Рішення № 16411201, 24.05.2011, Царичанський районний суд Дніпропетровської області

УКРАЇНА

Справа № 2-279/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2011 року Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої: судді Гудим О.М.

при секретарі Верхогляд О.О.

розглянувши у судовому засіданні в смт Царичанка цивільну справу за позовом Публічного Акціонерного Товариства „Брокбізнесбанк” в особі Дніпропетровської філії до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та розірвання кредитного договору,

В С Т А Н О В И В:

ПАТ „Брокбізнесбанк” звернулося із позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором та розірвання кредитного договору.

На обґрунтування своїх позовних вимог посилаються на те, що 13 червня 2006 року між позивачем та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 489/506 Ц, згідно якого позивач зобовязався надати відповідачу споживчий кредит в сумі 10002,63 грн. строком на 36 місяців до 12.06.2009 року з виплатою 25% річних.

Факт отримання кредитної суми з каси банку підтверджується заявами про видачу готівки № 0302122173 та № 0302122174 від 13.06.2006 року.

Свої зобовязання за кредитним договором боржник виконував з порушенням, щомісячні платежі, передбачені згідно з графіком погашення, сплачував несвоєчасно та не в повному обсязі.

За умовами п.3.3 кредитного договору, позичальник зобовязується здійснювати своєчасне повернення кредиту, сплачувати нараховані проценти, використовувати кредит за цільовим призначенням та виконувати всі свої зобовязання у повному обсязі у строки, передбачені вищезазначеним договором.

Пунктом 4.1 кредитного договору передбачено, що за несвоєчасну виплату кредиту і відсотків позичальник зобовязаний виплачувати банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення.

З метою досудового врегулювання спору боржнику було направлено письмову вимогу з проханням погасити заборгованість від 05.10.2010 року за вих. № 398. Однак вимога банка боржником була проігнорована.

Боржник ухиляється від добровільного повернення боргу за кредитним договором, порушуючи його умови. В звязку з цим банк прийняв рішення про примусове стягнення боргу.

Станом на 25.03.2011 року заборгованість по кредитному договору № 489/506Ц від 13.06.2006 року складає всього 4532,99 грн., яка складається з:

- 2723,59 грн. по кредиту;

- 587,28 грн. по відсотках;

- 1222,12 грн. пеня по кредиту і відсотках.

Згідно ст. ст. 526, 625 ЦК України зобовязання повинні виконуватися належним чином і в терміни, установлені договором.

Позивач прохає розірвати кредитний договір та стягнути на його користь з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 4532 грн. 99 коп., а також судові витрати по справі в сумі 51 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом в сумі 120 грн., а всього 4703грн.99 коп.

У судове засідання представник позивача не зявився, до суду надійшла заява з проханням розглядати дану справу за його відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з»явився, надіслав заяву з проханням розглядати справу у його відсутність, позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Вивчивши всі надані по справі докази та даючи їм оцінку у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін і кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), у відповідності з вимогами ст. 530 ч.1 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит)позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник, зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

У судовому засіданні достовірно встановлено, що 13 червня 2006 року між позивачем та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 489/506 Ц, згідно якого позивач зобовязався надати відповідачу споживчий кредит в сумі 10002,63 грн. строком на 36 місяців до 12.06.2009 року з виплатою 25% річних.

Факт отримання кредитної суми з каси банку підтверджується заявами про видачу готівки № 0302122173 та № 0302122174 від 13.06.2006 року.

Свої зобовязання за кредитним договором боржник виконував з порушенням, щомісячні платежі, передбачені згідно з графіком погашення, сплачував несвоєчасно та не в повному обсязі.

За умовами п.3.3 кредитного договору, позичальник зобовязується здійснювати своєчасне повернення кредиту, сплачувати нараховані проценти, використовувати кредит за цільовим призначенням та виконувати всі свої зобовязання у повному обсязі у строки, передбачені вищезазначеним договором.

Пунктом 4.1 кредитного договору передбачено, що за несвоєчасну виплату кредиту і відсотків позичальник зобовязаний виплачувати банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення.

З метою досудового врегулювання спору боржнику було направлено письмову вимогу з проханням погасити заборгованість від 05.10.2010 року за вих. № 398. Однак вимога банка боржником була проігнорована.

Боржник ухиляється від добровільного повернення боргу за кредитним договором, порушуючи його умови. В звязку з цим банк прийняв рішення про примусове стягнення боргу.

Станом на 25.03.2011 року заборгованість по кредитному договору № 489/506Ц від 13.06.2006 року складає всього 4532,99 грн., яка складається з:

- 2723,59 грн. по кредиту;

- 587,28 грн. по відсотках;

- 1222,12 грн. пеня по кредиту і відсотках.

В звязку з цим даний кредитний договір підлягає розірванню, а заборгованість по кредитному договору підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, згідно з умовами кредитного договору.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 88 ЦПК України судові витрати повинні бути покладені на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 88, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного Акціонерного Товариства „Брокбізнесбанк” в особі Дніпропетровської філії до ОСОБА_1 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити в повному обсязі.

Розірвати кредитний договір № 489/506 Ц від 13 червня 2006 року, укладений між АК «Брокбізнесбанком»та ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ПАТ „Брокбізнесбанк” в особі Дніпропетровської філії (ЄДРПОУ 20301933, МФО 305578, р/рахунок 29096763100001) заборгованість за кредитним договором № 489/506 Ц від 13.06.2006 року в сумі 4532 грн. 99 коп. та судові витрати: судовий збір в сумі 51 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120грн., а всього 4703 (чотири тисячі сімсот три) грн. 99 коп.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з подачею апеляційної скарги через районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуюча О.М.ГУДИМ