Постанова № 16469375, 07.06.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

07.06.11 Справа № 5015/1234/11

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді Бонк Т. Б.

суддів Бойко С. М.

Марко Р. І.

при секретарі судового засідання Н. Чорній

за участю представників сторін:

від позивача – Галань В. М. –представник

від відповідача – не з’явився

розглянув апеляційну скаргу Комунального підприємства «Львіврембудпостач», м. Львів б/н від 05.05.2011 р.

на рішення господарського суду Львівської області від 18.04.2011 р. (суддя Манюк П. Т.)

у справі № 5015/1234/11

за позовом ТзДВ «Львівфундамент», м. Львів

до відповідача Комунального підприємства «Львіврембудпостач», м. Львів

про стягнення 256 030, 94 грн.

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Львівської області від 18.04.2011 р. у справі № 5015/1234/11 задоволено позов ТзДВ «Львівфундамент», м. Львів, з Комунального підприємства «Львіврембудпостач», м. Львів на користь позивача стягнуто 147 997, 86 грн. основного боргу, 23 780, 35 грн. 3 % річних, 84 252, 73 грн. інфляційних втрат, 2 560, 31 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду мотивоване тим, що відповідач, уклавши договір № 1 від 15.01.2008 р. на будівництво школи в с. Малехів, не в повному обсязі здійснив оплату за виконані роботи у передбачені договором строки, в результаті чого у нього виникла заборгованість перед позивачем, на суму якої нараховані інфляційні витрати та 3 % річних.

У своїй апеляційній скарзі відповідач просить дане рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що господарським судом Львівської області неповно з’ясовано обставини справи, оскільки між сторонами існували інші домовленості. Порядок зарахування платежів також не відповідає дійсності, а тому невірно нараховані інфляційні і 3 % річних.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, заслухавши пояснення представника сторони у судовому засіданні, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що між ТзДВ «Львівфундамент»(підрядник) та КП «Львіврембудпостач»(замовник) 15.01.2008 р. укладено договір № 1 на будівництво школи в с. Малехів, за умовами якого підрядник зобов'язався виконати роботи на об'єкті «Будівництво школи в с. Малехів»(влаштування палевої основи).

Відповідно до п.п. 4.2.3 договору, замовник зобов'язується щомісячно приймати від підрядника акти виконаних робіт за формою КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3, перевірити їх і підписати протягом 3-х робочих днів, або повернути в цей же строк підряднику для виправлення.

Згідно п.п. 4.3.4 договору, підрядник щомісячно, до 22 числа звітного періоду надає замовнику для перевірки і погодження акти виконаних робіт за формою КБ-2в та довідки про їх вартість за формою КБ-3.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач прийняв будівельні роботи, що підтверджується актами приймання виконаних робіт: №1,2 за лютий 2008р.; №1 за травень 2008 р.; №1 за жовтень 2008 р.; №1 за листопад 2008 р., №1 за жовтень 2007 р.; №1 за листопад 2007 р.; №1 за грудень 2007 р. та актами здачі-приймання робіт №ОУ-0000026 від 22.05.08 р. та №ОУ-0000131 від 28.11.08 р., які підписані обома сторонами та скріплені печатками.

Відповідно до п.п. 5.3 договору, оплати прийнятих робіт здійснюється щомісячно шляхом проміжних платежів протягом 10 днів з моменту підписання замовником представлених підрядником актів виконаних робіт та довідки.

У матеріалах справи містяться докази оплати за виконані згідно договору № 1 від 15.01.2008 р. роботи відповідачем з врахуванням вартості послуг генпідряду на суму 5 977, 52 грн. Так, 13.11.2009 р. було оплачено 2 000 грн. Також позивачем було зараховано в рахунок часткової оплати виконаних робіт у травні та листопаді 2008 року вартість послуг генпідряду на загальну суму 3 977, 52 грн. (відповідно до акту здачі-прийняття робіт № ОУ-0000026 від 22.05.2008 р. на суму 1 863, 60 грн. та акту здачі-прийняття робіт № ОУ-0000131 від 28.11.2008 р. на суму 2 113, 92 грн.).

Суд також встановив, що в період з 2007 року по 2009 рік між позивачем та відповідачем існувала також співпраця на інших об'єктах будівництва, в процесі якої позивач на замовлення відповідача виконував будівельні роботи та надавав відповідачу послуги машинами та механізмами, а саме:

- за Договором від 10.10.2007 р.№ 22/61 на будівництво школи в с. Малехів, згідно актів виконаних робіт за період з жовтня по грудень 2007 року позивачем було виконано будівельні роботи на суму 26 323, 20 грн., за які відповідачем оплачено з врахуванням вартості послуг генпідряду в розмірі 76 414, 56 грн. Переплата становить 50 091, 36 грн.;

- за договором від 10.10.2008 р. № 43 на відновлення та впорядкування військових могил, військових меморіалів на території ЛКП «Личаківський цвинтар», будівництво нижньої частини меморіалу воїнам УПА на території ЛКП «Музей «Личаківський цвинтар», згідно акту приймання виконаних робіт за листопад 2008 року позивачем виконано роботи на 5 997, 12 грн., за які відповідачем оплачено, з врахуванням вартості послуг ген підряду в розмірі 18 119, 82 грн. Переплата становить 12 122, 82 грн.;

- відповідно до усних домовленостей з серпня 2007 року по грудень 2008 року позивачем надавалися послуги машинами і механізмами, згідно актів здачі-приймання робіт за вказаний період позивачем було надано відповідачу послуги на загальну суму 63 852, 22 грн., за які відповідачем оплачено 224 966, 18 грн. Переплата становить 161 113, 96 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, вказані передоплати були зараховані в рахунок часткової оплати заборгованості по договору № 1 від 15.01.2011 р. на будівництво школи в с. Малехів на підставі заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог № 3 від 25.01.2011 р. ТзДВ «Львівфундамент».

Згідно ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши дані здійсненого позивачем розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних, зазначає, що відповідачеві вірно нараховано за період з 11.12.2008 р. по 12.11.2009 р. на борг в сумі 373 326 грн. 38 208, 31 грн. інфляційних втрат та з 13.11.2009 р. по 24.01.2011 р. –46 044, 42 грн. інфляційних втрат, тобто в загальній сумі 84 252, 73 грн., а також 23 780, 35 грн. 3 % річних за прострочення виконання ним грошового зобов’язання з 11.12.2008 р. по 24.01.2011 р. (а. с. 7).

Таким чином, даним розрахунком спростовуються твердження апелянта про невірне нарахування пені та 3 % річних.

Також слід зазначити, що 25.01.2011 р. було проведено зарахування переплат за договором від 10.10.2007 р. № 22/61 на суму 50 091, 36 грн.; за договором від 10.10.2008 р. № 43 на суму 12 122, 82 грн. та за надані послуги машинами та механізмами на суму 161 113, 96 грн., тобто на загальну суму 223 328, 14 грн., а нарахування позивачем пені і 3 % річних проведено до 24.01.2011 р. (а. с. 7).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором.

Отже, оскільки відповідач не виконав свої зобов'язання за договором, не оплатив виконані позивачем роботи, жодних доказів погашення боргу ним не подано, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом правомірно задоволено позовні вимоги ТзДВ «Львівфундамент».

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки, ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийнята з врахуванням всіх обставин справи та з дотриманням чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для її зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст. 99, 101 –105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Львівської області від 18.04.2011 р. у справі № 5015/1234/11 залишити без змін, апеляційну скаргу Комунального підприємства «Львіврембудпостач», м. Львів –без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Бонк Т. Б.

Суддя Бойко С. М.

Суддя Марко Р. І.

Повний текст постанови виготовлений 17.06.2011 р.