Рішення № 16466898, 08.06.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.06.11 р. Справа № 33/17

Господарський суд Донецької області у складі судді Ю.В. Сич

при секретарі судового засідання Толкунової Л.О., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Приватного підприємства „Сектор-Плюс”, м.Маріуполь

до відповідача Публічного акціонерного товариства „Металургійний комбінат „Азовсталь”, м.Маріуполь

про стягнення заборгованості у сумі 111583грн.19коп.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1. представник (за довіреністю б/н від 25.05.2011р.),

від відповідача: Плотнікова К.О. юрисконсульт (№09-18/2085 від 10.05.2011р.).

В судовому засіданні 31.05.2011р. о 16год.00хв.

до 08.06.2011р. о 13год.10хв.

у судовому засіданні оголошено перерву згідно

ст.77 Господарського процесуального

кодексу України.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне підприємство „Сектор-Плюс”, м.Маріуполь звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Публічного акціонерного товариства „Металургійний комбінат „Азовсталь”, м.Маріуполь про стягнення заборгованості у сумі 111583грн.19коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобовязань за усною домовленістю на підставі акту приймання виконаних робіт за жовтень 2008р. в частині сплати виконаних робіт, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 83898грн.00коп. та підстави для нарахування інфляційних витрат у розмірі 22065грн.17коп. та 3% річних у розмірі 5620грн.02коп.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії рахунка-фактури №87 від 30.10.2008р., довідки про вартість виконаних підрядних робіт за жовтень 2008р., акту приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2008р.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 509, 526, 546, 549, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 2, 49, 54, 82, 83 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача заперечує проти позовних вимог. Відповідно до відзиву на позовну заяву, позовні вимоги не підлягають задоволенню, адже правовідношення між позивачем та відповідачем у зазначеній справі не можуть бути позадоговірними, оскільки це є порушенням вимог ст.ст.837-861 Цивільного кодексу України, які передбачають укладення сторонами договору.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського-процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Розгляд справи відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Під час судового розгляду справи представників сторін було ознайомлено з правами та обовязками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Позивач на підставі усної домовленості виконав підрядні ремонтно-будівельні роботи, а відповідач прийняв зазначені роботи на суму 83898грн.00коп. за актом б/н приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2008р., що підтверджується підписами представників позивача та відповідача на зазначеному акті в графі „Здав підрядник” та „Прийняв замовник”, скріпленими відбитками печаток.

В рахунку-фактурі №87 від 30.10.2008р. найменування товару зазначено згідно актів виконаних робіт на суму 83898грн.00коп.

Згідно ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав чи обовязків. Дво- чи багатостороннім право чином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Стаття 530 Цивільного кодексу України передбачає, якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, на зазначеному рахунку міститься відмітка про отримання зазначеного рахунку відповідачем 10.11.2008р., засвідчена підписом представника та відбитком штампу підприємства відповідача (оригінал міститься в матеріалах справи).

Отже, моментом предявлення вимоги вважається дата отримання відповідачем рахунку-фактури №87 від 30.10.2008р., тобто 10.11.2008р.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Тобто, з урахуванням приписів ст. 530 Цивільного кодексу України, останнім терміном сплати виконаних підрядних робіт за актом б/н приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2008р. є 17.11.2008р.

Та за твердженням позивача відповідач не виконав зобовзання щодо оплати вартості виконаних робіт за вчиненим правочином.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На теперішній час відповідачем не надано доказів сплати зазначеної заборгованості.

Заперечення відповідача, за якими позовні вимоги не підлягають задоволенню, адже правовідношення між позивачем та відповідачем у зазначеній справі не можуть бути позадоговірними, оскільки це є порушенням вимог ст.ст.837-861 Цивільного кодексу України, які передбачають укладення сторонами договору, судом не приймаються оскільки згідно з ч.1. ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного даного виду договорів.

Пропозиція позивача укласти договір підряду викладена у формі акту приймання виконаних підрядних робіт б/н за жовтень 2008р., в якому містяться всі істотні умови: предмет договору, ціна, обсяг робіт. Факт прийняття пропозиції відповідачем підтверджують дії, які засвідчують бажання укласти договір підряду на запропонованих умовах, а саме: підписання довідки про вартість виконаних підрядних робіт за жовтень 2008р., прийняття підрядних робіт шляхом підписання акту б/н приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2008р. без заперечень.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 83898грн.00коп. доведеними, обґрунтованими належними доказами, відповідно такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також, позивач відповідно до позовної заяви заявляє про стягнення 3% річних у розмірі 5620грн.02коп. та інфляційних витрат у розмірі 22065грн.17коп.

Згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних витрат судом встановлено, що зазначений розрахунок є вірним та таким, що не суперечить нормам чинного законодавства, відповідно до чого позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в сумі 5620грн.02коп. та інфляційних витрат у розмірі 22065грн.17коп. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 202, 509, 526, 530, 610, 612, 625 Цивільного кодексу України; ст. 181 Господарського кодексу України; ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 43, 44, 48, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного підприємства „Сектор-Плюс”, м.Маріуполь до відповідача, Публічного акціонерного товариства „Металургійний комбінат „Азовсталь”, м.Маріуполь про стягнення заборгованості у сумі 111583грн.19коп. задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Металургійний комбінат „Азовсталь” (87500, Донецька область, м.Донецьк, вул.Лепорського, 1, код ЄДРПОУ 00191158) на користь Приватного підприємства „Сектор-Плюс” (87548, Донецька область, м.Маріуполь, пр.Будівельників, б. 119-А, кв.2, код ЄДРПОУ 30832848) заборгованість у сумі 83898грн.00коп., 3% річних у сумі 5620грн.02коп., інфляційних витрат у розмірі 22065грн.17коп., відшкодування сплаченого державного мита в розмірі 1115грн.83коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн.00коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. У судовому засіданні 08.06.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 14.06.2011р.

Суддя Сич Ю.В.