Постанова № 16457186, 22.06.2011, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/2570/2906/2011

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2011 р.Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Непочатих В.О.,

при секретарі Галенко Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Чернігові справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова до Державного підприємства «171 Чернігівський ремонтний завод» про стягнення фінансової санкції, -

В С Т А Н О В И В :

Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова (далі по тексту позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державного підприємства «171 Чернігівський ремонтний завод» (далі по тексту відповідач), в якому просить стягнути борг зі сплати фінансової санкції в розмірі 6582,09 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач зареєстрований в УПФУ в Деснянському районі м. Чернігова, як платник страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування і зобовязаний сплачувати зазначені внески до УПФУ в Деснянському районі м. Чернігова, але всупереч цього відповідач має заборгованість зі сплати фінансової санкції та в добровільному порядку не сплатив.

Від представника позивача Пуценко Т.В. до суду надійшло клопотання про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги просить задовольнити.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав та не забезпечив явку свого представника в судове засідання, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.

Фіксування судового засідання, відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, не здійснювалося.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Державне підприємство «171 Чернігівський ремонтний завод» зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова 31.01.1991 року в якості платника страхових внесків (а.с. 8).

Згідно пункту 1 статті 14 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» (в редакції на момент виникнення правовідносин) роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Частиною першою статті 15 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» (в редакції на момент виникнення правовідносин) передбачено, що страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону є платниками страхових внесків до солідарної системи.

З урахуванням викладеного, відповідно до положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» відповідач є платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та несе обовязки з нарахування, обчислення і сплати страхових внесків в установлені строки та в повному обсязі.

Згідно з частиною шостою статті 20 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» (в редакції на момент виникнення правовідносин) страхувальники зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Для страхувальників, зазначених у частині першій статті 14 цього Закону базовим звітним періодом є календарний місяць.

Відповідно до абзацу 5-6 пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Як вбачається з рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхових внесків страхувальниками або органами Пенсійного фонду від 21.03.2011 року № 302 (а.с. 9) у звязку з несвоєчасною сплатою відповідачем страхових внесків позивачем було нараховано пеню в розмірі 6582,09грн.

Зазначене рішення було отримано відповідачем 21.03.2011 року, але протягом десяти робочих днів з дня одержання рішення відповідачем не була сплачена пеня в розмірі 6582,09грн.

В матеріалах справи відсутні докази оскарження відповідачем рішення № 302 від 21.03.2011 року до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Таким чином, з урахуванням того, що сума заборгованості по сплаті фінансової санкції в розмірі 6582,09 грн. відповідачем у встановлені законодавством строки не сплачено, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд вважає, що позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «171 Чернігівський ремонтний завод» (вул. Кошового, 1, м. Чернігів, п/р 26001001877002 в ЧФ АТ «Укрінбанк» МФО 353564, код 07978157) на користь Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова (пр. Перемоги, 139, м. Чернігів, п/р 25609303051155 в ОПРЕВ ЧОУ Ощадбанку, МФО 353553, код 21395284) борг зі сплати фінансової санкції в сумі 6582 (шість тисяч пятсот вісімдесят дві) грн. 09 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Непочатих В.О.