Рішення № 16467896, 15.06.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.11 Справа № 28/54/2011

Суддя Семендяєва І.В., при секретарі судового засідання Мартинцевій Н.М, розглянувши матеріали за позовом

Публічного акціонерного товариства "Луганськ-Нива", м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова фірма "Співдружність", м. Луганськ

про стягнення 64301 грн. 94 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, дов. № 02-07/59-175 від 28.05.2010, юрисконсульт І категорії

від відповідача: ОСОБА_2, представник за дов. № 344 від 29.12.2010

в с т а н о в и в:

Суть справи: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 40336 грн. 51 коп. за договором № 148/2н/218 від 12.04.2010, пені у сумі 3083 грн. 26 коп., штраф у сумі 13919 грн. 98 коп., відсотки за користування чужими грошима у сумі 6962 грн. 19 коп.

Відповідач не погодився з позовом, про що зазначив у відзиві. Відповідач зазначає, що в накладних, доданих до позовної заяви та рахунках, відсутні посилання на договір № 148/2н/218 від 12.03.2010, за яким позивачем стягується заборгованість. Таким чином, на думку відповідача, позивачем безпідставно заявлена вимога про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 148/2н/218 від 12.04.2010. Крім того, позивачем не направлялась відповідачу вимога у відповідності до ст. 530 Цивільного кодексу України, а тому у позивача право вимоги не виникло. Відповідач також зазначає, що ним сплачена 18.08.2010 повна сума поставки за накладними № 33407 від 05.08.2010, № 33423 від 05.08.2010 у сумі 46 399 грн.

В запереченні на відзив позивач зазначає, що відсутність на накладних посилань на договір, на підставі якого здійснена поставка, не звільняє покупця від оплати отриманого товару. А в наведених виписках по особистих рахунках відповідача не міститься доказів, які підтверджують погашення заборгованості відповідачем за отриманий товар за вищевказаними накладними.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, які прибули у судове засідання, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

Сторонами у справі укладено договір купівлі-продажу № 148/2н/218 від 12.04.2010, за умовами якого продавець (позивач) зобовязується поставити та передати у власність покупця (відповідача) товар, а покупець зобовязується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.

Найменування товару: мука пшенична вищого ґатунку.

Передача кожної партії товару провадиться протягом трьох днів з моменту отримання заявки покупця, узгодженої з продавцем.

Порядок оплати: по факту поставки товару покупцю, але не пізніше 14 календарних днів.

Як зазначає позивач у позові, на адресу відповідача поставлялась мука за видатковими накладними № 33407, № 33423 на суму 46 399 грн. 92 коп., яка відповідачем була оплачена частково в сумі 6063 грн. 41 коп.

Таким чином, за твердженням позивача, станом на 22.03.2011 у відповідача існує заборгованість перед позивачем у сумі 40 336 грн. 51 коп., яка заявлена у позові до стягнення.

Дана сума відповідачем не сплачена, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобовязання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання, тобто неналежне виконання.

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений до говором або законом.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Дослідивши матеріали справи та додатково подані сторонами документи, суд дійшов висновку, що за відповідачем існує заборгованість в сумі 40 336 грн. 51 коп. станом на 22.03.2011.

Позивач вважає неоплаченим товар, поставлений по видатковим накладним № 33407 від 05.08.2010 та № 33423 від 05.08.2010, а відповідач заперечує проти того, що саме ці поставки товару залишились несплаченими, оскільки він провів оплату товару (муки) 18.08.2010 (а.с. 47) в сумі 460399 грн. 92 коп., тобто через 10 днів після отримання товару і це підтверджує оплату отриманої муки саме по вищезазначеним накладним.

Доводи відповідача не приймаються до уваги, оскільки проведений 18.08.2010 платіж в сумі 46399 грн. 92 коп. позивач не зарахував в оплату отриманої муки по накладним № 33407 від 05.08.2010, № 334223 від 05.08.2010 обгрунтовано.

У вказаному платіжному документі відповідач зазначив таке призначення платежу «передоплата»за муку згідно рахунку б/н від 18.08.2010.

На вимогу суду такий рахунок відповідачем не поданий. На оплату отриманого 05.08.2010 товару виписані рахунки № 33407 та № 33423 від 05.08.2010. Крім того, зазначенні у платіжних документах слова «передоплата»означає про те, що поставка товару, на час перерахування коштів -18.08.2010, ще не відбулась в той час як товар вже був поставлений 05.08.2010.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що відповідач не вказав у платіжному документі який рахунок та яка видаткова накладна ним оплачується (зазначений рахунок без номеру від 18.08.2010 не існує) і у позивача було право віднести отриману суму оплати 46 399 грн. 92 коп. в рахунок іншої (любої) неоплаченої поставки (накладної) (ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Суд дослідив наявність інших договірних відносин сторін та зясував, що між сторонами до укладання договору купівлі-продажу № 148/2н/218 від 12.04.2010 існував договір купівлі-продажу №116/2н/98 від 02.02.2010 зі строком дії - до 31.03.2010. За наданим відповідачем реєстром взаєморозрахунків з позивачем з 01.01.2010 по 01.09.2010 (а.с. 107) за відповідачем існує заборгованість перед відповідачем в сумі 46125 грн. 72 коп. (станом на 01.09.2010). Тобто відповідач наявність заборгованості визнає, але по іншим поставкам (накладним), що спростовується матеріалами справи, за якими є несплачена заборгованість в сумі 40336 грн. 51 коп. за товар, поставлений по накладним № 33407 та № 33423 від 05.08.2010.

Позивачем також заявлені до стягнення 30% річних, штраф та пеня.

Відповідно до п. 6.3 договору у разі прострочення платежу кожної партії товару, згідно умов даного договору, покупець оплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення, від загальної суми несплаченої вартості партії товару, за кожний день прострочення оплати.

Так, позивачем нарахована пеня у сумі 3083 грн. 26 коп. за період 20.08.2010 по 20.02.2011, яка нарахована обґрунтовано і підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до п. 6.4 договору у разі невиконання або порушення виконання зобовязань по оплаті товару покупець, крім пені, передбаченої п. 6.3. договору, оплачує штрафну санкцію в розмірі 3% від загальної суми вартості неоплаченої партії товару за кожний день прострочення оплати з моменту повної оплати поставленої партії товару. В разі прострочення платежу більш ніж на 15 календарних днів, покупець сплачує продавцю штраф у розмірі 30% від вартості поставленої продукції.

За розрахунком позивача ним нарахований штраф у сумі 13 919 грн. 98 коп., який також підлягає стягненню з відповідача.

Умовам договору також передбачено, що крім пені та штрафних санкцій, передбачених п.п. 6.3, 6.4 вказаного договору, в разі несвоєчасної оплати товару партії товару, покупець оплачує продавцю відсотки за користування чужими грошовими коштами у розмірі 30% річних. (п. 6.6).

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже за обґрунтованим розрахунок позивача річні за період з 20.08.2010 по 22.03.2011 складають 6 962 грн. 19 коп.

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи, позов підлягає задоволенню повністю.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 15.06.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова фірма "Співдружність", м. Луганськ, вул. 2-га Краснознамьонная, 16в, ідентифікаційний код 30694979, на користь Публічного акціонерного товариства "Луганськ-Нива", м. Луганськ, вул. Лутугінська, 111в, ідентифікаційний код 30596644, заборгованість у сумі 40 336 грн. 51 коп., пеню у сумі 3083 грн. 26 коп., 30% річних у сумі 6962 грн. 19 коп., штраф у сумі 13919 грн. 98 коп., державне мито у сумі 643 грн. 02 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ позивачу.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 20.06.2011.

СуддяІ.В. Семендяєва