Рішення № 16468992, 09.06.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.06.11 Справа № 5021/1122/2011. За позовом: Публічного акціонерного товариство «Райффайзен Банк Аваль» в особі Сумської обласної дирекції, м. Суми

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Суми

про стягнення 1 431 207 грн. 84 коп.

СУДДЯ КІЯШКО В.І.

За участю представників сторін:

від позивача: Гриценко Б.М.

від відповідача: не зявився

При секретарі судового засідання Мелащенко І.М.

Розгляд справи розпочато 19.05.2011р., у звязку з неявкою в судове засідання представника відповідача та необхідністю додаткового вивчення матеріалів справи, розгляд даної справи відкладався до 09.06.2011р.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитом у загальній сумі 1 431 207 грн. 84 коп., з яких: заборгованість по кредиту у розмірі 1424 998 грн. 80 коп., заборгованість по сплаті відсотків у розмірі 4 919 грн. 27 коп., пеня на суму заборгованості за кредитом у розмірі 286 грн. 30 коп. та пеня на суму заборгованості по відсотках у розмірі 1 003 грн. 47 коп., яка виникла станом на 21.07.2009р., відповідно до кредитного договору № 012/15-12/2415 від 31.01.2007р., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 14312 грн. 07 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. покласти на відповідача.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, доказів сплати заборгованості не подав, в засідання суду не прибув, про час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, тому, відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається судом за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

31.01.2007 року між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 та Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» укладений кредитний договір № 012/15-12/2415, на підставі якого відповідачеві було надано кредит в сумі 1 500 000 грн. строком до 30.01.2010 року зі сплатою 17 відсотків річних.

Відповідно до п. 1.3. Статуту позивача, викладеного в новій редакції, Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», є правонаступником всіх прав і обовязків Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль».

Згідно із п. 3.1 кредитного договору № 012/15-12/2415 від 31.01.2007р., укладеного між сторонами у справі, позивач надає відповідачеві кредит на умовах його забезпечення, цільового використання, строковості, повернення та плати за користування.

В забезпечення повернення кредиту відповідачем в заставу позивачеві, згідно п. 3.4 вищевказаного договору, було передано вантажний автотранспорт та напівпричепи.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що відповідачем не виконуються зобовязання по кредитному договору № 012/15-12/2415 від 31.01.2007р., а саме - не сплачується основний борг по кредиту та відсотки по ньому, що являється порушенням п. 6.1. зазначеного кредитного договору, згідно якого позичальник, відповідач у справі, зобовязаний забезпечити повернення одержаного кредиту та сплату нарахованих відсотків на умовах передбачених кредитним договором.

В судовому засіданні встановлено, що 20.07.2009 року постановою господарського суду Сумської області у справі № 7/136-09, ФОП ОСОБА_2 визнаний банкрутом та відкрита ліквідаційна процедура за статтею 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

28.07.2009 року в газеті «Голос України» № 138 надруковано оголошення про визнання боржника фізичної особи-підприємця банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

14.09.2009 року позивачем була подано заява про уточнення грошових вимог на суму заборгованості по кредитному договору № 012/15-12/2415 від 31.01.2007р. в розмірі 1 481207 грн. 84 коп., з них: заборгованість за кредитом 1 424998 грн. 80 коп.; заборгованість за відсотками 54 919 грн. 27 коп.; пеня на суму заборгованості за кредитом 286 грн. 30 коп. та пеня на суму заборгованості по відсотках 1003 грн. 47 коп.

За результатами розгляду заяви позивача ліквідатором ФОП ОСОБА_2 арбітражним керуючим Мальованим О.П. визнані грошові вимоги ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Сумської обласної дирекції, про що повідомлено позивача листом від 28.09.2009 року.

Представник позивача в судовому засіданні усно пояснив, що під час ліквідаційної процедури відповідача ліквідатором частково реалізовано майно, належне боржнику, що перебувало в заставі ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», а виручені кошти в сумі 50 000 грн. направлено на погашення кредиторських вимог позивача.

31.01.2011р. постановою Харківського апеляційного суду скасовано постанову Господарського суду Сумської області про визнання ФОП ОСОБА_2 банкрутом та припинено провадження у справі № 7/136-09, а 19.04.2011р. Вищий господарський суд України залишив без змін вищевказану постанову Харківського апеляційного суду.

Таким чином, на момент розгляду даної справи сума непогашених в ході процедури банкрутства відповідача кредиторських вимог ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Сумської обласної дирекції по кредитному договору № 012/15-12/2415 від 31.07.2007 року становить 1 431207 грн. 84 коп. та складається із: заборгованості за кредитом в розмірі 1 424998 грн. 80 коп.; заборгованості за відсотками в розмірі 4919 грн. 27 коп.; пені на суму заборгованості за кредитом в розмірі 286 грн. 30 коп. та пені на суму заборгованості по відсотках в розмірі 1003 грн. 47 коп.

У відповідності до вимог ст. ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону, одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених законом.

Згідно із ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Стаття 1050 зазначеного Кодексу передбачає, що якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку боргу за несвоєчасне повернення кредиту, станом на 21.07.2009р. заборгованість відповідача перед позивачем по кредиту по складає 1 431207 грн. 84 коп., з них: заборгованість за кредитом в розмірі 1 424998 грн. 80 коп.; заборгованість за відсотками в розмірі 4919 грн. 27 коп.; пеня на суму заборгованості за кредитом в розмірі 286 грн. 30 коп. та пеня на суму заборгованості по відсотках в розмірі 1003 грн. 47 коп.

Згідно із п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 1054 зазначеного Кодексу передбачає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Оскільки відповідачем не подано доказів сплати заборгованості по кредиту та відсотків за користування кредитом, тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача поточної заборгованості по кредиту в розмірі 1 424998 грн. 80 коп., та простроченої заборгованості за відсотками в розмірі 4919 грн. 27 коп. підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 526, 1048, 1054 Цивільного Кодексу України.

Пунктом 10.2. кредитного договору № 012/15-12/2415 від 31.01.2007р., укладеного між сторонами у справі, передбачено, що за порушення строків повернення кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитом, передбачених положеннями договору, відповідач сплачує позивачеві пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період існування заборгованості, за кожний день прострочення, в звязку з чим, станом на 21.07.2009р. відповідачу була нарахована пеня на суму заборгованості за кредитом в розмірі 286 грн. 30 коп. та пеня на суму заборгованості по відсотках в розмірі 1003 грн. 47 коп.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема у вигляді сплати винною особою неустойки (штрафу, пені).

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України, під пенею розуміється грошова сума, яка встановлюється у відсотковому відношенні до простроченої суми за кожен день прострочення виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 6 статті 231 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року № 436 IV штрафні санкції (штраф, пеня) за порушення грошового зобовязання встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.

Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” № 543/96-ВР від 22.11.96 р. (стаття 3) передбачено, що розмір пені за прострочення платежу обмежений подвійною обліковою ставкою Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахування пені передбачено п. 10.2. кредитного договору № 012/15-12/2415 від 31.01.2007р., укладеного між сторонами у справі, пеня нарахована позивачем з урахуванням вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», тому позовні вимоги в частині стягнення пені на суму заборгованості за кредитом в розмірі 286 грн. 30 коп. та пені на суму заборгованості по відсотках в розмірі 1003 грн. 47 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 546, 549, 611 Цивільного Кодексу України.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При зазначених обставинах, вимоги позивача визнаються судом правомірними, обґрунтованими, і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки відповідачем не подано обґрунтованих заперечень щодо вимог позивача, а також не подано доказів сплати заборгованості.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, понесені позивачем покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України , суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; р/р НОМЕР_2 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» м. Суми, МФО 337483, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариство «Райффайзен Банк Аваль» в особі Сумської обласної дирекції (40030, м. Суми, пл. Незалежності, буд. 1; рахунок № 290924192 в АТ «Райффайзен Банк Аваль» м. Суми, МФО 337483, код 21125295) 1 424998 грн. 80 коп. заборгованості за кредитом, 4919 грн. 27 коп. заборгованості за відсотками, 286 грн. 30 коп. пені на суму заборгованості за кредитом, 1003 грн. 47 коп. пені на суму заборгованості по відсотках, 14312 грн. 07 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ КІЯШКО В.І.

Повний текст рішення складено 14.06.2011 року.