Рішення № 16462596, 07.06.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.11 Справа№ 5015/1961/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Кітаєва С.Б.

При секретарі Стасів І.І.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Комунального підприємства Львівської обласної ради “Нерухомість та майно”, м. Львів

до відповідача-1: Регіональної громадської організації “Конфедерація ділових кіл Львівщини”, м. Львів

до відповідача-2: Державного підприємства “Аргентум”, м. Львів

про: стягнення 5739,98 грн.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1представник (довіреність від 01.03.2011 р за №437)

від відповідача-1: не зявився

від відповідача-2: не зявився

Представнику позивача розяснено права і обовязки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Суть спору:

На розгляд Господарського суду надійшла позовна заява Комунального підприємства Львівської обласної ради “Нерухомість та майно”, м. Львів до відповідачів Регіональної громадської організації “Конфедерація ділових кіл Львівщини”, м. Львів та Державного підприємства “Аргентум”, м. Львів про солідарне стягнення 5739,98 грн. заборгованості, у тому числі : 4677,16 грн. основного боргу за надані послуги теплопостачання за період з 01.07.2010 р по 31.12.2010 року, 856,69 грн. нарахованої пені, 173,84 грн. 3% річних, 32,29 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 08.04.2011р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 21.04.2011 року. Розгляд справи неодноразово судом відкладався з підстав, зазначених в ухвалах по справі.

В ході розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги, про що подав Заяву від 20.04.2011 р №574. У поданій заяві позивач повідомляє, що з часу звернення з позовом до суду заборгованість зросла на 5607,75 грн та станом на 20.04.2011 року становить 11347,73 грн. В прохальній частині поданої Заяви про збільшення позовних вимог позивач просить : «стягнути з відповідача 1 та відповідача 2 заборгованість за надані послуги з теплопостачання та штрафні санкції в сумі 11 347,73 грн» (заява зареєстрованам в канцелярії суду 21.04.2011 року за №9292/11). Позивач додав докази надіслання 21.04.2011 року відповідачам примірників поданої Заяви про збільшення позовних вимог з розрахунком заборгованості за період з 01.01.2011 р по 31.03.2011 року.

В судовому засіданні 07.06.2011 року представник позивача збільшені Заявою від 20.04.2011 р №574 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просить задоволити.

Відповідачі в жодне із судових засідань явку повноважних представників не забезпечили, відзовів, витребовуваних документів ( в тому числі доказів проведення розрахунків з позивачем) суду не надали.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалу про порушення провадження у справі, яка скерована відповідачем за адресами вказаними позивачем у позовній заяві, уповноважена особа відповідача 1 отримала 14.04.2011 р , а відповідача 2 - 11.04.2011 року, що підтверджують наявні у справі поштові повідомлення про вручення рекомендованої поштової кореспонденції.

Суд розглядає справу в межах заявлених позивачем вимог. Відповідно до ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення, зокрема, збільшити розмір заявлених ним вимог, за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст.5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи обмежений ч.1 ст. 69 ГПК України строк вирішення господарського спору та те, що із заявами про його продовження жодна із сторін до суду не зверталась, у відповідності до ст.75 ГПК України справа за заявою позивача від 20.04.2011 року №574 про збільшення позовних вимог розглядається за наявними в ній матеріалами .

В процесі розгляду справи судом встановлено:

Рішенням господарського суду Львівської області від 09.11.2010 року у справі №10/178(10) задоволено повністю позовні вимоги позивача та стягнуто на його користь солідарно з відповідачів : Регіональної громадської організації «Конфедерація ділових кіл Львівщини»та ДП «Аргентум» 9791,65 грн основного боргу, 739,98 грн. пені , 1533,37 грн. інфляційних втрат та 339,75 грн. -3 % річних, всього 12404,75 грн; 124,05 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На примусове виконання рішення від 09.11.2011 року у справі №10/178(10) суд видав позивачу наказ. Рішення від 09.11.2011 року у справі №10/178(10) не скасоване, не змінене, чинне станом на даний час.

Зі змісту вказано рішення вбачається, що позовні вимоги у справі 10/178(10) позивач, КП Львівської обласної ради «Нерухомість та майно», обгрунтовував тим, що відповідач 1 , відповідно до Договору оренди від 11.01.2007 р №9/07 укладеного з позивачем, використовує частину нежитлових приміщень, загальною площею 129,1 кв.м. в будинку №6 на вул.Винниченка у м.Львові. 01.10.2006 року між позивачем і відповідачем 1 укладено Договір №7/07 на відшкодування витрат балансоутримувача на забезпечення надання комунальних послуг, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов»язання забезпечувати надання комунальних послуг з теплопостачання, шляхом доставляння цих послуг від енергопостачальної організації (ЛМКП «Львівтеплоенерго») до відповідача 1, а відповідач 1, у свою чергу, зобов»язався відшкодовувати витрати позивача на вказані послуги згідно з виставленими балансоутримувачем рахунками. Як встановлено в рішенні, в порушення умов Договору від 01.10.2006 року №7/07 відповідач 1 не провів повного розрахунку з позивачем за надані комунальні послуги з теплопостачання і станом на 09.08.2010 року заборгованість Регіональної громадської організації «Конфедерація ділових кіл Львівщини»перед позивачем склала 9791,65 грн. Вимога про стягнення 9791,65 грн. основного боргу задоволена судом. Суд також задоволив у справі №10/178(10) й вимогу позивача про стягнення 739,98 грн. пені, нарахованої на підставі п.5 Договору та у відповідності до вимог ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань. Окрім того, задоволив вимоги про стягнення інфляційних втрат в розмірі 1533,37 грн та 3 % річних в сумі 339,75 грн, нарахованих відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України.

При розгляді справи № 10/178(10) судом було також встановив , що :

25.05.2009 року між позивачем КП «Нерухомість та майно»( кредитор) , Регіональною громадською організацією «Конфедерація ділових кіл Львівщини»(Боржник) та ДП «Аргентум»(Поручитель) укладено Договір поруки, пунктом 1 якого передбачено, що у відповідності до ст.553 ЦК України відповідач-2 зобов»язався відповідати перед позивачем за виконання відповідачем-1 зобов»язань з оплати боргів по Договору №7/07 від 01.10.2006 року.

Суд встановив, що пунктом 2 Договору поруки передбачено , що відповідач-2 та відповідач-1 відповідають перед позивачем як солідарні боржники.

Відповідно до ч.2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Такі факти мають для суду преюдиціальний характер. Преюдиціальність обов»язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти звільняються від доказування тому, що їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.

Отже, факти встановлені судовим рішенням від 09.11.2010 року у справі №10/178(10), яке набрало законної сили, мають для суду преюдиціальний характер при розгляді даної справи (№5015/1961/11) .

Суд у справі №10/178(10) дійшов висновку про підставність вимог позивача та стягнення з відповідача 12404,75 грн. заборгованості ( основного боргу, пені , 3 % річних та інфляційних втрат) по відшкодуванню витрат позивача за надані комунальні послуги з теплопостачання.

У даній справі позивач заявив вимогу про стягнення основного боргу по комунальних послугах з теплопостачання за наступний, після досліджуваного у справі № 10/178(10) періоду , а саме з 01.07.2010 р і до 01.04.2011 року включно. ( у справі № 10/178/10) досліджувався період з 01.01.2009 р по 30.06.2010 р).

Заявлені позивачем вимоги ( із врахуванням заяви про збільшення позовних вимог) грунтуються на тому, що відповідач 1 порушив зобов»язання за договором від 01.10.2006 р №7/07 і не сплатив вартість наданих комунальних послуг з теплопостачання за спірний (зазначений вище) період. Відтак, станом на 20.04.2011 року сума заборгованості та штрафних санкцій зросла на 5607,75 грн ( за період з січня.2011 р по березень 2001 року включно : основний борг збільшився на 5115,23 грн; за цей період позивач донарахував :інфляційні в сумі 55,72 грн, 3 % річних в сумі 103,46 грн; пеню в розмірі 333,34 грн.).

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов»язківа, є , зокрема, договори та інші правочини.

Між позивачем і відповідачем 1 виникли зобов»язання з договору №7/07 від 01.10.2006 року, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов»язання забезпечувати надання комунальних послуг з теплопостачання , шляхом доставляння цих послуг від енергопостачальної організації (ЛМКП «Львівтеплоенерго») до відповідача 1, а відповідач 1 у свою чергу зобов»язався відшкодовувати витрати позивача на вказані послуги згідно з виставленими балансоутримувачем рахунками.

Пунктом 4 договору №7/07 від 01.10.2006 року передбачено, що оплату виставленого рахунку відповідач 1 зобов»язаний здійснити в п»ятиденний строк з дня виставлення позивачем відповідного рахунку на сплату. Як встановлено судом при розгляді справи №10/178/10 відповідач 1 порушив зобов»язання за договором №7/07 по оплаті спожитих послуг з теплопостачання і станом на 01.07.2010 року заборгував позивачу 9791,65 грн. .

Рішенням господарського суду Львівської області від 09.11.2010 року у справі № 10/178/10 позов задоволено повністю, стягнуто солідарно з відповідача 1 та відповідача 2 на користь позивача 9791,65 грн основного боргу за надані послуги теплопостачання (включно по 30.06.2010 року), 739,98 грн. пені, нарахованої на підставі п.5 Договору та у відповідності до вимог ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань, інфляційні втрати в розмірі 1533,37 грн та 3 % річних в сумі 339,75 грн.

Звернувшись з позовом до суду про стягнення заборгованості за надані послуги з теплопостачання за наступний період , з 01.07.10 р до 01.04.2011 року, позивач стверджує про те, що відповідач 1 порушив умови пункту 4 Договору № 7/07 від 01.10.2006р. і не провів розрахунку з позивачем у строки, визначені в договорі. Станом на 01.04.2011р. заборгованість Регіональної громадської організації “Конфедерація ділових кіл Львівщини” перед позивачем за надані послуги теплопостачання склала

9 792,39 грн.

Наявними у справі документами, а саме щомісячними рахунками-фактурами та двосторонньо підписаними та завіреними печатками позивача і відповідача 1 актами здачі-приймання робіт (надання послуг) за період з 01.07.10 р до 01.04.11 р, підтверджено надання позивачем відповідачу 1 у спірному періоді послуг з теплопостачання на суму 9792,39 грн. При цьому , щомісячні акти здачі-приймання робіт (надання послуг) , підтверджують виконання позивачем робіт (надання послуг) по конкретному , щомісячному рахунку-фактурі та вартість цих робіт (послуг). Рахунки-фактури та акти здачі-приймання робіт (надання послуг) містять дати їх складання, акти підписані повноважними особами позивача і відповідача 1, завірені гербовими печатками обидвох сторін.

Позивач намагався ще в січні 2011 року врегулювати спір з відповідачем 1 по допущеній заборгованості в досудовому порядку, у звязку з чим скерував останньому претензію від 25.01.2011 р №125 у якій вимагав від відповідача 1, Регіональної громадської організації “Конфедерація ділових кіл Львівщини”, оплатити виставлені рахунки. Однак, як встановлено в судовому засіданні, викладена у вищевказаній претензії вимога залишена відповідачем 1 без задоволення та реагування. Натомість , заборгованість продовжувала зростати, оскільки відповідач 1 продовжував орендувати приміщеннями та отримував теплопостачання.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов»язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов»язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов»язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов»язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб»єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов»язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов»язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сума основного боргу документально підтверджена , відповідачем 1 у встановлені договором строки не сплачена, відтак, вимога про її стягнення підставна, обґрунтована і підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов»язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п.3 Договору №7/07 від 01 жовтня 2006 року, користувач ( тобто, відповідач 1) зобов»язується своєчасно і у повному обсязі відшкодовувати витрати балансоутримувача за послуги. Відшкодування витрат здійснюється щомісячно на підставі виставлених Балансоутримувачем ( тобто, позивачем) рахунків.

Відповідно до п.4 Договору користувач зобов»язаний здійснювати оплату рахунків в п»ятиденний строк з дня виставлення Балансоутримувачем відповідного рахунку на сплату.

Згідно із ст.ст.33,34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести і підтвердити належними і допустимими доказами ті обставини, на яких грунтуються заявлені нею вимоги чи заперечення.

Позивач не надав доказів відіслання чи вручення відповідачу1 рахунків на сплату теплопостачання за кожний місяць спірного періоду (хоч такі , як вбачається з ухвали про порушення провадження у справі, витребовувались судом для встановлення дня виставлення балансоутримувачем відповідачу 1 відповідного рахунка на сплату з метою встановлення строків, в які відповідач 1 зобов»язаний був провести розрахунок за теплопостачання, виходячи з умов п.4 договору).

Однак, оцінивши наявні у справі матеріали, суд дійшов висновку, що рахунки на сплату теплопостачання за спірний період відповідач 1 отримав і сам це засвідчив. Окрім того, як встановлено судом, рахунки виписувались в останні дні кожного місяця : 30 або 31 числа місяця за який надано теплопостачання (окрім : в жовтні 10 р рахунок виписано 29 числа, але акт підписано 31.10.10 р , а в лютому 11 р рахунок виписано 28 числа і цього ж числа підписано акт). Відповідно, в актах здачі-приймання робіт (надання послуг), які підписувались сторонами в той же день що й рахунок, або на наступний день ( однак, в будь-якому випадку в останній день місяця за який підтверджується надання послуг) чітко вказано рахунок позивача на сплату, вартість виконаних робіт (наданих послуг) з теплопостачання, що беззаперечно свідчить, що в останній день кожного місяця, який входить у спірний період, у відповідача був рахунок позивача на сплату послуг теплопостачання. Виходячи із зазначеного, матеріалів справи, зокрема конкретних даних про дати складання актів виконаних робіт , рахунків, умов в п.4 договору від 01.10.2006 р №7/07, суд дійшов висновку, що за надані комунальні послуги з теплопостачання у спірному періоді відповідач 1 повинен був розрахуватись з позивачем у наступні строки (терміни):

За липень 2010 року - по 04.08.10 р включно, з 05.08.10 р початок протермінування сплати 211,24 грн;

За серпень 2010 року - по 04.09.10 р, з 05.09.10 р. початок протермінування сплати 211,24 грн;

За вересень 2010 року по 04.10.10 р включно, з 05.10.10 р початок протермінування сплати211,24 грн ;

За жовтень 2010 р по 04.11.10 р включно, з 05.11.10 р початок протермінування сплати 938,10 грн;

За листопад 2010 р по 04.12.10 р включно, з 05.12.10 р початок протермінування сплати 1097,20 грн;

За грудень 2010 р по 04.01.11 р включно, з 05.01.11 р початок протермінування сплати 2008,14 грн;

За січень 2011 р по 04.02.2011 року, з 05.02.11 року початок протермінування сплати 1858,09 грн;

За лютий 2011 року по 04.03.2011 року включно, з 05.03.2011 року початок протермінування сплати 1692,04 грн;

За березень 2011 року по 04.04.2011 року включно, з 05.04.11 року початок протермінування сплати 1565,10 грн.

Враховуючи ту обставину, що відповідач 1 (боржник) безпідставно не оплатив вартості наданих комунальних послуг з теплопостачання в сумі 9792,39 грн. у вказані вище строки (період з 01.07.2010 р по 01.03.2011 р включно), внаслідок чого мало місце протермінування оплати, що розцінюється як порушення зобов»язань за договором від 01.10.2006 року №7/07, вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню в сумі 88,01 грн та трьох процентів річних в сумі 251,81 грн ( за мінусом нарахування 3% річних в липні 2010 р, оскільки зобов»язання по оплаті вартості послуг з теплопостачання за липень порушено з 05.08.10 року, однак, позивачем у розрахунку дану обставину не враховано). .

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема у вигляді сплати неустойки.

Пунктом 5 Договору № 7/07 від 01.10.2006р. передбачено, що при несвоєчасному внесенні плати відповідач-1 сплачує пеню в розмірі 0,2 % від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов»язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов»язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов»язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов»язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума , її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

За положеннями статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі , що встановлюється за згодою сторін.

Згідно статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за період, за який сплачується пеня.

У відповідності до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов»язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов»язання мало бути виконано.

Отже, нарахування пені за прострочення виконання зобов»язання по сплаті наданих послуг з теплопостачання ( а інше не встановлено ні законом , ні договором) припиняється через шість місяців від дня , коли зобов»язання мало бути виконано.

Таким чином, за протермінування сплати вартості теплопостачання за :

липень 2010 року в сумі 211,24 грн нарахування пені припиняється 06.02.2011 року, враховуючи що початком протермінування є дата 05.08.10 р;

серпень 2010 року в сумі 211,24 грн нарахування пені припиняється 06.03.11 року, враховуючи що початком протермінування є дата 05.09.10 р. ;

вересень 2010 року в сумі 211,24 грн нарахування пені припиняється 06.04.11 р, враховуючи, що початком протермінування є дата 05.10.10 р ;

жовтень 2010 р в сумі 938,10 грннарахування пені припиняється 06.05.11 р, враховуючи , що початком протермінування є дата 05.11.10 р ;

листопад 2010 р в сумі 1097,20 грн нарахування пені припиняється 06.06.11 року, враховуючи, що початком протермінування є дата 05.12.10 р;

грудень 2010 р в сумі 2008,14 грн нарахування пені припиняється 06.07.2011 р, враховуючи, що початком протермінування є дата 05.01.11 р ;

січень 2011 р в сумі 1858,09 грн нарахування пені припиняється 06.08.11 року враховуючи , що початком протермінування є дата 05.02.11.

лютий 2011 року в сумі 1692,04 грн нарахування пені припиняється 06.09.11 р враховуючи, що початком протермінування є дата 05.03.2011 року;

березень 2011 року в сумі 1565,10 грн нарахування пені припиняється з 06.10.11 р враховуючи , що початком протермінування є дата 05.04.11 року.

Однак, суд розглядає справу в межах заявлених позивачем вимог, в даному випадку, із врахуванням Заяви від 20.04.2011 року №574 про збільшення позовних вимог. До зазначеної заяви додано розрахунок заборгованості за період з 01.01.2011 року по 31.03.2011 року, в п.3 якого позивач вказав , що зокрема за період січень-березень місяці 2011 року сума заборгованості та штрафних санкцій склала 5607,75 грн ( серед якої : 5115,23 грн основний борг, 55,72 грн інфляційні, 103,46 грн 3% річних, 333,34 грн. пеня). Розмір пені розраховано станом на 01.04.2011 року.

Слід зазначити, що правовідносини , що існують між сторонами у спірному періоді і є об»єктом дослідження судом у даній справі виникли з порушення грошового зобов»язання, взятого відповідачем 1 за договором №7/07 від 01.10.2006 року, а не з примусового виконання рішення суду від 09.11.2010 року у справі №10/178(10), відтак включати в розрахунок пені у даній справі суму боргу яка існувала станом на 01.07.2010 року і була присуджена до стягнення за рішенням суду №10/178(10), немає підстав.

Отже, із врахуванням наведених вище обставин, враховуючи облікові ставки НБУ , які діяли в період з 05.08.10 р по 31.03.2011 року (а саме : 8,5% з 05.08.10 по 09.08.10 р і 7,75% з 10.08.10 по 31.03.11 р), суд дійшов висновку, що із врахуванням заяви від 20.04.2011 р №574 вимога про стягнення пені підлягає задоволенню в сумі 297,73 грн.

При цьому, за заборгованість за березень 2011 року пеня не підлягає стягненню, оскільки протермінування сплати починається з 05.04.2011 року, а позивач провів розрахунки із врахуванням Заяви про збільшення позовних вимог включно по березень 2011 року.

Таким чином: за протермінування сплати вартості теплопостачання за липень 2010 року в сумі 211,24 грн пеня склала : за період з 05.08.10 р по 09.08.10 р (5 днів протермінування) при ставці НБУ 8,5% - 0,49 грн; з 10.08.10 по 31.03.11 р (176 днів протермінування) при ставці НБУ 7,75% -15,78 грн.

За протермінвання сплати вартості теплопостачання за серпень 2010 року : з 05.09.10- р по 31.03.11 р (181 день протермінування) при ставці НБУ 7,75% пеня складає 16,23 грн від суми боргу 211,24 грн.

За протермінування сплати вартості теплопостачання за вересень 2010 року : від суми боргу 211,24 грн при ставці НБУ 7,75% , за період з 05.10.10 р по 31.03.11 р пеня складає 16,05 грн.

За протермінування сплати вартості теплопостачання за жовтень 2010 року, при ставці НБУ 7,75%, від суми боргу 938,10 гнрн, за період з 05.11.10 р по 31.03.11 року пеня складає 58,55 грн.

За протермінування сплати вартості теплопостачання за листопад 2010 року, від суми боргу 1097,20 грн, при ставці НБУ 7,75% , за період з 5.12.10 р по 31.03.11 року пеня складає 54,51 грн.

За протермінування сплати вартості теплопостачання за грудень 2010 року, від суми боргу 2008,14 грн, при ставці НБУ 7,75% , за період з 05.01.11 р по 31.03.11 р пеня складає 73,33 грн.

За протермунівання сплати вартості теплопостачання за січень 2011 року, від суми боргу 1858,09 грн, при ставці НБУ 7,75% , за період з 05.02.11 р по 31.03.11 р пеня складає 43,39 грн.

За протермінування сплати вартості теплопостачання за лютий 2011 року , від суми 1692,04 грн, при ставці НБУ 7,75%, за період з 05.03.11 р по 31.03.11 р пеня складає 19,40 грн.

Загальна сума заборгованості , яка підлягає стягненню , складає 10429,94 грн ( в тому числі : 9792,39 грн. основного боргу; 88,01 грн. інфляційних, 3% річних в сумі 251,81 грн, 297,73 грн. пені).

Як встановлено судом у справі № 10/178(10), а відтак не підлягає повторному доведенню, 25.05.2009р. між КП “Нерухомість та майно” (Кредитор), Регіональною громадською організацію “Конфедерація ділових кіл Львівщини” (Боржник) та ДП “Аргентум” (Поручитель) укладено Договір поруки, п. 1 якого передбачено, що у відповідності до ст. 553 ЦК України відповідач-2 зобовязався відповідати перед позивачем за виконання відповідачем-1 зобовязань з оплати боргів по Договору № 7/07 від 01.10.2006р.

п. 2 Договору поруки передбачено, що відповідач-2 та відповідач-1 відповідають перед позивачем як солідарні боржники.

Отже, виконання зобов'язань за Договором № 7/07 відшкодування витрат балансоутримувача на забезпечення надання комунальних послуг від 01.10.2006р. забезпечено укладеним між КП Львівської обласної ради “Нерухомість та майно” (Кредитор), Регіональною громадською організацію “Конфедерація ділових кіл Львівщини” (Боржник) та ДП “Аргентум” (Поручитель) Договором поруки від 25.05.2010р., яким передбачено солідарну відповідальність поручителя і боржника перед кредитором.

Згідно положень ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У відповідності до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

З огляду на викладене, суд вважає правомірною вимогу позивача про стягнення заборгованості за даним позовом солідарно із відповідача-1 та відповідача-2.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Заявлені ( в подальшому збільшені) позовні вимоги відповідачі не заперечили, не спростували належними і допустимими доказами, хоч як підтверджують наявні у справі поштові повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, ухвалу про порушення провадження у справі, наступні ухвали про відкладення розгляду справи які суд скеровував відповідачам рекомендованою кореспонденцією, про що свідчать наявні реєстри відправки рекомендованої кореспонденції, відповідачі отримали ( кореспонденція до суду не поверталась), відтак, про наявність на розгляді в суді даної справи, час, місце і дату її розгляду , відповідачам було відомо..

Судові витрати по справі покладаються на відповідачів. Солідарному стягненню з відповідачів на користь позивача підлягає 104,30 грн. держмита ( виходячи із задоволеної до стягнення суми - 10429,94 грн), витрати на інформаційно- технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. повністю покладаються на відповідачів.

На підставі наведеного та керуючись ст. 193, 216 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 553, 554, 599, 610, 612, 625 ЦК України, ст. ст. 4-3, 32,33,34,35,36, 43, 49, 75, 82,84,85 ГПК України , суд

ВИРІШИВ :

1.Позовні вимоги, із врахуванням Заяви від 20.04.2011 р №574, задоволити частково.

2.Стягнути солідарно з Регіональної громадської організації “Конфедерація ділових кіл Львівщини” (79000, м. Львів, вул. Підвальна, 3., фактична адреса :79008 м.Львів, вул..Винниченка,6. Код ЄДРПОУ 26307486) та державного підприємства “Аргентум” (м. Львів, вул. Зелена, 115 б.; ІПН 355215021) на користь Комунального підприємства Львівської обласної ради “Нерухомість та майно” (79008, м. Львів, вул. Винниченка, 8. Код ЄДРПОУ 33358550) 10429,94 грн. заборгованості, 104,40 грн. держмита та 236,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

4. В задоволенні решти вимог із врахуванням Заяви від 20.04.2011 р №574, позивачу відмовити.

В засіданні 07.06.11 року оголошено вступну та резолютивну частини прийнятого по справі рішення. Повне рішення, із врахуванням вихідних та святкових днів з 11.06 по 13.06.11 р включно, складено 15.06.11 р.

Суддя Кітаєва С.Б.