Рішення № 16466649, 20.06.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.06.11 р. Справа № 20/199

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара

При секретарі судового засідання Прилуцьких М.І.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

Розглянувши матеріали справи

За позовом: Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго” м.Горлівка в особі структурної одиниці Центральних електричних мереж м.Горлівка

До відповідача: Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” м.Донецьк в особі структурного підрозділу регіонального управління з експлуатації каналу Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” м.Горлівка

Предмет спору: стягнення пені 141398, 39 грн.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1. дов.

від відповідача: ОСОБА_2 дов.

СУТЬ СПОРУ

Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” м.Горлівка в особі структурної одиниці Центральних електричних мереж м.Горлівка звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Державного виробничого підприємства по зовнішньому централізованому водопостачанню „Укрпромводчермет” м.Донецьк в особі структурного підрозділу Горлівського РУ ДВП „Укрпромводчермет” м.Горлівка про стягнення пені 141398, 39 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії №35 від 01.01.2005р. з додатками; рахунок за електроенергію за серпень 2006р.; довіреність №42 від 26.01.2006р.

Позивач вимоги підтримав, проти зменшення розміру пені заперечив.

Відповідач у відзиві, у доповненні до відзиву та у судовому засіданні посилається на відсутність своєї вини, просить зменшити суму пені на 95%, надав для залучення у справу додаткові документи.

Провадження у справі зупинялось до розгляду повязаної з нею справи №20/255 та ухвалою суду від 08.06.2011р. було поновлено в порядку ст.79 Господарського процесуального кодексу України.

Склад суду змінювався та справа №20/199 передана на розгляд судді Сгара Е.В., про що повідомлено сторін в ухвалі суду від 08.06.2011р. №20/199.

Ухвалою суду від 16.06.2011р. в порядку ст.25 Господарського процесуального кодексу України замінено позивача по справі ВАТ „Донецькобленерго” на його правонаступника ПАТ „Донецькобленерго”.

Ухвалою суду від 20.06.2011р. в порядку ст.25 Господарського процесуального кодексу України замінено відповідача по справі ДВП по зовнішньому централізованому водопостачанню „Укрпромводчермет” на його правонаступника КП „Компанія „Вода Донбасу”.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту ПКЕЕ), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. ПКЕЕ регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Між ВАТ „Донецькобленерго”, правонаступником якого є позивач та ДВП по зовнішньому централізованому водопостачанню „Укрпромводчермет”, правонаступником якого є відповідач, укладено договір про постачання електричної енергії №35 від 01.01.2005р. (далі по тексту договір), строком дії до 31.12.2006р.

Відповідно до умов договору позивач зобовязувався постачати електричну енергію для споживачу (відповідачу), а споживач оплачувати постачальнику електричної енергії її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору.

Рішенням господарського суду Донецької області по справі №20/255 від 10.12.2007р., що на час розгляду справи №20/199 набуло законної чинності, були задоволені частково позовні вимоги ВАТ „Донецькобленерго” м. Горлівка та стягнуто з КП „Компанія „Вода Донбасу” 15938704,54 грн. заборгованості, 1692986,04 грн. інфляційних, 685876,06 грн. 3% річних, 25332,28 грн. держмита, 117,22 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Статтею 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно ст. 598 цього ж кодексу, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до приписів ст.ст. 598-609 Цивільного кодексу України, рішення суду про стягнення грошової суми не є підставою для припинення зобовязання.

Отже й надання розстрочки та/або відстрочки виконання рішення також не є підставою для припинення грошового зобовязання.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Посилаючись на той факт, що протягом періоду з 06.09.2006р. по 05.03.2007р. відповідач взяті на себе зобовязання по сплаті за отриману електричну енергію (у розрахунковому періоді серпень 2006р.) належним чином не виконав, позивач звернувся до суду та просить стягнути суму пені за прострочення виконання грошового зобовязання у сумі 141398, 39 грн.

Відповідно до ст.ст.216218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п.4.2.1 Договору з урахуванням редакції протоколу погодження розбіжностей до Договору, за внесення платежів передбачених пунктами 2.2.3 -2.2.4 договору, з порушенням термінів, визначених додатком №5 „Порядок розрахунків за електроенергію” до цього договору, споживач оплачує постачальнику електричної енергії пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Згідно ст.3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пеня перерахована судом, складає 143166, 93 грн., тоді як позивачем заявлено до стягнення 141398, 39 грн., що не суперечить приписам діючого законодавства.

Господарським судом розглянуто клопотання відповідача стосовно зменшення суми пені на 95%. В обґрунтування свого клопотання відповідач посилається на скрутне фінансове становище підприємства, той факт, що КП „Компанія „Вода Донбасу” є постачальником технічної води для промислових підприємств Донецької області, та забезпечуючим населення Донецької області питною водою, той факт, що єдиним джерелом грошових коштів для оплати спожитої електроенергії являються надходження оплат від водокористувачів за послуги водопостачання, надав суду баланс станом на 30.09.2006р., звіт про фінансові результати за 9 місяців 2006р., довідку №676 від 20.06.2011р. про наявність заборгованості перед третіми особами у сумі 9,1млн.грн., баланс станом на 31.12.2010р., звіт про фінансові результати за 2010 рік,

Позивач заперечує проти зменшення розміру стягуваної пені, посилаючись на той факт, що позивач по справі є субєктом господарювання державного сектора економіки та входить до переліку підприємств, які мають стратегічне значне для економіки та безпеки держави, а також на тяжке фінансове становище свого підприємства, в обґрунтування чого надав суду договір укладені з ДП „Енергоринок”, претензії від ДП „Енергоринок” до ВАТ „Донецькобленерго”, постанову про арешт коштів боржника від 03.06.2008р., акт звірки розрахунків з ДП „Енергоринок” від 01.10.2009р., постанову Вищого господарського суду України №15/94 від 05.11.2009р.

У відповідності до вимог ст. 83 ГПК України, господарський суд має право у виняткових випадках зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню із сторони, що порушила зобовязання.

Згідно ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, за наявності обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст.233 ГК України суд має право зменшити розмір санкцій, прийнявши до уваги: ступінь виконання зобовязання боржником, майновий стан сторін, які приймають участь в зобовязанні, не тільки майнові, але й інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи той факт, що відповідач є комунальним підприємством, яке знаходиться в управлінні Донецької обласної ради, згідно балансу та звіту про фінансові результати є збитковим підприємством, а також враховуючи матеріальні інтереси обох сторін, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача щодо зменшення суми пені підлягає задоволенню частково. Суд вважає можливим зменшити розмір стягуваної пені на 20%.

Таким чином, сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача складає 113118, 71 грн.

Вимоги про стягнення пені в залишковій частині не підлягають задоволенню у звязку із зменшенням судом розміру стягуваної пені.

Таким чином, позовні вимоги підлягають стягненню частково, у звязку із зменшенням судом розміру стягуваної пені.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі приписів Конституції України, ст.ст. 6, 526, 527, 549, 627 Цивільного кодексу України, ст.ст.22, 67, 193, 216-218, 231 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику”, Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N28, керуючись ст.ст. 2-1, 4-2, 4-3, 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго” м.Горлівка в особі структурної одиниці Центральних електричних мереж м.Горлівка до Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” м.Донецьк в особі структурного підрозділу регіонального управління з експлуатації каналу Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” м.Горлівкапро стягнення пені 141398,39грн. задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” (83000, м.Донецьк, вул..Артема, 85, ЄДРПОУ 00191678) на користь Публічного акціонерного товариства “Донецькобленерго” в особі структурної одиниці Центральних електричних мереж (84601, Донецька обл.., м.Горлівка, пр.Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268) пеню у сумі 113118, 71 грн., державне мито у сумі 1413, 98 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118, 00 грн.

В залишковій частині вимог відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку відповідно до розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 21.06.2011р.

Суддя Сгара Е.В.