Ухвала суду № 16407638, 16.06.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2011 р.Справа № 2-а-6731/09/1470 Категорія: 8.2.3Головуючий в 1 інстанції: Мавродієва М.В. Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

доповідача - судді Турецької І.О.

суддів - Стас Л.В., Косцової І.П.

за участю секретаря - Скоріної Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі Миколаївської області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2010 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкрейніан шугар компані»до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі Миколаївської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юкрейніан шугар компані»(далі ТОВ «Юкрейніан шугар компані», позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі Миколаївської області (далі - ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області, відповідач, апелянт) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000832301/0 від 17 листопада 2009 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначав, що Законом України «Про податок на додану вартість»від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР (надалі - Закон №168/97-ВР), що діяв на момент виникнення спірних правовідносин, не передбачена відповідальність платника податків за дії інших платників, в тому числі осіб, з якими позивач взагалі не мав господарських відносин.

На думку позивача несплата податку продавцем або його постачальниками (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) у разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

Так, включені до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по оплаті ремонтних, монтажних, будівельних робіт та на придбання вугілля підтверджені документами, які свідчать про використання вказаних послуг у межах господарської діяльності платника податку, що, в свою чергу, вказує на наявність у позивача права на отримання податкового кредиту.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2010 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення № 0000832301/0 від 17 листопада 2009 року, прийняте Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі Миколаївської області про завищення ТОВ «Юкрейніан шугар компані»заявленої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 2953917, 21 грн.

В решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про скасування вказаної постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області посилається на те, що висновок суду першої інстанції щодо наявності у позивача права на податковий кредит не ґрунтується на нормах чинного законодавства, оскільки приписи п.п.7.2.1 п.7.2, п.п. 7.4.1 та п.п. 7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону №168/97-ВР, крім визначених обов'язкових підстав виникнення у платника права на податковий кредит, передбачають обов'язкову наявність такої підстави, як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум податку до бюджету.

Крім того, позивач не мав підстав для включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по оплаті ремонтних, монтажних, будівельних робіт та придбання вугілля, через відсутність документів, що підтверджують використання зазначених товарів, робіт (послуг) у межах господарської діяльності ТОВ «Юкрейніан шугар компані».

Апелянт в судовому засіданні підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.

Представники позивача в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції проти апеляційної скарги заперечили, просили залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Зясувавши обставини справи, проаналізувавши доводи апелянта та рішення суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню на наступних підставах.

Згідно з вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд апеляційної інстанції вважає, що Миколаївським окружним адміністративним судом прийняте законне та обґрунтоване рішення, виходячи з наступного.

В ході розгляду справи судом першої інстанції було встановлено, що в період з 16 жовтня 2009 року по 29 жовтня 2009 року ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Юкрейніан шугар компані»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі по тексту ПДВ) в рахунок майбутніх платежів за липень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з вересня 2008 року по липень 2009 року.

За результатами перевірки ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області 05 листопада 2009 року було складено акт перевірки №1177/23-34539925.

На підставі даного акту перевірки, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0000832301/0 від 17 листопада 2009 року, яким згідно з п. п. «б»п.п.4.2.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року №2181 ІІІ (далі по тексту Закон №2181 ІІІ), п.п.7.7.5, п.п. «б»п.п.7.7.7 ст.7. Закону №168/97-ВР, за порушення п.1.8 ст.1, п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5, п.п.7.7.1, п.п.7.7.2, п.п.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР відповідач зменшив ТОВ «Юкрейніан шугар компані»суму бюджетного відшкодування ПДВ на суму 2959 057, 00 грн. (в т.ч. за лютий 2009 року - на суму 103 510, 00 грн., за березень 2009 року на суму 180 910, 00 грн. та за липень 2009 року на суму 2674 637, 00 грн.).

Задовольняючи частково заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач належним чином обґрунтував позовні вимоги в частині скасування податкового повідомлення-рішення № 0000832301/0 від 17 листопада 2009 року, прийнятого ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області про завищення ТОВ «Юкрейніан шугар компані»заявленої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 2953917, 21 грн.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком Миколаївського окружного адміністративного суду, виходячи з наступного.

Так, із доказів, які містяться в матеріалах справи вбачається, що підставою для зменшення відповідачем бюджетного відшкодування за лютий та березень 2009 року на суми 103 510, 00 грн. та 180 910, 00 грн. відповідно, стало не включення контрагентами позивача ПП «Метекс-М», ТОВ «Індастріал Трейдін Компані», ТОВ «Прокс-М», ТОВ «Респект-Стройкомплект»та ТОВ «Ремком»(і далі по ланцюгам) податку на додану вартість до своїх податкових зобов'язань та несплата ними ПДВ до бюджету у відповідних періодах.

Підставою для зменшення відповідачем бюджетного відшкодування за липень 2009 року на суму 2674 637, 00 грн. стало невикористання позивачем у господарській діяльності товарів, робіт (послуг), отриманих від контрагентів - підприємств ТОВ «ПАН монтажспецстрой», ТОВ ВКФ «Макком», ТОВ «Агро Хім Трейд»та ТОВ «Емерджекс Аутсорсінг».

Суд першої інстанції, встановлюючи фактичні обставини справи, вірно зазначив, що факт здійснення позивачем господарських операцій з вищевказаними контрагентами та наявність відповідних первинних документів, що містять відомості про вказані господарські операції та підтверджують їх здійснення, обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Так, здійснення господарських операцій з ПП «Метекс-М»підтверджується наявними в матеріалах справи договором поставки металопрокату, рахунком-фактурою, платіжним дорученням, видатковою та податковою накладними.

Здійснення господарських операцій з ТОВ «Індастріал Трейдін Компані»підтверджується договорами купівлі-продажу цукру, рахунками-фактурами, платіжними дорученнями, видатковими та податковими накладними.

Здійснення господарських операцій з ТОВ «Прокс-М»підтверджується договорами на виконання робіт, рахунками, актами виконаних робіт, платіжними дорученнями та податковими накладними.

Щодо здійснення господарських операцій з ТОВ «Респект-Стройкомплект», то дані обставини підтверджується договорами купівлі-продажу будівельних матеріалів, рахунками-фактурами, платіжними дорученнями, видатковими та податковими накладними.

Здійснення господарських операцій з ТОВ «Ремком»підтверджується договором підряду, довідками про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3, актами приймання виконаних робіт форми КБ-2, рахунками, платіжними дорученнями, податковими накладними.

Здійснення господарських операцій з ТОВ «ПАН монтажспецстрой»підтверджується договорами підряду, довідками про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3, актами приймання виконаних робіт форми КБ-2, податковими накладними.

Здійснення господарських операцій з ТОВ «Макком»підтверджується договором поставки, податковими накладними, залізничними накладними.

Здійснення господарських операцій з ПП «Агро-Хим-Трейд»підтверджується договором на поставку металопрокату, видатковими та податковими накладними.

Відповідачем в процесі розгляду даної справи, як в Миколаївському окружному адміністративному суді так і в суді апеляційної інстанції дійсність вище перелічених бухгалтерських та податкових документів - не заперечувалась.

Відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 32 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»Вищий спеціалізований суд вивчає та узагальнює судову практику, надає методичну допомогу судам нижчого рівня з метою однакового застосування норм Конституції та законів України у судовій практиці на основі її узагальнення та аналізу судової статистики; дає спеціалізованим судам нижчого рівня рекомендаційні розяснення з питань застосування законодавства щодо вирішення справ відповідної судової юрисдикції.

Виходячи з абз. 6, 16 листа Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року «Щодо тлумачення окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України»будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Витрати для цілей визначення обєкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення обєкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Факт здійснення господарських операцій позивача з вищевказаними контрагентами було встановлено в суді першої інстанції, відповідач цього факту не заперечував, відомостей щодо фіктивності проведених таких операцій, вчинення їх з метою отримання податкової вигоди суду не надав.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету та строки проведення розрахунків визначені ст. 7 Закону №168/97-ВР.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.п.7.4 п.7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п.7.4.5 п.7.4 ст. Закону №168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Підпункт 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону №168/97-ВР передбачає, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З урахуванням викладеного апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо безпідставності посилань відповідача на несплату до бюджету податку на додану вартість контрагентами позивача ПП «Метекс-М», ТОВ «Індастріал Трейдін Компані», ТОВ «Прокс-М», ТОВ «Респект-Стройкомплект»та ТОВ «Ремком»(і далі по ланцюгам), як на підставу для зменшення бюджетного відшкодування у звітних періодах, оскільки відповідно до змісту наведених норм, фактичне надходження цих сум до бюджету не є обовязковою умовою виникнення у платника податку права на таке відшкодування.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно відхилив посилання відповідача на існування по ланцюгу постачання товарів позивачу субєктів господарської діяльності з ознаками фіктивності, оскільки таке посилання не підтверджується належними доказами та суперечить чинному законодавству.

Так стаття 9 Закону України «Про систему оподаткування»від 25 червня 1991 року №1251-ХІІ не передбачає для платників податків обов'язку, а стаття 10 не надає права вимагати від інших платників будь-які відомості щодо здійснення господарської діяльності.

Крім того, Закон України №168/97-ВР не передбачає обов'язку або права одного платника податків контролювати показники податкової звітності по ПДВ іншого платника податків, тим більше щодо суб'єктів господарської діяльності, з якими ТОВ «Юкрейніан шугар компані»взагалі не мало будь-яких господарських правовідносин.

Зміст абз. 37 листа Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року «Щодо тлумачення окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України» також вказує на те, що відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Таким чином, суд першої інстанції вірно визначив, що право платника податку на податковий кредит, в якому бюджетне відшкодування є наслідком фактичного проведення господарських операцій, виникає при наявності первинних документів бухгалтерського та податкового обліку (по розрахункам між позивачем та його безпосереднім контрагентом).

Враховуючи, що наявність таких документів та сам факт проведення господарських операцій були встановлені в судовому засіданні та відповідачем не заперечувались, Миколаївський окружний адміністративний суд правомірно скасував оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині зменшення ТОВ «Юкрейніан шугар компані»суми бюджетного відшкодування з ПДВ на суму на суми 103 510, 00 грн. та 180 910, 00 грн. за лютий та березень 2009 року відповідно.

Суд апеляційної інстанції також погоджується з висновком Миколаївського окружного адміністративного суду щодо безпідставності посилань відповідача на невикористання позивачем у господарській діяльності товарів, робіт (послуг), отриманих від підприємств ТОВ «ПАН монтажспецстрой», ТОВ ВКФ «Макком»та ТОВ «Агро Хім Трейд», та на відсутність господарської діяльності у звітних періодах, як на підставу для зменшення бюджетного відшкодування на суму 2674 637, 00 грн. за липень 2009 року, виходячи з наступного.

В ході розгляду справи судом першої інстанції було встановлено, що 05 липня 2007 року ТОВ «Юкрейніан шугар компані»придбало у власність майновий комплекс Засільського цукрового заводу. Протягом 2007-2009 років позивачем здійснювалась реконструкція підприємства.

З матеріалів справи вбачається, що 07 вересня 2009 року було підписано Акт готовності обєкта до експлуатації, на підставі якого, 23 вересня 2009 року Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю було видане свідоцтво про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил №1400000177.

В липні 2009 року в рамках пуско-налагоджувальних робіт підприємством було здійсненна переробка цукру бурякового, в результаті чого було вироблено 1 029,235 тонн цукру білого; протягом січня-березня 2010 року позивачем з цукру-сирцю тростинного було вироблено 21972, 036 тонни цукру-піску білого, який згідно висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи, відповідає ДСТУ 4623:2006 «Цукор білий. Технічні умови».

Згідно балансу підприємства на 31 грудня 2009 року залишок готової продукції в грошовому виразі складав 2 932000, 00 грн.

13 листопада 2009 року позивачем отримано ліцензію Міністерства економіки України на імпорт 24 000 тонн цукру-сирцю з тростини, на підставі якої, підприємством в грудні 2009 р. в якості сировини для виробництва цукру-піску було ввезено 23 350 тонн цукру-сирцю.

30 березня 2010 року Міністерством аграрної політики був виданий наказ «Про виділення квоти на поставку на внутрішній ринок цукру квоти «А»у 2009-2010 роках, виробленого з цукру-сирцю з тростини межах встановленої тарифної квоти», згідно з яким, позивачу надано дозвіл на поставку на внутрішній ринок цукру в обсязі 23, 2 тис. тонн.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно було встановлено, що закупівля вугілля у контрагента позивача - ТОВ «Макком»здійснювалась з метою подальшого його використання при виробництві цукру.

В процесі реконструкції, з метою підвищення економічної ефективності виробництва, на теплоелектроцентралі, що знаходиться на території підприємства, було замінено газові котли на котли, що працюють на вугіллі. На даний час вугілля є основним паливом, яке використовується позивачем в процесі виробництва цукру.

Наведені обставини, встановлені в ході розгляду даної справи в суді першої інстанції, спростовують твердження відповідача про відсутність господарської діяльності ТОВ «Юкрейніан шугар компані»у звітних періодах та вказують на те, що придбання вугілля, металопрокату а також послуг у вигляді монтажних, ремонтних та будівельних робіт здійснювалось позивачем, з метою їх подальшого використання у виробництві товарів (цукру) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч приписам наведеної норми обставини щодо зменшення відповідачем ТОВ «Юкрейніан шугар компані»суми бюджетного відшкодування з ПДВ на суму на суму 2674 637, 00 грн. за липень 2009 року у звязку з неможливістю використання у господарській діяльності товарів, робіт (послуг) отриманих позивачем від його контрагентів, не були підтверджені податковим органом належними та допустимими доказами та, як наслідок, правомірно не були прийняті до уваги судом першої інстанції.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі, довари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку

Зважаючи на зміст викладеної норми, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції з приводу того, що право на нарахування податкового кредиту виникло у позивача незалежно від того, чи почали товари (послуги) та основні фонди використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював позивач оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відтак, враховуючи те, що товари, роботи (послуги), отримані від контрагентів позивача - ТОВ «ПАН монтажспецстрой», ТОВ ВКФ «Макком»та ТОВ «Агро Хім Трейд»з метою подальшого їх використання у виробництві товарів (цукру) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку, суд першої інстанції правомірно скасував оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині зменшення ТОВ «Юкрейніан шугар компані»суми бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 2674 637, 00 грн. за липень 2009 року.

Доводи апеляційної скарги про те, що позовні вимоги ТОВ «Юкрейніан шугар компані»щодо скасування податкового повідомлення-рішення на суми 103 510, 00 грн. та 180 910, 00 грн. за лютий та березень 2009 року не повинні були розглядатися в даній справі, так як являються предметом розгляду в інших справах, не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги, у звязку з тим, що предметом інших позовів є відшкодування із бюджету заборгованості з податку на додану вартість в сумі - 103 510, 00 грн. та 180 910, 00 грн., тобто це спір між тими самими сторонами, але з іншім предметом та з інших підстав.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись 195, 196, ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200, ч. 1 п.1 ст. 205, 206, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі Миколаївської області - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2010 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкрейніан шугар компані»до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі Миколаївської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000832301/0 від 17 листопада 2009 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.

Доповідач - суддяІ.О. Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя І.П. Косцова