Рішення № 16468490, 16.06.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.11                                                                                           Справа№ 5015/1072/11

Суддя Н. Березяк при секретарі О. Іванило розглянула матеріали справи

За позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м. Львів

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Чесний продукт”, м. Львів

Про стягнення 22719,18 грн.

В судове засідання з’явились:

від позивача: Жуган І.О. –представник

від відповідача: не з’явився

Представнику позивача роз’яснено права та обов‘язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Чесний продукт” про стягнення 22719,18 грн.

Ухвалою суду від 28.02.2011 р. було порушено провадження по справі та призначено її до розгляду на 15.03.2011 р.

Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав, викладених в попередніх ухвалах суду від 15.03.2011 р., від 04.04.2011 р., від 27.04.2011 р. та від 05.05.2011 р.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 12.05.2011 року провадження по даній справі було зупинено , у зв’язку з тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю „Чесний продукт” (відповідачем по справі) подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного господарського суду на рішення господарського суду Львівської області від 28.09.2010 р. по справі № 26/49 про розірвання договору оренди, стягнення заборгованості за яким є предметом даного спору, тому безпосередньо пов’язане з даною справою. Відтак, дане рішення не набрало законної сили.

В зв’язку з усуненням обставин, що зумовили зупинення розгляду справи, ухвалою суду від 08.06.2011 р. провадження по справі поновлено та призначено судове засідання на 16.06.2011 р.

В судовому засіданні 16.06.2011 року судом було оглянуто оригінали документів, які в належно завірених копіях долучені до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив задоволити позовні вимоги з мотивів наведених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях наданих в судовому засіданні.

          Відповідач в судові засідання не з’явився, відзиву на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду, які направлялись йому рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення. За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст.75 ГПК України, може бути розглянута за відсутності відповідача.

В судовому засіданні 16.06.2011 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

08.10.2007 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Чесний продукт” було укладено Договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності № 29, а саме: будівлі магазину літ. „А-1” загальною площею 111,7 кв. м та будівлі гаражу літ. „Б-1” загальною площею 15,0 кв.м за адресою м. Львів, вул. Городоцька, 296, що не увійшли до статутного фонду та перебувають на балансі ВАТ „Завод Львівсільмаш” (надалі Майно).

Рішенням господарського суду Львівської області від 28.09.2010 р. у справі № 26/49 задоволено позовні вимоги Регіонально відділення Фонду державного майна України по Львівській області про розірвання договору оренди № 29 від 08.10.2007 р. укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області та Товариством з обмеженою відповідальністю “Чесний продукт”; стягнення 7042 (сім тисяч сорок дві) грн. 28 коп. (з яких: 6461,79 грн. –заборгованість по орендній платі; 580,49 грн. - пеня); про виселення Товариства з обмеженою відповідальністю “Чесний продукт” із будівлі магазину літ. “А-1” загальною площею 111,7 кв. м та будівлі гаражу літ. “Б-1” загальною площею 15,0 кв. м, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 296, які не увійшли до статутного фонду і перебувають на балансі Відкритого акціонерного товариства “Завод “Львівсільмаш” та зобов’язано Товариство з обмеженою відповідальністю “Чесний продукт” передати по акту приймання-передачі балансоутримувачу Відкритому акціонерному товариству “Завод “Львівсільмаш” будівлю магазину літ. “А-1” загальною площею 111,7 кв. м та будівлю гаражу літ. “Б-1” загальною площею 15,0 кв. м, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 296.

Вказаним рішенням стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Чесний продукт” заборгованість по орендній платі за період по березень 2010 року. Таким чином, за період з березня 2010 року по 28 вересня 2010 року заборгованість відповідача по орендній платі становила 5380,67 грн., в зв’язку з чим позивачем за період з 01.03.2010 р. по 28.09.2010 р. нарахована пеня, яка не перевищує подвійної облікової ставки НБУ та складає 1231,04 грн., яку просить стягнути з відповідача.

Крім того, відповідно до ст. 785 ЦК України відповідачу нарахована неустойка за період з 29.09.2010 р. по 31.01.2011 р. в сумі 16107,47 грн., яку просить стягнути з відповідача.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.10.2007 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Чесний продукт” було укладено Договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності № 29, а саме: будівлі магазину літ. „А-1” загальною площею 111,7 кв. м та будівлі гаражу літ. „Б-1” загальною площею 15,0 кв.м за адресою м. Львів, вул. Городоцька, 296, що не увійшли до статутного фонду та перебувають на балансі ВАТ „Завод Львівсільмаш”

Відповідно до ч.2 ст. 35 ГПК України –факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням господарського суду Львівської області від 28.09.2010 р. у справі № 26/49 задоволено позовні вимоги Регіонально відділення Фонду державного майна України по Львівській області щодо розірвання договору оренди № 29 від 08.10.2007 р. укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області та Товариством з обмеженою відповідальністю “Чесний продукт”, стягнення 7042 (сім тисяч сорок дві) грн. 28 коп. (з яких: 6461,79 грн. –заборгованість по орендній платі; 580,49 грн. - пеня), щодо виселення Товариства з обмеженою відповідальністю “Чесний продукт” із будівлі магазину літ. “А-1”загальною площею 111,7 кв. м та будівлі гаражу літ. “Б-1” загальною площею 15,0 кв. м, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 296, які не увійшли до статутного фонду і перебувають на балансі Відкритого акціонерного товариства “Завод “Львівсільмаш” та зобов’язано Товариство з обмеженою відповідальністю “Чесний продукт” передати по акту приймання-передачі балансоутримувачу Відкритому акціонерному товариству “Завод “Львівсільмаш” будівлю магазину літ. “А-1” загальною площею 111,7 кв. м та будівлю гаражу літ. “Б-1” загальною площею 15,0 кв. м, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 296.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України –якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ч.1 та ч. 5 ст. 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до підпункту 3.3. пункту 3 Договору, орендна плата перераховується щомісячно, не пізніше 10 числа місяця наступного за звітний з урахуванням щомісячного індексу інфляції в повному обсязі до державного бюджету на рахунок визначений Управлінням Державного Казначейства України.

Згідно з п. п. 1, 3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності; строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Аналогічні положення містить ст. 286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Пунктом 4 даної статті визначено, що строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Проаналізувавши матеріали справи, судом з’ясовано, що за неналежне виконання умов договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна № 29 від 08.10.2007 р. рішенням господарського суду Львівської області від 28.09.2010 р. у справі № 26/49 стягнуто з ТзОВ “Чесний продукт” на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області заборгованість по орендній платі, яка станом до березня 2010 р. склала 6461,79 грн. та пеню в сумі 580,49 грн. Господарським судом Львівської області 12.10.2010 р. видано наказ на примусове виконання рішення господарського суду Львівської області від 28.09.2010 р. у справі № 26/49 щодо стягнення з відповідача на користь позивача 7042 (сім тисяч сорок дві) грн. 28 коп. (з яких: 6461,79 грн. –заборгованість по орендній платі; 580,49 грн. - пеня).

Як вбачається з позовних вимог та матеріалів справи, заборгованість відповідача по орендній платі за період з березня 2010 року по 28 вересня 2010 року складала згідно розрахунку позовних вимог (а.с.11) 5380,67 грн. орендної плати, яка підлягає до стягнення з відповідача.

Положенням ст.610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частинами 1-3 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 220 Господарського кодексу України боржник, який прострочив виконання господарського зобов'язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до п.3.5 Договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна № 29 від 08.10.2007 р., орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету, відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення включаючи день оплати.

          Як вбачається з розрахунку (а.с.11), позивач нарахував відповідачу пеню за період з 01.03.2010 р. по 28.09.2010 р.

Приписами п.3 ст. 653 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. В даному випадку договір вважається розірваним з дня набрання законної сили рішенням господарського суду Львівської області від 28.09.2010 р. по справі № 26/49.

          Таким чином, суд вважає, що пеня, яка нарахована позивачем за період з 01.03.2010 р. по 28.09.2010 р. у розмірі 1231,04 грн., розрахована відповідно до п. 3.5 договору № 29 від 08.10.2007р., з врахування вимог ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов‘язань” та підлягає до стягнення з відповідача.

Статтею 611 Цивільного кодексу передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України –у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Частиною 1 статті 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” встановлено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до 2.4. Договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна № 29 від 08.10.2007 р. –у разі припинення цього Договору Майно повертається Орендарем Балансоутримувачу. Орендар повертає Майно балансоутримувачу аналогічно порядку, встановленому при передачі Майна Орендарю цим Договором. Майно вважається поверненим Балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.

Станом на день розгляду справи докази підписання такого акта приймання-передачі між Товариством з обмеженою відповідальністю „Чесний продукт” та Відкритим акціонерним товариством “Завод “Львівсільмаш” відсутні.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Плата за користування річчю відповідно до вимог ст. 762 ЦК України встановлюється договором.

Оскільки, ТзОВ „Чесний продукт” не повернуло майно у встановлений термін, то позивачем нараховано неустойку в порядку, визначеному ст.785 ЦК України, розмір якої становить згідно розрахунку неустойки (за період з 29.09.2010 р. по 31.01.2011 р.) (а.с.11) –16107,47 грн. та підлягає до стягнення з відповідача.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач в судове засідання не з’явився, доказів оплати боргу чи заперечень на позов суду не представив.

Враховуючи вище викладене, а також відсутність заперечень з боку відповідача, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Судові витрати слід віднести на відповідача в сумі 227,19 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись 3,4,41,42,43, 44;45,46,12,32,33,34,35,36,43,75,82-85 ГПК України, суд , -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Чесний продукт” (79018, м. Львів, вул. Братів Міхновських, буд. 22, кв. 6, м. Львів, код ЄДРПОУ 33805141) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області (79000, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 3, код ЄДРПОУ 20823070) –5380,67 грн. –заборгованості по орендній платі, 1231,04 грн. –пені, 16107,47 грн. –неустойки.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Чесний продукт” (79018, м. Львів, вул. Братів Міхновських, буд. 22, кв. 6, м. Львів, код ЄДРПОУ 33805141) на користь державного бюджету України (п/р 31119095700006 в ГУДКУ у Львівські області, МФО 825014, отримувач УДК Личаківського району м. Львова, код ЄДРПОУ 22389406, код 22090200, символ звітності банку 092) –227,19 грн. –державного мита.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Чесний продукт” (79018, м. Львів, вул. Братів Міхновських, буд. 22, кв. 6, м. Львів, код ЄДРПОУ 33805141) на користь державного бюджету України (п/р 31218264700006 в ГУДК у Львівській області, МФО825014, отримувач: УДК у Личаківському районі м. Львова, код ЄДРПОУ 22389406, код платежу 22050003) –236,00 грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

          Повний текст рішення виготовлений та підписаний 21.06.2011 року.

Суддя