Рішення № 16466813, 20.06.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.06.11 р. Справа № 37/118

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі Лазаренко Н.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Відкритого акціонерного товариства „Донецький проектно-конструкторський технологічний інститут”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 00174071

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ”КФ Центр ділових комунікацій”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 36012320

про: стягнення заборгованості з орендної плати та відшкодування витрат балансоутримувача і комунальних послуг в сумі 6978,94грн., пені в сумі 816,91грн., 3% річних в сумі 482,79грн., інфляційної індексації в розмірі 1842,50грн., боргу за спожиту електроенергію у сумі 200,64грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача ОСОБА_1. (за довіреністю №01-9/153 від 26.05.2010р.);

від Відповідача - не зявився

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколі судового засідання.

У судовому засіданні 20.06.2011р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство „Донецький проектно-конструкторський технологічний інститут”, м. Донецьк (далі Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю ”КФ Центр ділових комунікацій”, м. Донецьк (далі Відповідач) про стягнення заборгованості з орендної плати та відшкодування витрат балансоутримувача і комунальних послуг в сумі 6978,94грн., пені в сумі 816,91грн., 3% річних в сумі 482,79грн., інфляційної індексації в розмірі 1842,50грн., боргу за спожиту електроенергію у сумі 200,64грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобовязань за договором оренди нерухомого майна № 18/08 від 01.08.2008р. та договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна і надання послуг орендарю, послуг інформаційного характеру №18/08-к від 01.09.2008р., внаслідок чого за період з листопада 2008р. по березень 2009р. утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування пені, інфляції та 3% річних.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав договір оренди нерухомого майна № 18/08 від 01.08.2008р. з додатком та додатковою угодою №1 від 02.01.2009р., акти прийому-передачі, договір з ВАТ „Донецькобленерго” №627 від 18.06.1999р., рахунок від 16.03.2009р., розрахунок заборгованості, договір про відшкодування витрат балансоутримувача №18-08-к від 01.09.2008р. з додатковою угодою №1-к від 02.01.2009р., розрахунок дебіторської заборгованості по комунальним послугам станом на 20.05.2011р., правоустановчі документи, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, ухвалу Господарського суду Донецької області від 15.04.2010р. у справі №15/20Б.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтував ст.ст. 562, 611, 625, 762, 797 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 199, 232 Господарського кодексу України та виконання вимог суду і для підтвердження своєї позиції надав додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.42-51).

Відповідач у судове засідання не зявився, причин неявки не повідомив, відзиву та доказів погашення стягуваних сум або відсутності відповідного грошового зобовязання з інших причин не надав, хоча належним чином був повідомлений про судовий розгляд шляхом своєчасного надсилання ухвали суду за адресою місцезнаходження, визначеною за матеріалами справи та відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 07.06.2011р. (а.с.42), достовірність яких презюмується положеннями с. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців”.

У світлі висновків Вищого господарського суду України, викладених в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. № 01-8/1228 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” від 15.03.2007р. № 01-8/123, таке повідомлення Відповідача вважається належним, оскільки до компетенції суду не віднесено зясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб.

У судовому засіданні 20.06.2011р. представник Позивача підтримав заявлені вимоги та наполягав на вирішенні спору в цьому судовому засіданні з огляду на достатність представлених документів. На запитання суду повідомив про відсутність доказів вручення Відповідачеві рахунку про сплату вартості спожитої електроенергії у заявленій сімі.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка без пояснення причин належним чином повідомленого Відповідача та ненадання ним певних документів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливає на правильність такої кваліфікації і не може вважатися підставою для відкладання розгляду справи, оскільки Відповідачеві було надано достатньо часу для формування і доведення до відома суду своєї позиції по суті розглядуваного спору з відповідними підтверджуючими доказами (у разі наявності).

Суд наголошує, що встановлення правової визначеності довкола заявлених вимог не може перебувати у залежності від бажання Відповідача скористатися своїми процесуальними правами.

Вислухавши у судовому засіданні представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

01.08.2008р. між Позивачем (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) укладений договір оренди нерухомого майна № 18/08 (а.с.а.с.10-12), згідно п.п. 1.1., 1.2, 10.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в у тимчасове платне володіння та користування (оренду) нежитлове приміщення адміністративну будівлю, блок 2, поверх 2, кімната 27, загальною площею 51,6кв.м., яке розташоване за адресою: 83003, м. Донецьк, пр. Ілліча, 89, схема якого визначена додатком №1 (а.с. 13-14), строком до 31.12.2008р.

Як вбачається із свідоцтва про право власності на нерухоме майно (а.с.36) та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с.37) будівля, в якій розташовано обєкт оренди, належить Позивачу на праві власності.

Пунктом 3.1. договору визначено, що вступ Орендаря у володіння та користування майном настає одночасно з підписанням сторонами відповідного акту приймання-передачі.

Згідно умов п.п.4.1.4.2. та 4.4. зазначеного договору на Відповідача покладені грошові зобовязання із перерахування щомісяця в строк до останнього числа поточного місяця орендної плати за кожний повний і неповний місяць фактичного користування майном, визначеної у сумі 2838,00грн. на місяць, в тому числі ПДВ - 473,00грн., виходячи із вартості користування 1 кв.м. у розмірі 55,00грн. на місяць, в тому числі ПДВ - 9,17грн..

Умовами п. 4.5. договору сторони передбачили відповідальність Орендаря за несвоєчасне перерахування орендної плати у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен місяць прострочення.

Відповідно до п. 4.8. і п. 4.9. договору орендна плата не включає у себе зокрема вартості електроенергії, витрати Орендодавця з оплати якої Орендар має здійснювати щомісячно на підставі рахунку, наданого ДЕМ ВАТ „Донецькобленерго” згідно укладеного із Позивачем договору №627 (а.с.а.с.19,20).

В перебігу дії означеного договору між сторонами була укладена додаткова угода №1 від 02.01.2009р. (а.с. 15), якою сторони продовжили термін дії договору з 02.01.2009р. на 6 місяців та внесли зміни до вартості орендної плати.

01.09.2008р. обєкт оренди був переданий Відповідачеві, про що сторонами складений відповідний акт приймання-передачі приміщень (а.с.16).

31.10.2008р. Відповідачем повернута частина орендованого приміщення, кімната 27, площею 51,6кв.м. та прийнято в оренду кімнату 25, площею 26,5кв.м., про що сторонами складений відповідний акт приймання-передачі приміщень (а.с.а.с.17,18).

01.09.2008р. між Позивачем (Балансоутримувач) та Відповідачем (Орендар) у відповідності до вимог п. 5.13. вказаного вище договору оренди був укладений договір про відшкодування витрат балансодержателя на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, послуг інформаційного характеру №18/08-к (а.с. 24), згідно п.п. 1.1, 5.1 якого Балансодержатель забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, яка знаходиться за адресою: 83003, м. Донецьк, пр. Ілліча, 89, а також утримання придомової території, а Орендар приймає участь у витратах Балансодержателя на виконання вказаних робіт пропорційно зайнятої їм площі, а саме: 216,72грн. в т.ч. ПДВ 36,12грн. на місяць, виходячи з вартості комунальних послуг 4,20грн. за 1кв.м., в т.ч. ПДВ 0,70грн., строком до 31.12.2008р.

Умовами п.2.2.3 вищезазначеного договору встановлено, що Орендар повинен вносити плату на рахунок Балансоутримувача не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним. Крім того, цим же пунктом зауважено, що при несвоєчасному здійсненні оплати має сплачуватися пеня із розрахунку облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочення.

Додатковою угодою №1-к від 02.01.2009р. (а.с.25), сторони змінили плату у звязку із зміною площі орендованого приміщення, виходячи з вартості комунальних послуг за 1кв.м. в розмірі 6,00грн., в т.ч. ПДВ в розмірі 26,50грн., та продовжили строк дії договору на 6 місяців.

Як вбачається із наданого розрахунку Позивача розмір заборгованості Відповідача з урахуванням здійснених ним 16.02.2009р., 17.02.2009р. та 18.02.2009р. платежів станом на 20.05.2011р. за договором оренди нерухомого майна №18/08 від 01.08.2008р. становить 6269,14грн., з яких 6068,50грн. орендна плата за період з листопада 2008р. по березень 2009р. та 200,64грн. компенсація вартості спожитої електроенергії за березень 2009р., за договором про відшкодування витрат балансодержателя на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, послуг інформаційного характеру №18/08-к становить 910,44грн.

Виходячи із змісту ухвали Господарського суду Донецької області від 15.04.2010р. у справі № 15/20Б (а.с. 38-39), Позивач перебуває у процедурі санації в межах справи про банкрутство, порушеної за заявою ТОВ „Спортивний клуб „Гормаш”.

За таких обставин Позивач звернувся до суду з розглядуваним позов, остаточно вимагаючи стягнення з Відповідача:

-за договором оренди нерухомого майна №18/08 від 01.08.2008р. у сумі 6068,50грн.,

пені у сумі 765,00грн., 3% річних у сумі 423,36грн. інфляційної індексації у сумі 1602,62грн. та боргу за спожиту електричну енергії у сумі 200,64грн.;

-за договором про відшкодування витрат балансодержателя на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, послуг інформаційного характеру №18/08-к основного боргу у сумі 910,44грн., пені у сумі 51,91грн., 3% річних у сумі 59,43грн., інфляційної індексації у сумі 239,88грн.

За змістом довідки №01-9/205 від 14.06.2011р. (а.с.48), підписаної виконавчим директором та головним бухгалтером Позивача, стягувана заборгованість станом на 14.06.2011р. Відповідачем не погашена.

Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався та ухилився від підписання (з зауваженнями або без) акту звірення розрахунків (а.с.а.с.45-47), складеного та надісланого (а.с.44) Позивачем на вимогу суду.

Суд розглядає справу в контексті всіх заявлених Позивачем вимог, оскільки одночасне їх висування цілком відповідає приписам ст. 58 Господарського процесуального кодексу України - вимоги, повязані наданими доказами та підставами виникнення (порушення грошових зобовязань за договором оренди і укладеним на його виконання договором про відшкодування витрат балансоутримувача), їх сумісний розгляд не утруднює вирішення справи, а, навпаки, сприяє дотриманню принципу процесуальної економії, та у повній мірі узгоджується із гарантованим ст. 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 04.11.1950р., ратифікованої Законом України від 17.07.1997р., правом на ефективний судовий захист.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобовязань за договором оренди і договором про відшкодування витрат балансоутримувача та застосуванні наслідків їх невиконання у вигляді стягнення пені, 3% річних та індексу інфляції.

Згідно із ч.5 ст. 3-1, ч.ч. 4, 6 ст. 17 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” з дня винесення ухвали про санацію управління боржником переходить до керуючого санацією, який, серед іншого, зобовязаний здійснювати заходи щодо стягнення дебіторської заборгованості перед боржником, у тому числі заявляти від імені боржника позови про стягнення заборгованості з дебіторів боржника, а також вживати заходи для захисту майна боржника.

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ним, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладених між ними договорів

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату. Водночас, встановлення Відповідачеві грошових зобовязань з компенсації експлуатаційних витрат на утримання орендованого майна узгоджується із приписами ст.ст.3, 6, 627 Цивільного кодексу України, які встановлюють принцип свободи договору, і ст. 322 Цивільного кодексу України.

Отже, в контексті зазначених норм укладені між Позивачем та Відповідачем договір оренди нерухомого майна № 18/08 від 01.08.2008р. і договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, послуг інформаційного характеру №18/08-к від 01.09.2008р. та є належними підставами для виникнення у останнього грошових зобовязань, визначених їх умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено в ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності. При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обовязку із здійснення платежу з орендної плати не пізніше останнього числа поточного місяця та компенсації витрат Орендодавця за спожиту електричну енергії на підставі виставленого рахунку відповідно до умов договору оренди нерухомого майна № 18/08 від 01.08.2008р., а також для здійснення платежу за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, послуг інформаційного характеру №18/08-к від 01.09.2008р. - не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобовязання за загальним правилом припиняються виконанням, проведеним належним чином. Між тим, Відповідачем, всупереч ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не надано належних у розмінні ст. 34 цього Кодексу доказів повного виконання грошових зобовязань зі сплати орендних платежів за період з грудня 2008р. по березень 2009р. у сумі 6068,6грн. та сплати послуг балансоутримувача з листопада 2008р. по березень 2009р. включно в сумі 910,44грн. або їх (грошових зобовязань) припинення у інший передбачений діючим законодавством спосіб.

Таке невиконання грошових зобовязань кваліфікується судом як їх порушення у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам Відповідач вважається таким, що прострочив виконання у розумінні ч. 1 ст. 612 цього Кодексу. За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу, а також нараховані не неї за весь час прострочення 3% річних і інфляційну індексацію.

Перевіривши за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство” відповідність викладеного у позові арифметичного розрахунку заявлених вимог умовам договору та фактичним обставинам справи, встановленим за наданими до справи доказами, суд дійшов висновку про можливість задоволення наступних позовних вимог:

-за договором оренди нерухомого майна №18/08 від 01.08.2008р.: заборгованість у сумі 6068,50грн., 3% річних у сумі 423,36грн. та інфляційну індексацію у сумі 1602,62грн.;

-за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, послуг інформаційного характеру №18/08-к від 01.09.2008р.: заборгованість у сумі 910,44грн., 3% річних у сумі 59,43грн., та інфляційну індексації у сумі 239,88грн.

Стосовно вимог про стягнення вартості спожитої електричної енергії в сумі 200,64грн. позиція суду полягає в наступному:

Безпосередньо ані положеннями п. 4.9. договору оренди, який запроваджує відповідний обовязок Відповідача, ані іншими умовами договору, не визначений момент здійснення щомісячного відшкодування вартості спожитої електричної енергії - зясування і розміру платежу і дати його вчинення за змістом п. 4.9. договору мало здійснюватися за допомогою виставлення рахунку з боку Позивача, що цілком відповідає положенням ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.

Між тим, із наявних матеріалів справи не вбачається доказів виставлення Позивачем або отримання Відповідачем такого рахунку або будь-якої іншої вимог про сплату відповідної суми, а у судовому засіданні 20.06.2011р. представник Позивача підтвердив відсутність таких доказів. Отже, за відсутністю доказів попередньої вимоги у суду не має підстав для встановлення наявності простроченого грошового зобовязання у Відповідача зі сплати на користь Позивача компенсації вартості спожитої електричної енергії в сумі 200,64грн. За таких обставин, у Позивача не має права вимагати примусового виконання цього грошового обовязку у судовому порядку, оскільки це прямо суперечить приписам ч. 1 ст. 19 Конституції України, ч. 2 ст. 14 Цивільного кодексу України, за якими ніхто не може бути примушений робите, що не встановлено обовязковим за законодавством, у тому числі щодо виконання цивільних обовязків.

Дійсно, згідно ст.1 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, можливість застосування будь-якого способу судового захисту передбачає наявності як певного права (інтересу), так і його порушення на момент звернення до суду. В розглядуваному ж випадку Позивачем належними у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказами не доведено виникнення права на примусове отримання грошових коштів набуття стягуваної суми статусу заборгованості.

Таким чином, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобовязань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Водночас, за змістом ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобовязання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, має бути здійснений у письмовій формі. Як вбачається із п. 4.5. договору оренди, та в п. 2.2.3. договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, послуг інформаційного характеру №18/08-к від 01.09.2008р. сторони у належній формі дійшли згоди щодо застосування пені відносно прострочених грошових зобовязань з орендної плати.

Приймаючи до уваги висновок суду щодо наявність заборгованості Відповідача, яка сформувалась протягом вказаного Позивачем періоду, суд, здійснивши перевірку арифметичного розрахунку пені за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство”, дійшов висновку про можливість задоволення вимог щодо пені в повному обсягу в сумі 765грн. за договором оренди і в сумі 51,91грн. за договором про відшкодування витрат балансоутримувача.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з Відповідача на користь Позивача пропорційно сумі задоволених.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 58, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донецький проектно-конструкторський технологічний інститут”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 00174071) до Товариства з обмеженою відповідальністю ”КФ Центр ділових комунікацій”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 36012320) про стягнення заборгованості з орендної плати та відшкодування витрат балансоутримувача і комунальних послуг в сумі 6978,94грн., пені в сумі 816,91грн., 3% річних в сумі 482,79грн., інфляційної індексації в розмірі 1842,50грн., боргу за спожиту електроенергію у сумі 200,64грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ”КФ Центр ділових комунікацій”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 36012320) на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецький проектно-конструкторський технологічний інститут”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 00174071):

·за договором оренди нерухомого майна №18/08 від 01.08.2008р. - заборгованість у сумі 6068,50грн., 3% річних у сумі 423,36грн., інфляційну індексацію у сумі 1602,62грн. та пеню в сумі 765грн.;

·за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, послуг інформаційного характеру №18/08-к від 01.09.2008р. - заборгованість у сумі 910,44грн., 3% річних у сумі 59,43грн., інфляційну індексації у сумі 239,88грн. та пеню в сумі 51,91грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволені решти вимог щодо стягнення вартості спожитої електричної енергії в сумі 200,64грн. відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ”КФ Центр ділових комунікацій”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 36012320) на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецький проектно-конструкторський технологічний інститут”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 00174071) державне мито в розмірі 101,21грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 231,41грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 20.06.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 24.06.2011р.

Суддя Попков Д.О.