Рішення № 16469060, 24.05.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" травня 2011 р. Справа № 5023/1638/11

вх. № 1638/11

Суддя господарського суду Лаврова Л.С.

при секретарі судовогозасідання Васильєва Л.О.

за участю представників сторін:

позивача - Суза І.А. відповідача - не з*явився

розглянувши справу за позовом КП КГ "Харківкомуночиствод" м.Харків

до КП "Сапфір", м. Харків

про стягнення коштів в сумі 2882,71 грн.

ВСТАНОВИВ:

КП КГ"Харківкомуночиствод" ( позивач) просить суд стягнути з колективного підприємтва " Сапфір" ( відповідача) суму боргу за водовідведення за період з 01.09.10 року по 31.12.10 року, пеню 64,11 грн., судові витрати покласти на відповідача.

В обгрунтування позову посилається на те, що 15.11.2004 року між позивачем та відповідачем було укладено договір за № П-6661/01-АК-2 на приймання стічних вод. На виконання умов договору позивач свої зобов*язання виконав та прийняв від відповідача стічні води,що складаються з обсягу водоспоживання та додаткової кількості стічних вод, що проникають до каналізаційної мережі м.Харкова.

Відповідач проти заявлених вимог заперечує та просить суд відмовити в задоволені позовних вимог посилаючись на ті обставини, що послуги позивачем не надаються а у відповідності до договору № 01/05 від 01.05.10 року, (укладеного між відповідачем та ФОП ОСОБА_1) забезпечення вивозу скинутих вод здійснюється фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.

В судовому засіданні оголошувалася перерва з 18.05.11 року до 24.05.11 року до 9 год. 15 хв.

Відповідач в судове засідання не з*явився,хоча про наступне судове засідання був повідомлений належним чином, про що є запис в явочному листі від 14.05.11 року.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне, що 15 листопада 2004 року між ДКП КГ "Харківкомуночиствод" (ХКОВ, позивач по справі) та Колективним підприємством"Сапфір"(Абонент), був укладений договір № П-6661/01-АК-2 на приймання стічних вод .

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із Розпорядженням Виконавчого комітету Харківської міської ради від 04.02 2009 р. № 121 затверджена нова редакція статуту ДКП КГ „Харківкомуночиствод", в якій змінено найменування Державного комунального підприємства каналізаційного господарства „Харківкомуночиствод" на Комунальне підприємство каналізаційного господарства „Харківкомуночиствод". 20.02.2009 р. була проведена державна реєстрація нової редакції статуту Позивача, всі інші реквізити Позивача залишаються без змін.

Відповідно до умов договору позивач зобов'язався надати послуги відповідачу по прийому стічних вод, а відповідач зобов'язався здійснювати регулярну оплату за надані послуги згідно з діючими тарифами, встановленими рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 17.03.04р. за №201 "Про встановлення тарифів на послуги з водовідведення, які надає КП КГ "Харківкомуночиствод" для всіх споживачів м. Харкова".

Сторони зобов'язались керуватися "Правилами прийняття стічних вод абонентів у каналізаційну мережу м. Харкова" затвердженими рішенням виконавчого комітету Харківської міської Ради №581 від 18.06.2003р., введених в дію 01.07.03р., Наказом Держбуду України №37 від 19.02.2002р. (з додатками "Правила приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України", "Інструкція про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів"), зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 26.04.2002р. за №402/6690, введених в дію 06.05.2002р., Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України", затверджених наказом Держжилкомгоспу України від 01.07.94р. №65, та іншими нормативними документами.

Розрахунки за прийняті позивачем стічні води, згідно п.4.2 Договору здійснюється відповідачем протягом 17 календарних днів з моменту відправки платіжної вимоги-доручення позивачем відповідачу .

Відповідач проти заявлених вимог заперечує посилаючись на ті обставини, що каналізаційні мережі які проходять через територію відповідача зруйновані. Скинуті води вивозяться з вигрібної ями для чого відповідач уклав окремий договір за № 01/05 від 10.05.10 року з ФОП ОСОБА_1 ( а.с.57).

У відповідності до предмету договору "Виконавець" зобов*язався забезпечити кваліфіковане,якісне,гарантоване обслуговування приміщень та підтримку санітарного стану прибудинкових територій, прочистку та профілактику ливневих каналізаційних мереж.

Крім того, сторони даного договору передбачили, що ФОП ОСОБА_1 також надає послуги по санітарному очищенню внутрішньобудинкових місць використання, прибудинкових територій, вигрібних ям, прочистку та профілактику ливневих каналізаційних мереж. На виконання умов договору відповідач надає акт за № 7/09 від 07.09.10 року у відповідності до якого ФОП ОСОБА_1. надав відповідачу по справі послуги по очищенню вигрібних ям на суму 400 грн. ( а.с.60). Слід зазначити, що спірний період з 01.09.10 року по 31.12.10 року. 17.12.10 року ( акт на виконання робіт складений 07.09.10 року) сторонами складений акт обстеження мереж водовідведення. У відповідності до висновку комісії : каналізаційні мережі знаходяться в задовільному стані ( а.с.67).

27.04.11 року представниками позивача та відповідача був складений акт обстеження мереж водовідведення ( а.с.87), у відповідності до якого , сторони підтвердили, що один випуск знаходиться не в робочому стані, через другу мережу проводиться скид стічних вод.

В обгрунтування своїх заперечень щодо відсутності надаємих послуг ФОП ОСОБА_1 позивач надає звіт про вивіз рідких відходів на територію ЦМООСО КБО "Безлюдівський" за вересень 2010 ркоу ( а.с.88), за жовтень 2010 року( ас.89), листпад 2010 року ( а.с.90),грудень 2010 року ( а.с.91).

Як свідчать матеріали справи, позивач свої зобов'язання виконав в повному обсязі, на підставі вищезазначеного договору надавав послуги щодо водовідведення та направляв відповідачу платіжні вимоги - доручення, що підтверджується матеріалами справи. Проте, відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання, ухилився від виконання обов'язків, покладених на нього умовами договору, не сплатив у встановлений договором строк, порядку та розмірі вартість наданих послуг в повному обсязі, внаслідок чого в період з 01.09.2010 року по 31.12.2010 року утворилась заборгованість з основного боргу у розмірі 2818,60 грн.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношенням, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких обставин, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення 2818,60 грн. боргу за послуги водовідведення обґрунтованими доданими до матеріалів справи документами та такими, що підлягають задоволенню.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з п. 4.4. договору за несвоєчасну оплату послуг водовідведення абонент сплачує пеню з розрахунку подвійної ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення виконання грошового зобов'язання, відповідно Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996 р., у зв`язку з чим позивачем нарахована пеня у розмірі 64,11 грн.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного. Відповідно до ч. 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", що становить 102 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 гривень слід покласти на відповідача, з вини якого виник спір.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 625, 626, Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 193, 232, Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 р. № 411, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовільнити в повному обсязі.

Стягнути з Колективного підприємства "Сапфір" ( м.Харків,вул.Тахіаташська,1 р/р 26004301810607, банк -Харківське центральне відділення АК ПІБ,МФО 351458, код 02403417) на користь Комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" ( м.Харків, вул.Шевченко,2 р/р 26005010041510 в АКБ"Золоті ворота" МФО 351931, код 03361715) суму основного боргу 2818,60 грн., пені 64,11 грн.,державне мито 102 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Лаврова Л.С.

рішення підписане 24.05.11 року.