Рішення № 16468139, 20.06.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.11                                                                                 Справа № 26/56/2011

Суддя Єжова С.С., за участю секретаря судового засідання Антонової І.В., розглянув матеріали справи за позовом

Відкритого акціонерного товариства „Прикарпаттяобленерго”, м.Івано-Франківськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „ОВ Енергомаш-Інвест”, м.Стаханов Луганської області

про стягнення 2248801 грн. 96 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача – не прибув;

від відповідача – не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: заявлено вимоги про стягнення з відповідача суми недопоставки по договорах №2009/3597 від 17.12.2009 та №2009/3632 від 22.12.2009 в розмірі 2262521 грн. 20 коп., пені в сумі 109640 грн. 59 коп., 3% річних в сумі 21220 грн. 77 коп., інфляційних нарахувань в сумі 111151 грн. 41 коп. та штрафу у сумі 226252 грн. 12 коп.

Згідно ст.811 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях 17.05.2011, 09.06.2011 за клопотанням позивача здійснювалась звукова фіксація судового процесу за допомогою програмно-апаратного комплексу „Діловодство суду”.

Позивач заявою №058/3370 від 07.06.2011 уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача суму недопоставки по договорах 1811779 грн. 24 коп., пеню в сумі 138197 грн. 63 коп., 3% річних в сумі 26747 грн. 93 коп., інфляційні нарахування в сумі 90899 грн. 67 коп. та штрафу у сумі 181178 грн. 12 коп.

Дана заява по суті є заявою про зменшення розміру позовних вимог та відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України прийнята судом до розгляду.

Сторони не скористалися наданим їм правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечили участі повноважних представників у судовому засіданні, хоча були належним чином повідомлені про час і місце проведення розгляду справи, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 № 01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п.19) ... дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п.3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, станом на час розгляду справи.

Також відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, а ненадання відзиву на позовну заяву та не прибуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається по наявних у ній матеріалах.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „ОВ Енергомаш-Інвест” (відповідач, постачальник) та відкритим акціонерним товариством „Прикарпаттяобленерго” (позивач, покупець) 17.12.2009 за №2009/3597 та 22.12.2009 за №2009/3632 були укладені договори поставки продукції (електрообладнання) (далі-договори), за якими постачальник зобов’язався передати у власність покупця продукцію (товар), а покупець зобов’язався прийняти продукцію та своєчасно оплатити її за цінами, встановленими договорами (п.1.1).

Відповідно до п.2.1 договорів оплата продукції здійснюється покупцем за кожну окрему партію, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, згідно графіків.

Поставка продукції здійснюється силами та за рахунок постачальника за договором №2009/3597 протягом 30 календарних днів, а за договором №2009/3632 протягом 45 календарних днів з моменту 100% передоплати за адресою: м.Івано-Франківськ, вул.Індустріальна, 34, центральний склад ВАТ „Прикарпаттяобленерго”.

Пунктом 6.2 вказаних договорів сторони передбачили, що у разі нездійснення поставки у встановлені строки та у визначених договором обсягах, постачальник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недопоставленого товару за кожен день прострочення, а в разі порушення термінів поставки більш ніж на 10 календарних днів –сплачує покупцю додатково штраф у розмірі 10% від вартості недопоставленої продукції.

Як зазначив позивач, відповідач не здійснив поставку товару на загальну суму 1811779 грн. 24 коп., за що позивач відповідно до п.6.2 договору нарахував пеню у сумі 138197 грн. 63 коп. та штраф у сумі 181178 грн. 12 коп., також позивачем нараховано 3% річних в сумі 26747 грн. 93 коп. та інфляційні нарахування в сумі 90899 грн. 67 коп. (з урахуванням заяви №058/3370 від 07.06.2011), за стягненням яких позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

27.01.2011 позивач звернувся до відповідача з претензією №054/484 з вимогою здійснити поставку продукції, сплатити пеню та штраф, яку відповідач задовольнив частково, 09.03.2011 поставив товар на суму 294458 грн. 99 коп.

Порушенням зобов’язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання, тобто –неналежне виконання.

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений до говором або законом.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Позивачем доведено порушення відповідачем зобов’язання за договорами поставки від 17.12.2009 за №2009/3597 та від 22.12.2009 №2009/3632 в частині порушення строків поставки, тому позов в частині стягнення суми недопоставки по договорах 1811779 грн. 24 коп. підлягає задоволенню (з урахуванням заяви №058/3370 від 07.06.2011).

Вимоги про стягнення пені в сумі 138197 грн. 63 коп. та штрафу у сумі 181178 грн. 12 коп. (з урахуванням заяви №058/3370 від 07.06.2011), то ці вимоги підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Згідно ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 6 ст.232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином позивачем правомірно нараховані пеня та штраф відповідно до п.6.2 договорів та вимог діючого законодавства.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Що стосується вимог про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 26747 грн. 77 коп. та інфляційних нарахувань в сумі 90899 грн. 67 коп., то у їх задоволенні слід відмовити, оскільки, як вбачається із матеріалів справи, вимоги про повернення коштів позивачем до звернення до суду з даним позовом не заявлялося.

Вищевказане свідчить, що інфляційна різниця та 3% річних стягуються при невиконанні грошових зобов’язань.

За договорами поставки №2009/3632 від 22.12.2009 та №2009/3597 від 17.12.2009 позивач здійснив передплату і у відповідача за цими договорами виникло зобов’язання здійснити поставку.

Зобов’язання відповідача повернути перераховані позивачем кошти мало виникнути відповідно до приписів ст.530 Цивільного кодексу України у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги кредитором.

Як вбачається із претензії позивача №054/484 від 27.01.2011 (а.с.22-23) позивач вимагав відповідача здійснити поставку товару відповідно до умов договорів поставки №2009/3632 від 22.12.2009 та №2009/3597 від 17.12.2009, а також оплатити пеню і штрафні санкції за порушення строків поставки.

Заявлення вимог до відповідача про повернення перерахованих грошей позивачем не надано і єдиною вимогою є позовна заява.

Таким чином сума недопоставки по договорах 1811779 грн. 24 коп. (з урахуванням заяви №058/3370 від 07.06.2011) до моменту звернення позивача з позовом до суду не була заборгованістю в розумінні положень цивільного законодавства, а тому позивач необґрунтовано нарахував відповідачу 3% річних в сумі 26747 грн. 77 коп. та інфляційні нарахування в сумі 90899 грн. 67 коп.

За вказаних обставин господарський суд вважає, що вимоги позивача (з урахуванням заяви №058/3370 від 07.06.2011) підлягають до задоволення частково.

Судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог (з урахуванням заяви №058/3370 від 07.06.2011), згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 20.06.2011 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ОВ Енергомаш-Інвест”, вул.Сажева, б.69/2, м.Стаханов Луганської області, іден. код 36533422 на користь Відкритого акціонерного товариства „Прикарпаттяобленерго”, вул.Індустріальна, 34, м.Івано-Франківськ, іден. код 00131564 суму недопоставки 1811779 грн. 24 коп., пеню в сумі 138197 грн. 63 коп., штраф в сумі 181178 грн. 12 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 21311 грн. 55 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 184 грн. 17 коп., видати наказ позивачу.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 23.06.2011.

Суддя                                                             С.С. Єжова

Помічник судді                                                                                С.І. Заєць

Надр. 3 прим.

1-до справи

2- позивачу: вул.Індустріальна, 34, м.Івано-Франківськ, 76014 (рекомендованою)                               вих.№

3- відповідачу: вул.Сажева, 69/2, м.Стаханов Луганської області, 94013 (рекомендованою)

                                                                                                               2

                                                                                                     23.06.2011