Постанова № 16465157, 21.06.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

"21" червня 2011 р. Справа № 10/174-08 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого - Ткаченко Н.Г.

Суддів - Катеринчук Л.Й.

Коробенка Г.П.

За участю представників: ДП "Барський спиртовий комбінат" - Назаренка А.І.; Державного комітету України з державного матеріального резерву - Сущук Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційні скарги ДП "Барський спиртовий комбінат" та Державного комітету України з державного матеріального резерву

на постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 02.12.2010 р. по справі № 10/174-08 за заявою УПФ України у Барському районі до ДП "Барський спиртовий комбінат" про банкрутство, –

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 12.11.2008 р. порушено провадження по справі № 10/174-08 про банкрутство ДП "Барський спиртовий комбінат", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою підготовчого засідання господарського суду Вінницької області від 15.12.2008 р. по справі №10/174-08 визнано вимоги ініціюючого кредитора в сумі 512816,51 грн., зобов’язано УПФ України у Барському районі Вінницької області подати до офіційних друкованих органів оголошення про порушення справи про банкрутство боржника, розпорядником майна боржникам призначено арбітражного керуючого Лещенка А.М.

28.01.2009 р. в газеті “Голос України” № 14 опубліковане оголошення про порушення справи про банкрутство ДП "Барський спиртовий комбінат".

Державним комітетом України з державного матеріального резерву подано з урахуванням уточнень від 10.06.2010 р., до господарського суду Вінницької області заяву, про визнання кредитором боржника на суму 5096147,07 грн. (т.3, 44-49, т.9, а.с.134,138).

Зазначені вимоги Держкомзему України не визнані боржником у повному обсязі (т.6, а.с.140).

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 14.06.2010 р. по справі №10/174-08 /суддя Даценко М.В./ відмовлено Державному комітету України з державного матеріального резерву у визнанні кредиторських вимог до боржника в сумі 5096147,07 грн.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 02.12.2010 р. по справі № 10/174-08 / судді : Вечірко І.О., Зарудяна Л.О., Ляхевич А.А./ ухвалу господарського суду Вінницької області від 14.06.2010 р. в частині відмови у визнанні грошових вимог Державного комітету України з державного матеріального резерву в сумі 2463300,00 грн. скасовано, в іншій частині ухвалу господарського суду Вінницької області від 14.06.2010 р. залишено без змін.

В касаційній скарзі кредитор –Державний комітет України з державного матеріального резерву просить скасувати постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 02.12.2010 р. в частині не визнання його грошових вимог та прийняти нове рішення по справі, яким визнати вимоги Державного комітету України з державного матеріального резерву до боржника в повному обсязі.

В касаційній скарзі боржник –ДП "Барський спиртовий комбінат" просить скасувати постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 02.12.2010 р., а ухвалу господарського суду Вінницької області від 14.06.2010 р. залишити без змін, провадження по справі припинити.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, вимоги Державного комітету України з державного матеріального резерву до боржника ґрунтуються на тому, що ДП "Барський спиртовий комбінат" отримало завдання на зберігання матеріальні цінності мобілізаційного резерву (мазут марки м-40 у кількості 489,000 тонн та мазут марки М-100 у кількості 530,000 тонн) і перевіркою Держкомзему України від 18.11.2005 р. встановлено незабезпеченням зберігання (самовільним відчуженням) боржником матеріальних цінностей мобілізаційного резерву на суму 1 601 045,00 грн., а вартість незабезпечення збереження матеріальних цінностей мобілізаційного резерву станом на дату порушення провадження по справі про банкрутство - 12.11.2008 р. становить 2 598 450,00 грн.

Таким чином, кредиторські вимоги Держкомзему України до боржника в сумі 5 096 147,07 грн. складаються з 2 598 450,00 грн. –основний борг, 1 601 045,00 грн. –штраф, 896 652,07 грн. –пеня.

Відмовляючи у включенні вимог Державного комітету України з державного матеріального резерву до реєстру вимог кредиторів ДП "Барський спиртовий комбінат" господарський суд першої інстанції виходив з того, що надані кредитором на підтвердження своїх вимог документи, не є належними доказами, що свідчать про існування заборгованості ДП "Барський спиртовий комбінат" перед Держкомзему України.

Таким чином, господарський суд першої інстанцій дійшов до висновку, що грошові вимоги Державного комітету України з державного матеріального резерву до ДП "Барський спиртовий комбінат" є необґрунтованими і підстав для їх визнання не має.

Постанова господарського суду апеляційної інстанції від 02.12.2010 р., якою визнано грошові вимоги Держкомзему України в сумі 2463300,00 грн., мотивована тим, що матеріалами справи, а саме: приймальним актом (зберігального зобов'язання) від 29.06.1992р. форми Р-16, підтверджується, що, відповідно до Інструкції "Про порядок приймання, зберігання і відпуск нафтопродуктів першої групи на пунктах відповідального зберігання", яка станом на 1992р. регулювала питання закладення до державного резерву мазуту, директор та головний бухгалтер ДП "Барський спиртовий комбінат" прийняли на відповідальне зберігання матеріальні цінності державного резерву - мазут в кількості 530 тон та мазут марки М-40 в кількості 436 тон, проте, в порушення Положення про Державний комітет України по матеріальних резервах та Положення про державний матеріальний резерв України, затверджених постановою КМУ від 27.05.1992р. №280-05, ДП "Барський спиртовий комбінат" не правомірно зняло з обліку мазут держрезерву, який знаходився у них на відповідальному зберіганні, без отримання відповідного наряду Держкомрезерву України.

Відповідно до службової записки №0.81/421 від 07.06.2010р. начальника Управління ціноутворення та правового забезпечення проведення процедур придбання та реалізації матеріальних цінностей (а.с.139, т.9) станом на 12.11.2008р. ринкова ціна матеріальних цінностей, а саме мазуту марки М-40 та марки М-100 становила 2550 грн. з ПДВ за одиницю виміру.

Отже, Житомирський апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що оскільки ДП "Барський спиртовий комбінат" в порушення вимог Закону не забезпечив збереження закладених цінностей держматрезерву, то грошові вимоги Держкомзему України до боржника в сумі 2463300,00 грн. (436 тонн мазуту марки М-40 х 2550 грн. + 530 тонн мазуту марки М-100 х 2550 грн.) підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів.

Відмовляючи Держкомзему України у визнанні частини кредиторських вимог, що складаються з пені в сумі 896652,07 грн. та штрафу в сумі 1601045,00 грн., суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки матеріальні цінності були використанні боржником до 1996р., тобто до набрання чинності Законом України "Про державний матеріальний резерв", яким передбачено стягнення штрафу у розмірі 100 відсотків вартості виходячи з їх ринкової ціни на день виявлення факту відсутності (самовільного відчуження), а також пені з вартості відсутнього їх обсягу за кожний день до повного повернення матеріальних цінностей, то зазначені норми не можуть застосовуватися до даних правовідносинах.

Але з такими висновками суду як першої так і апеляційної інстанції повністю погодитись не можна.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції та апеляційна постанова зазначеним вище вимогам не відповідають.

Так, суди першої та апеляційної інстанції, належним чином не з’ясували дійсні обставини справи, не дали належної оцінки всім зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін та належним чином законодавчо не обґрунтували свої висновки.

Як вбачається із матеріалів справи, 26.01.1993 р., на підставі розпорядження №38-рс від 20.01.1993 р., Держкомрезерв України повідомив Вінницьке управління по забезпеченню нафтопродуктами про можливий відпуск матеріальних цінностей –топочного мазуту марки М-100, які знаходяться на зберіганні підприємств, в тому числі ДП "Барський спиртовий комбінат" (т.7, а.с.12).

Платіжним дорученням №249 від 12.03.1993 р. ДП "Барський спиртовий комбінат" перерахувало Вінницькому обласному управлінню Держкомнафтопродукт грошові кошти в розмірі 34249723 крб. (т.7, а.с.10).

Дирекція АКАБ "Україна" по Вінницькій області листом від 29.03.2000 р. № 06-ІІ/1399 підтвердило проплату платіжним дорученням №249 від 12.03.1993 р. Барським спиртовим комбінатом 34249723 крб. за мазут, згідно накладної № 7/34 розбронювання на місці 966 тонн.

На зазначені обставини справи, суди попередніх інстанцій уваги не звернули та не дали їм ніякої оцінки.

Господарськими судами попередніх інстанцій належним чином не досліджено фактичних обставин щодо кредиторських вимог Держкомзему України до ДП "Барський спиртовий комбінат", а саме: не було звернуто увагу на розбіжності, які містяться у актах форми Р-16 від 29.06.1992 р., щодо переданих боржнику матеріальних цінностей, не було досліджено питання стосовно того, які відносини існували між боржником та Вінницьким державним обласним управлінням Держкомнафтопродукт відносно закупівлі та поставки мазуту, враховуючи розпорядження КМУ від 22.12.1992 р. №862-Р, не з'ясовано питання на підставі чого було поставлено боржником мазут Вінницькому державному обласному управлінню Держкомнафтопродукт, не було належним чином досліджено акти взаємозвірок від 25.05.2010 р. між ДП "Барський спиртовий комбінат" та Держкомзему України.

Отже, господарські суди попередніх інстанцій, в порушення вимог закону, постановили судове рішення по справі без всебічного, повного і об’єктивного розгляду всіх обставин справи та доказів, які мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

За таких обставин, постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 02.12.2010 р. та ухвалу господарського суду Вінницької області від 14.06.2010 р. по справі про банкрутство ДП "Барський спиртовий комбінат" не можна визнати як такі, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, тому вони підлягають скасуванню, а справа в цій частині –направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду слід врахувати вище викладене, більш повно та всебічно дослідити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону, постановити законне та обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117 –11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційні скарги ДП "Барський спиртовий комбінат" та Державного комітету України з державного матеріального резерву задовольнити частково.

Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 02.12.2010 р. та ухвалу господарського суду Вінницької області від 14.06.2010 р. по справі № 10/174-08 скасувати.

Справу № 10/174-08 в частині розгляду кредиторських вимог Державного комітету України з державного матеріального резерву направити на новий розгляд до господарського суду Вінницької області.

Головуючий - Ткаченко Н.Г.

Судді - Катеринчук Л.Й.

Коробенко Г.П.