Єдиний державний реєстр судових рішень ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
____________________
26.05.11 Справа № 32/251 (2010)
ПОСТАНОВА
м.Львів
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
Головуючого судді Галушко Н.А.
суддів: Краєвської М.В.
Орищин Г.В.
розглянув апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства (далі ЗАТ) «Проектно-будівельне обєднання «Львівміськбуд», м.Львів б/н б/д (Вх. ЛАГС №436 від 25.02.2011 р.)
на рішення господарського суду Львівської області від 02.02.2011 р.
у справі №32/251 (2010)
за позовом: Дочірнього підприємства «Інтергал-Буд»Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Інтергал»(далі ДП «Інтергал-Буд»ТОВ «Фірма «Інтергал»), м.Львів.
до відповідача: ЗАТ «Проектно-будівельне обєднання «Львівміськбуд», м.Львів.
про стягнення 353223,12 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: Дмух М.В. представник
від відповідача: Биць І.А. - представник
Представникам розяснено права і обовязки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.
Клопотань про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку ст. 81№ГПК України, учасниками судового процесу не заявлено.
Рішенням господарського суду Львівської області від 02.02.2011 року задоволено позовні вимоги ДП «Інтергал-Буд»ТОВ «Фірма «Інтергал»,м.Львів:
стягнено із ЗАТ «Проектно-будівельного обєднання «Львівміськбуд»на користь ДП «Інтергал-Буд»ТОВ «Фірма «Інтергал»69215,84 грн. 3 %річних, 284007,28 грн. - інфляційних втрат, 3532,23 грн. - державного мита, 236,00 грн. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
ЗАТ «Проектно-будівельним обєднанням «Львівміськбуд»подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким у задоволенні позову ДП «Інтергал-Буд»ТОВ «Фірма «Інтергал»до ЗАТ «Проектно-будівельного обєднання «Львівміськбуд»відмовити.
У своїй апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що рішенням господарського суду Львівської області від 03.03.2010р. у справі № 3/9 із відповідача на користь позивача було стягнено 997232,80 грн. на підставі стаття 1212 ЦК України, тому подальше стягнення за договором підряду є безпідставним, в тому числі й за період до 30.09.2010р.
Крім цього, скаржник зазначає, що у договорі, укладеному між ним та позивачем, було визначено ціну договору підряду, а саме: 17532615, 80 грн. Крім цього, скаржник зазначає, що відповідно до ст.845 ЦК України, підрядник має право на ощадливе ведення робіт за умови забезпечення належної їх якості. Якщо фактичні витрати підрядника виявилися меншими від тих, які передбачалися при визначенні ціни (кошторису), підрядник має право на оплату роботи за ціною, встановленою договором підряду, якщо замовник не доведе, що отримане підрядником заощадження зумовило погіршення якості роботи. Разом з тим, скаржник наголошує, що позивач не заперечував, що усі роботи згідно договору підряду були виконані, а докази щодо неналежної якості виконаних робіт в матеріалах справи відсутні. Таким чином, відповідач вважає, що він мав право на оплату роботи за ціною, встановленою договором підряду, а саме: 17532615, 80 грн.
В апеляційній скарзі зазначено також те, що сторони договору підряду фактично домовилися про розподіл між ними заощадження, отриманого підрядником, внісши зміни у договір підряду щодо вартості роботи. Так, згідно додаткового договору № 7 від 23.02.2009р. вартість роботи зменшена із 17532615,80 грн. до 16 532 383,00 грн. Окрім цього, скаржник зазначає, що після внесення змін у договір підряду, а саме 25.02.2009р. позивачем та відповідачем підписано акт звірки розрахунків де зафіксовано заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 997232,80 грн., відповідно з цього моменту відпала підстава для зберігання відповідачем грошових коштів в сумі 997232,80 грн. Відповідач у апеляційній скарзі вказує на статтю 653 ЦК України, відповідно до якої у разі зміни або розірвання договору зобовязання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобовязанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
На думку скаржника, так як вимога про повернення грошових коштів в сумі 997232,80 грн була направлена відповідачу лише 25.11.2009р., обовязок повернути грошові кошти в сумі 997232, 80 грн у нього виник лише після предявлення позивачем такої вимоги, а саме - 25.11.2009 р.
Крім того, відповідач посилається на укладення між сторонами 29.09.2010р. договору про зарахування зустрічних однорідних вимог та припинення зобовязань, в п.5 якого сторони обумовили та підтвердили конкретні зобовязання, що залишаються у відповідача перед позивачем після проведеного зарахування зустрічних однорідних вимог, серед яких відсутнє зобовязання щодо сплати процентів та інфляційних втрат за період користування позивачем грошовими коштами в сумі 997232,80 грн. Відповідач вважає, що сторони таким чином підтвердили відсутність зобовязань по сплаті санкцій, що свідчить про фактичну домовленість щодо припинення такого зобовязання.
ДП «Інтергал-Буд»ТОВ «Фірмою «Інтергал»подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін в судовому засіданні, суд апеляційної інстанції встановив наступне:
Між ДП «Інтергал-Буд» ТОВ «Фірмою «Інтергал»(замовником) та ЗАТ «Проектно-будівельним обєднанням «Львівміськбуд»(підрядником) 16.02.2007р. був укладений договір підряду № 2007/02/16 (далідоговір) про виконання підрядником ряду робіт по будівництву торгово-адміністративного комплексу за адресою: м.Львів, проспект Чорновола, 67 “г” вул. П.Панча, 2 “а”(будівельна адреса). При цьому підрядник зобовязався власними силами і засобами виконати будівельні роботи та інші роботи, а замовник зобовязався прийняти роботи, виконані та передані підрядником й оплатити їх.
Згідно п.4.1. договору підряду, виконання будівельних робіт підрядник зобовязувався розпочати у лютому 2007року та забезпечити завершення робіт по договору в липні 2007р.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до п.10.2. договору підряду, приймання виконаних робіт здійснюється шляхом підписання сторонами щомісячних довідок про вартість виконаних робіт за звітний місяць (форма КБ-3), які готує підрядник та передає замовнику, що перевіряє відповідність акту та підписує його в частині фактично виконаних обсягів робіт. Оплата виконаних робіт проводиться проміжними платежами, в тому числі шляхом авансування вартості робіт за майбутні періоди.
Відповідно до п.9.1. договору підряду в редакції, зміненій додатковим договором № 7 від 23.02.2009р. загальна договірна ціна робіт становить 16535383,00 грн.
За період з травня 2007р. по травень 2008р. відповідач виконав увесь обсяг робіт передбачених договором підряду та передав їх позивачу на загальну суму 16535383 грн., при цьому ДП «Інтергал-буд»ТОВ «Фірма «Інтергал»сплатило ЗАТ «Проектно-будівельному обєднанню «Львівміськбуд»17532615,80 грн.
Як встановлено судом першої інстанції, різниця між сумою авансу (оплати) за роботи (17532615,80 грн.) та вартістю фактично виконаних та переданих позивачу робіт (16535383, 00 грн.) становить 997232,80 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, 12.12.2007р. був підписаний та 28.12.2007р. затверджений рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 1264 Акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом обєкта. Таким чином, станом на грудень 2007 року відповідачем були виконані основні роботи за договором підряду. Надалі, між сторонами вносилися зміни та укладалися додаткові договори до основного договору підряду від 16.02.2007 р.
23.02.2009р. сторони підписали додатковий договір № 7 до договору підряду № 2007/02/16 від 16.02.2007р., яким привели договірну ціну у відповідність з фактичною вартістю робіт, виконаних підрядником та переданих замовнику.
Слід зазначити, що усі вищевказані обставини та факт наявності заборгованості відповідача в сумі 997232,80 грн. були встановлені рішенням господарського суду Львівської області від 03.03.2010р. у справі № 3/9, яке набрало законної сили. Згідно ч.2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторни.
Окрім цього, в ході розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що зобовязання на суму 989572,40 грн було припинене шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог внаслідок підписання між сторонами на підставі ст.601 ЦК України, договору про зарахування зустрічних однорідних вимог від 29.09.2010р. Як вбачається з матеріалів справи, решта зобовязання на суму 7660,40 грн. було виконано шляхом перерахування цієї суми ВДВС Львівського міського управління юстиції в межах виконавчого провадження з виконання рішення суду у справі № 3/9 від 03.03.2010р.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора, зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Разом з тим, слід зазначити, що відповідно до статті 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у 7-денний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає з договору або актів цивільного законодавства.
Таким чином, обовязок повернути грошові кошти в сумі 997232, 80 грн виник у відповідача з моменту предявлення вимоги + 7 днів, а саме 02.12.2009 року.
Окрім цього, так як 29.09.2010 року між сторонами був укладений договір про зарахування зустрічних однорідних вимог, період, за який підлягають стягненню із відповідача 3 % річних та інфляційні втрати, слід рахувати з 02.12.2009 р. по 29.09.2010 р.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що рішення суду слід скасувати частково.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, -
Львівський апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В:
1.Апеляційну скаргу ЗАТ «Проектно-будівельного обєднання «Львівміськбуд»задоволити частково.
2.Рішення господарського суду Львівської області від 02.02.2011 р. у справі № 32/251 (2010) скасувати в частині задоволення позову в сумі 44571,4 грн 3% річних та 201872,77 грн інфляційних втрат. В цій частині в позові відмовити.
3.В решті рішення суду залишити без змін.
4.Стягнути із ЗАТ «Проектно-будівельного обєднання «Львівміськбуд»(79035, м.Львів, вул.Зелена, 238; код ЄДРПОУ 01273906) на користь
ДП «Інтергал-Буд»ТОВ «Фірма «Інтергал»(юридична адреса: 79017, м.Львів, вул.Водогінна, 2; поштова адреса: 79000, м.Львів, пл.Старий Ринок, 8, код ЄДРПОУ 32568603) 24644, 42 грн 3 % річних, 82134, 51 грн інфляційних втрат, 1067 грн державного мита та 70, 80 грн відшкодування витрат на інформаційне забезпечення судового процесу.
Стягнути з ДП «Інтергал-Буд»ТОВ «Фірма «Інтергал»на користь ЗАТ «Проектно-будівельного обєднання «Львівміськбуд»1232, 22 грн державного мита за розгляд апеляційної скарги.
5.Доручити господарському суду Львівської області видати відповідні накази.
6.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
7.Справу направити у господарський суд Львівської області.
Головуючий-суддяГалушко Н.А.
СуддяКраєвська М.В.
СуддяОрищин Г.В.
Судове рішення № 16469413, Львівський апеляційний господарський суд було прийнято 26.05.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 32/251 (2010). Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: