Рішення № 16468046, 17.06.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.11 Справа № 11/43/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Чесна Музика”, м. Київ

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Луганськ

про стягнення 215760 грн. 00 коп.

суддя Москаленко М.О.

За участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2, дов. № 9 від 01.01.2011, ОСОБА_3, дов. № 8 від 01.01.2011;

від відповідача - ОСОБА_4, дов. № 12706 від 13.12.2010;

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлені вимоги про:

- стягнення з відповідача компенсації за порушення майнових авторських прав у розмірі 37500 грн. 00 коп.,

- накладення на відповідача штрафу у розмірі 10% суми, присудженої судом на користь позивача, та направлення відповідної суми до Державного бюджету України,

- зобов'язання відповідача опублікувати за власний рахунок в газеті “Луганська правда” повний текст рішення по даній справі,

- зобовязання відповідача припинити порушення авторських прав позивача шляхом вилучення з репертуару музичного автомату зазначених у позові музичних творів.

У судове засідання прибули повноважні представники сторін у справі.

Позовні вимоги обґрунтовані фактом незаконного публічного виконання відповідачем музичних творів, виключні авторські та суміжні авторські права на які належать позивачеві.

Письмовим відзивом на позовну заяву (том справи 1, а.с. 52 58) та додатковими письмовими поясненнями по суті спору відповідач проти позов заперечив, зокрема, з таких підстав:

- позивачем не доведено наявність у нього виключних авторських прав на музичні твори, зазначені у позовній заяві;

- вказаний позивачем музичний апарат відповідачеві не належить;

- позивачем належним чином не доведений факт використання відповідачем музичного апарату з метою публічного виконання зазначених у позові музичних творів, що виключає настання відповідальності для відповідача

Дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази у їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини.

19.05.2006 ПП "Студія "МУН" (видавник) та учасники музичного гурту "ІНФОРМАЦІЯ_7", а саме громадяни України ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 (правоволодільці), уклали договір про передачу авторських та суміжних прав № 314 (том справи 1, а.с. 99 107), згідно з умовами якого правоволодільці передали свої виключні майнові авторські права на твори, а також на використання запису виконання та фонограми виконання творів, які перелічені в додатку № 1 до договору (том справи 1, а.с. 108-109).

Згідно з вказаним додатком № 1 було передано виключні авторські та суміжні права на 11 музичних творів, в тому числі на пісню "ІНФОРМАЦІЯ_1" (автори музики ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, автор тексту ОСОБА_6, виконавець гурт "ІНФОРМАЦІЯ_7"). При цьому додатком № 1 передбачено, що всі права за договором від 19.05.2006 передаються видавнику строком на три роки, тобто з 19.05.2006 по 19.05.2009 на території усіх країн світу.

Умовами пункту 2.1 вказаного договору право володільцями видавнику було передано права на зазначені у додатку твори, у тому числі право відтворювати твори на носіях, а також в будь-якій іншій матеріальній формі (у тому числі і їх окремі елементи, у тому числі шляхом запису у цифровому вигляді до памяті ЕОМ) (підпункт 6 пункту 1.1 договору).

01.12.2006 між громадянином ОСОБА_8 як Правоволодільцем та ТОВ «Видавництво «Моноліт»як Правонаступником укладений авторський договір № ИП/06-17/1 про передачу виключних прав (том справи 1, а.с. 66 68), відповідно до пункту 1.1. якого Правоволоділець передав, а Правонаступник набув виключні права на використання творів, зазначених у Додатку до договору, що надає останньому право на свій розсуд здійснювати стосовно творів перелік дій, зазначених у пункті 1.1 договору, і, зокрема, відтворювати твори та їх фрагменти (підпункт 1.1.1 договору) строком на двадцять років. До додатку № 1 до договору (том справи 1, а.с. 69 - 70) включено пісню «ІНФОРМАЦІЯ_3» (музика ОСОБА_8, слова ОСОБА_9, виконавець «ІНФОРМАЦІЯ_4»); при цьому права ОСОБА_9 у розмірі 50% договором не передані.

01.07.2004 громадянин ОСОБА_10 як Правоволоділець уклав з ТОВ «Продюсерський центр Макса Фадєєва»(Видавник) видавницький договір № 03/07 про передачу виключних прав (том справи 2, а.с. 68 71), яким передав Видавнику виключні авторські права, зокрема, на відтворення твору пісні «ІНФОРМАЦІЯ_5» (автор музики та тексту ОСОБА_10, виконавець ОСОБА_12), строком на двадцять років.

В подальшому 01.12.2006 між громадянином ОСОБА_10 як Правоволодільцем та ТОВ «Видавництво Моноліт»як Правонаступником був укладений авторський договір № ИП/01-16/1 про передачу виключних прав (том справи 1, а.с. 71 73), зокрема, прав відтворення в цілому або фрагментарному вигляді пісні «ІНФОРМАЦІЯ_5» (автор музики та тексту ОСОБА_10, виконавець ОСОБА_12).

Відповідно до умов пункту 1.2 вказаного договору громадянин ОСОБА_10 передав Правонаступнику права на використання усіх творів, зазначених у договорі, на території усіх країн світу без виключення на строк двадцять років.

01.01.2009 між громадянином ОСОБА_11 як Ліцензіаром (в особі уповноваженої особи ОСОБА_13) та ТОВ «Видавництво Моноліт»як Ліцензіатом укладений ліцензійний договір № ИП/09-35/1 (том справи 1, а.с. 75 80), відповідно до умов пункту 1.1. якого Ліцензіаром передано, а Ліцензіатом прийнято виключні права на використання зазначених у договорі творів способами, зазначеними у пункті 1.2 договору, зокрема, шляхом відтворення творів (та/або їх часток /фрагментів) на будь-яких видах носіїв, у тому числі шляхом запису до памяті ЕОМ. Сторони дійшли згоди, що права на використання творів зазначеними у договорі способами передаються Ліцензіаром Ліцензіату без зберігання права видачі ліцензій іншим особам (виключна ліцензія).

Договір підписаний представником Ліцензіара ОСОБА_13 на підставі довіреності від 14.05.2008, зареєстрованої у реєстрі за № 8-1060, посвідченої ОСОБА_14 - в.о. нотаріуса м. Москви ОСОБА_15, що не суперечить законодавству Російської Федерації та, як встановлено судом, не позбавляє ОСОБА_13 права підпису вказаного вище договору.

Відповідно до Додатку № 1 до договору № ИП/09-35/1 від 01.01.2009 (том справи 1, а.с. 81 90) Ліцензіатові передані виключні права на використання таких творів: пісня «ІНФОРМАЦІЯ_2» (музика та текст ОСОБА_23, виконавець ОСОБА_25); пісня «ІНФОРМАЦІЯ_6» (музика ОСОБА_11, текст ОСОБА_17, виконавець ОСОБА_16); пісня «ІНФОРМАЦІЯ_7» (музика та текст ОСОБА_23, виконавець ОСОБА_25). При цьому права ОСОБА_17 стосовно пісні «ІНФОРМАЦІЯ_6»не передавалися.

01.12.2006 між громадянкою ОСОБА_17 як Правоволодільцем та ТОВ «Видавництво Моноліт»як Правонаступником укладений авторський договір № ИП/06-18/01 про передачу виключних прав (том справи 1, а.с. 92 94), відповідно до умов пункту 1.1. якого Правоволоділець передав, а Правонаступник прийняв виключні майнові авторські права на використання творів та набув право на власний розсуд здійснювати або дозволяти здійснювати стосовно творів дії, передбачені договором, у тому числі публічне відтворення творів або їх частин (фрагментів) у будь-якій матеріальній формі, зокрема, на будь-яких носіях будь-яких форматів.

Відповідно до Додатку № 1 до вказаного договору (том справи 1, а.с. 95 98) до складу творів, виключні права на які передаються, включено пісню «ІНФОРМАЦІЯ_6» (музика ОСОБА_11, текст ОСОБА_17, виконавець ОСОБА_17) (том справи 1, а.с. 95).

01.07.2008 між ПП «Студія «МУН»як Ліцензіаром та позивачем у даній справі як Ліцензіатом укладений ліцензійний договір № 17/08 (том справи 1, а.с. 13 15), відповідно до умов пункту 2.1 якого Ліцензіар передав Ліцензіату права на використання творів, фонограм та кліпів способами, передбаченими договором, зокрема, передав права на відтворення творів, кліпів без обмеження тиражу на будь-яких матеріальних носіях будь-яких форматів, у тому числі шляхом запису до памяті ЕОМ.

Строк дії договору з урахуванням його продовження додатковою угодою № 2 від 25.12.2008 (том справи 2, а.с. 60) та додатковою угодою № 5 від 17.06.2009 (том справи 1, а.с. 17) до 31.12.2009.

До переліку творів, відображеного у додатку до вказаного договору, входить, зокрема, пісня «ІНФОРМАЦІЯ_1»(автори музики ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, автор тексту ОСОБА_6, виконавець гурт "ІНФОРМАЦІЯ_7").

Ліцензійним договором (виключною ліцензією) № ИК/09-14/2 від 01.01.2009 (том справи 1, а.с. 22 25) ТОВ «Видавництво Моноліт» як Ліцензіар надало позивачу у даній справі як Ліцензіату ліцензію на використання творів, фонограм та кліпів, а також право дозволяти або забороняти твори, фонограми або кліпи зазначеними у договорі способами, зокрема, шляхом відтворення обєктів.

Відповідно до пункту 3.2 договору Ліцензіату, серед іншого, надане право публічного виконання запису творів/фонограм (та/або їх частин/фрагментів) виключно на території України.

До переліку таких обєктів (творів) згідно додатку № 2 до договору № ИК/09-14/2 від 01.01.2009 (том справи 1, а.с. 29 39) увійшли такі твори: пісня «ІНФОРМАЦІЯ_2» (музика та текст ОСОБА_23, виконавець ОСОБА_25); пісня «ІНФОРМАЦІЯ_6» (музика М. ОСОБА_11, текст ОСОБА_17, виконавець ОСОБА_16); пісня «ІНФОРМАЦІЯ_3» (музика А. ОСОБА_8, слова ОСОБА_9, виконавець «ІНФОРМАЦІЯ_4»); пісня «ІНФОРМАЦІЯ_5» (автор музики та тексту ОСОБА_10, виконавець ОСОБА_12); пісня «ІНФОРМАЦІЯ_7» (музика та текст ОСОБА_23, виконавець ОСОБА_25).

Усіма зазначеними договорами, крім договору від 01.12.2006 № ИП/06-17/1, набувачам виключних та суміжних авторських прав надане право у повному обсязі використовувати виключні авторські права в подальшому на свій розсуд без обмеження їх обсягу, на що у текстах договорів містяться окремі посилання.

Таким чином, позивач у даній справ набув виключних прав на публічне відтворення таких творів (пісень): пісня «ІНФОРМАЦІЯ_2»(музика та текст ОСОБА_23, виконавець ОСОБА_25); пісня «ІНФОРМАЦІЯ_6»(музика М. ОСОБА_11, текст ОСОБА_17, виконавець ОСОБА_16); пісня «ІНФОРМАЦІЯ_1» (автори музики ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, автор тексту ОСОБА_6, виконавець гурт "ІНФОРМАЦІЯ_7"); пісня «ІНФОРМАЦІЯ_7»(музика та текст ОСОБА_23, виконавець ОСОБА_25).

Станом на 16.05.2010 встановлені строки дії вказаних договорів не закінчилися.

16.05.2009 уповноваженим представником ТОВ “Чесна музика” ОСОБА_18, що діяв на підставі відповідної довіреності позивача, в присутності співробітника підрозділу боротьби з економічною злочинністю Артемівського РВ УМВС України в Луганській області ОСОБА_19 та державного інспектора Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України Штанько В.А. складено акт про фіксацію публічного виконання в приміщенні кафе-бару “Рогань” (м. Луганськ, кв. Южний, ринок ТОВ «Татася») за допомогою музичного автомату фонограм та зафіксованих в них виконань музичних творів.

Акт фіксації публічного виконання музичних творів та фонограм від 16.05.2009 підписаний відповідачем особисто, без зауважень та заперечень. Крім того, відповідачка визнана винною у скоєнні адміністративного правопорушення постановою Артемівського районного суду м. Луганська від 19.10.2009 (том справи 1, а.с. 12). Сутність правопорушення полягала у факті здійснення комерційного використання 16.05.2009 шляхом публічного виконання творів без сплати відповідної авторської винагороди, що підтверджено, серед іншого, наявними у матеріалах справи про адміністративне правопорушення письмовими поясненнями відповідачки ОСОБА_1

Крім того, відповідно до протоколу огляду та виїмки від 16.05.2009 (том справи 1, а.с. 135-136) саме відповідачкою перед виїмкою музичного автомату з нього були вилучені усі наявні в автоматі грошові кошти, сплачені відвідувачами кафе-бару внаслідок використання вказаного музичного автомату. Вказаний факт відповідачем під час судового розгляду справи не спростований. Протокол огляду та виїмки без зауважень та заперечень підписаний ОСОБА_1 відповідачем у даній справі, як власником музичного автомату.

За твердженням відповідача у кафе-барі «Рогань»фактично здійснює підприємницьку діяльність не відповідач, а ОСОБА_21

До матеріалів справи відповідачем надано укладений між ТОВ «Татася»як орендодавцем та ОСОБА_21 як Орендарем договір оренди площі розміром 40 кв. м для встановлення торгівельного павільйону (том справи 2, а.с. 11). Строк дії договору з 11.06.2008 по 11.06.2009.

Наданий відповідачем ОСОБА_22 № 7769 (том справи 2, а.с. 15) на розміщення обєкту стаціонарної торгівлі на імя ОСОБА_21 свідчить лише про те, що вказаній особі надано дозвіл на розміщення зазначеного у дозволі обєкту за адресою м. Луганськ, кв. Южний, ринок ТОВ «Татася», що не виключає можливості розміщення на вказаному ринку відповідача.

Під час розгляду справи відповідачем суду також надано укладений 04.11.2008 ОСОБА_21 договір з Громадською організацією «Спілка авторів України». Доказів наявності повноважень у вказаної громадської організації щодо контролю за використанням виключних авторських прав на твори, зазначені у позові, відповідач під час судового розгляду справи не надав.

До матеріалів справи відповідачем також надані патент АЕ № 732974, виданий відповідачеві, строком дії з 01.08.2010 по 31.08.2010, в подальшому продовжений, на право торгівлі на ринку ТОВ «Татася»(том справи 1, а.с. 151) та патент серії ПАЖ № 163862 на право здійснення підприємницької діяльності на території ринку ТОВ «Татася»(том справи 1, а.с. 152).

При цьому вказаними документами відповідачем не спростовано факт належності відповідачеві музичного автомату, шляхом використання якого здійснювалося відтворювання творів, зазначених у позовній заяві.

Надання патентів та дозволів, виданих відповідачеві станом на 16.05.2009, до матеріалів справи залежить від відповідача, оскільки суд відповідно до ст. 38 Господарського процесуального кодексу України позбавлений права самостійного, за своєю ініціативою збору таких доказів, тому у суду відсутні підстави для висновку про те, що станом на 16.05.2009 відповідачем не здійснювалася торгівельна діяльність на території ринку ТОВ «Татася»(м. Луганськ, кв. Южний).

Встановивши фактичні обставини справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до статей 440, 441, 443 Цивільного кодексу України використання творів має здійснюватись лише за згодою власників відповідних майнових прав, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Статтею 445 Цивільного кодексу України передбачено право автора на плату за використання його твору, якщо інше не встановлено Цивільним кодексом України або іншим законом.

Використання ж музичних творів без дозволу уповноваженої особи та без сплати авторської винагороди є порушенням авторського права, передбаченим пунктом "а" статті 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права", за яке пунктом "г" частини другої статті 52 цього Закону передбачено можливість притягнення винної особи до відповідальності у вигляді сплати компенсації в розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат.

Відповідно до частини третьої статті 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" суд може постановити рішення про накладення на порушника штрафу у розмірі 10 відсотків суми, присудженої судом на користь позивача. Сума штрафів передається у встановленому порядку до Державного бюджету України.

Згідно з частиною першою статті 33 Господарського процесуального України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Наявними у матеріалах справи авторськими та ліцензійними договорами доведено факт передачі позивачеві виключних та суміжних авторських прав на використання, зокрема, публічне відтворення таких творів: пісня «ІНФОРМАЦІЯ_2» (музика та текст ОСОБА_23, виконавець ОСОБА_25); пісня «ІНФОРМАЦІЯ_6» (музика М. ОСОБА_11, текст ОСОБА_17, виконавець ОСОБА_16); пісня «ІНФОРМАЦІЯ_1»(автори музики ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, автор тексту ОСОБА_6, виконавець гурт "ІНФОРМАЦІЯ_7"); пісня «ІНФОРМАЦІЯ_7» (музика та текст ОСОБА_23, виконавець ОСОБА_25).

Під час судового розгляду справи позивачем не доведено наявність у нього виключних та суміжних авторських прав на використання (зокрема, публічне відтворення) такого твору: пісня «ІНФОРМАЦІЯ_5» (автор музики та тексту ОСОБА_10, виконавець ОСОБА_12).

Як зазначалося вище, 01.07.2004 громадянин ОСОБА_10 як Правоволоділець уклав з ТОВ «Продюсерський центр Макса Фадєєва»(Видавник) видавницький договір № 03/07 про передачу виключних прав, яким передав Видавнику виключні авторські права, зокрема, на відтворення твору пісні «ІНФОРМАЦІЯ_5» (автор музики та тексту ОСОБА_10, виконавець ОСОБА_12), строком на двадцять років.

01.12.2006 між громадянином ОСОБА_10 як Правоволодільцем та ТОВ «Видавництво Моноліт»як Правонаступником був укладений авторський договір № ИП/01-16/1 про передачу виключних прав, зокрема, прав відтворення в цілому або фрагментарному вигляді пісні «ІНФОРМАЦІЯ_5» (автор музики та тексту ОСОБА_10, виконавець ОСОБА_12).

За умови наявності укладеного 01.07.2004 договору про передачу громадянином ОСОБА_10 усіх виключних та суміжних авторських прав стосовно зазначеного вище твору (пісні «ІНФОРМАЦІЯ_5») громадянин ОСОБА_10 станом на 01.12.2006 не мав права укладати будь-які договори з будь-якими іншими фізичними чи юридичними особами стосовно вже відчужених авторських прав.

Крім того, позивачем не доведено факту наявності у нього виключних та суміжних авторських прав щодо пісні «ІНФОРМАЦІЯ_3» (музика А. ОСОБА_8, слова ОСОБА_9, виконавець «ІНФОРМАЦІЯ_4»).

Статтею 31 Закону України «Про авторське право та суміжні права»передбачено, що автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі, як відчужувані, вважаються такими, що не передані.

Як зазначено вище, за авторським договором про передачу виключних прав № ИП/06-17/1 від 01.12.2006, укладеним між громадянином ОСОБА_8 як Правоволодільцем та ТОВ «Видавництво «Моноліт»як Правонаступником права автора тексту пісні «ІНФОРМАЦІЯ_3» (музика А. ОСОБА_8, слова ОСОБА_9, виконавець «ІНФОРМАЦІЯ_4») ОСОБА_9 у розмірі 50% договором не передані. Такими чином, усіх виключних та суміжних прав на твір позивач не набув.

За таких обставин у позивача відсутні виключні та суміжні авторські права на такі твори - пісню «ІНФОРМАЦІЯ_5»(автор музики та тексту ОСОБА_10, виконавець ОСОБА_12), пісню «ІНФОРМАЦІЯ_3»(музика А. ОСОБА_8, слова ОСОБА_9, виконавець «ІНФОРМАЦІЯ_4»), а тому у задоволенні вимог про стягнення з відповідача компенсації за порушення авторських прав щодо вказаних творів слід відмовити за необґрунтованістю.

Оцінюючи наявні у справі докази у їх сукупності, суд доходить висновку про доведеність матеріалами справи, її фактичними обставинами факту здійснення відповідачем публічного відтворення творів, зазначених у позові, шляхом комерційного використання музичного автомату.

Вказане підтверджено Актом від 16.05.2009, складеним уповноваженим представником позивача та підписаним відповідачем, протоколом огляду та виїмки від 16.05.2009, також без зауважень та заперечень підписаним ОСОБА_1 відповідачем у даній справі, в якому викладені відомості про вилучення відповідачем грошових коштів, отриманих за результатами роботи музичного автомату.

Належним доказом у розумінні приписів ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України є і постанова Артемівського районного суду м. Луганська від 19.10.2009 про визнання відповідачки винною у скоєнні адміністративного правопорушення.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи. Таке припущення може бути спростовано в загальному порядку.

Виходячи з факту наявності постанови суду про визнання відповідачки винною у скоєнні адміністративного правопорушення вказана обставина є встановленою відповідно до закону.

Під час розгляду судом даної господарської справи обставини, встановлені постановою Артемівського районного суду м. Луганська, відповідачем не спростовані, крім того, підтверджені іншими належними та допустимими доказами, переліченими вище.

Аналогічна правова позиція стосовно необхідності повної та належної оцінки вказаних вище доказів викладена у постанові судової колегії Вищого господарського суду України від 18.05.2010 у справі № 22/105/08-18/172/09.

Наданими відповідачем доказами не спростовуються фактичні відомості, що містяться в доказах, поданих позивачем, а також у матеріалах, наданих Артемівським районним судом м. Луганська.

Також відповідачем не подано доказів, які свідчили б про неможливість використання спірних музичних творів шляхом їх публічного відтворення за допомогою наявного в кафе-барі «Рогань»на території ринку ТОВ «Татася»музичного автомата.

Відповідно до статті 441 Цивільного кодексу України використанням твору є, зокрема, його розповсюдження. При цьому згідно з наведеним у статті 1 Закону України «Про авторське право та суміжні права»визначенням терміну "розповсюдження об'єктів авторського права і (або) суміжних прав" - будь-яка дія, за допомогою якої об'єкти авторського права і (або) суміжних прав безпосередньо чи опосередковано пропонуються публіці, в тому числі доведення цих об'єктів до відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до цих об'єктів з будь-якого місця і в будь-який час за власним вибором.

Відповідно до пункту "а" частини 1 статті 50 Закону України «Про авторське право та суміжні права»використання твору без дозволу уповноваженої особи та без сплати винагороди є порушенням авторського права. За порушення авторського права частиною 2 статті 52 вказаного Закону встановлена можливість притягнення винної особи до відповідальності у вигляді або сплати завданих збитків (матеріальної шкоди), або стягнення доходу, отриманого внаслідок порушення, або виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу.

Отже, стягнення компенсації є одним з видів відповідальності за порушення авторського права, який застосовується як альтернативний захід у випадку неможливості обчислення завданих правопорушенням збитків та отриманого порушником доходу.

Право вибору способу захисту свого порушеного права надається субєкту авторського права. Позивач заявив до стягнення компенсацію у розмірі 10 мінімальних заробітних плат за кожне порушення, з розрахунку мінімальної заробітної плати 625 грн. 00 коп., встановленої Законом України "Про Державний бюджет України на 2009 рік". При цьому заявлена сума компенсації не обґрунтовується орієнтовним розміром понесених збитків, або розміром неправомірно отриманого відповідачем доходу.

З урахуванням того, що позовні вимоги є обґрунтованими частково, а саме у частині стягнення компенсації за порушення відповідачем авторських прав позивача під час публічного відтворення таких творів: пісня «ІНФОРМАЦІЯ_2»(музика та текст ОСОБА_23, виконавець ОСОБА_25); пісня «ІНФОРМАЦІЯ_6»(музика М. ОСОБА_11, текст ОСОБА_17, виконавець ОСОБА_16); пісня «ІНФОРМАЦІЯ_7»(музика та текст ОСОБА_23, виконавець ОСОБА_25); пісня «ІНФОРМАЦІЯ_1»(автори музики ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, автор тексту ОСОБА_6, виконавець гурт "ІНФОРМАЦІЯ_7"), сума належної до стягнення з відповідача компенсації підлягає визначенню виходячи з кількості допущених відповідачем порушень 4, і складає 625 грн. 00 коп. х 4 х 10 = 25000 грн. 00 коп. (з 01.04.2009 розмір мінімальної заробітної плати складає 625 грн. 00 коп. відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»).

За правилами статті 52 Закону про авторське право субєкти авторського права вправі вимагати публікації в засобах масової інформації даних про допущені порушення авторського права і (або) суміжних прав та судові рішення щодо цих порушень. Згідно ж частини 3 вказаної норми постановлення рішення про накладення на порушника штрафу у розмірі 10 відсотків суми, присудженої на користь позивача, є правом суду. Штраф передається до Державного бюджету і не включається до позовних вимог.

З урахуванням викладеного вище є обґрунтованою вимога позивача про зобовязання відповідача опублікувати у засобі масової інформації повний текст рішення у даній справі.

При цьому позивачем належним чином не обґрунтовано вимогу про публікацію тексту рішення суду саме у визначеному позивачем засобі масової інформації газеті «Луганська правда».

За таких обставин право виробу конкретного засобу масової інформації,, в якому буде здійснюватися публікація судового рішення, слід залишити за відповідачем.

Не підлягають задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу в доход Державного бюджету України, оскільки задоволення такої вимоги є виключно правом суду і у даному випадку позивачем належним чином таку вимогу не обґрунтовано.

Не підлягають задоволенню й позовні вимоги позивача про припинення порушення авторських прав шляхом вилучення з репертуару музичного автомату перелічених у позовній заяві творів, оскільки позивачем не доведено, що на час розгляду справи та прийняття судом даного рішення вказане порушення відповідачем не усунене.

З урахуванням часткового задоволення позовних вимог судові витрати підлягають розподілу між сторонами у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог, як це встановлено вимогами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

До складу судових витрат у справі позивачем включено й витрати з оплати послуг адвоката ОСОБА_2, у розмірі 5000 грн. 00 коп. Факт понесення вказаних витрат позивач підтвердив наданими до матеріалів справи договором № ЛУ-13/10 від 14.04.2010 про надання правової допомоги (том справи 1, а.с. 11), квитанцією до прибуткового касового ордера № 90 від 15.04.2010 на суму 5000 грн. 00 коп.

Факт виконання адвокатом ОСОБА_2 зобовязань за договором про надання правової допомоги підтверджений матеріалами справи.

Відповідачем також заявлено вимогу про відшкодування витрат, понесених у звязку з оплатою послуг адвоката ОСОБА_4 у розмірі 4000 грн. 00 коп. на підставі договору про надання юридичної допомоги від 05.04.2011 (том справи 2, а.с. 6). Факт понесення вказаних витрат підтверджений наявною у матеріалах справи квитанцією до прибуткового касового ордеру 0-5.04.2011 (том справи 2, а.с. 7), факт надання адвокатом ОСОБА_4 обумовлених договором послуг підтверджений матеріалами справи.

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають такі судові витрати: 306 грн. 67 коп. витрат зі сплати державного мита, 157 грн. 33 коп. витрат з оплати інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, 3333 грн. 33 коп. витрат на послуги адвоката.

На підставі приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням часткової обґрунтованості позовних вимог з позивача на користь відповідача у справі підлягають стягненню витрати відповідача на послуги адвоката у розмірі 2666 грн. 67 коп.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Чесна музика», м. Київ, бульвар Лихачова, 1/27, оф. 106-107, код 33628584, компенсацію за порушення майнових авторських прав у розмірі 25000 грн. 00 коп., витрати зі сплати державного мита у розмірі 306 грн. 67 коп., витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу у розмірі 157 грн. 33 коп., 3333 грн. 33 коп. витрат з оплати послуг адвоката, видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Зобовязати фізичну особу підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, опублікувати у засобі масової інформації повний текст рішення у даній справі.

4. В решті позовних вимог відмовити.

5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Чесна музика», м. Київ, бульвар Лихачова, 1/27, оф. 106-107, код 33628584, на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, витрати з оплати послуг адвоката у розмірі 2666 грн. 67 коп., видати відповідачу наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 17.06.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дата складення та підписання повного рішення 22.06.2011.

Суддя М.О. Москаленко