Постанова № 16469356, 15.06.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2011                                                                                           № 22/352

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Рудченка С.Г.

суддів:           

при секретарі:           

за участю представників учасників судового провадження згідно протоколу судового засідання від 15.06.2011,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрконцепт» на рішення господарського суду міста Києва від 25.02.2011 (підписане 28.02.2011),

у справі          № 22/352 (суддя Самсін Р.І.)

за позовом           Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк»

до           Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрконцепт»

про          стягнення заборгованості за кредитом та звернення стягнення на майно

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрконцепт»

до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк»

про стягнення 30409513, 62 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрконцепт» про стягнення заборгованості за кредитним договором № 3/2010 від 02.04.2010 в сумі 102862648, 15 грн., з яких: 100000 000 грн. - строкова заборгованість по кредиту, 1150684, 93 грн. - заборгованість по процентам нарахованих банком з 01.06.2010 по 21.06.2010, 1698630, 14 грн. - прострочена заборгованість по процентах; 13333, 08 грн. - заборгованість по неустойці (пені) за несвоєчасну сплату процентів та звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: нерухоме майно-нежилий будинок, загальною площею 3700, 90 кв.м., який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Кожум’яцька 12-Б, який належить ТОВ «Укрконцепт» на праві власності.

08.10.2010 Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрконцепт» подало зустрічну позовну заяву до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» про стягнення суми боргу 30409513, 62 грн., який виник після зарахування зустрічних однорідних вимог.

Рішенням господарського суду міста Києва від 25.02.2011 у справі № 22/352 первісний позов задоволено повністю: присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрконцепт» на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» 90196078, 40 грн. строкової заборгованості по кредиту; 9803921, 60 грн. простроченої заборгованості по кредиту; 1935535, 85 грн. заборгованості по процентам нарахованих з 01.01.2011 по 03.02.2011, 13518997, 65 грн. простроченої заборгованості по процентах, 265619, 13 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту; 786657, 73 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, 25500, 00 грн. витрат по сплаті державного мита, 236, 00 грн. витрат по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу; звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 02.04.2010 укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрконцепт», а саме: нерухоме майно-нежилий будинок, загальною площею 3700, 90 кв.м., який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Кожум’яцька 12-Б, який належить ТОВ «Укрконцепт» на праві власності, в рахунок погашення заборгованості перед Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк «Укргазбанк» за кредитним договором № 3/2010 від 02.04.2010 в сумі 102862648, 15 грн. шляхом надання Публічному акціонерному товариству Акціонерний банк «Укргазбанк» права на реалізацію предмету іпотеки шляхом прилюдних торгів згідно ст. 39 Закону України «Про іпотеку», з визначенням початкової ціни продажу предмета іпотеки в розмірі 90% вартості вказаної нерухомості, визначеної незалежним суб’єктом оціночної діяльності на момент реалізації на прилюдних торгах. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, відповідач за первісним позовом звернувся з апеляційною скаргою б/н від 08.04.2011, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити зустрічні позовні вимоги та повністю відмовити в задоволенні первісних позовних вимог.

В обґрунтування вимог, викладених в апеляційній скарзі, заявник апеляційної скарги посилається на те, що при прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд зробив висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи, неправильно застосувавши норми матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим останнє підлягає скасуванню з підстав, викладених у тексті скарги.

Так, зокрема, відповідач за первісним позовом зазначає, що судом не було враховано рішення господарського суду міста Києва від 29.12.2010 у справі № 34/711-55/377, залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2011, яким визнано недійсними кредитний договір та договір іпотеки, та було неправомірно стягнуто суму штрафу за договором іпотеки.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2011 відновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Укрконцепт» строк подання апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 25.02.2011 у справі № 22/352, вказану скаргу прийнято до провадження та призначено розгляд на 11.05.2011 за участю уповноважених представників сторін.

Розпорядженням в.о. Голови Київського апеляційного господарського суду від 10.05.2011 змінився склад колегії суду у справі і справа розглядається у складі колегії: головуючого судді Рудченка С.Г., суддів Попікової О.В. та Кропивної Л.В.

В порядку ст. 77 ГПК в судовому засіданні, призначеному на 11.02.2011, було оголошено перерву.

Розпорядженням в.о. Голови Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2011 змінився склад колегії суду у справі і справа розглядається у складі колегії: головуючого судді Рудченка С.Г., суддів Поляк О.І. та Кропивної Л.В.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 06.06.2011 розгляд апеляційної скарги було відкладено у зв’язку з неможливістю представника відповідача прибути в судове засідання.

Представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги та просив рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, направленою копією ухвали суду.

Враховуючи те, що про дату та час судового засідання учасники апеляційного провадження були повідомлені належним чином, направленими на їх адресу копіями ухвали суду, а також те, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, колегія апеляційного господарського суду прийняла рішення про можливість розгляду справи за його відсутності.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, встановила наступне.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII ГПК України.

У відповідності до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, між Публічним акціонерним товариством «АБ «Укргазбанк» (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрконцепт» (позичальник) був укладений кредитний договір № 3/2010 від 02.04.2010, відповідно до умов якого банк надає позичальнику кредит в сумі 100000000 грн., а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, встановленого в п. 1.3 цього договору, в розмірі 20% річних (а.с. 10-17 том 1).

За умовами договору (п. 1.2, 1.3) цільове використання (мета) кредиту - на поповнення обігових коштів; строк кредитування з 02.04.2010 до 27.11.2014; позичальник в будь-якому випадку зобов’язаний повернути кредит у повному обсязі в строки (терміни), зазначені у графіку погашення кредиту (додаток № 1 до договору).

За умовами кредитного договору кредит забезпечується іпотекою нежилого будинку (літ. «А») загальною площею 3700, 9 кв. м., який належить позичальнику та знаходиться за адресою м. Київ, вул. Кожум'яцька 12-Б (п. 2.1).

Пунктом 3.5 кредитного договору передбачено, що за користування кредитними коштами, що не повернуті в строки/терміни, передбачені цим договором (прострочена заборгованість), процента ставка встановлюється в розмірі 30% річних.

Відповідно до п. 5.3.3 договору банк, зокрема, має право вимагати дострокового повного виконання позичальником своїх зобов’язань по договору, включаючи нараховані проценти за користування кредитними коштами, комісій та штрафних санкцій, передбачені договором у визначених випадках, коли: позичальник не виконав у строк свої зобов’язання по поверненню кредиту (його частини) та/або сплаті плати за кредит, та/або інші зобов’язання по сплаті грошових коштів, передбачені договором.

Згідно з п. 9.11 договору, договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань за договором.

На виконання умов даного договору, позивачем на рахунок відповідача були перераховані грошові кошти у сумі 100000000, 00 грн., що підтверджується випискою з особового рахунку з 02.04.2010 по 21.06.2010 (а.с. 39 том 1).

Проте, як зазначає позивач, відповідачем був порушений графік погашення кредиту (додаток № 1 до договору), внаслідок чого прострочена сума заборгованості за кредитом складає 9803921, 60 грн. (несплата коштів в сумах по 1960784, 32 грн. у строк - 30.09.2010, - 31.10.2010, - 30.11.2010, - 31.12.2010, - 31.01.2011) та строкова заборгованість, що складає 90196078, 40 грн.

Також, відповідачем несвоєчасно здійснювалась сплата процентів за користування кредитом, у зв’язку з чим виникла заборгованість в період з 01.06.2010 по 21.06.2010 у сумі 1150684, 93 грн. та прострочена заборгованість за процентами у сумі 1698630, 14 грн.

Згідно з уточненим розрахунком заборгованість по процентах, нарахованих з 01.01.2011 по 03.02.2011 складає 1935535, 85 грн., прострочена заборгованість по процентах – 13518997, 65 грн.

Належних доказів у спростування вищевказаного розрахунку відповідачем ні в суді першої інстанції, ні протягом апеляційного провадження надано не було, документів, що підтверджують погашення сплати процентів за договором починаючи з 06.05.2010, з урахуванням погашених відсотків в сумі 4504, 91 грн. 01.10.2010, не представлено.

Листом № 24102/1410 від 10.06.2010 позивач направив на адресу відповідача вимогу про необхідність погашення боргу за договором (а.с. 70-71 том 1), однак заборгованість по сплаті відсотків за договором не погашена, а умови договору щодо повернення грошових коштів у строки передбачені графіком погашення кредиту відповідачем порушені.

Враховуючи неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань за кредитним договором, позивач просить стягнути вищевказану заборгованість шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: нерухоме майно - нежилого будинку, загальною площею 3700, 9 кв. м., який належить позичальнику на праві власності та знаходиться за адресою м. Київ, вул. Кожум'яцька 12-Б.

В свою чергу, відповідачем до позивача був поданий зустрічний позов про стягнення з Публічного акціонерного товариства «АБ «Укргазбанк» грошових коштів в сумі 30 409 513,62 грн., що є заборгованістю банку після проведення зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою від 07.10.2010, згідно з якою Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрконцепт» зараховано грошові вимоги на загальну суму 108392389, 83 грн.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм матеріального та процесуального права, при винесені оскаржуваного судового рішення, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов’язання одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти (ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Дослідивши викладене вище в сукупності з іншими доказами та на підставі встановлених обставин справи, колегія апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення вимог позивача та стягнення строкової заборгованості у сумі 90196078, 40 грн., заборгованості за кредитом у сумі 9803921, 60 грн., заборгованості по процентах нарахованих з 01.01.2011 по 03.02.2011 у сумі 1935535, 85 грн. та 13518997, 65 грн. простроченої заборгованості по процентах.

Крім того, за неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань позивачем була нарахована пеня у сумі 265619, 13 грн. за несвоєчасне повернення кредиту та 786657, 73 грн. за несвоєчасну сплату процентів.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Відповідно до п. 6.3 кредитного договору за порушення визначених в договорі строків (термінів) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитними коштами та/або комісійних винагород позичальник зобов’язаний сплатити банку неустойку (пеню), яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня; у відповідності до ч. 6 ст. 232 ГК України сторони домовляються, що розрахунок пені за прострочення виконання зобов’язань (щодо строків визначених в договорі) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитними коштами) припиняється через один рік від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Колегія суддів перевіривши розрахунок пені, нарахованої за несвоєчасне повернення кредиту та за несвоєчасну сплату процентів, вважає його вірним та таким, що відповідає умовам кредитного договору та нормам чинного законодавства, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про стягнення 265619, 13 грн. пені за порушення строків повернення кредиту та 786657, 73 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів.

Відповідно до п. 6.1 договору іпотеки б/н від 02.04.2010, укладеного між Публічним акціонерним товариством «АБ «Укргазбанк» (іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрконцепт» (іпотекодавець), у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем умов кредитного договору іпотекодержатель набуває право звернути стягнення на предмет іпотеки; право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки виникає також з підстав, передбачених кредитним договором, цим договором та законодавством України (а.с. 20-24 том 1).

Пунктом 6.2 договору іпотеки передбачено, що у разі порушення іпотекодавцем умов кредитного договору та/або умов цього договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення; в цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов’язань, вимога про виконання порушеного зобовязання у тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги; в зазначеній вимозі іпотекодержатель також може вказати спосіб, в який буде здійснено стягнення; якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Дане положення передбачене в ч. 1 ст. 572 ЦК України. Окремим видом застави, відповідно до ч. 1 ст. 575 ЦК України є іпотека.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

У разі порушення боржником основного зобов'язання, відповідно до зобов'язань іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

В силу положень ст. 3 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Колегією суддів встановлено, що обтяження по типу «іпотека» згідно договору іпотеки від 02.04.2010 зареєстроване в Державному реєстрі іпотек, на майно накладено заборону відчуження, що підтверджено витягами про реєстрацію в єдиному державному реєстрі іпотек та заборон відчуження об’єктів нерухомого майна за № 9695289, 9695286.

З матеріалів справи вбачається, у листі-вимозі за вих. № 24102/1410 від 10.06.2010, позивачем зазначалось, що в разі непогашення заборгованості в строк до 10.07.2010 банк буде змушений звернутися до суду за захистом порушених прав та/або звернути стягнення на заставлене майно.

Як було встановлено вище, строки сплати визначені графіком повернення кредиту позичальником порушені, зобов’язання відповідача за кредитним договором № 3/2010 від 02.04.2010 не виконані, суми кредиту, процентів по кредиту, нарахованої пені не сплачені.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону; звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 Закону України «Про іпотеку» початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.

Обов’язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб’єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з’ясувати обставини, які мають значення для справи.

Дослідивши вищевикладене в сукупності з іншими доказами та на підставі встановлених обставин справи, враховуючи наявні факти прострочення позичальником сплати боргу по кредиту, відсотках та пені, колегія апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення вимог позивача про стягнення кредитної заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у розмірі 90% вартості предмету іпотеки, визначеної незалежним суб’єктом оціночної діяльності на момент реалізації на прилюдних торгах.

Що стосується зустрічної позовної вимоги про стягнення з Публічного акціонерного товариства «АБ «Укргазбанк» грошових коштів в сумі 30 409 513,62 грн., що є заборгованістю банку після проведення зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою від 07.10.2010 згідно з якою Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрконцепт» зараховано грошові вимоги на загальну суму 108392389, 83 грн., судова колегія зазначає наступне.

Вимоги до банку за зустрічним позовом ТОВ «Укрконцепт» ґрунтуються на встановленому судовим рішенням факту недійсності вимоги до ЗАТ «Сіті Нет» та ТОВ «Вант» за кредитним договором № 65-V/2008 від 28.11.2008, яке було предметом договору про відступлення права вимоги, що укладений з банком 02.04.2010 (а.с. 85-88 том 1).

З матеріалів зустрічної позовної заяви вбачається, що з метою врегулювання відносин, що виникли у зв’язку із встановленням судом недійсності переданої банком вимоги, відповідачем на адресу позивача була направлена заява № 1 від 06.10.2010 з вимогою сплатити заподіяні прямі та непрямі (упущена вигода) збитки у сумі 138801903, 45 грн.

Вподальшому відповідач направив позивачу заяву б/н від 07.10.2010 про зарахування зустрічних грошових вимог на суму 108392389, 83 грн.

Відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків можливо лише за наявності складу правопорушення, до якого входять наступні елементи: протиправна поведінка, наявність збитків, причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою та спричиненням збитків, наявність вини. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає зустрічні позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими, з огляду на те, що наявність і розмір збитків у будь-якому випадку повинен доказуватися кредитором, стягнення збитків можливе лише тоді, коли зобов’язання грошового відшкодування збитків у певному розмірі встановлене судовим актом, який набрав законної сили або угодою сторін, а в іншому випадку застосування ст. 601 Цивільного кодексу України є передчасним і не відповідає диспозиції вказаної норми.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Судове рішення, що оскаржується, за своїм змістом відповідає цим вимогам. За таких обставин, оскаржуване судове рішення можна визнати законним й обґрунтованим.

Зважаючи на викладене та обставини справи, колегія апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрконцепт» на рішення господарського суду міста Києва від 25.02.2011 не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду міста Києва від 25.02.2011 у справі № 22/352 підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрконцепт» на рішення господарського суду міста Києва від 25.02.2011 у справі № 22/352 залишити без задоволення.

2.          Рішення господарського суду міста Києва від 25.02.2011 у справі № 22/352 залишити без змін.

3. Матеріали справи повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

23.06.11 (відправлено)