Постанова № 16455298, 08.06.2011, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2011 року Справа № 2а/0370/1315/11

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Валюха В.М.,

при секретарі судового засідання Лисюк І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Володимир-Волинської об’єднаної державної податкової інспекції до Фермерського господарства «ОСОБА_1 – Волиньагро» про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Володимир-Волинська об’єднана державна податкова інспекція (далі – Володимир-Волинська ОДПІ, позивач) звернулася з адміністративним позовом до Фермерського господарства «ОСОБА_1 – Волиньагро» (далі– ФГ «ОСОБА_1 – Волиньагро», відповідач) про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих відповідача, у розмірі суми податкового боргу 169грн.62коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач зареєстрований суб’єктом господарювання, взятий на облік як платник податків у Володимир-Волинській ОДПІ та зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України (далі – ПК України). Станом на 18.04.2011 року за відповідачем рахується податковий борг з податку на прибуток підприємств у розмірі 169грн. 62коп. Позивачем відповідно до статті 59 ПК України була направлена податкова вимога №3 від 25.01.2011 року, проте відповідач податковий борг не сплатив. Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 ПК України органи податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника. Позивач просить стягнути з рахунків ФГ «ОСОБА_1 – Волиньагро» у банках на користь держави податковий борг у розмірі 169грн. 62коп.

В судове засідання представник позивача не прибув, проте подав до суду письмове клопотання від 08.06.2011 року №7194/10-107 про розгляд справи за його відсутності, адміністративний позов підтримує в повному обсязі (а.с.29).

Представник відповідача в судове засідання не прибув повторно, при цьому повістка, яка надіслана відповідачу рекомендованою кореспонденцією за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (а.с.26-27), не була вручена відповідачу з незалежних від суду причин, а тому відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) слід вважати, що така повістка вручена належним чином. Оскільки частиною четвертою статті128 КАС України передбачено, що у разі повторного неприбуття в судове засідання відповідача, який не є суб’єктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, тому справу розглянуто та вирішено за відсутності відповідача на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких підстав.

Судом встановлено, що ФГ «ОСОБА_1 – Волиньагро» зареєстроване як юридична особа згідно з свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №724535, виданим 14.04.2006 року (а.с.4), суб’єкт господарювання не ліквідований, не вилучений з державного реєстру, що підтверджується Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб– підприємців станом на 27.05.2011 року (а.с.26-27), перебуває на обліку як платник податків у Володимир-Волинській ОДПІ, має відкриті рахунки в банківських установах, що підтверджується довідкою від 21.04.2011 року №5381/29-011 (а.с.5).

Станом на 18.04.2011 року за відповідачем рахується податковий борг з податку на прибуток підприємств, який виник за період з 10.01.2011 року по 18.04.2011 року, в розмірі 169грн.62коп., що підтверджується довідкою Володимир-Волинської ОДПІ про податковий борг перед бюджетом ФГ «ОСОБА_1 – Волиньагро» від 18.04.2011 року №5197/24-025 (а.с.6).

Податковий борг з податку на прибуток підприємств виник внаслідок несплати відповідачем узгоджених сум податкових зобов’язань, визначених податковим органом у податковому повідомленні-рішенні №0001341504/14150/15 від 21.12.2010 року (а.с.9), прийнятому на підставі акту Володимир-Волинської ОДПІ №1001/15-34301526 від 14.12.2010 року про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності (а.с.7). Проведеною перевіркою було встановлено неподання ФГ «ОСОБА_1 – Волиньагро» декларації з податку на прибуток підприємства за три квартали 2010 року, за що передбачалося застосування штрафних санкцій на підставі підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин). Податкове повідомлення-рішення від 21.12.2010 року вивішене на дошці податкових оголошень, що підтверджується відповідним актом невручення податкового повідомлення-рішення №77/15-113-4 від 28.12.2010 року (а.с.10), та не було оскаржене відповідачем у судовому порядку. Податковий борг з податку на прибуток підприємства, з урахуванням переплати, складає 169грн. 62коп., що підтверджується зворотним боком картки особового рахунку платника ФГ «ОСОБА_1 – Волиньагро» по даному платежу за 2011 рік (а.с.16).

Позивач вживав заходи з метою погашення податкового боргу, а саме: відповідно до статті 59 ПК України відповідачу надіслано податкову вимогу №3 від 25.01.2011 року (а.с.11). Вказані заходи не спричинили погашення платником податків податкового боргу, загальний розмір якого станом на 18.04.2011 року складає 169грн.02коп.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 ПК України (чинного з 01.01.2011 року) передбачено, що платники податків зобов’язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом; податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом; виконанням податкового обов’язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до абзацу третього підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) у разі визначення податкового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а»-«в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов’язаний погасити нараховану суму податкового зобов’язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 цього ж Закону податкове зобов’язання платника податків, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, коли платник податків розпочав процедуру адміністративного оскарження.

Пунктами 4.6, 4.9 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 року №253 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), передбачено, що податкове повідомлення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. Якщо податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення у зв’язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, то працівник структурного підрозділу, у якому складено таке податкове повідомлення, на підставі інформації від структурного підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальна особа, визначена керівником податкового органу для виконання таких функцій, у день надходження до податкового органу такої інформації оформляє відповідний акт, у якому вказує причину, яка призвела до неможливості вручення податкового повідомлення. Зазначений акт долучається до справи платника податків. У той самий день структурний підрозділ, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальна особа, визначена керівником податкового органу для виконання таких функцій, розміщує податкове повідомлення на дошці податкових оголошень (повідомлень), установленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такого податкового повідомлення на дошці податкових оголошень (повідомлень), зафіксований в акті про неможливість його вручення платнику податків, вважається днем його вручення.

Відповідно до підпункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків, а відповідно до пункту 1.3 статті 1 цього Закону податковий борг (недоїмка) – податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податку або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання.

Судом встановлено, що податковий борг відповідача виник по узгоджених податкових зобов’язаннях, зокрема, штрафних санкціях, визначених (застосованих) за результатами перевірки податкового органу, за неподання податкової декларації у строки, визначені законодавством. Відповідно до абзацу першого підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку. Податкове повідомлення-рішення відповідачем у встановленому законом порядку оскаржене не було, а тому зазначені у ньому суми податкових зобов’язань є узгодженими і підлягали до сплати у строки, встановлені абзацом третім підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті5 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Підпунктами 14.1.39, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг – це сума грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання; грошове зобов’язання платника податків – сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов’язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно із підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20, пунктом 95.3 статті 95 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини; стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, оскільки за відповідачем рахується податковий борг, щодо наявності та розміру якого відповідачем не подано до суду письмових заперечень, вжиті податковим органом заходи не призвели до його погашення, тому позовні вимоги про стягнення з рахунків ФГ «ОСОБА_1 – Волиньагро» у банках, обслуговуючих платника податків, на користь держави коштів у розмірі суми податкового боргу 169грн. 62коп. підлягають до задоволення.

Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 КАС України, на підставі Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Фермерського господарства «ОСОБА_1 – Волиньагро» у банках, обслуговуючих платника податків, на користь держави кошти у розмірі суми податкового боргу 169 гривень 62 копійки (сто шістдесят дев’ять гривень шістдесят дві копійки).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 13 червня 2011 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                                                       В.М.Валюх