Рішення № 16433713, 02.06.2011, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

Справа № 2-646/2011 рік

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2011 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя у складі головуючого суддіБондаренко І.В.

при секретаріБиковій С.Б.

з участю прокурораСоловйової О.С.

адвокатаОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Запоріжжі справу за позовом прокурора Хортицького району м.Запоріжжя в інтересах ПАТ «Родовід Банк»до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Родовід Банк»про визнання недійсною умови кредитного договору, -

В С Т А Н О В И В:

Прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах ПАТ «Родовід Банк», оскільки згідно постанови Кабінету міністрів України від 11.11.2009 року №1202 частка держави у статутному капіталі ПАТ «Родовід Банк»становить 99,99%, до відповідачів про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 497599,67 грн., та судових витрат.

Представник ПАТ «Родовід Банк»позовні вимоги підтримав.

Адвокат в інтересах відповідачів в судовому засіданні з позовом не погодився та пояснив, що за договором поруки з ОСОБА_3 сума боргу стягнута бути не може, оскільки на зміну зобов»язання ОСОБА_2Є за додатковою угодою не отримано згоди поручителя ОСОБА_3, тому договір поруки вважається припиненим, крім того, строк позовної давності щодо вимоги про стягнення пені сплив, тому сума пені стягнута бути не може. Суму заборгованості за кредитом та відсотками відповідачі не оспорюють.

Відповідач ОСОБА_2 подав зустрічний позов, в якому просить визнати недійсним п.4.5 кредитного договору щодо застосування пені в розмірі 1,6% від суми прострочення, оскільки, на його думку, така умова договору є несправедливою і суперечить нормам закону та засадам суспільства, оскільки сума пені значно перевищує саму суму заборгованості за кредитом та відсотками, тому у відповідності до ст.ст.203,215 ЦК України правочин в цій частині є недійсним.

Прокурор та представник ПАТ «Родовід Банк»з зустрічним позовом не погодились, оскільки вважають, що ОСОБА_2 мав вільний вибір в укладенні договору, перед підписанням договору ознайомився та погодився з усіма його умовами.

В судовому засіданні встановлено, що 26 грудня 2007 року ВАТ «РодовідБанк»/зараз ПАТ «Родовід Банк»/ уклало з ОСОБА_2 кредитний договір № 34/СА-012.07.2, за умовами якого ОСОБА_2 надано відновлювальну кредитну лінію на споживчі цілі в розмірі 9690 доларів США терміном по 26 грудня 2009 року включно, процентна ставка за кредитом дорівнює 14,5% річних. В забезпечення даних зобов»язань ОСОБА_2 передав банку у заставу автомобіль «Міцубісі»р.н. НОМЕР_1, що належить йому на праві приватної власності.

Відповідно до п.4.5 Договору за порушення строків повернення кредиту і відсотків позичальник зобов»язався сплачувати банку пеню за кожен день прострочки в розмірі 1,6% від суми простроченої заборгованості.

Також, в разі незгоди позичальника з запропонованими умовами в договорі передбачений п.8.3..

26 грудня 2007 року між ВАТ «Родовід банк» та ОСОБА_3 був укладений договір поруки, згідно умов якого ОСОБА_3 взяла на себе зобов»язання відповідати солідарно з ОСОБА_2 за належне виконання ним своїх зобов»язань за кредитним договором, а саме за повернення кредитних коштів з відсотками у строк до 26.12.2009 року, з процентною ставкою в 14,5% річних.

Сторони не оспорюють того, що перед підписанням договору ОСОБА_2 ознайомився з усіма умовами кредитного договору, і підписав його.

10 жовтня 2008 року між ВАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_2 укладено додаткову угоду до вказаного кредитного договору, згідно з якою підвищено процентну ставку за кредитним договором до 15%. Вказана додаткова угода підписана ОСОБА_2.

При цьому, ОСОБА_3 вказану додаткову угоду не підписувала, згоду на неї як поручитель, не надавала, вказані обставини сторонами не оспорюються.

26.12.2007 року ОСОБА_2 отримав від банку кредитні кошти в сумі 9690 доларів США, що підтверджується відповідною випискою з рахунку.

Проте, ОСОБА_2 неналежним чином виконував свої зобов»язання за договором, станом на 11 листопада 2010 року за даними позивача у нього утворилась заборгованість: заборгованість за кредитом в сумі 9432,31 доларів США, заборгованість за процентами в сумі 670,38 доларів США / заборгованість по процентах нарахована, також за 27.12.2009 року та 28.12.2009 року, тобто за два дні після закінчення строку договору/, йому нарахована пеня відповідно до п.4.5 Договору в сумі 52804,98 доларів США, що складає загальну суму боргу 62907,67 доларів США, що еквівалентно 497599,67 грн..

01.03.2010 року банком було надіслано повідомлення поручителю ОСОБА_3 про наявність заборгованості за кредитним договором в сумі 173295,35 грн. та запропоновано погасити її, вказане повідомлення отримане ОСОБА_2 11.03.2010 року, згідно поштового повідомлення.

12 листопада 2010 року банк надіслав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повідомлення про наявність заборгованості у вказаній в позові сумі та попередження про те, що якщо в строк до 11.12.2010 року заборгованість не буде погашена, буде розпочата процедура примусового стягнення. Вказані повідомлення отримані членами родини ОСОБА_3, згідно поштового повідомлення, 27.11.2010 року.

В травні 2011 року ОСОБА_2 звернувся до банку за наданням дозволу на реалізацію автомобіля, який є предметом застави, проте до теперішнього часу автомобіль ще не реалізований.

Вислухавши сторони та дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги прокурора підлягають частковому задоволенню, а зустрічні позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

У відповідності до ст.ст. 6,627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договорів.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів»договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти /споживчій кредит/ або бере зобов»язання надати їх споживачу для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов»язується повернути їх разом з нарахованими процентами.

Такі ж вимоги до кредитного договору /договору позики/ встановлюються ст.ст.1046-1049 ЦК України.

При цьому, відповідно до ч.2 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів»про всі істотні умови договору кредитодавець зобов»язаний повідомити споживача перед укладенням договору. Також, вимоги ст.15 Закону України «Про захист прав споживачів»передбачають одержання споживачем достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечить можливість її свідомого та компетентного вибору, до придбання ним товару або замовлення послуг.

Таким чином, норми Закону України «Про захист прав споживачів» щодо повідомлення споживача про істотні умови договору діють тільки перед укладенням сторонами такого договору, а право відмови позичальника від договору також передбачено тільки на стадії його укладення, або в разі істотного порушення кредитодавцем взятих на себе зобов»язань за цим договором. Ці підстави визначені законом та нормами ЦК України.

У відповідності ж до ст.525,526,611 ЦК України вже взяте на себе зобов»язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, одностороння відмова від нього не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а в разі порушення зобов»язання настають передбачені правові наслідки, в тому числі сплата неустойки або пені.

Також, відповідно до ст.203 ч.1,3 ЦК України зміст правочину не може суперечити нормам ЦК України та іншим актам цивільного законодавства, інтересам держави і суспільства, а волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Підставою для недійсності правочину, відповідно до ст.215 ЦК України, є недодержання в момент його вчинення стороною вимог, які встановлені в ч.ч.1-3 ст.203 ЦК України.

В даному випадку встановлено, що ОСОБА_2 з власної волі, на свій розсуд та ризик уклав кредитний договір з ВАТ «Родовід Банк», перед підписанням договору ознайомився з усіма його умовами, в тому числі і з п.4.5 Договору щодо розміру пені за прострочку виконання своїх зобов»язань, і не вважав при підписанні договору, що вказаний його пункт містить несправедливі та такі, що суперечать закону та засадам суспільства, умови, що звужують його права.

Посилання ОСОБА_2 в даному випадку на норми Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань»в частині граничних розмірів пені, суд до уваги не приймає, оскільки суб»єктами вказаного Закону є підприємства і організації, а фізичні особи - лише як суб»єкти підприємницької діяльності, яким ОСОБА_2 за умовами кредитного договору не є.

Таким чином, суд не знаходить підстав для визнання того, що при укладенні кредитного договору 26.12.2007 року з боку Банку були недодержані вимоги п.п.1,3 ст.203 ЦК України, і для визнання п.4.5 Договору недійсним на підставі ст.215 ЦК України, тому зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 задоволенню не підлягають.

При вирішення питання про стягнення заборгованості за кредитним договором, а саме в частині відсотків, суд погоджується з позицією відповідача про те, що відсотки за 27.12.2009 року та 28.12.2009 року не повинні нараховуватись, оскільки строк кредитного договору закінчився 26.12.2009 року, тому сума боргу по відсотках має бути зменшена з 670,38 доларів до 662,63 доларів США, що еквівалентно 5241,40 грн..

На підставі викладеного, позовні вимоги Банку про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості по кредиту в сумі 9432,31 доларів США / еквівалент 74609,57 грн./ та відсоткам в сумі 662,63 доларів США /еквівалент 5241,40 грн./ мають бути задоволені.

У відповідності до ст.ст.553,554 ЦК України в разі порушення боржником зобов»язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

При цьому, у відповідності до ст.559 ЦК України порука припиняється в разі зміни зобов»язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

В даному випадку, оскільки сторонами не оспорюється той факт, що поручитель ОСОБА_3 не була повідомлена про збільшення розміру відсотків за кредитним договором, відповідно до додаткової умови, укладеної між Банком та ОСОБА_2 10.10.2008 року, в результаті якої збільшився обсяг її відповідальності за договором поруки, та на таке збільшення своєї згоди не давала, то суд погоджується з тим, що вказані обставини припинили договір поруки, укладений ОСОБА_3 з Банком 27.12.2007 року, тому позовні вимоги про стягнення з неї заборгованості за кредитним договором з цих підстав задоволені бути не можуть.

При вирішення позовних вимог про стягнення пені, суд враховує те, що розмір пені за кредитним договором в даному випадку більш ніж в п»ять разів перевищує суму основного боргу.

У відповідності до ч.2 ст.551 ЦК України розмір неустойки /пені/ може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Враховуючи те, що розмір пені значно перевищує суму основного зобов»язання, та те, що відповідач прийняв заходи щодо добровільного погашення суми боргу, звернувшись до банку за дозволом на реалізацію автомобіля, який є предметом застави, суд вважає можливим знизити розмір пені до суми основного боргу.

Також, у відповідності до ст.88 ЦПК України з ОСОБА_2 на користь держави мають бути стягнуті судовий збір в сумі 1700 грн.., та інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн..

Керуючись ст.ст.10,11,60,88,208,212-218 ЦПК України, ст.ст.6,627, 203,215,525,526,551 ч.2,553,554,559,611 ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів», - суд

В И Р І Ш И В:

Позов прокурора Хортицького району м.Запоріжжя в інтересах ПАТ «Родовід Банк»задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк»/код ЄДРПОУ 14349442, м.Київ, 04136, вул.Північно-Сирецька, б.1-3/ заборгованість за кредитним договором № 34/СА-012.07.2, від 26.12.2007 року по кредиту в сумі 74609,57 грн., по процентах в сумі 5241,40 грн., пеню в сумі 74610 грн., а всього стягнути 154460,97 грн./сто п»ятьдесят чотири тисячі чотириста шістдесят грн. 97 коп./.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1700 грн.., інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн..

В іншій частині позовних вимог відмовити.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 про визнання недійсним п.4.5 кредитного договору № 34/СА-012.07.2, від 26.12.2007 року, укладеного з ПАТ «Родовід Банк»- відмовити.

На рішення протягом 10 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції.

Суддя