Рішення № 16466989, 21.06.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2011 р. Справа № 5010/1151/2011-17/50

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовська Л. М. , при секретарі судового засідання Фітковський Л. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного підприємства "Власна справа", вул. Суха Ліщина, буд.30 А, с. Нова Гута, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77420;

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства "ІФ Металопласт", вул. Дудаєва, 10, м. Івано-Франківськ, 76000;

про стягнення 281000 грн.

за участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1. - представник, (довіреність № б/н від 05.05.11)

Від відповідача: ОСОБА_2 - представник, (довіреність № б/н від 01.06.11)

ВСТАНОВИВ: Приватним підприємством "Власна справа" подано позов до Відкритого акціонерного товариства "ІФ Металопласт" про стягнення 281000 грн. боргу.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, подав клопотання про долучення до матеріалів справи документів, витребовуваних судом ухвалою від 06.06.11 р.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву (вх. № 5070/2011-свх від 16.0611), в якому позовні вимоги визнає в повному обсязі, вказуючи на важке фінансове становище підприємства, як причину, що спричинила утворення заборгованості.

В судовому засіданні 16.06.11 р. оголошувалась перерва до 21.06.11 р.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників позивача, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.

Між ОСОБА_3 та Відкритим акціонерним товариством "ІФ Металопласт" 31.01.11р. укладено договір позики № 31/01.

Відповідно до п.1.1. договору позикодавець надає позичальникові безпроцентну позику, а позичальник зобов'язується повернути позику в передбачений договором строк.

Пунктом 4.1. договору позики передбачено, що строк позики визначається з моменту вступу договору в дію, і складає 3 (три) місяці. Днем повернення позики є 30.04.11 р.

На виконання умов договору ОСОБА_3 надав відповідачу фінансову позику у розмірі 281000 грн., що підтверджується квитанцією №52 від 31.01.11, належно засвідчена копія якої, знаходяться в матеріалах справи.

01.04.11 р. між ОСОБА_3 та Приватним підприємством "Власна справа", що являється позивачем у даній справі, було укладено договір про відступлення права вимоги № 01/04/11 від 01.04.11 р.

Відповідно до п .1 договору первісний кредитор відступає новому кредитору дійсні вимоги, зазначені у п. 2 цього договору, які виникли на підставі договору позики № 31/01 від 31.01.11р. на суму 281000 грн. щодо боргу боржника (Відкритим акціонерним товариством "ІФ Металопласт"), а новий кредитор (Приватне підприємство "Власна справа") стає кредитором за даним договором.

Згідно п. 2. договору право вимоги, що передається за договором, складає право нового кредитора вимагати від боржника належного виконання зобов'язань щодо сплати 281000 грн.00 коп.

Із змісту ст. 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов'язки виникають зокрема, з договору.

У відповідності до частини 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України).

Як вказує частина 1 ст. 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно п.1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути змінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 Цивільного кодексу України).

Статтею 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договором про відступлення права вимоги від 01.04.11 р. новому кредитору (позивачу) були передані права та обов'язки первісного кредитора в повному обсязі та на умовах, передбачених в первісному договорі.

Пунктом 8 договору про відступлення права вимоги передбачено, що новий кредитор зобов'язаний повідомити боржника про відступлення права вимоги протягом 10 днів з моменту підписання договору.

Позивачем на адресу відповідача направлено повідомлення про відступлення права вимоги №01/01 від 04.04.11р., в якому позивач повідомляє про перехід права вимоги виконання зобов'язання до нового кредитора - Приватного підприємства "Власна справа" та пропозицію здійснити перерахунок боргу в сумі 281000 грн. протягом 1 дня з дня отримання повідомлення.

Проте, відповідачем не здійснено жодних дій по поверненню позикових коштів у встановлений термін.

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом положень частини ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Обовязок відповідача виконати грошове зобовязання (сплатити кошти) випливає з норми ст. 530 Цивільного Кодексу України, якою передбачено, що у випадку, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає актів цивільного законодавства.

05.05.11р. на адресу у відповідача надіслано претензію-вимогу № 05/05 з пропозицією здійснити оплату боргу. Вимога позивача була залишена без відповіді та задоволення.

Доказів виконання зобов'язання по оплаті боргу відповідач не подав.

Станом на 21.06.11р., в матеріалах справи відсутні відомості, які підтвердили б сплату вище зазначеної заборгованості.

Відповідно до ч.1 ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на викладене, позовна вимога про стягнення боргу в сумі 281000 грн.00 коп. обґрунтована і підлягає задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст.11, 509, 512, 514, 516, 525, 527, 530, 625, 1046, ч.1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України , ч. 1 ст. 33, 49, 82 -84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Приватного підприємства "Власна справа" до Відкритого акціонерного товариства "ІФ Металопласт" про стягнення 281000 грн.00 коп. задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "ІФ Металопласт", вул. Д.Дудаєва, 10, м. Івано-Франківськ, 76000 (ідентифікаційний код 00275234) на користь Приватного підприємства "Власна справа", вул. Суха Ліщина, 30А, с. Нова Гута, Тисменицького району, Івано-Франківської області, 77420 (ідентифікаційний код 35889375) 281000 грн. (двісті вісімдесят одну тисячу гривень) боргу, 2810 грн. (дві тисячі вісімсот десять гривень) витрат по сплаті державного мита, 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Неверовська Л. М.

Повне рішення складено 22.06.11

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

______ Неверовська Л. М. 22.06.11