Постанова № 16404332, 21.06.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2011 р. Справа № 2а-4070/10/0470

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Барановського Р. А. при секретаріБринзі О.В. за участю: представника позивача представника відповідача Чорного М.В. Москаленко Г.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Телесистеми України" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва. Звернувшись до суду, позивач просить: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва № 0000722320/0 від 28.08.2009 року, № 0000722320/1 від 30.09.2009 року, № 0000722320/2 від 21.12.2009 року, № 0000722320/3 від 26.02.2010 року, якими визначено податкове зобов'язання Приватного акціонерного товариства «Телесистеми України» з податку на прибуток у розмірі 16 781 388,00 гривень, в тому числі 8 390 694,00 гривень за основним платежем та 8 390 694,00 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями.

визнати протиправними та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000112341 від 28.08.2009 року, винесені Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі міста Києва.

зобов'язати Державну податкову інспекцію у Дніпровському районі міста Києва утриматись від зменшення відємного значення з податку на додану вартість Приватного акціонерного товариства «Телесистеми України» (код ЄДРПОУ 22599262) на суму 320 601,97 гривень.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю рішень, що оскаржено.

Представник позивача, що зявився у судове засідання, позов підтримав та надав пояснення, аналогічні доводам, викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача позов не визнав мотивуючи правомірністю рішень, що оскаржено.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва 17.08.2009 р. було проведено планову виїзну перевірку Позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.07 р. по 31.03.09 р., за результатами якої складено Акт № 2531/23-612-22599262, яким встановлено наступні порушення:

- п.п.5.3.1. п.5.3, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п.11.2.3. п.1'1.2. ст.11, п.п. 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. № 334/94-ВР в редакції Закону України від 22.05.1997р. №283/97-ВР, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на 8390693, 93 грн..;

п. 2.6 Постанови Правління Національного банку України "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" від 15 грудня 2004 року № 637, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за № 40/10320 не здійснено своєчасний облік готівки у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів в сумі 22600,00 грн.

Відповідно до пункту 2.6 Постанови Правління Національного банку України "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" від 15 грудня 2004 року № 637, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за № 40/10320, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Згідно з п. 2.12 Постанови Правління Національного банку України "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" від 15 грудня 2004 року № 637, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за № 40/10320 Фізичні особи - довірені особи підприємств (юридичних осіб), які відповідно до законодавства України одержали готівку з поточного рахунку із застосуванням корпоративного спеціального платіжного засобу або особистого спеціального платіжного засобу, використовують її за призначенням без оприбуткування в касі. Зазначені довірені особи подають до бухгалтерії підприємства звіт про використання коштів разом із підтвердними документами в установлені строки і порядку, що визначені для підзвітних осіб законодавством України, а також документи про одержання готівки з поточного рахунку (чек банкомата, копія видаткового ордера, довідки за встановленими формами, сліп, квитанція торговельного термінала тощо) разом з невитраченим залишком готівки.

Статтею 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" встановено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу:

за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

З матеріалів перевірки вбачається, що Позивачем не надано документів, які б підтверджували використання коштів на загальну суму 22600,00 грн., а в касовій книзі зазначені кошти оприбутковані несвоєчасно, тому застосування до Позивача санкцій в розмірі 113000,00 грн. (22600,00 грн. X 5) є правомірними.

Перевіркою правильності визначення валових витрат встановлено завищення загальної суми валових витрат за період з 01.04.2007р. по 31.03.2009р. на 2226670,20 грн., з них: 2 квартал 2007р. - 1855935,64 грн., 3 квартал 2007р. - 367852,10 грн., 4 квартал 2007р. -2882,46 грн.

В порушення п.п.5.3.1, 5.3.9 п.5.3 ст 5 Закону №283/97-ВР та п.2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-ХІУ у 2007 році до складу валових витрат підприємства було віднесено суму видатків у розмірі 2226670,20 грн., пов'язаних з отриманням послуг, які неможливо пов'язати з виробничою діяльністю підприємства.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону №283/97-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі -валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.1.32 ст.1 Закону №283/97-ВР господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до пп. 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №283/97-ВР до складу валових витрат включаються - суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №283/97-ВР не відносяться до складу валових витрат, виплата винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час).

Статтею 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року N 996-ХІУ передбачено:

1.підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

2.Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

-назву документа (форми);

-дату і місце складання;

-назву підприємства, від імені якого складено документ;

-зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

-посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

-особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як свідчать матеріали справи, в актах виконаних робіт, наданих до перевірки ЗАТ „Телесистеми України" про отримання послуг, віднесених до до складу валових витрат, відсутні обов'язкові реквізити та відомості про зв'язок цих витрат з власною господарською діяльністю підприємства, а отже не підтверджують її здійснення та не можуть вважатися первинними документами, що надають право віднесення цих витрат до складу валових витрат. Повний перелік актів виконаних робіт, оформлених із порушенням встановленого порядку їх складання (ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" ), з зазначенням відповідних порушень, наведено в акті перевірки.

Таким чином, ЗАТ «Телесистеми України» безпідставно віднесено до складу валових витрат у 2007 році суму видатків у розмірі 2226670,20 грн.

Встановлено, що основним видом діяльності позивача є надання послуг рухомого (мобільного) зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозвязку, проектування, будівництво, технічне обслуговування та експлуатація мереж зв'язку з рухомими об'єктами та надання послуг в цих мережах.

Під час перевірки встановлено, що на 1-й групі основних фондів, числяться та амортизуються об'єкти - Лінії кабельних мереж та використовуються підприємством як з'єднувальні пристрої між передавальними пристроями у межах фінансово-господарської діяльності.

Під час перевірки встановлено, що на 3-й групі основних фондів, в тому числі, числяться та амортизуються об'єкти - базові станції (сайти) та використовуються підприємством як передавальні пристрої у межах фінансово-господарської діяльності.

Функціонування 1 групи основних фондів та функціонування системи мобільного зв'язку та телекомунікаційних мереж вцілому неможливе без базових станцій (сайти).

Згідно наданих до перевірки документів актів приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних фондів встановлено, що базові станції вводились в експлуатацію після завершення їх будівництва та монтажу і складаються:

- Станція сотового зв'язку BTS 3606(3.3.3)

- Шкаф ТС U 1750x600x600

- ЩУ-40-Tn1

- ЩР-4012Тn1

- 19"/21" Монтажна стійка Profi 3U

- Плінт розмикаючий LSA-Profil 2/10

-Antenna XPol A-Panel (806-960МГц) (Katherin 739685) - Антена XPol С- Panel (806-960МГц) 17 дБи (Katherin80010203)

- Зовнішній блок кондиціонера RN50E3V1B

- Внутрішній блок кондиціонера FTN50EV1B

- Зєднувальний кабель довжиною 2м

- Зєднувальний кабель довжиною 3м

- Траффіковий кабель на 8Е1,м

- Пластикові всепогодні стяжки 4,8*300мм

- Набор для заземления кабеля 7/8

- Модуль внутрішній IDU 34МВ 1+0 з РМ GARD

- Набор для нахилу (0-54) для антен

- Одиночна скоба для 174-2582мм антен(50-115)

- Наконечник JG-035 (д. отв. 8мм)

- Фидер 7/8

- Розєм (гнездовой) типа 7/16 для кабеля 7/8

- Розєм N-типа для 8D-FB L типу

- Кабельрости для зовнішнього монтажа

(2,5м)

- Кабельрости для внутрішнього монтажа

(2,5м)

-Клампси 7/8-Inch (double) на два луча

- Комплекс інсталяц. матеріалів для кабелю заземлення

- Комплект інсталяц. матеріалів каб. живлення IDU

- Комплект інсталяц. матеріалів для кабелю

заземл. IDU

- Комплект кріпленння кабельростів внутрішнього монтажа

- Комплект кріпленння кабельростів

зовнішнього монтажа

- Лента герметизації NAS 10 длина 10м

- Лента ПВХ88Т, 19мм х 11м

- Лента ПВХ88Т, 38мм х 13,5м

- Трубка холодної усадки 1\2"-1\8"

- Шина заземления - пластина на 18

отворів d=8мм

- Pasolink 18G, Outdoor unit, Н0332А, Sub

Bund

- Pasolink, Indoor unit, H0091P

- Антена 18GHz 0.6М

В бухгалтерському обліку дані операції відображені та мають кореспонденцію рахунків: Дт 104 "Машини та обладнання" Кт 1552 "Капітальні інвестиції".

У відповідності до вимог п. 8.3 ст.8 Закону №283/97-ВР - облік балансової вартості основних фондів, які підпадають під визначення групи 1, ведеться по кожній окремій будівлі, споруді або їх структурному компоненту та в цілому по групі 1 як сума балансових вартостей окремих об'єктів такої групи. Облік балансової вартості основних фондів, які підпадають під визначення груп 2, 3 і 4, ведеться за сукупною балансовою вартістю відповідної групи основних фондів незалежно від часу введення в експлуатацію таких основних фондів. При цьому окремий облік балансової вартості індивідуальної матеріальної цінності, що входить до складу основних фондів груп 2, 3 або 4, з метою оподаткування не ведеться.

Порядок бухгалтерського обліку балансової вартості груп основних фондів установлюється Міністерством фінансів України.

До перевірки нарахування амортизації у податковому обліку по 3-й групі основних фондів, яка займає найбільшу питому вагу в загальній структурі амортизаційних відрахувань, ЗАТ "Телесистеми України" надало розшифровку основних фондів згідно даних бухгалтерського обліку, що задекларовані у групі з визначенням дати вводу об'єктів в експлуатацію.

Законом №283/97-ВР визначаються групи основних фондів для нарахування амортизаційних відрахувань з метою оподаткування (ст. 8 Закону).

Для цілей бухгалтерського обліку формування інформації з основних засобів, у тому числі нарахування амортизації, має здійснюватись згідно з вимогами Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні фонди", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 N 92, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 за № 288/4509.

Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 "Основні фонди", зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 травня 2000 р. за N 288/4509, визначено:

"Об'єкт основних засобів - це: закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього; конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій; відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс - певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно; інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється підприємством".

Законом України "Про телекомунікації" від 18.11.2003 N 1280-ІУ визначено :

"Телекомунікаційна мережа - комплекс технічних засобів телекомунікацій та споруд, призначених для маршрутизації, комутації, передавання та/або приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду по радіо, проводових, оптичних чи інших електромагнітних системах між кінцевим обладнанням".

У свою чергу, під технічними засобами телекомунікацій розуміють обладнання, станційні та лінійні споруди, призначені для утворення телекомунікаційних мереж; а під спорудами електрозв'язку - будівлі, вежі, антени, що використовуються для організації електрозв'язку (телекомунікації).

Крім того, відповідно до Національного стандарту № 2 "Оцінка нерухомого майна", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 р. № 1442, споруди - земельні поліпшення, що не належать до будівель та приміщень, призначені для виконання спеціальних технічних функцій (дамби, тонелі, естакади, мости тощо); а передавальні пристрої - земельні поліпшення, створені для виконання спеціальних функцій з передачі енергії, речовини, сигналу, інформації тощо будь-якого походження та виду на відстань (лінії електропередачі, трубопроводи, водопроводи, теплові та газові мережі, лінії зв'язку тощо).

Згідно п.п. 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону №283/97-ВР встановлено, що до 1 групи основних фондів відносяться :

"група 1 - будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі;

група 3 - будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1, 2 і 4"

До складу 4 групи належать електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, комп'ютерні програми, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів).

При цьому слово "інші" у контексті "інші інформаційні системи" доповнює перелік складових 4 групи, які наведені перед словосполученням "інші інформаційні системи", тобто дозволяє розширити перелік основних засобів, пов'язаних з електронно-обчислювальними машинами, іншими машинами для автоматичного оброблення інформації, пов'язаними з ними засоби зчитування або друку інформації (за аналогією - словосполучення "інші машини для автоматичного оброблення інформації" в даному визначенні розширяє поняття "електронно-обчислювальні машини").

Утворення телекомунікаційних мереж не можливе без призначених для цього телекомунікаційних споруд та антен, які є передавальними пристроями. Підпунктом 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону №283/97-ВР, встановлено, що, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої класифіковані, як 1 група основних фондів, і як наслідок не можуть бути віднесені до 3 групи основних фондів.

Таким чином ЗАТ "Телесистеми України" порушено п.п. 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону №283/97-ВР в результаті чого завищено суми амортизаційних відрахувань у загальній сумі 31 336 105,5 грн., що в свою чергу вплинуло на заниження об'єкту оподаткування з податку на прибуток у відповідних періодах, а саме: II кв. 2007 р. - 2 087 665 грн., III кв. 2007р. - 5 210 966 грн., IV кв. 2007р. - 8 220 886,5 грн., І кв. 2008 р. - 3 795 945 грн., II кв. 2008 р. - 8 580 912 грн., III кв. 2008р. - 13 621 167грн., IV кв. 2008р. - 18 268 266 грн., І кв. 2009 р. - 4 846 953 грн.

Відповідно до підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України 21.12.2000р. №2181-111 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" зі змінами та доповненнями (далі по тексту Закон № 2181) і пункту 2.7 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 17.03.2001 року № 110 і зареєстрованої в Мін'юсті 23 березня 2001 року за N 268/5459, недоплата - це заниження суми податкового зобов'язання. Відповідно до підпункту 1.5 статті 1 Закону № 2181, штрафна санкція (штраф) - це плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Згідно з пп.17.1.3. п.17.1. ст.17 Закону №2181 у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2. пункту 4.2. статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків тіікої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону № 2181 передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Відповідно до пп.17.1.6. п.17.1. ст.17 Закону № 2181 у разі коли якщо платник податків декларує переоцінені або недооцінені об'єкти оподаткування, що призводить до заниження податкового зобов'язання у великих розмірах, такий платник податків додатково до штрафів, визначених цим пунктом, за наявності підстав для їх накладення сплачує штраф у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми недоплати, але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Таким чином, донарахування податку на прибуток в сумі 8 390 694,00 грн. та застосування до ЗАТ „Телесистеми України" штрафних санкцій по податку на прибуток відповідно до вимог пп. 17.1.3 та пп. 17.1.6 п.17.1. ст.17 Закону № 2181 у розмірі 8 390 694,00 грн. відповідає вимогам чинного законодавства. Тому, рішення, що оскаржено є правомірними, а позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 10.06.2011 р.

Суддя (підпис)

Постанова не набрала законної сили 10.06.2011

СуддяР.А. Барановський

Р.А. Барановський