Рішення № 16462098, 09.06.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.06.11р.Справа № 3/5005/5859/2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Промтехмаш", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський комбайновий завод", м.Дніпропетровськ

про стягнення 19584421 грн. 46 коп.

Суддя Юзіков С.Г.

Представники:

позивача - ОСОБА_1, дов. від 18.02.11р.

відповідача - не з'явився(про час і місце засідання суду сповіщений належно)

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача 19 584 421,46 грн. боргу за договором позики № 2 п від 01.09.06р., з урахуванням процентів за користування грошовими коштами.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив. Відзив на позов та документи витребувані судом не надав.

Справа, згідно зі ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника Позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.09.06р. Позивачем з ТОВ з ІІ "Дніпромашінвест" укладено договір позики № 2п (далі Договір), за яким Позикодавець (Позивач) передає у власність Позичальнику (Відповідачеві) грошові кошти в сумі, встановленої Договором, а Позичальник зобовязується повернути їх Позикодавцю, а також сплатити проценти у розмірі та порядку, встановленому Договором (п. 1.1 Договору).

Згідно з п. 2.1 Договору сума позики складає 5000000 грн.

Відповідно до п. 2.2 Договору розмір процентів за діючим Договором складає 15% річних від суми позики.

Позикодавець передає позику Позичальнику протягом строку дії договору з дати укладання діючого Договору. Допускається перерахування суми позики декількома платежами (п. 3.1 Договору).

Моментом передачі вважається момент перерахування суми позики на банківський рахунок Позичальника. Підтвердженням перерахуванням суми позики на банківський рахунок Позичальника є платіжне доручення з відміткою банку про виконання, яке надається Позикодавцю (п. 3.2 Договору).

Пунктом 4.1 Договору встановлено, що строк позики починається з 01.09.06р. та закінчується 31.12.07 року.

Відповідно до п. 5.1 Договору встановлено, що до закінчення строку, визначеного у п.4.1. діючого Договору, Позичальник зобовязаний повернути Позикодавцю суму позики, а також суму процентів, нарахованих за весь час користування грошовими коштами.

28.12.06р. сторонами укладено додаткову угоду № 2 до Договору, за якою п. 2.2 Договору викладено у наступній редакції: розмір процентів за договором складає 13,5 % річних від суми займу.

Згідно з наказом № 122 від 21.06.2007р., підприємство Відповідача перейменовано на Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський комбайновий завод".

Додатковою угодою № 3 до Договору сторони внесли зміни у преамбулу до Договору, вказавши що позичальником є Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський комбайновий завод".

01.09.07р. сторонами укладено додаткову угоду № 4 до Договору, за якою п. 2.1 Договору викладено у наступній редакції: сума займу складає 20 000 000,00 грн. Також, п.4.1 викладено у наступній редакції: строк займу починається з 01.09.06р. та закінчується 31.12.09р.

31.12.09р. сторонами укладено додаткову угоду № 5 до Договору, за якою п.4.1 Договору викладено у наступній редакції: строк займу починається з 01.09.06р. та закінчується 31.12.10р., а п. 6.2 у наступній редакції: строк дії договору - до 31.12.10р.

Позивачем на виконання договірних зобовязань перераховано Відповідачеві 14 292 241,20 грн. займу, на які нараховано 5 292 180,26 грн. процентів річних.

У позовній заяві Позивач посилається на те, що станом на 12.04.11р. Відповідач не повернув Позивачеві суму позики, надану за Договором та річні, а всього - 19 584 421,46 грн.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору позики, є господарськими зобовязаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобовязання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду заперечень на позов, доказів повернення позики чи контррозрахунку стягуваної суми.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги, що з наданого Позивачем розрахунку річних за договором про стягнення 5 292 180,26 грн., не вбачається порядок нарахування (сум на які нараховано проценти та період за який вони нараховуються), представник Позивача у судовому засіданні не зміг пояснити як саме проводився розрахунок, суд вважає, що вимоги про стягнення з Відповідача річних у сумі 5292180,26грн. задоволенню не підлягають, решта вимог підлягають задоволенню, оскільки строк повернення позики настав.

Згідно зі ст. 49 ГПК України, судові витрати слід покласти на Відповідача.

Керуючись ст. 33, 34, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський комбайновий завод", 49019, м.Дніпропетровськ, вул. Ударників, 27 (код ЄДРПОУ 31770442) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Промтехмаш", 49019, м. Дніпропетровськ, вул. Ударників, 27 (код ЄДРПОУ 33421716) 14292 241,20 грн. боргу, 25 500,00 грн. витрат по сплаті державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту.

Суддя С.Г. Юзіков

Рішення підписане _______