Рішення № 16468939, 16.06.2011, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.2011 Справа № 18/1524/11

м. Полтава

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВМП", вул. Луцька, 3, м. Нововолинськ, Волинська область, 45400

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор", вул. Комсомольська, 24, м. Лубни, Полтавська область, 37500

про стягнення 677907,49 грн.

Суддя Пушко І.І.

Представники:

Від позивача:ОСОБА_1., довіреність № 1335 від 14.06.2011 року;

Від відповідача:не зявився.

Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача 677907,49 грн. за договором дистрибуції від 15.11.2010 року № Д 5/9-10, з яких: 608063,41 грн. основна заборгованість, 9037,65 грн. пеня, 60806,43 грн. - штраф.

Позивач позовні вимоги підтримує, на виконання ухвали від 31.05.2011 року надав витребувані документи, які залучені до матеріалів справи (а.с. 39-77).

Відповідач відзив на позов не надав, в судове засідання представника не направив.

Зважаючи на те, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання (повідомлення про отримання ним ухвал суду від 31.05.2011 року знаходиться в справі), необхідних для вирішення спору доказів достатньо, суд визнав за можливе розглянути справу по суті відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

15.11.2010 року сторони уклали договір дистрибуції № Д5/9-10 (далі Договір), за яким постачальник (позивач) зобовязався поставляти дистриб'ютору (відповідачу) товар (делікатесні та ковбасні вироби) та своєчасно оплачувати його в порядку та на умовах, передбачених даним Договором, а також здійснювати дистрибуцію товару та виконувати умови дистрибуції.

Згідно п. 9.1 Договору, постачальник протягом дії Договору надає дистриб'ютору товарний кредит у сумі 320 000,00 грн. терміном на 14 календарних днів. Товар повинен бути оплачений на протязі 14 календарних днів з моменту його прийняття, включно із днем прийняття товару (п. 9.2.). Як свідчать надані позивачем копії видаткових накладних (а.с. 43-61), на виконання п. 9.1. Договору товарний кредит був фактично наданий в розмірі 253892,49 грн.

П. 5.2 Договору сторони обумовили, що до 28 числа включно поточного місяця постачальник погоджує, за підписом керівника чи уповноваженої особи постачальника, скріплений печаткою, надану дистриб'ютором специфікацію за допомогою факсимільного зв'язку або електронною поштою. Поставка товару здійснюється на підставі замовлення дистриб'ютора узгодженого з постачальником (п. 6.4 Договору). Засвідчені копії наданих позивачем на вимогу суду специфікацій (а.с. 62-77), свідчать, що перед поставками сторонами узгоджувались асортимент та кількість товару.

В березні 2011 року позивач здійснив поставку відповідачу товару на загальну суму 614327,60 грн., факт передачі підтверджується видатковими накладними № КО7-000384 від 07.03.2011 року, № КО7-000535 від 29.03.2011 року, № КО7-000428 від 15.03.2011 року (копії в мат. справи, а.с. 18-20).

За розрахунком позивача, станом на 01.04.2011 року загальна сума боргу відповідача становила 868220,09 грн. Згідно наявної в матеріалах справи видаткової накладної від 16.03.2011 року №Ф-19401 (а.с. 21) відповідач повернув товар на суму 156,68 грн. та здійснив часткову оплату товару на суму 260 000, 00 грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с. 22-32).

П. 9.2.Договору передбачає, товар повинен бути оплачений на протязі 14 календарних днів з моменту прийняття. Згідно наданих позивачем накладних, остання поставка була здійснена 29.03.2011 року, отже за отриманий товар відповідач повинен був розрахуватись в строк до 13.04.2011 року включно.

Виходячи з п. 9.5 - 9.6 Договору після закінчення кожного календарного місяця сторони погоджують акт звірки взаємних розрахунків, якщо акт звірки взаємних розрахунків, який набрав юридичної сили, містить посилання на накладні на підставі яких дистриб'ютор прийняв товар, то такий акт є належним доказом підтвердження отримання дистриб'ютором такого товару згідно наведених у ньому накладних.

Як свідчить акт звірки взаємних розрахунків (а.с. 17), підписаний сторонами по справі, договірні зобов'язання щодо оплати товару відповідач виконав частково - станом на 17.05.2011 року за відповідачем числиться борг на суму 608 063, 41 грн.

Слід зазначити, що до даного акту включені накладні № КО7-000384 від 07.03.2011 року, № КО7-000535 від 29.03.2011 року, № КО7-000428 від 15.03.2011 року, що згідно п. 9.6. Договору, є також підтвердженням факту отримання відповідачем зазначеного в них товару.

Відповідно до п. 5 ст. 16 ЦК України одним із засобів захисту цивільних прав є примусове виконання обовязку в натурі, яке в даному випадку полягає у виконанні відповідачем договірних зобовязань з оплати вартості отриманого товару.

Згідно з п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобовязання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобовязання не допускається. Обовязок відповідача сплатити кошти за отриманий товар визначений також ст.ст. 655, 706 ЦК України.

Згідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Виходячи з викладеного, позивачем доведено обґрунтованість позовних вимог про стягнення основного боргу, що випливає з договору, підтверджується матеріалами справи, відповідачем не заперечуються, а тому вони підлягають задоволенню в повному обсязі - в розмірі 608063,41 грн.

За ст. 611 ЦК України в разі порушення зобовязання настаються правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Ст. 612 ЦК України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобовязання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

За статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 13.2. Договору сторони передбачили, що у випадку порушення строку оплати дистриб'ютор повинен сплатити продавцю пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент прострочення від суми заборгованості. Позивачем заявлено до стягнення 9037,65 грн., яку він нарахував з 13.04.2011 року по 17.05.2011 року (розрахунок в мат. справи, а.с. 3). Пеня підлягає задоволенню, оскільки заявлений розмір відповідає вимогам п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Окрім пені, сторони пунктом 13.3. Договору передбачили, що у випадку прострочення дистриб'ютором оплати товару більш ніж на 7 календарних днів, то він додатково безмовно сплачує постачальнику штраф у розмірі 10 % від вартості неоплаченого товару. Позивач, враховуючи відсутність оплати протягом більше як тридцять днів, нарахував відповідачу штраф в сумі 60806,43 грн. (10% від суми основного боргу 608063,41 грн.)

Вирішуючи позовні вимоги в цій частині, суд керувався наступним.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Суд враховує, що штраф і пеня є формами одного і того ж виду забезпечення виконання зобов'язання неустойки. Відповідно до ч. 3 ст. 6 ЦК України сторони можуть врегульовувати свої відносини на власний розсуд. Умовами Договору передбачено цивільно-правову відповідальність за порушення умов Договору у вигляді сплати неустойки пені та штрафу. При цьому законом не встановлено обмежень щодо одночасного застосування пені і штрафу у випадку порушення виконання зобов'язання і таке застосування чинному законодавству не суперечить, яке встановлює обмеження лише щодо розміру такої форми неустойки як пеня.

Судом приймається до уваги правова позиція ВГСУ з даного питання, зокрема, в постановах від 04.02.2010 року по справі № 5/72, від 14.10.2010 року по справі № 14/197.

Таким чином, одночасне застосування штрафу та пені, у разі неналежного виконання зобов'язань за Договором, не суперечить вимогам закону та умовам Договору, тому заявлений до стягнення штраф у розмірі 60806,43 грн. задовольняється судом.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення процесу відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 44 (ч. 2), 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор", вул. Комсомольська, 24, м. Лубни, Полтавська область, 37500, р/р 26007401315872 в ПАТ "ОТП Банк", м. Київ, МФО 300528, код ЄДРПОУ 32464586, ІПН 324645816049, свідоцтво платника ПДВ № 23561817 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВМП", вул. Луцька, 3, м. Нововолинськ, Волинська область, 45400, р/р 26002000002627 у ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023, код ЄДРПОУ 36266887, свідоцтво платника ПДВ № 100316662, ІПН 362668803193 608 063 грн. 41 коп. боргу; 9037 грн. 65 коп. - пені; 60806 грн. 43 коп. штрафу; 6779 грн. 07 коп. державного мита; 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ при набранні рішенням законної сили.

СуддяІ.І.ПУШКО