Постанова № 16457319, 11.05.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 травня 2011 року           15:55           № 2а-2593/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Патратій О.В. за участю секретаря Рагімової Н.А. та представників сторін:

від прокуратури: не з’явився

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 27.01.2011 р. № 41),

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність від 14. 03.2011 р.)

за розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомЗаступника прокурора Голосіївського району м. Києва в інтересах держави в особі Міністерства палива та енергетики України, Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго»

до Державного підприємства державне спеціалізоване видавництво «Вища школа»

простягнення штрафу у розмірі 510,00 гривень, -

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Голосіївського району міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства палива та енергетики України, Державного підприємства “Національна енергетична компанія “Укренерго” звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державного підприємства державне спеціалізоване видавництво «Вища школа»(далі- відповідач, ДП ДСВ «Вища школа») про стягнення штрафу у розмірі 510,00 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що постановою державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у м. Києві від 01.11.2010 р. № 295 до Державного підприємства державне спеціалізоване видавництво «Вища школа»застосовано штраф у сумі 510,00 грн., який самостійно відповідачем не сплачений.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, просив суд позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що листом Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у м. Києві від 11.03.2011 р. № 09/532 було пересено термін виконання припису від 27.09.2010 р. № 8/10-12-1154 до 05.06.2011 р., за порушення якого було застосовано штраф, тому стягнення штрафу до вказаної дати відповідач вважає безпідставним.

З огляду на вищевикладене, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 11 травня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, суд встановив наступне.

Закон України “Про електроенергетику” визначає правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці і регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі.

Державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної і теплової енергії відповідно до ст. 9 Закон України “Про електроенергетику” вiд 16.10.1997 р. № 575/97-ВР та п. 1, 5 Положення про державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної і теплової енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.08.1996 року № 929, здійснює Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії (Держенергонагляд), яка підпорядкована безпосередньо Міністерству палива та енергетики України, в частині виконання функцій, покладених на Держенергонагляд, та діє у складі державного підприємства “Національна енергетична компанія “Укренерго”.

Відповідно до Положення про державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної і теплової енергії - метою енергетичного нагляду є сприяння забезпеченню сталого функціонування об'єднаної енергетичної системи України, сфери теплопостачання, енергетичної безпеки держави шляхом здійснення контролю за дотриманням суб'єктами електроенергетики, суб'єктами відносин у сфері теплопостачання та споживачами електричної енергії вимог нормативно-правових і нормативно-технічних актів у сфері виробництва, постачання та споживання електричної і теплової енергії (п. 3).

З матеріалів справи вбачається, що Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної енергії і теплової енергії у м. Києві, керуючись ст. 9 Закону України “Про електроенергетику” та Положенням про державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної і теплової енергії, під час перевірки електрогосподарства ДП ДСВ «Вища школа»встановила порушення Правил технічної експлуатації тепловикористовуючих установок та теплових мереж, про що складені Акт від 10.06.2009 року № 08/10-12-539.

Після встановлення вищезазначених порушень Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної енергії і теплової енергії у м. Києві на підставі ст. 4 Закону України “Про основні засади державного нагляду у сфері господарської діяльності”, ст. 9 Закону України “Про електроенергетику” та на підставі Акту від 10.06.2009 року № 08/10-12-539 винесено припис № 08/10-12-767 від 25.11.2009 року, відповідно до якого зобов’язано відповідача вчинити заходи щодо усунення виявлених під час перевірки порушень чинного законодавства.

Проте, суд звертає увагу на те, що відповідно до акту перевірки від 27.09.2010 року № 8/10-12-310 ДП ДСВ «Вища школа»вимоги припису № 08/10-12-767 від 25.11.2009 року не виконало.

Відповідно до ст. 27 Закону України “Про електроенергетику” суб'єкти господарської діяльності несуть відповідальність за правопорушення в електроенергетиці за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень чи приписів Національної комісії регулювання електроенергетики України, Державної інспекції з експлуатації електричних станцій і мереж, Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії та порушення умов ліцензій - штраф у розмірі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Національна комісія регулювання електроенергетики України, державні інспектори з експлуатації електричних станцій і мереж, державні інспектори з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії на підставі акта перевірки, оформленого в установленому порядку, за наявності порушень, передбачених цією статтею, видають у межах своєї компетенції суб'єктам господарської діяльності постанови про накладення штрафів за встановленою формою.

Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної енергії і теплової енергії у м. Києві відповідно до вищезазначених положень та відповідно до ст. 31 Закону України “Про теплопостачання”, ч. 3 ст. 27 Закону України «Про електроенергетику», за ухилення від виконання припису № 08/10-12-767 від 25.11.2009 року винесла постанову від 01.11.2010 року № 295, якою наклала на відповідача штраф у розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510,00 грн.

Відповідно до п. 10 Положення про порядок накладання на суб’єктів господарювання штрафів за порушення законодавства в галузі електроенергетики та сфері теплопостачання, затверженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 1999 р. № 1312, суб'єкт господарювання сплачує штраф за порушення законодавства в галузі електроенергетики протягом 30 днів з дня прийняття постанови (розпорядження) про його накладення, а за порушення законодавства у сфері теплопостачання - у 15-денний строк з дня прийняття постанови (розпорядження) про його накладення.

Постанову про накладення штрафу від 01.11.2010 року № 295 отримано уповноваженою особою ДП ДСВ «Вища школа»30.09.2010 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Як встановлено судом, на момент звернення до суду штраф у розмірі 510,00 грн. до державного бюджету відповідач не перерахував.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 27 Закону України “Про електроенергетику” оскарження дій щодо накладення штрафів провадиться у судовому порядку. Суми стягнених штрафів зараховуються до Державного бюджету України.

Відповідач не надав суду доказів оскарження вищевказаної постанови про накладення штрафу від 01.11.2010 року № 295.

З матеріалів справи вбачається, що заборгованість перед бюджетом самостійно не погашена і на момент розгляду даної справи складає 510,00 грн.

Відповідно до статті 121 Конституції України, на органи прокуратури покладається, зокрема, представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до положень частини 1 статті 36-1 Закону України “Про прокуратуру” представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках, передбачених законом. Звернення до суду з позовами, коли порушуються інтереси держави, є однією з форм представництва прокурором інтересів держави в судовому процесі (частина 3 цієї статті).

В даному випадку заступник прокурора Голосіївського району м. Києва звернувся з позовом в інтересах держави, в особі Міністерства палива та енергетики України, Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго», на реалізацію повноважень останніх стосовно державного управління в електроенергетиці та державного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії та примусового стягнення в судовому порядку накладених штрафів (ст. 8, 9 Закону України “Про електроенергетику”).

З приводу посилання представника відповідача на лист Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у м. Києві від 11.03.2011 р. № 09/532, яким було перенесено термін виконання припису від 27.09.2010 р. № 8/10-12-1154 до 05.06.2011 р., за порушення якого було застосовано штраф, суд зазначає наступне.

Як зазначалось вище, відповідно до ст. 27 Закону України “Про електроенергетику” суб'єкти господарської діяльності несуть відповідальність за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень чи приписів Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії у вигляді штрафу.

В даному випадку, до відповідача було застосовано штраф за невиконання припису Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної енергії і теплової енергії у м. Києві № 08/10-12-767 від 25.11.2009 року.

В той же час, вищевказаним листом Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у м. Києві було перенесено термін виконання припису від № 8/10-12-1154 від 27.09.2010 р., тобто іншого припису, який було винесено стосовно відповідача.

Суд зазначає, що Законом України “Про електроенергетику” Державні інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії не позбавлені права висувати декілька приписів до суб’єктів господарювання у випадку виявлення порушень нормативно-правових актів, якими встановлено порядок користування електричною і тепловою енергією, з метою приведення засобів обліку, контролю та регулювання споживання електричної і теплової енергії у відповідність нормами, правилами і стандартами в електроенергетиці.

У відповідності до норм зазначеного Закону невиконання кожного з таких приписів може бути підставою для застосування до суб’єкта господарювання штрафних санкцій, що не звільняє останнього від виконання вимог, викладених у приписі.

Відповідно до п. 14 Положення про державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної і теплової енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.08.1996 року № 929 приписи, постанови або подання посадових осіб Держенергонагляду можуть бути оскаржені до Держенергонагляду або в судовому порядку.

Оскарження не є підставою для зупинення виконання рішення до його остаточного розгляду відповідно до законодавства.

Відповідач доказів оскарження вищевказаних приписів та постанови про накладення штрафу в адміністративному або судовому порядку суду не надав.

Надання відповідачу додаткового строку для виконання вимог припису не звільняє його від обов’язку сплатити штраф, накладений вищевказаною постановою.

З приводу дотримання органом Держенергонагляду строку застосування штрафу суд зазначає, штрафні санкції, застосовані до відповідача постановою про накладення штрафу постанову від 01.11.2010 року № 295 є адміністративно-господарською санкцією, а тому стягуються із врахуванням приписів статті 250 Господарського Кодексу України.

Відповідно до статті 250 названого Кодексу адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Як вбачається з матеріалів справи, штраф було застосовано до відповідача 01.11.2010 року за порушення (невиконання припису від 25.11.2009 року № 08/10-12-767), яке мало місце 25.11.2009 р., а було виявлено Державною інспекцією з енергетичного нагляду 27.09.2010 р. (під час складання акту перевірки № 8/10-12-310 А/П), тобто в межах строків, встановлених ст. 250 Господарського Кодексу України.

Штраф застосований до відповідача, підлягав сплаті протягом 30 днів з дня отримання постанови про його накладення, тобто до 30.10.2010 р., відтак після закінчення вказаного строку у позивача виникло право на звернення до суду з позовом про його стягнення.

Позивач звернуся до суду з даним позовом 23 лютого 2010 року, що підтверджується відміткою на першій сторінці позовної заяви, відтак строк звернення до суду та застосування адміністративно-господарських санкцій позивачем не порушено.

Таким чином, беручи до уваги те, що суму штрафних (фінансових) санкцій до Державного бюджету у розмірі 510,00 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується наявними у матеріалах справи документами, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства державне спеціалізоване видавництво «Вища школа»(місцезнаходження: 01054, м. Київ, вул. Гоголівська, 7, ідентифікаційний код 02476669) до Державного бюджету України (р/р № 31119106700008, банк ГУДКУ в м. Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ 26077939, отримувач – УДК у Подільському районі, код бюджетної класифікації 2108110, символ звітності 106) суму штрафу у розмірі 510,00 гривень (п’ятсот десять грн. 00 коп.).

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                 О.В. Патратій

                              Повний текст постанови складено та підписано: 13 травня 2011 року