Рішення № 16468074, 20.06.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.11 Справа № 16/94/2011

За позовом Державного підприємства "Енергоринок", м. Київ

до Державного підприємства "Лисичанська теплоелектроцентраль", м. Лисичанськ Луганської області

про стягнення 350000 грн. 00 коп.,

Суддя Шеліхіна Р.М.

Секретар судового засідання Маценко О.В.

За участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 довіреність від 28.12.2010 №01/71-276-Д;

від відповідача ОСОБА_2, довіреність від 04.01.2011 №06-5/8,

В С Т А Н О В И В :

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача авансового платежу за електричну енергію у сумі 350000 грн. 00 коп. на підставі договору від 23.01.2009 №5249/01.

Позивач листом від 20.06.2011 повідомив, що у позовній заяві помилково зазначено борг у розмірі 350000 грн. 00 коп. Борг складає 340000 грн.00 коп.

Відповідач відзивом від 16.06.2011 №06-4/743 визнав позов у повному обсязі у сумі 340000 грн. 00 коп.

Відповідно до правил ст.ст.22,78 ГПК України суд приймає визнання позову відповідачем, якщо такі дії не суперечать законодавству і не порушують прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Дослідивши матеріали справи та вислухав представників сторін, оцінивши надані докази вимог і заперечень до суті спору, суд дійшов висновку про прийняття визнання позову відповідачем у сумі 340000 грн. 00 коп. та про задоволення позову частково.

Між сторонами у справі було укладено договір від 23.01.2009 №5249/01 (з додатковою угодою від 28.09.2009 №5694/01, додатковою угодою від 27.11.2009 №5776/04, додатковою угодою від 31.12.2010 №6723/02, ) (далі Договір), за яким відповідач зобов'язується продавати, а позивач зобов'язується купувати електроенергію, вироблену відповідачем, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору.

Згідно з п.2.1. Договору, сторони визнають свої зобов'язання згідно з договором між членами Оптового ринку електричної енергії (ДЧОРЕ) України, чинними додатками до нього та керуються його положеннями при виконанні цього договору. У разі виявлення неузгодженості між положеннями ДЧОРЕ та цього договору, перевагу мають положення ДЧОРЕ.

Відповідно до рішення Ради Оптового ринку електричної енергії України від 18.06.2010 №9-30 (підпункти 11.4.2-11.4.4 протоколу №11) та згідно з постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 27.07.2010 №891, позивач за платіжними дорученнями від 28.07.2010 №№16, 16/ПДВ,17, 17/ПДВ надав авансові платежі відповідачу у сумі 340000 грн. 00 коп. за електроенергію, що мала бути поставлена у листопаді грудні 2010 року за договором.

Проте, відповідач на час звернення позивача з позовом, починаючи з період на який було надано авансовий платіж (листопад 2010 року), не здійснював відпуск електричної енергії.

Відповідно до п. 4.7 договору, в тому випадку, якщо ТЕЦ (відповідач у справі) не здійснює в подальшому продаж електричної енергії ДПЕ (позивачу у справі) з буд-яких причин (зупинення виробництва, анулювання ліцензії, тощо) протягом строку, що перевищує один місяць, ТЕЦ (відповідач у справі) зобов'язана повернути кошти, які попередньо були зараховані як авансовий платіж, на поточний рахунок із спеціальним режимом використання ДПЕ (позивача у справі) в триденний термін з моменту отримання від нього письмової вимоги або за власною ініціативою.

Позивач листом від 17.03.2011 №08/81-2231 та факсограмою від 14.04.2011 №01/81-3046 звертався до відповідача з вимогою повернути наданий авансовий платіж у сумі 340000 грн. 00 коп.

Але, на момент звернення позивача з позовом до суду, відповідач не повернув авансовий платіж у сумі 340000 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 527 ЦК України боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобовязання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Під час судового розгляду справи знайшов своє підтвердження факт невиконання відповідачем зобовязань за укладеним з позивачем договором від 23.01.2009 №5249/01 (з додатковою угодою від 28.09.2009 №5694/01, додатковою угодою від 27.11.2009 №5776/04, додатковою угодою від 31.12.2010 №6723/02), також підтверджений матеріалами справи, її фактичними обставинами факт неповернення відповідачем авансового платежу у сумі 340000 грн. 00 коп.

Позивач листом від 20.06.2011 повідомив, що у позовній заяві помилково зазначено борг у розмірі 350000 грн. 00 коп. Борг складає 340000 грн.00 коп.

Зменшення розміру авансового платежу, що підлягає стягненню з відповідача здійснено на виправлення помилки, допущеної при зверненні з позовом до суду.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню, а саме: підлягає стягненню з відповідача сума авансового платежу у розмірі 340000 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати на держмито та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

На підставі викладеного, ст.ст. 193 ГК України, ст.ст.526,527 ЦК України, керуючись ст.ст.22,49, 82, 84,85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Державного підприємства "Лисичанська теплоелектроцентраль", м. Лисичанськ Луганської області, вул. “Енергетиків”, буд. 98, ід. код 00131067 на користь Державного підприємства "Енергоринок", м. Київ, вул. Комінтерну, буд.27, ід. код 21515381 авансовий платіж за електричну енергію у сумі 340000 грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 3400 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно- технічне забезпечення судового процесу у сумі 229 грн. 26 коп. Видати наказ.

3. В решті позову відмовити.

Рішення підписане 23.06.2011

Суддя Р. Шеліхіна