Постанова № 16455453, 22.06.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2011 р. справа № 2а/0570/9577/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Логойди Т. В.

при секретаріЧегринець А.М.

з участю представника позивача Гой О.В., відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Маріупольського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення коштів,

в с т а н о в и в :

У лютому 2011 року Маріупольський міський центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначав, що з 10 серпня 2009 року ОСОБА_2 призначено допомогу по безробіттю.

Позивачем отримано інформацію про те, що виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області 08 січня 2009 року ОСОБА_2 зареєстровано як субєкта підприємницької діяльності.

Про вказані обставини ОСОБА_2 Маріупольський міський центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття повідомлено не було.

Оскільки одночасно за період з 10 серпня 2009 року по 15 червня 2010 року центром зайнятості виплачено допомогу по безробіттю, тому у відповідача виникла заборгованість у сумі 5967,83 грн.

Просив суд стягнути з відповідача на користь Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття суму незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття в розмірі 5967,83 грн.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду від 24 лютого 2011 року у справі відкрито провадження.

Ухвалою того ж суду від 27 квітня 2011 року справу адміністративну справу на підставі ст. 22 КАС України передано за підсудністю до Донецького окружного адміністративного суду.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 червня 2011 року справу прийнято до провадження.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги. Пояснив, зокрема, що при зверненні до центру зайнятості відповідача було ознайомлено з його правами та обовязками, про що він розписався в додатку до картки обліку. Між тим, свої обовязки сумлінно не виконав. Просив задовольнити позов.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на те, що під час перебування на обліку як безробітний підприємницькою діяльністю не займався, доходи не отримувала. Необхідних консультацій при постановці на облік центр зайнятості не надав. Статус безробітного визначив сам. Просив в задоволенні позову відмовити.

Судом встановлено, що 10 серпня 2009 року ОСОБА_2 звернувся до Орджонікідзевської районної філії Маріупольського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття із заявою про надання статусу безробітного.

На заяві написав розписку про те, що він як субєкт підприємницької діяльності не зареєстрований, а також, зобовязався повідомляти центр зайнятості про отримання будь-якого доходу в період перебування на обліку та добровільно повернути виплачене йому матеріальне забезпечення на випадок безробіття.

В той же день заяву задоволено, відповідачу з 10 серпня 2009 року призначено допомогу по безробіттю.

25 серпня 2010 року за результатами розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним складено акт, яким встановлено, що 08 січня 2009 року відповідача зареєстровано як субєкта підприємницької діяльності.

Про вказані обставини, що впливають на умови виплати допомоги по безробіттю, він центр зайнятості не повідомляв.

Одночасно за період з 10 серпня 2009 року по 15 червня 2010 року центром зайнятості відповідачу виплачено допомогу по безробіттю в сумі 5967,83 грн.

У звязку з наведеним 16 червня 2010 року прийнято наказ № НТ090720 про припинення виплати допомоги та зняття з обліку з 16 червня 2010 року.

25 серпня 2010 року прийнято наказ № НТ100825 про повернення незаконно отриманих ним коштів за період з 10 серпня 2009 року по 15 червня 2010 року в розмірі 5967,83 грн., про що на його адресу направлено лист від 26 серпня 2010 року.

Лист отримано відповідачем 02 вересня 2010 року, однак сума зайве сплаченої допомоги не повернута.

Судом також встановлено, що 08 січня 2009 року виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області відповідача зареєстровано як субєкта підприємницької діяльності. В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб міститься запис від 25 червня 2009 року про внесення рішення фізичної особи-підприємця про припинення підприємницької діяльності. 08 вересня 2009 року внесено запис про припинення державної реєстрації підприємницької діяльності.

Отже, під час перебування на обліку у центрі зайнятості відповідач був зареєстрований у якості фізичної особи-підприємця.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Статтею 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що видом забезпечення за цим Законом є, зокрема, допомога по безробіттю.

Статтею 1 Закону України «Про зайнятість населення» передбачено, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, зокрема, громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.

Відповідач під час перебування на обліку в центрі зайнятості як безробітний був підприємцем, тобто належав до зайнятого населення, що виключало можливість виплати йому допомоги по безробіттю.

Про вказані обставини він центр зайнятості не повідомив, чим порушив вимоги частини 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», яка покладає на застрахованих осіб, зареєстрованих в установленому порядку як безробітні, обовязок своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Внаслідок цього йому було зайве сплачено допомогу по безробіттю.

Згідно з п. 6.6 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року №307, допомога по безробіттю нараховується до дня останнього відвідування центру зайнятості включно.

Відповідно до частини 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Статтею 39 вказаного Закону визначено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

З огляду на наведене та враховуючи вимоги законодавства зайве сплачена допомога по безробіттю підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 23, 94, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Позов Маріупольського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення коштів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Маріупольського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (розрахунковий рахунок № 37170300901052 в Головному управлінні Державного казначейства України у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 24815706) допомогу по безробіттю в сумі 5967 (пять тисяч девятсот шістдесят сім) грн. 83 (вісімдесят три) коп.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Суддя Логойда Т. В.