Вирок № 16397477, 26.05.2011, Печерський районний суд міста Києва

02.06.2011 16:52:55

Справа № 1-374/11

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.05.2011 рокум. Київ

Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Підпалий В. В.

при секретаріПолтавець А.І.,

за участю прокурора

представника потерпілого

захисникаЯценка В.І.,

адвоката ОСОБА_1,

адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Печерського районного суду в м. Києві справу по обвинуваченню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, освіта вища, працює на посаді начальника відділу електропостачання ТОВ «ТМА», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

21.01.2011 року, приблизно о 18 год. 10 хв., ОСОБА_3 керуючи технічно справним автомобілем «SKODA-OCTAVIA», д.н.з. НОМЕР_1, рухаючись по проїзній частині вул. Кіквідзе зі сторони вул. С.Слобідської в напрямку вул. Німанської в м. Києві, підїжджаючи до нерегульованого пішохідного переходу, який розташований поблизу буд. № 20 по вул. Кіквідзе в м. Києві, порушив правила безпеки дорожнього руху, а саме вимог п.п. 1.5, 2.3 підпункту «б», 12.1 та 18.1 Правил дорожнього руху, згідно яких: « дії учасників дорожнього руху не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;«бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»; « під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним»; « водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека», не вжив всіх можливих заходів для забезпечення безпечного проїзду пішохідного переходу, достовірно не впевнився у відсутності пішоходів і не вибрав безпечну швидкість руху керованого ним автомобіля, вчинив наїзд на ОСОБА_4, який переходив проїзну частину по нерегульованому пішохідному переходу, і який внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди тримав згідно висновку судово-медичної експертизи № 224\е від 10.03.2011 року тілесні ушкодження у вигляді: відкритої черепно-мозкової травми; множинні садна обличчя; забійної рани правої лобної ділянки довжиною до 5см; лінійний перелом лобної луски справа, з епідуральними нашаруваннями крові у ділянці перелому; закрита травма правої гомілки; уламковий перелом діафізів обох гомілкових кісток правої гомілки зі зміщенням уламків, які в своїй сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчиненому визнав повністю, підтвердив суду зазначені обставини справи та показав, що 21.01.2011 року приблизно о 18 год. 10 хв., він керував технічно справним автомобілем «SKODA-OCTAVIA», д.н.з. НОМЕР_1, та рухався по вул. Кіквідзе в м. Києві, зі сторони Південного мосту в напрямку вул. Підвисоцького, зі швидкістю приблизно 50 км/год. Даний відрізок дороги поділяється на три смуги руху і освітлений міським електроосвітленням. Інтенсивність руху в обох напрямках була високою. Зліва від нього в третій смузі руху, ні поряд з ним попереду транспорту не було. По смузі руху його автомобіля транспорту також не було, а справа в першій смузі він помітив автомобіль вже перебуваючи біля пішохідного переходу. З якою швидкістю рухався вказаний транспортний засіб, він сказати не може. Пам'ятає, що коли він під'їжджав до нерегульованого пішохідного переходу розташованого по вул. Кіквідзе,19 в м. Києві, то праворуч у першій смузі руху він помітив вищезазначений легковий автомобіль, який в цей час перебував за пішохідним переходом, позаду якого він помітив пішохода, який прискореною ходою рухався справа наліво відносно його руху. Чи по пішохідному переходу переходив пішохід, він сказати не може, оскільки дорожню розмітку було погано видно. Пішохода він помітив, коли останній знаходився приблизно на відстані два-три метри від тротуару. Побачивши пішохода він відразу натиснув на гальма, але уникнути наїзду не вдалось. Правою передньою частиною автомобіля він контактував з лівою стороною пішохода, внаслідок чого останнього підкинуло на капот, де він вдарився головою об лобове скло і впав на проїзну частину попереду праворуч від автомобіля. Щиро розкаявся у вчиненому, визнав, що проявив необережність під час керування автомобілем, просив суд не карати його суворо.

Незважаючи на визнання своєї вини підсудним ОСОБА_3, суд вважає, що його вина в інкримінованому йому злочині доведена повністю як в ході досудового так і судового слідства та підтверджується наступними доказами.

-показаннями потерпілого ОСОБА_4, з яких убачається, що 21.01.2011 року приблизно о 18 год. 10 хв., він вийшов буд. № 20 по вулиці Кіквідзе в м. Києві та попрямував до нерегульованого пішохідного переходу з метою перейти проїзну частину вул. Кіквідзе в напрямку буд. № 19. Підійшовши до пішохідного переходу він зупинився та переконався у відсутності транспорту, після чого почав переходити проїзну частину. Він пройшов один напрямок руху та вступивши на інший, перетнувши осьову смугу він пройшов приблизно 4-5 метрів, після чого на нього було здійснено наїзд автомобілем «SKODA-OCTAVIA», який рухався зі сторони вулиці С.Слобідської в напрямку вулиці Німанської;

-показаннями свідка ОСОБА_4, які були оголошенні в судовому засіданні на підставі ст. 306 КПК України, з яких убачається, що 21.01.2011 року, приблизно о 18 год. 10 хв., він перебував на зупинці громадського транспорту, біля буд. № 17/11 по вул. Кіквідзе в м. Києві і дивився в напрямку прибуття громадського транспорту, а саме в сторону буд. № 19 по вул. Кіквідзе, де помітив чоловіка на пішохідному переході, в момент коли він його помітив на нього вчинив наїзд автомобіль «SKODA-OCTAVIA». Звідки переходив даний чоловік проїзну частину він не бачив. Даний автомобіль правою передньою частиною контактував справою стороною чоловіка, внаслідок чого останнього підкинуло на капот, він пролетів у повітрі і впав попереду автомобіля з правої сторони на проїзну частину ( т.1 а. с. а. с. 74-76);

-показаннями свідка ОСОБА_5, які були оголошенні в судовому засіданні на підставі ст. 306 КПК України, з яких убачається, що 21.01.2011 року, приблизно о 18 год. 10 хв., вона перебувала на зупинці громадського транспорту зі сторони будинку № 20 по вул. Кіквідзе, мала намір перейти через проїзну частину вул. Кіквідзе в напрямку буд. № 19. Підійшовши до нерегульованого пішохідного переходу, вона зупинилась пропустивши транспорт, який рухався зі сторони вул. Німанської в напрямку вул. С.Слобідської. Коли потік транспорту проїхав, вона вступила на розмітку пішохідного переходу та почала переходити проїзну частину, разом з нею по пішохідному переході позаду неї на відстані приблизно 3-4 метри йшов пішохід чоловік. Дійшовши до середини пішохідного переходу, вона зупинилась, оскільки транспортні засоби, які рухались зі сторони вулиці С.Слобідської не зупинялись, коли автомобілі проїхали та вона переконалась у відсутності транспорту продовжила переходити проїзну частину. Коли вона дійшла приблизно до середини середньої смуги, то змінила напрямок руху та прямувала під кутом в напрямку заїзду до буд. № 19. Вступивши в крайню праву смугу, вона почула звук удару, та коли повернулась помітила, що тіло чоловіка падає з капоту легкового автомобіля на проїзну частину. Тіло хлопця впало приблизно за метр від того місця, де перебувала вона в момент, коли почула звук удару (т. 1 а. с. а. с. 77- 79 );

-показаннями свідка ОСОБА_6, які були оголошенні в судовому засіданні на підставі ст. 306 КПК України, з яких убачається, що 21.01.2011 року, приблизно о 18 год. 10 хв., вона перебувала в аптеці, яка розташована в буд. № 19 по вул. Кіквідзе в м. Києві. Вийшовши з аптеки, попрямувала в напрямку буд. № 17, зробивши декілька кроків в напрямку даного будинку, звернула увагу на проїзну частину, де в цей час зі сторони буд. № 20 в напрямку буд. № 19 по нерегульованому пішохідному переході рухались пішоходи. В момент, коли вона звернула увагу на даних пішоходів помітила, що один із них, а саме жінка розташовувалась приблизно по середині пішохідного переходу, а за нею на відстані приблизно 5-7 метрів рухався інший пішохід хлопець, також в цей момент автомобілі, які рухались зі сторони вулиці Німанської зупинялись та пропускали даних пішоходів. Продовжуючи рухатись по тротуару в напрямку буд. № 17 знаходячись приблизно за 10 метрів від кіоску «союзпечать» почула звук удару, після чого автоматично повернула голову в напрямку проїзної частини, де помітила автомобіль світлого кольору, який стояв на проїзній частині в другій смузі для руху в напрямку вулиці Німанської, а попереду даного автомобіля в крайній правій смузі лежав молодий хлопець. Підійшовши ближче до автомобіля та пішохода, на якого було здійснено наїзд помітила, що у постраждалого була розбита голова та все обличчя було у крові. Водій який вчинив наїзд на пішохода перебував в шоковому стані, він був розгублений та збентежений про обставини пригоди на місці він нічого не пояснював. На місці пригоди перебувала її сусідка ОСОБА_5, яка розповідала, що вона також переходила через проїзну частину, вона повідомила, що хлопець на якого було вчинено наїзд рухався позаду неї, вона зрозуміла, що жінка яку вона помітила на пішохідному переході, коли звернула увагу вперше на проїзну частину була ОСОБА_5 ( т. 1 а. с. а. с. 80-84);

-даними, які містяться у протоколі очної ставки між свідком ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3, з яких убачається, що свідок ОСОБА_5 підтвердила свої показання про обставини вчинення наїзду на пішохода ( т. 1 а. с. а. с. 91-93);

-даними, які містяться у протоколі очної ставки між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3, з яких убачається, що потерпілий ОСОБА_4 підтвердив свої показання про обставини вчинення на нього наїзду (т. 1 а. с. а. с. 94-101);

-даними, які містяться у протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 21.01.2011 року зі схемою та фототаблицею до нього, в якому зафіксовано обстановку на місці ДТП (т. 1 а. с. а. с. 8-23);

-даними, які містяться у протоколі додаткового огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 10.03.2011 року зі схемою та фототаблицею до нього (т. 1 а. с. а. с. 101-115);

-даними, які містяться у висновку судово-медичної експертизи № 224\е від 10.03.2011 року, з яких убачається, що у ОСОБА_4 виявлено тілесні ушкодження у вигляді: відкритої черепно-мозкової травми; множинні садна обличчя; забійної рани правої лобної ділянки довжиною до 5см; лінійний перелом лобної луски справа, з епідуральними нашаруваннями крові у ділянці перелому; закрита травма правої гомілки; уламковий перелом діафізів обох гомілкових кісток правої гомілки зі зміщенням уламків, які в своїй сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень (т. 1 а. с. а. с. 49-52);

-даними, які містяться у висновку судово-медичної експертизи № 420\е від 23.03.2011 року, з яких убачається, що ОСОБА_4 в момент контакту був повернутий правою стороною тіла до автомобіля (т. 1 а. с. а. с. 58-64);

-даними, які містяться у висновку судово- автотехнічної експертизи № 111ат від 18.02.2011 року, з яких убачається, що в ситуації що склалась на дорозі безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою, ОСОБА_3, повинен був керуватися вимогами пунктів 12.2, 18.1 Правил дорожнього руху України, і в даній дорожній обстановці, ОСОБА_3 шляхом виконання вимог пункту 18.1 Правил дорожнього руху України мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода, і в даній дорожній ситуації з технічної точки зору в діях ОСОБА_3 вбачаються невідповідності вимогам пункту 18.1 ПДР України (т. 1 а. с. а. с. 148-153).

Оцінюючи зазначене, суд приходить до висновку про те, що винність ОСОБА_3 у вчиненні злочину, що йому інкримінується, доведена повністю, а його дії правильно кваліфіковані за ст. 286 ч. 2 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

Обставиною, яка пом'якшує покарання, відповідно до вимог ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття підсудного.

Обставин, що обтяжують покарання підсудному, відповідно до вимог ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При призначенні покарання підсудному суд враховує наступні обставини справи:

-ступінь тяжкості вчиненого підсудним злочину передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України, який віднесений кримінальним законом до категорії тяжких злочинів;

-особу ОСОБА_3, який має постійне місце проживання, одружений, працює, за місцем роботи характеризується позитивно, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.

Тому суд, враховуючи, обставини, які пом'якшують покарання, ставлення підсудного до вчиненого, позицію потерпілого, особу ОСОБА_3, вважає що перевиховання та виправлення ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства, а тому необхідно призначити йому покарання в межах санкції ст. 286 ч. 2 КК України, повязане з позбавленням волі, але із застосуванням правил ст. 75 КК України звільненням від відбування покарання з випробуванням та покладенням на нього обовязків, передбачених ст. 76 КК України не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання та періодично зявлятися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Вирішуючи питання про призначення додаткового покарання, суд, враховуючи, сімейний стан підсудного, наявність обставин, як сімейних, а саме тяжка хвороба близьких родичів, так й робочих, необхідність командировок по Україні, не дійшов до висновку про необхідність позбавлення ОСОБА_3 права керування транспортним засобом.

Відповідно до ст. 93 КПК України необхідно стягнути з ОСОБА_3 судові витрати по справі вартість проведеної судово- автотехнічної експертизи в сумі 911 грн. 74 коп.

По справі потерпілим ОСОБА_4 було заявлено цивільний позов у справі про відшкодування моральної шкоди та матеріальної шкоди. Вирішуючи питання щодо цивільного позову суд виходить з того, що до початку судового слідства у справі відповідні розрахунки та оригінали документів, які підтверджують понесені витрати, ОСОБА_4 подані не були. За таких обставин цивільний позов ОСОБА_4 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди слід залишити без розгляду. Проте, це не позбавляє потерпілого ОСОБА_4 права предявити позов до ОСОБА_3 в порядку цивільного судочинства.

Долю речового доказу необхідно вирішити відповідно до ст. 81 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України, та призначити йому покарання 4 ( чотири ) роки позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки.

Згідно ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_3 обовязки протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання та періодично зявлятися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Цивільний позов ОСОБА_4 залишити без розгляду, розяснивши ОСОБА_4 її право звернутись з позовом до ОСОБА_3 в порядку цивільного судочинства.

Речовий доказ по справі автомобіль «Шкода-Октавія» д.н.з НОМЕР_1 що знаходиться на відповідальному зберіганні у власника ОСОБА_3, - залишити йому ж- за належністю.

Стягнути з засудженого ОСОБА_3 судові витрати по справі вартість проведеної судово- автотехнічної експертизи в розмірі 911 грн. 74 коп. на р/р № 35221100105031 в УДК у Київській області, код 25575285, МФО 821018 (НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві. Послуги експерту).

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити без змін - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення.

Суддя В. В. Підпалий