Рішення № 16468418, 15.06.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          15.06.11                                                                                 Справа № 5015/2302/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Волошин О.Я., за участю представника позивача Гавери В.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Карпат-Полімер”, м. Калуш до Товариства з обмеженою відповідальністю “Проммонтаж СУ-27”, смт. Розділ про стягнення 2300 грн. 00 коп.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Карпат-Полімер”, м. Калуш звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Закритого акціонерного товариства “Проммонтаж СУ-27”, м. Новий Розділ про стягнення 2300 грн. 00 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 28.04.2011 р. призначив справу до розгляду на 12.05.2011 р. Ухвалами суду розгляд справи відкладався 30.05.2011 р., 15.06.2011 р.

Ухвалою від 30.05.2011 р. судом здійснено заміну відповідача –Закритого акціонерного товариства “Проммонтаж СУ-27”, його процесуальним правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю “Проммонтаж СУ-27”.

Представник позивача в судових засіданнях позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 2300 грн. 00 коп., які останнім не оплачено. У зв’язку з цим, відповідачу було надіслано вимогу про оплату, яка залишена без розгляду. Враховуючи наведене, просив стягнути з відповідача вартість наданих послуг в сумі 2300 грн. 00 коп.

Відповідач в судове засідання явку представника не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвали суду від 28.04.2011 р. не виконав, причин неявки не повідомив, хоча належним чином про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений (повідомлення про вручення знаходяться в матеріалах справи), тому у відповідності до ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Представнику позивача роз’яснено права та обов’язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

В судовому засіданні 15.06.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 20.06.2011 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Протягом листопада 2009 р. –липня 2010 р. позивачем було надано відповідачу послуги по опосвідченню кисневих балонів з покраскою та ремонт балонів (заміна вентилів) на загальну суму 2300 грн. 00 коп., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №КП-0000216 від 19.11.2009 р., №КП-0000226 від 08.12.2009 р., №КП-0000230 від 23.12.2009 р., №КП-0000017 від 25.02.2010 р., №КП-0000029 від 11.03.2010 р., №КП-0000035 від 30.03.2010 р., №КП-0000046 від 16.04.2010 р., №КП-0000086 від 29.05.2010 р., №КП-0000121 від 26.07.2010 р. Вказані акти підписані уповноваженими представниками сторін, підписи представників скріплені печатками.

У зв’язку з тим, вартість наданих послуг відповідач не оплатив, позивач 19 серпня 2010 р. надіслав відповідачу претензію за вих. №1808 від 18.08.2010р., в якій вимагав оплатити суму заборгованості, в тому числі за надані послуги. Вказана вимога залишена відповідачем без розгляду та задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника позивача, відповідач свої зобов’язання перед позивачем щодо оплати за отриманий товар та надані послуги виконав частково, на дату розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 2300 грн. 00 коп.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

У відповідності до частини 1 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Сторони є вільними в укладенні договору, а також у визначенні форми договору (усна чи письмова), що підтверджується ст. 218 ЦК України, яка передбачає, що недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорюваних окремих його частин може доводитися, в тому числі, письмовими доказами.

Відповідно до укладеного договору (усних домовленостей, які досягнуті сторонами), позивач надав відповідачу послуги, що підтверджується належним чином оформленими актами здачі-прийняття послуг. Таким чином, позивач виконав роботи передав їх, а відповідач прийняв обумовлені роботи, підтвердивши прийняття підписом уповноваженої особи на актах здачі-прийняття послуг.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги.

Оскільки строк виконання зобов’язання сторонами визначений не був, позивач, в порядку ст. 530 ЦК України, направив відповідачу претензію (вимогу) про сплату боргу, яка залишена без розгляду та задоволення.

Відповідно до частини 5 ст. 626 ЦК України, договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов’язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 2300 грн. 00 коп.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 218, 509, 526, 530, 599, 610, 625, 626 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Проммонтаж СУ-27”, смт. Розділ, вул. Галицька, будинок 10, Миколаївський район, Львівська область (ідентифікаційний код 01415683) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Карпат-Полімер”, м. Калуш, вул. Промислова, 4, Івано-Франківська область (ідентифікаційний код 33704000) 2300 грн. 00 коп. основного боргу, 102 грн. 00 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3.          Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

          Суддя