Рішення № 16421879, 15.06.2011, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 2-256/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"15" червня 2011 р. м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді Кривенка Д. Т.

за участю секретаря Марчук Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Липовець цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернулись до Липовецького районного суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави.

На обґрунтування своїх позовних вимог позивач в позовній заяві вказує на те, що 24 вересня 2008 року між ПАТ КБ „Приватбанк” та ОСОБА_1 було укладено договір №VIV7A80000148138, згідно якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 7230, 97 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16, 92% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 23.09.2013 року. Відповідно до п.2.2. Договору в забезпечення виконання зобовязання за Договором між сторонами було укладено договір застави рухомого майна, згідно якого відповідач надав в заставу автомобіль „RENAULT”, модель: MEGANE 1.6, рік випуску: 1999, тип ТЗ: легковий автомобіль комбі В, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить на праві власності відповідачеві. В порушення умов договору ОСОБА_1 зобовязання за вказаним договором належним чином не виконав, в звязку із чим перед банком у нього виникла заборгованість, що становить 14226, 95 доларів США, з яких: заборгованість за кредитом 6860, 17 доларів США; заборгованість по процентах за користування кредитом 2150, 32 доларів США; заборгованість по комісії за користування кредитом 1240, 72 доларів США; пеня за несвоєчасність виконання зобовязання за договором 3268, 24 доларів США; штраф відповідно до умов кредитного договору 31, 53 доларів США (фіксована частина) та 675, 97 доларів США (процентна складова). Предмет застави в забезпечення зобовязання ОСОБА_1 банку не передає. На неодноразові повідомлення повернути позику не реагує, а тому вони просять суд звернути стягнення на предмет застави: автомобіль „RENAULT”, модель: MEGANE 1.6, рік випуску: 1999, тип ТЗ: легковий автомобіль комбі В, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить на праві власності відповідачеві в рахунок погашення заборгованості за кредитно - заставним договором № VIV7A80000148138 від 24.09.2008 року в сумі 14226, 95 доларів США, що за курсом НБУ складає 112819, 70 гривень, а також судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача ПАТ КБ „Приватбанк” ОСОБА_2 , який діяв на підставі довіреності №131-О від 20.01.2011 року, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, зіславшись на обставини викладені в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не зявився, хоча про день та час розгляду справи по суті був повідомлений за адресою зареєстрованою в установленому законом порядку, однак про поважність причин неприбуття в судове засідання, суд не поставив до відома.

Відповідно до ч.5 ст.74 ЦПК України, у разі відсутності особи, яка бере участь у справі за адресою її місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою в установленому законом порядку, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене йому належним чином.

Зі змісту ч.4 ст.169 та ч. 1 ст.224 ЦПК України слідує, що у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та усі зібрані по справі докази, давши їм оцінку в сукупності, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Частина 3 статті 10 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Правовідносини, що є предметом спору по даній справі регулюються Главою 49 „Забезпечення виконання зобовязання”, Главою 71 „Позика. Кредит” Цивільного кодексу України та Законом України „Про заставу” від 2 жовтня 1992 року N 2654-XII.

Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

24 вересня 2008 року між ПАТ КБ „Приватбанк”, який має банківську ліцензію на здійснення операцій з валютними цінностями видана Національним банком України 29.07.2009 року (а.с.19), з однієї сторони та ОСОБА_1 з другої сторони було укладено кредитно заставний договір №VIV7A80000148138, згідно якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 7230, 97 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16, 92% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 23.09.2013 року (а.с.11-16). Відповідно до п.2.2. Договору в забезпечення виконання зобовязання за Договором між сторонами було укладено договір застави рухомого майна, згідно якого відповідач надав в заставу автомобіль „RENAULT”, модель: MEGANE 1.6, рік випуску: 1999, тип ТЗ: легковий автомобіль комбі В, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить йому на праві власності. Банк свої зобовязання за даним договором виконав повністю, в той час як ОСОБА_1 в порушення умов договору зобовязання за вказаним договором належним чином не виконав, в результаті чого йому направлялось повідомлення про повернення позики у термін не пізніше 30 календарних днів з дати його одержання, яке залишено ним без реагування. В звязку із чим станом на 25.03.2011 року у ОСОБА_1 перед банком виникла заборгованість, що становить: 14226, 95 доларів США, з яких: заборгованість за кредитом 6860, 17 гривень доларів США; заборгованість по процентах за користування кредитом 2150, 32 доларів США; заборгованість по комісії за користування кредитом 1240, 72 доларів США; пеня за несвоєчасність виконання зобовязання за договором 3268, 24 доларів США; штраф відповідно до умов кредитного договору 31, 53 доларів США (фіксована частина) та 675, 97 доларів США (процентна складова). Предмет застави в забезпечення зобовязання ОСОБА_1 банку не передає. Тобто в позивача виникли підстави для звернення до суду щодо вирішення даного спору.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, в тому числі і з договору.

Зі змісту ст.ст.526, 530 ЦК України слідує, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору; якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 611 ЦК України встановлено правові наслідки порушення зобовязання за змістом якого у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно положень ст.ст.1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику, грошові кошти, у такій самій сумі у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 ст. 625, ст. 629 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Договір є обовязковим для виконання.

З огляду на це суд вважає доведеними позивачем вказані в позовній заяві обставини, а тому сума боргу за кредитно заставним договором підлягає стягненню з відповідача.

Разом з тим, ч.1 ст. 546 ЦК України визначено види забезпечення виконання зобовязання, якими є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток. Виконання зобовязання за даним кредитним договором, як вказано вище, забезпечено договором застави.

Згідно п.12 кредитно заставного договору №VIV7A80000148138 від 24 вересня 2008 року, заставодержатель набуває права стягнення заборгованості за рахунок предмета застави, у випадку настання події Дефолту п.11 Договору, зокрема: затримання позичальником сплати частини наданого кредиту або процентів щонайменше на один календарний місяць; перевищення заборгованості на 10% суми наданого кредиту; несплати позичальником більше однієї виплати, яка перевищує 5% суми наданого кредиту.

Оскільки в установлений в кредитному договорі строк відповідачем кредит не погашено, направлене на адресу відповідача повідомлення про сплату заборгованості за кредитним договором відповідачем залишено поза увагою, а заборгованість перевищує допустимі договором відсотки, - у позивача виникло право на стягнення заборгованості за кредитним договором, а також за рахунок заставленого майна.

Відповідно до ст.19 Закону України „Про заставу”, за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення , включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих про строчкою виконання (а у випадках передбачених законом чи договором, - неустойку), якщо інше не передбачено договором застави.

Статтею 572 ЦК України визначено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобовязання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобовязання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобовязання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у звязку із предявленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Ст. 590 ЦК України встановлено, що звернення стягнення на заставне майно здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено законом або договором.

Тому, оцінюючи в сукупності всі досліджені по справі докази у контексті наведених вище правових норм регулювання предмету спору, виходячи з умов кредитно заставного договору, суд вважає, що позивачем повністю доведено в судовому засіданні обставини, на які він посилався у позовній заяві та у позивача виникло право стягнення заборгованість за кредитно - заставним договором, в тому числі за рахунок заставленого майна, а саме автомобіля: „RENAULT”, модель: MEGANE 1.6, рік випуску: 1999, тип ТЗ: легковий автомобіль комбі В, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить ОСОБА_1 на праві власності, а тому позов слід задовольнити.

Згідно ст. 88 ч. 1 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 на користь позивачів підлягають стягненню понесені ним та документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 553, 554, 572, 589, 590, 610, 611, 625, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 60, 88 ч. 1, 169 ч. 4, 208 -209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №VIV7A80000148138 від 24.09.2008 року в сумі 14226, 95 доларів США звернути стягнення на предмет застави: автомобіль „RENAULT”, модель: MEGANE 1.6, рік випуску: 1999, тип ТЗ: легковий автомобіль комбі В, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителю АДРЕСА_1, поштовий індекс 22500, ідентифікаційний код НОМЕР_1, шляхом продажу вказаного автомобіля ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК»(49094, М.Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги,50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, зі зняттям даного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк” судові витрати в сумі 1256 грн. 70 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Липовецький районний суд, Вінницької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії. Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Суддя:Д. Т. Кривенко