Ухвала суду № 16470008, 15.02.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

15.02.10 р. Справа № 36/131пд

Господарський суд Донецької області у складі судді Марченко О.А.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельна мережа „Обжора”, м. Донецьк

до відповідача Закритого акціонерного товариства „Перевальський м`ясопереробний завод”, м. Перевальськ, Луганська область

про визнання недійсним договору №0201111 від 01.03.2006р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Торгівельна мережа „Обжора”, м. Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, Закритого акціонерного товариства „Перевальський м`ясопереробний завод”, м. Перевальськ, Луганська область про визнання недійсним договору №0201111 від 01.03.2006р.

15.02.2010р. через канцелярію господарського суду Донецької області Товариство з обмеженою відповідальністю „Торгівельна мережа „Обжора”, м. Донецьк надало заяву б/н та дати про вжиття заходів до забезпечення позову, відповідно до якого заявник просить суд накласти арешт на грошові кошти відповідача у розмірі 38 019грн.08коп., які знаходяться на банківських рахунках Закритого акціонерного товариства „Перевальський м`ясопереробний завод”, м. Перевальськ, Луганська область.

В обґрунтування наданої заяви позивач посилається на те, що існує ймовірність невиконання відповідачем рішення суду з огляду на наступне:

Відповідно до ст.216 Цивільного кодексу України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

На думку позивача, якщо господарський суд прийме рішення про визнання недійсним договору №0201111 від 01.03.2006р., починає діяти положення статті ст.216 Цивільного кодексу України, а саме, відповідач повинен повернути всі грошові кошти, отримані ним від позивача, тому не вжиття заходів до забезпечення позову може порушити майнові права Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельна мережа „Обжора”, м. Донецьк та зробити неможливим виконання рішення господарського суду Донецької області по справі №36/131пд.

Таким чином, на думку позивача доцільним є накладання арешту на грошові кошти відповідача у розмірі 38 019грн.08коп., що знаходяться на р/р 26001581568642 в ТОБО №580 Луганської філії АКБ „УСБ”, МФО 304018, код ЄДРПОУ 00443186, та на усіх інших рахунках відповідача.

За приписом ст.66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Статтею 67 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві, забороною відповідачеві вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

З огляду на позицію Вищого господарського суду України, викладену в Інформаційному листі „Про деякі питання практики забезпечення позову” від 12.12.2006р. № 01-8/2776, вирішуючи питання про забезпечення позову судом мають бути враховані наступні вимоги:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

В контексті зазначених роз’яснень суд вважає, що задоволення заяви про забезпечення позову не відповідає вимогам розумності, обґрунтованості та адекватності.

Крім того, позивачем жодним чином не обґрунтована надана заява, а також доказів в підтвердження наявності підстав, які б ускладнили або зробили неможливим виконання судового рішення позивачем не надано, судом не встановлено.

Керуючись ст.ст. 22, 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Заяву позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельна мережа „Обжора”, м. Донецьк про вжиття заходів до забезпечення позову, шляхом накладання арешту на грошові кошти відповідача у розмірі 38 019грн.08коп., які знаходяться на банківських рахунках Закритого акціонерного товариства „Перевальський м`ясопереробний завод”, м. Перевальськ, Луганська область - залишити без задоволення.

Ухвала суду набирає законної сили в день її прийняття.

Суддя Марченко О.А.