфляційних втрат відповідачем не висунуто.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Беручи до уваги, що позовні вимоги обґрунтовані, документально доведені і відповідачем не спростовані, вони підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 49, 82, 84–85 Господарського процесуального кодексу України, на підставі ст.ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрліфтремонт” м. Маріуполь Донецької області до Житлово –комунального підприємства „Домовик –4”м. Маріуполь Донецької області про стягнення 65095,63 грн. – задовольнити.

Стягнути з Житлово –комунального підприємства „Домовик –4” (87514, м. Маріуполь, вул. Гранітна, буд. 114; код ЗКПО 30432683; р/р 26001280027000 в ПАТ „Донгорбанк” м. Донецьк МФО 334970) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрліфтремонт” (87554, м. Маріуполь, пр. Будівельників, буд. 167; р/р 26007900178677 у філії ПУМБ м. Маріуполя МФО 335742; код ЗКПО 36319210) 60871,10 грн. боргу, 3353,99 грн. інфляційних збитків, 870,54 грн. річних, 650,96 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

Рішення оголошено 21.06.2011 р. і набирає чинності після закінчення десятинного строку на його оскарження.

Суддя Овсяннікова О.В.