Рішення № 16467661, 14.06.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.06.11 Справа № 15/75/2011

За позовом

Публічного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот», м. Київ

до Приватного підприємства «Фірма «ФЕЛД», м. Красний Луч Луганської області

про стягнення 94 282 грн. 67 коп.

Суддя господарського суду Луганської області

Пономаренко Є.Ю.

Представники сторін у судове засідання не з’явилися.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв’язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача за договором про надання послуг відстою судна від 02.01.2008 № 30-29/04/08 в сумі 94 282 грн. 67 коп.:

14 509 грн. 00 коп. –сума основного боргу;

1 873 грн. 59 коп. – сума пені;

1 158 грн. 89 коп. – сума 3% річних;

5 071 грн. 27 коп. – сума інфляційних втрат;

71 669 грн. 92 коп. –неустойка за несвоєчасне повернення орендованого майна.

Позивач не скористався правом на участь свого представника у судовому засіданні, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідач правом на участь свого представника у судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений в минулому судовому засіданні.

Явка сторін у судове засідання не визнавалася обов’язковою.

При цьому, в минулому судовому засіданні представник відповідача надав відзив на позовну заяву від 24.05.2011 № 18, де проти позову заперечив, посилаючись на наступне:

- зміст договору не визначає умови та предмет договору;

- ненадання послуг згідно із умовами договору.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, суд встановив наступне.

Між акціонерною судноплавною компанією «УКРРІЧФЛОТ»(у формі відкритого акціонерного товариства) (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Судноплавна компанія «Укррічфлот»), позивачем у справі, та приватним підприємством «Фірма «ФЕЛД», відповідачем у справі, укладено договір «надання послуг по відстою судна»від 02.01.2008 № 30-29/04/08 (далі за текстом –договір).

Відповідно до умов пункту 1.1 даного договору, який визначає предмет правовідносин, позивач зобов’язується надати послугу по відстою пасажирського судна т/х «Компас»за місцем: м. Київ, вул. Електриків, 8, причальна стійка Київської БТОРФ. Довжина причалу для відстою судна складає 5 погонних метрів. Балансова вартість причальної стійки складає 364 031 грн. 19 коп.

За пунктом 1.3 договору причал є власністю позивача та знаходиться на його балансі.

Положеннями п. 3.1 договору встановлено, що вартість одного метру причалу за добу складає 7 грн. 01 коп. (з ПДВ –5 грн. 41 коп.)

Вартість послуги за місяць складає 7,01 грн. х 5м х 365 днів / 12 міс. = 1 066 грн. 10 коп. (з ПДВ –1 279 грн. 32 коп.) (п. 3.2 договору).

Згідно із п. 3.3 договору плата за послугу сплачується відповідачем щомісячно, авансом не пізніше 5 числа поточного місяця на рахунок позивача на підставі виставленого рахунку.

В абзаці другому вказаного пункту зазначено, що у випадках неотримання та/або несвоєчасного отримання відповідачем рахунків, оплата має бути здійснена не пізніше 10 числа поточного місяця в розмірі, самостійно розрахованому відповідачем шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за вже відомий місяць.

Умовами п. 5.2 договору сторони визначили, що замовник у разі прострочення внесення плати за послуги сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 9.1 договору встановлено, що строк дії договору починає перебіг з моменту його підписання та діє протягом 12 місяців, тобто до 31.12.2008.

Договір оренди припинено 31.12.2008 за закінченням строку, на який його було укладено з підстав, викладених нижче у даному рішенні.

Причал до цього часу не повернутий відповідачем позивачу (не звільнений).

З метою відновлення порушених прав та охоронюваних законом інтересів позивач звернувся з позовом до суду.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

За договором про надання послуг одна сторона зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу (ч. 1 ст. 901 ЦК України).

Предметом правовідносин з договором оренди є передача однією особою (орендодавцем) іншій особі (орендарю) майна в тимчасове володіння та користування (чи тільки в користування) за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 ЦК України).

Об’єктом договору оренди можуть бути тільки індивідуально-визначені, неспоживчі речі, які не знищуються у процесі їх використання, адже здане у найм майно підлягає поверненню.

Договір від 02.01.2008 № 30-29/04/08 фактично регулює правовідносини з передачі позивачем відповідачу в тимчасове користування індивідуально-визначеного майна, а саме - причальної стійки Київської БТОРФ, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 8, довжиною 5 погонних метрів та балансовою вартістю 364 031 грн. 19 коп.

Крім правовідносин з користування відповідачем майном позивача, договором не передбачено надання якихось послуг.

Послуга розглядається як певне благо –продукт діяльності виконавця, що досягається в результаті здійснення ним певної діяльності.

Так, договором не передбачено надання послуг, які споживаються в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності. Тому, зміст договору не підпадає під предмет регулювання положень глави 63 Цивільного кодексу України «Послуги. Загальні положення».

Отже, правовідносини, що склалися між сторонами у справі за вказаним договором, є орендними та до їх правового регулювання застосовується глава 58 «Найм (оренда)»Цивільного кодексу України.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Користування об’єктом –перебування судна біля причальної стінки підтверджується матеріалами справи (зокрема актами, частковою сплатою відповідачем за оренду) та не заперечується відповідачем.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Виконавець має право достроково розірвати цей договір в односторонньому порядку у разі, якщо замовник не сплачує орендну плату протягом 3 місяців підряд (п.8.5 договору).

Позивач направив відповідачу лист № 23-02/400 від 25.11.2008, де посилаючись на п. 8.5 договору вказав, що враховуючи невнесення відповідачем орендної плати протягом більше ніж трьох місяців позивачем, відповідно до ст. 782 Цивільного кодексу України, прийнято рішення про розірвання договору № 30-29/04/08 від 02.01.2008 в односторонньому порядку з 17.11.2008.

З огляду на відсутність обопільної згоди на припинення дії договору з 17.11.2008 та враховуючи направлення листа лише 25.11.2008 договір не може бути вважатися розірваним з 17.11.2008.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 782 Цивільного кодексу України у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Так, за змістом вказаної норми необхідно довести факт одержання в конкретну дату орендарем повідомлення. Саме дата одержання такого повідомлення і має бути датою розірвання договору.

Враховуючи, що позивачем не надано доказів одержання відповідачем вказаного листа, що є необхідною умовою для визначення дати розірвання договору оренди, договір не було розірвано достроково в односторонньому порядку.

Проте, приймаючи до уваги, що позивачем до закінчення строку дії договору проявлено волю у листі № 23-02/400 від 25.11.2008 щодо припинення правовідносин із відповідачем за договором від 02.01.2008 № 30-29/04/08, суд застосовуючи положення п. 9.3 договору та ст. 781 ЦКУ вважає договір, укладений між сторонами, припиненим за закінченням строку дії договору з 31.12.2008.

Так, за змістом п. 9.3. договору сторони визначили, що у випадку незвільнення відповідачем після закінчення строку дії договору акваторії договір не буде вважатися пролонгованим на новий строк.

В силу ст. 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Такі заперечення щодо продовження правовідносин за договором визначені: по-перше - у п. 9.3. договору, а по-друге - в листі позивача від 25.11.2008 (при цьому норма ст. 764 ЦК не визначає обов’язкове встановлення факту отримання повідомлення, головне - висловлення такої волі).

Отже, договір оренди припинено 31.12.2008, відповідно і орендна плата має нараховуватися по 31.12.2008.

Розмір боргу за заявлений до стягнення позивачем період з січня 2008 року по грудень (включно) 2008 року становить 14 508 грн. 98 коп. Позовна вимога про стягнення даного боргу підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 43, 33 Господарського процесуального кодексу України сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач заявлені вимоги не оспорив, доказів перерахування орендної плати не надав.

Також, на підставі п. 5.2 договору та з урахуванням положень чинного законодавства щодо її максимального розміру, нарахована пеня у сумі 1 873 грн. 59 грн.

Обґрунтований розмір пені становить 1 866 грн. 07 коп., який і підлягає стягненню з відповідача.

Згідно ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Вимоги по стягненню 3 % річних та інфляційних втрат у сумі 1 158 грн. 89 коп. та 5 071 грн. 27 коп. підлягають задоволенню частково у сумах 1 157 грн. 95 коп. та 4 701 грн. 57 коп. відповідно.

Позовна вимога про стягнення неустойки, нарахованої за неповернення відповідачем об’єкта оренди, підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ч. 2 ст. 795 Цивільного кодексу України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

Об’єкт оренди не було повернуто орендарем орендодавцеві ані негайно при припиненні дії договору, ані до цього часу (доказів повернення чи звільнення причальної стінки суду не надано).

Відповідно до ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Договір оренди припинено 31.12.2008, тому неустойка має нараховуватися з 01.01.2009.

Так, у зв’язку з тим, що орендоване майно не повернуто відповідачем негайно при припиненні дії договору, позовна вимога про стягнення неустойки є обґрунтованою в частині стягнення 69 083 грн. 28 коп. за період з 01.01.2009 по 31.03.2011 (включно).

В решті позовні вимоги по стягненню неустойки - за період користування об’єктом оренди за грудень 2008 року є необґрунтованими, оскільки в цей період ще діяв договір. Мотивування щодо дати, з якої договір вважається припиненим, наведено вище у даному рішенні.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до п. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідачем не заявлено про застосування позовної давності. Тому, позовна давність судом не застосовується і відповідно пропуск строку позовної давності не може буди підставою для відмови у задоволенні позову. Заявлення стороною строку позовної давності та застосування його судом можливе лише при розгляді спору судом першої інстанції, а не при перегляді рішення в апеляційному чи касаційному порядку.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню борг у сумі 14 508 грн. 98 коп., пеня в сумі 1 866 грн. 07 коп., 3% річних у сумі 1 157 грн. 95 коп., інфляційні втрати в сумі 4 701 грн. 58 коп. та неустойка в сумі 69 083 грн. 28 коп. (Всього –91 317 грн. 86 коп.) У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити за необґрунтованістю.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог у складі: 913 грн. 18 коп. державного мита, а також 228 грн. 58 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов Публічного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот»до Приватного підприємства «Фірма «ФЕЛД» про стягнення 94 282 грн. 67 коп. задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства «Фірма «ФЕЛД», м. Красний Луч Луганської області, вул. Карла Маркса, 79, код за ЄДРПОУ 13379082, на користь Публічного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот», м. Київ, вул. Нижній Вал, 51, код за ЄДРПОУ 00017733, борг у сумі 14 508 грн. 98 коп., пеню в сумі 1 866 грн. 07 коп., 3% річних у сумі 1 157 грн. 95 коп., інфляційні втрати в сумі 4 701 грн. 58 коп., неустойку в сумі 69 083 грн. 28 коп. витрати зі сплати державного мита у розмірі 913 грн. 18 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 228 грн. 58 коп. Наказ видати позивачу після набрання даним рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні 14.06.2011 було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 17.06.2011.

Суддя

Є.Ю. Пономаренко