Рішення № 16468767, 15.06.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" червня 2011 р.Справа № 24/17-1936-2011 за позовом Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси”; до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрне науково-виробниче підприємство "Промтехкомплекс" про стягнення 25133,47грн.

Суддя Оборотова О.Ю.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 на підставі довіреності від 11.11.2010р.

від відповідача: не зявився;

Суть спору: Комунальне підприємство "Теплопостачання міста Одеси” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрне науково-виробниче підприємство "Промтехкомплекс" про стягнення 25133,47грн.

Відповідач про час та місце судового засідання повідомлений належним чином шляхом надсилання судових ухвал на юридичну адресу, у судові засідання не зявився, про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, а у разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

У судовому засіданні 15.06.2011 р. після виходу судді з нарадчої кімнати було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи суд встановив:

Комунальне підприємство “Теплопостачання міста Одеси” створене на підставі рішення Одеської міської ради від 27.06.2006 р. за № 101 -V, шляхом злиття КП “Одесатеплоенерго”та КП “Одестеплокомуненерго”.

Згідно п. 2.1.1. Статуту підприємства, метою його створення є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією .

Взаємовідносини між постачальниками та споживачами теплової енергії регулюються ст. 275-277 ГК України, “Правилами користування тепловою енергією”, затвердженими Постановою КМУ № 1198 від 03.10.07 р., Законом України „ Про житлово-комунальні послуги" № 1875 - IV від 24.06.04 р., Законом України „Про теплопостачання" від 02.06.05 р.

Між Комунальним підприємством „Теплопостачання міста Одеси" і товариством з обмеженою відповідальністю "Аграрне науково-виробниче підприємство "Промтехкомплекс" був укладений договір № 3558 від 01.10.2007 р. на постачання теплової енергії на об'єкт, який розташований за адресою: м. Одесса, вул Комітетська, 4/6.

Розрахунки за теплову енергію здійснюються згідно тарифів, встановлення яких. відповідно до ст. 28 Закону України “Про місцеве самоврядування”., є компетенцією виконавчого комітету Одеської міської ради, а з 01.01.2011р. згідно постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 14.12.2010р. за №1776 Про затвердження тарифів на Теплову енергію КП «Теплопостачання міста Одеси».

Відповідно до п. 23 “Правил користування тепловою енергією”, п. 5.1 Договору облік споживання теплової енергії визначається розрахунковим способом.

Згідно п. п. 6.3, 6.4 Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць, споживач за три дні до початку розрахункового періоду сплачує енергопостачальній організації вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий рахунок.

Згідно п. 3.2.2. Договору, споживач зобов'язаний виконувати умови та порядок сплати теплової енергії в обсягах і в терміни, передбачені договором.

Розділом 5 Договору "Облік теплової енергії" визначено, що облік споживання теплової енергії визначається на опалення розрахунковим способом. Межа балансової та експлуатаційної відповідальності сторін: засувки №1 і №2 у тепловому пункті. Кількість спожитої теплової енергії визначається розрахунковим способом: на опалення розрахунковим способом, згідно теплового навантаження будівлі з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел теплопостачальної організації та кількості діб роботи теплоспоживального обладнання.

Відповідно до п.п.6.1-6.4 Договору розрахунки за теплову енергію проводяться в грошовій формі на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації по тарифу 285,39 грн. за 1 Гкал. діючому на момент укладання договору. Розрахунковим періодом є календарний місяць.

На виконання договірних зобов'язань, підприємство відпускало теплову енергію споживачу, проте, в порушення своїх обов'язків, визначених у п. 3.2.2., 6.3., 6.4., 6.6 Договору, відповідач за спожиту теплову енергію не сплачував в повному обсязі, внаслідок чого, у нього виникла заборгованість за період з 01.12.2009 р. по 01.05.2011 р., яка складає 25133,47грн.

Згідно ст. 277 ГК України, абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 40 “Правил користування тепловою енергією”, затверджених Постановою КМ України № 1198 від 03.10.2007р., споживач зобов'язаний дотримуватись вимог договору, а саме, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію.

Ст. 193 Господарського Кодексу України, ст. 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1,7 ст. 193).

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, субєкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В процесі розгляду справи відповідачем до суду не було доведено обставини та подано будь які докази які б спростували позовні вимоги позивача.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок Відповідача, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

1.Позов Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси” до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрне науково-виробниче підприємство "Промтехкомплекс" про стягнення 25133,47грн. задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрне науково-виробниче підприємство "Промтехкомплекс" (65091, м. Одеса, вул. Вул Комітетська, 4, корп. 6, код ЄДРПОУ 02973221), р/р 26003011987301 банк АКБ «Укрсіббанк»м. Харків, МФО 351005 на користь КП „Теплопостачання міста Одеси” (65110, м. Одеса, вул. Балківська, 1-Б) п/р 26004150000764 в ПАТ "ВіЕйБі Банк" м. Київ, МФО 380537, код ЄДРПОУ 34674102 заборгованість в сумі 25133,47рн., державне мито 251,34 грн. та витрати по сплаті ІТЗ судового процесу 236грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 16.06.2011р.

Суддя О.Ю.Оборотова