Постанова № 16460557, 30.05.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

"30" травня 2011 р. Справа № 3/128-09 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, судді

суддівКролевецьО.А.

ІвановоїЛ.Б.

ШевчукС.Р.

розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства "Донецька залізниця" на рішення господарського суду Полтавської області від 17.12.2009 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.03.2011р.

у справі № 3/128-09

за позовомДержавного підприємства "Донецька залізниця"

до1.Відкритого акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод"

2. Закритого акціонерного товариства "МТЕК"

простягнення 162 956,86 грн. за участю представників:

позивача:БуйноваС.Б.

відповідача-1: ОсадчийА.В.

відповідача-2: ЧерейО.В.

в с т а н о в и в :

Державне підприємство (надалі –"ДП") "Донецька залізниця" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" (надалі –"Завод") та Закритого акціонерного товариства (надалі –"ЗАТ") "МТЕК" про стягнення 162956,86грн. збитків, спричинених сходженням вагону. В якості правового обґрунтування позову зазначені норми ст.ст.22, 1166, 1187, 1190, 1192ЦК України.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 17.12.2009р. (суддя БунякінаГ.І.) в позові відмовлено у зв’язку з ненаданням позивачем належних доказів вини відповідачів та недоведеністю обставини, якими обґрунтовано позовні вимоги.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.03.2011р. (судді ПогребнякВ.Я., ГончарТ.В., СлободінМ.М.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін з тих же мотивів.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, ДП"Донецька залізниця" звернулось до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 17.12.2009р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.03.2011р. у зв’язку з неправильним застосуванням судами норм матеріального права, та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч.1 ст.1117 ГПК України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 08.12.2008р. о20год. 20хв. при слідуванні поїзда №3226 в складі 51 вагону загальною вагою 3974тон на 983км пк8 перегону Новосвітлівський-Кіндрашівська-Нова в прямій ділянці колії відбувся схід 10-го з голови поїзда порожнього вагону №61866364 двома колісними парами другого візка. Факт сходження вагону підтверджується Актом службового розслідування серйозного інциденту від 09.12.2008р., Протоколом №ЦВ-5/22 від 23.12.2008р., актом-рекламацією №2 від 10.12.2008р., телеграмою №627а від 09.12.2008р.

Згідно Акту на виконані роботи по відновленню вагону №1866364 від 08.12.2009р., Актів на виконані роботи по відновленню зв’язку з місцем робіт перегону та по відновленню головної колії Кіндрашівська-Нова-Новосвітловський 981кмпк10-983пк8, Відомості понесених витрат відбудовним поїздом ст.Родакове від 08-09.12.2008 р. позивач зазнав матеріальних витрат з відбудови пошкодженої колії, вагону, пристроїв СЦБ і зв’язку на загальну суму 162956,86грн.

Відповідно до приписів ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому під збитками розуміється, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні, збитки). Аналогічні норми закріплені і ст. 224 ГК України. Згідно ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативною управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Так, судами встановлено, що згідно технічного паспорта вагон №61866364 побудований Заводом 23.11.2006р., дата реєстрації - 28.11.2006р., модель вагону 12-7023-01. За Договором поставки №7606/0101209 від 25.10.2006р. (надалі –"Договір"), укладеним між Заводом (продавець) та ЗАТ"МТЕК" (покупець), відповідач-1 продав, а відповідач-2 придбав вагон №61866364. Оплата за продукцію проведена ЗАТ"МТЕК" 08.11.2006р.

Відповідно до п.1.1. Договору якість вагонів повинна відповідати Технічним умовам на дану продукцію –ТУУ35.2-05763814-065:2005. Розділом6 Договору визначено, що приймання вагонів здійснюється згідно Інструкції №П-7 від 15.06.1965р. "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю".

Суди з’ясували, що поставка продукції підтверджується Актом №4 про технічну прийомку вагонів від 27.11.2006р., який підписано серед іншого і інспектором Укрзалізниці. Даний Акт не містить зауважень щодо якості продукції. Крім того, у вказаному Акті зафіксовано, що випробування вагонів обкаткою проведено, колісні пари укомплектовані підшипниками касетного типу ТВТЛ 130x230x150.

Пунктом1.2. Договору сторони визначили, що покупець купує продукцію з метою її подальшої передачі у фінансовий лізинг ДП"Придніпровська залізниця".

Відповідний Договір фінансового лізингу №Пр/В-06/352/НЮ укладено між ЗАТ"МТЕК" (лізингодавець) та ДП"Придніпровська залізниця" (лізингоодержувач) 25.10.2006р. Пунктом1 даного Договору встановлено, що його предметом є набуття у власність 500 чотирьохвісних напіввагонів нового покоління у Заводу відповідно до встановлених лізингоодержувачем технічних вимог, визначених Додатках № 1 до договору, та передача відповідних напіввагонів у користування лізингоодержувачу.

Згідно п.4.5. Договору фінансового лізингу відповідальність за схоронність напіввагонів від всіх видів майнової шкоди, а також ризики пов’язані з його знищенням, втратою, псуванням, викраденням, передчасною поломкою та інші майнові ризики переходять до лізингоодержувача (ДП"Придніпровська залізниця") з підписанням уповноваженими представниками сторін Договору фінансового лізингу Акту приймання-передачі майна в лізинг.

Крім того, п.6.8.Договору фінансового лізингу визначено, що лізингодавець не несе відповідальності за спричинення шкоди життю, здоров’ю або майну третіх осіб, що виникла внаслідок експлуатації майна.

Враховуючи дане, а також необхідність наявності складу правопорушення для задоволення вимог про відшкодування збитків, колегія суддів погоджується з висновком про недоведеність позивачем як протиправної поведінки відповідача-1 та відповідача-2, рівно як і причинного зв’язку між протиправною поведінкою і шкодою, а також вини Заводу та ЗАТ"МТЕК".

Розглянувши доводи, викладені позивачем в касаційній скарзі, зокрема, посилання на норми ст.1209ЦК України, колегія суддів зазначає, що вони були предметом дослідження в суді апеляційної інстанції та правомірно відхилені нею.

Додатково суд зазначає, що посилаючись на положення даної статті скаржник не врахував, що умовами відповідальності за шкоду, завдану внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг) є наявність збитків (шкоди) і неправомірної поведінки, безпосереднього причинного зв’язку між правопорушенням та заподіянням збитків (шкодою). Однак, позивачем наявності даних умов у спірних правовідносинах не доведено.

Отже, перевіривши у відповідності до ч.2 ст.1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судами, колегія суддів дійшла висновку, що судами в порядку ст.ст.43, 99, 103 ГПК України всебічно, повно і об’єктивно розглянуто всі обставини справи в їх сукупності, досліджено подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази, належним чином проаналізовано права та обов’язки сторін, враховано положення ст.ст.32, 33, 34 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Державного підприємства "Донецька залізниця" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 17.12.2009р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.03.2011р. у справі №3/128-09 залишити без змін.

Головуючий, суддя          О. Кролевець

Судді:          Л.Іванова

С. Шевчук