Постанова № 16455711, 08.06.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2011 року                               Справа № 2а-0870/3021/11

(12 год. 50 хв.)                                                                                м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді                              Татаринова Д.В.

при секретарі                                        Сандига В.М.

за участю представників сторін:

від позивача:не з’явився,

від відповідача: не з’явився,

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом: Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до: Відкритого акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат»

про: стягнення суми адміністративно – господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2010 році у розмірі 417166,30 грн., -          

ВСТАНОВИВ:

04 травня 2010 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Відкритого акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат», в якому позивач просить стягнути з відповідача суму адміністративно – господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2010 році у розмірі 417166,30 грн.

У позовній заяві Запорізьким обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів зазначено, що відповідачем не виконується норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів. В якості нормативних підстав позову посилається на Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», Постанову КМУ «Про порядок сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів» та КАС України. Просить стягнути з відповідача суму адміністративно – господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2010 році у розмірі 417166,30 грн.(з яких 414801,94 грн. – сума адміністративно-господарських санкцій та 2364,36 грн. – сума пені з 16.04.2011 по 04.05.2011 року).

Представник позивача до суду не з’явився, надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача до суду також не з’явився, надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

23.05.2011 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що відповідач вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Звертає увагу на те, що відповідач протягом 2010 року звертався до Шевченківського та Міжрегіонального південного центру зайнятості подаючи звіти про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) та потребу в працівниках (за формою №3-ПН), в яких була відображена потреба у інвалідах за посадами прибиральник службових приміщень, швачка, розкрійник спецодягу. Просить відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог.

За приписами ч.4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що Відкритого акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат» є юридичною особою, код ЄДРПОУ 00222226, і відноситься до підприємств, яким, відповідно до ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» встановлюється норматив робочих місць по працевлаштуванню інвалідів.

ВАТ «Запорізький абразивний комбінат» надано звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів (форма 10-ПІ річна-поштова). Відповідно до даних зазначеного звіту середньооблікова кількість штатних працівників, що працювали у відповідача становить 1707 осіб, таким чином, середньооблікова кількість інвалідів, відповідно до чотирьох процентного нормативу, встановленого ч.1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» повинна складати 68 осіб (про що також зазначено у рядку 03 звіту). Відповідно до відомостей, наданих відповідачем, середньооблікова кількість інвалідів на підприємстві склала 54 особи (рядок 02 звітності), що є меншим за встановлений норматив на 14 осіб.

Відповідно до розрахунку, середньорічна заробітна плата працівника підприємства становить 29629 грн. Таким чином, сума адміністративно господарських санкцій, за невиконання нормативу становить 414801,94 грн. Сума пені за несвоєчасну сплату суму адміністративно-господарських санкцій з 16.04.2011 по 04.05.2011 складає 2364,36 грн.

Відповідно до ч. 8 ст. 69 Господарського кодексу України підприємство з правом найму робочої сили забезпечує визначену відповідно до закону кількість робочих місць для працевлаштування неповнолітніх, інвалідів, інших категорій громадян, які потребують соціального захисту. Відповідальність підприємства за невиконання даної вимоги встановлюється законом.

Згідно ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Для відповідача норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів складає 68 осіб.

Згідно з абз. 3 ст. 18-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» №875-ХІІ від 21.03.1991, державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Отже, обов’язок з працевлаштування інвалідів відповідно до встановленого законом нормативу покладається як на роботодавців так і на державну службу зайнятості.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» №875-ХІІ від 21.03.1991, забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Інвалідам, які не мають змоги працювати на підприємствах, в установах, організаціях, державна служба зайнятості сприяє у працевлаштуванні з умовою про виконання роботи вдома.

Пріоритетним у даному випадку є саме питання працевлаштування інваліда як спосіб реалізації конституційного права на працю та надання соціально-трудових гарантій людині з обмеженими можливостями. Проте працевлаштування інвалідів здійснюється не на будь-яких робочих місця, а лише на таких, де створені необхідні умови для праці інваліда. Тобто, чинним законодавством на підприємства покладається обов’язок створювати робочі місця для інвалідів, інформувати відповідні органи зайнятості населення про наявність відповідних вакансій для працевлаштування інвалідів і працевлаштовувати інвалідів, що направляються або звертаються за працевлаштуванням на створені вакансії.

Матеріалами справи також встановлено, що ВАТ «Запорізький абразивний комбінат» щомісяця протягом 2010 року надавало до державного центрів зайнятості (Шевченківського районного центру зайнятості та Міжрегіонального південного центру зайнятості) звіти про наявність вакансій (форма 3-ПН) в яких, зокрема,зазначено про наявність вакансій для інвалідів.

Суду надані копії звітів форми 3-ПН про наявність вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів, які відповідач, відповідно до п. 4 ст.20 Закону України «Про зайнятість населення» подавало щомісячно протягом 2010 року а саме, звіти про наявність вакансій станом на 20.01.2010, 11.02.2010, 23.02.2010, 24.03.2010, 28.04.2010, 27.05.2010, 25.06.2010, 27.07.2010, 11.08.2010, 31.08.2010, 29.09.2010, 28.10.2010, 16.11.2010, 07.12.2010, 28.12.2010. В усіх звітах окремо відповідач вказував про потребу у інвалідах.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач в газеті «Работа» та «Кар’єра» розмістив оголошення, у якому зазначено наступна інформація про наявність вакантних місць на ВАТ «Запорізький абразивний комбінат», з відміткою інвалід.

Також відповідач неодноразово звертався до Шевченківської та Жовтневої районних адміністрацій, а також безпосередньо до Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів та з проханням направляти до нього інвалідів для працевлаштування, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 р. N 70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства подають інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Відповідно до Інструкції щодо заповнення форми звітності №3-ПН «Звіт про наявність вакансій», затверджений Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 19.12.2005 №420, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 21 грудня 2005 року за №1534/11814, у графі 15 наводяться дані про можливість працевлаштування на вільне робоче місце (вакантну посаду) особи, що належить до окремої категорії громадян, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці, у рахунок річної броні, установленої місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних рад за поданням центрів зайнятості, відповідно до статті 5 Закону України "Про зайнятість населення", із змінами та доповненнями, а також інвалідів, пенсіонерів, студентів та інших. Наявність вільного робочого місця (вакантної посади) зазначається щодо кожної категорії громадян окремо під такими шифрами: 11 – інваліди.

Відповідно до ч.4 ст.20 закону України «Про зайнятість населення», підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів.

Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19 грудня 2005 року № 420 за погодженням з Держкомстатом.

Правила подання роботодавцями звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів відділенням Фонду та інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) передбачено Порядком подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженим постановою Кабінету міністрів України «Про реалізацію статей 19 і 20 закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 31.01.2007 р. № 70.

Як свідчать подані звіти форми №3-ПН відповідач за вказаним шифром вказував про наявність вакансій для інвалідів, тобто належним чином інформував органи зайнятості населення та населення про наявність вакантних місця для працевлаштування інвалідів.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасник господарських правовідносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Отже, матеріали справи свідчать про те, що ВАТ «Запорізький абразивний комбінат» протягом 2010 року виконано усі, встановлені законодавством обов’язки із забезпечення працевлаштування інвалідів. Якщо відповідачем вжито усі, передбачені чинним законодавством, заходи із працевлаштування інвалідів, на нього не може бути покладена відповідальність за не направлення уповноваженими органами необхідної кількості інвалідів для їх працевлаштування та відсутність інвалідів, які бажають працевлаштуватися.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі викладено, ст.ст. 94, 158, 160, 161-163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України –з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя                                                                                 Д.В. Татаринов