Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 2-1140/11
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
"31" травня 2011 р. Дарницький районний м. Києва в складі:
головуючого - судді Ящук Т.І.
при секретарі Ярошинській І.А.
з участю представника позивача Павленка В.В.
представника відповідачки ОСОБА_2
третьої особи ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» в особі філії Печерського відділення № 3715 ВАТ «Державний ощадний банк України» м. Києва до ОСОБА_4 , третя особа ОСОБА_3 - про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки , -
встановив :
Позивач ВАТ «Державний ощадний банк України»в особі філії - Печерського відділення № 3715 м. Києва звернувся з позовом до відповідачки ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором кредиту, штрафних санкцій з кредитного договору та звернення стягнення на предмет іпотеки, посилаючись на наступні обставини. 16.05.2008 року між ВАТ «Державний ощадний банк України»та ОСОБА_4. було укладено договір про іпотечний кредит № 2568, предметом якого є надання позивачем відповідачу грошових коштів у сумі 728280 грн. з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 16.05.2028 року.
Відповідачка як позичальник зобовязалась погашати кредит щомісячно з травня 2008 року рівними частинами в сумі по 3035 грн., а останній платіж в сумі 2915 грн. - не пізніше дати остаточного погашення кредиту, визначеного договором.
Згідно з п.1.3.2 кредитного договору зобовязання забезпечене іпотекою, сторони уклали іпотечний договір № 5943 від 16.05.2008 року, предметом якого є трикімнатна квартира АДРЕСА_1, що належить відповідачу на праві приватної власності.
З січня 2009 року відповідачка перестала у повному обсязі вносити щомісячні платежі та станом на 16.06.2010 року у відповідачки виникла заборгованість за неповернення кредиту, яка складається з : простроченої заборгованості по кредиту 52265 грн. , залишку строкової заборгованості 655440 грн. ; прострочених відсотків 159745 грн. 73 коп. та пені від суми простроченої заборгованості 28617 грн. 50 коп., а всього - 896068 грн. 23 коп.
Пунктом 3.4 договору про іпотечний кредит передбачено, що банк має право достроково стягувати заборгованість за кредитом, комісійну винагороду, нараховані проценти за користування кредитом, штрафні санкції, у випадку недодержання позичальником умов кредитного договору.
Тому позивач просив стягнути з відповідачки ОСОБА_4. на користь ВАТ «Ощадбанк» суму кредитної заборгованості з договору про іпотечний кредит № 2568 від 16.05.2008 року у розмірі 896068 грн. 23 коп.
Для задоволення покриття вимог основного зобовязання зі сплати заборгованості, що виникла з договору про іпотечний кредит в загальній сумі 896068 грн. 23 коп. - звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 5943 від 16.05.2008 року, що належить на праві власності ОСОБА_4. трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 на користь ВАТ «Державний ощадний банк»в особі філії Печерського відділення № 3715 м. Києва .
Визначити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів з продажу трикімнатної квартири АДРЕСА_1.
Також просив стягнути з відповідачки на користь позивача судові витрати у розмірі сплаченого судового збору 1700 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді 120 грн.
28.02.2011 року представник позивача подав заяву про збільшення позовних вимог , оскільки станом на 28.02.2011 року збільшилась заборгованість відповідачки і становить :
- залишок по тілу кредиту 628125 грн.,
- прострочена заборгованість по кредиту 79580 грн.,
- нараховані відсотки 14,75 % - 232531 грн. 26 коп.,
- пеня 0,05 % - 61574 грн. 76 коп., а всього - 1001811 грн. 02 коп.
Тому просив звернути стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення грошових вимог ВАТ «Ощадбанк» з договору про іпотечний кредит на загальну суму 1001811 грн. 02 коп.
А також уточнив, що у звязку зі зміною прізвища відповідачкою з «ОСОБА_4»на «ОСОБА_4», прізвище відповідачки є ОСОБА_4
11.04.2011 року представник позивача подав заяву про збільшення позовних вимог та просив звернути стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення грошових вимог ВАТ «Ощадбанк»з договору про іпотечний кредит № 2568 від 16.05.2008 року в загальній сумі 1017 496 грн. 99 коп. , що складається з :
- суми прострочених чергових платежів за кредитом 82615 грн.,
- суми основного боргу ( не простроченого кредиту) 625090 грн. ,
- заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом 239848 грн. 85 коп.,
- суми пені 69943 грн. 14 коп.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримав заявлені позовні вимоги та просив позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідачки ОСОБА_4 ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав та просив у задоволенні позову відмовити, оскільки ОСОБА_4 вказаних кредитних коштів не отримувала та не користувалась ними. Фактично кредит брала третя особа ОСОБА_3, якій необхідно було виплатити частину вартості квартири своєму сину, а решту коштів вона вклала у фінансові структури : «Леоне Банк», «Кінгс Кепітал», «Дерфорд». Тому ОСОБА_4 є неналежним відповідачем по справі.
Третя особа ОСОБА_3 також просила відмовити в задоволенні позову, оскільки кредит в банку брала саме вона, а не її племінниця ОСОБА_4. Відповідачка лише оформила на своє імя договори кредиту та іпотеки, оскільки, зважаючи на її вік, працівники банку повідомили, що кредит їй не видадуть . Сплачувала платежі по кредиту вона, ОСОБА_3 Відразу після отримання кредитних коштів, ОСОБА_4. передала третій особі гроші, які вона вклала під проценти у фінансові структури : «Леоне Банк», «Кінгс Кепітал», «Дерфорд», щоб мати можливість регулярно сплачувати заборгованість. Після банкрутства вказаних фінансових установ, вкладені третьою особою кошти зникли, правоохоронні органи визнали її одною із потерпілих по кримінальній справі.
Ті факти , що вона продовжує проживати у квартирі АДРЕСА_1, яка на даний період часу зареєстрована на праві власності за відповідачкою ОСОБА_4, а також наявність у неї всіх платіжних документів про сплату кредиту, свідчать про те, купівля-продаж квартири була здійснена формально, відповідачка не є власницею квартири і кредиту не отримувала.
Вислухавши представників сторін, третю особу, вивчивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
16.05.2008 року між ВАТ «Державний ощадний банк України»в особі керуючого Печерським відділенням № 3715 м. Києва та ОСОБА_4 , 1986 року народження, було укладено договір про іпотечний кредит № 2568, відповідно до якого банк зобовязався надати грошові кошти в сумі 728280 грн. , а позичальник прийняти, належним чином використати та повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 14,75 % річних.
Кредит надано на 20 років з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 16.05.2028 року на придбання квартири за договором купівлі-продажу від 16.05.2008 року, розташованої у м. Києві, по вул. Харківське шосе, 21, кв. 56. ( а.с. 11- 12).
Пунктом 1.5 договору передбачено обовязок позичальника щомісячно до 25 числа , починаючи з наступного місяця після отримання кредиту, проводити повернення кредиту рівними частинами в сумі по 3035 грн. та сплачувати проценти, нараховані банком на залишок заборгованості за кредитом, шляхом внесення готівки до каси філії банку або шляхом безготівкових перерахувань, починаючи з травня 2008 року на відповідні рахунки позичальника, відкриті у філії банку.
З метою забезпечення належного виконання зобовязання, що випливає з кредитного договору, ОСОБА_4. передала в іпотеку ВАТ «Державний ощадний банк України» трикімнатну квартиру № 56, загальною площею 60,4 кв.м., жилою площею 41,4 кв.м. зі всіма невідємними її приналежностями, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.
Право власності іпотекодавця на предмет іпотеки підтверджується договором купівлі-продажу квартири, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 від 16.05.2008 року за реєстром № 2877, який буде зареєстрований у Київському міському БТІ ( а.с. 13- 16).
Відповідно до п. 1.4 іпотечного договору, вартість предмета іпотеки визначена шляхом проведення оцінки предмета іпотеки субєктом оціночної діяльності і згідно висновку експерта від 08.05.2008 року становить 856800 грн.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства . Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Як вбачається з розрахунку кредитної заборгованості ОСОБА_4 по договору № 2568 від 16.05.2008 року станом на 11.04.2011 року, чергові платежі по кредиту ( основний борг) вносились нею до грудня 2008 року. Починаючи з січня 2009 року відповідачка перестала сплачувати щомісячні платежі на погашення основного боргу, прострочивши на час розгляду справи 27 щомісячних платежів, що становить 82615 грн. простроченої заборгованості по кредиту ( а.с. 79).
Сума не простроченого кредиту ( основного боргу) становить 625090 грн.
Як вбачається з розрахунку відсотків за користування кредитом, то відповідачка в 2009 році сплачувала на погашення відсотків за користування кредитом суму в розмірі 300 400 грн. щомісячно, в 2010 році здійснила 3 платежі 900 грн., 600 грн. та у липні 2010 року 1000 грн., з серпня 2010 року повністю припинивши платежі по відсотках , при тому як розрахований щомісячний платіж по відсотках, при непогашенні основної суми кредиту, складає 8865 грн. 70 коп.
Отже, заборгованість по відсотках за користування кредитними коштами нарахована у розмірі 239848 грн. 85 коп. , як різниця між нарахованою сумою відсотків 303345 грн. 78 коп. та сумою сплачених 63496 грн. 93 коп.
Заперечення представника відповідачки щодо необґрунтованості розрахунку заборгованості по відсотках , оскільки з розрахунку не вбачається, куди були направлені переплачені суми по відсотках у червні 2008 року 289 грн. 52 коп., у липні 2008 року 6 грн. 75 коп., у серпні 2008 року 7 грн. 69 коп., у вересні 2008 року 7 грн. 53 коп. , не є підставою для відмови у позові в цій частині. Власного належним чином обґрунтованого розрахунку представник відповідачки не надав, а також не спростував наданий позивачем розрахунок належними доказами.
Відповідно до п. 5.2 договору про іпотечний кредит, за порушення взятих не себе зобовязань по поверненню основної суми кредиту та своєчасній сплаті процентів за користування кредитом, комісійних винагород та інших платежів за цим договором, позичальник зобовязується сплатити на користь банку пеню в розмірі 0,05 % від суми несплаченого платежу, за кожен день прострочення.
Як вбачається з розрахунку пені, за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, вона становить 52230 грн. 01 коп., пеня за несвоєчасну сплату кредиту 17713 грн. 13 коп., а всього пеня становить 69943 грн. 14 коп. ( а.с. 81-82).
Таким чином, загальна сума заборгованості ОСОБА_4 по договору іпотечного кредиту від 16.05.2008 року становить 1017 496 грн. 99 коп. , що складається з :
- суми прострочених чергових платежів за кредитом 82615 грн.,
- суми основного боргу ( не простроченого кредиту) 625090 грн. ,
- заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом 239848 грн. 85 коп.,
- суми пені 69943 грн. 14 коп.
Відповідно до п. 3.4 договору про іпотечний кредит , банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення суми кредиту в цілому, або у визначеній банком частині, сплати процентів за його користування та інших платежів, що належать до сплати за цим договором, у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником будь-яких зобовязань за іпотечним договором, в тому числі, але не виключно, у випадку :
- затримання сплати частини кредиту та процентів за користування кредитом понад 2 (двох) календарних місяців ,
- використання кредиту не за цільовим призначенням,
- виникнення обставин, які за обґрунтованим висновком банку призведуть до того, що позичальник не виконає зобовязання по цьому договору.
Листом ВАТ «Державний ощадний банк України»від 03.02.2009 року відповідачка була повідомлена, що станом на вказану дату у неї виникла заборгованість по чергових платежах в сумі 21417 грн. 19 коп., в тому числі по чергових платежах за кредитом 3705 грн., по процентах 17712 грн. 19 коп. ( а.с. 17).
Листом-вимогою від 06.05.2009 року позивач вимагав не пізніше 30 календарних днів з дати отримання цього листа-вимоги здійснити повне погашення кредиту, що наданий відповідачці згідно з кредитним договором, а саме : сплатити залишок заборгованості по кредиту в розмірі 694895 грн., проценти за користування кредитом та пеню за несвоєчасне виконання зобовязань, нараховані на день здійснення повного погашення заборгованості за кредитним договором.
У разі погашення в термін не пізніше 30 календарних днів з дати отримання цього листа-вимоги простроченої заборгованості по кредиту в розмірі 12810 грн., нарахованих та прострочених процентів за користування кредитом в розмірі 41913 грн. та пені, банк зможе відкликати даного листа, зі збереженням графіку погашення платежів, визначених кредитним договором ( а.с. 18).
Проте, як встановлено в судовому засіданні, зобовязання за договором іпотечного кредиту відповідачкою виконані не були.
22.09.2009 року у звязку з укладенням шлюбу ОСОБА_4 змінила прізвище на «ОСОБА_4»( а.с. 57).
Враховуючи , що відповідачка ОСОБА_4 порушує свої зобовязання за договором іпотечного кредиту та не погашає виниклої заборгованості , суд приходить до висновку, що позовні вимоги ВАТ «Державний ощадний банк України» щодо дострокового повернення кредиту та стягнення заборгованості, що виникла за договором, є законними і обґрунтованими.
Пунктом 3.1.3 договору іпотеки передбачено, що іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку, передбаченому цим договором , у випадку невиконання або неналежного виконання зобовязання за кредитним договором та /або цим договором , в тому числі : невиконання або неналежне виконання зобовязання за кредитним договором та в цілому або будь-якій його частині, якщо прострочення строку будь-якого з платежів або його частина становить більше 2 ( двох) місяців.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.
Статтею 33 Закону України «Про іпотеку»встановлено , що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення виниклої заборгованості є законними та обґрунтованими, оскільки відповідачкою тривалий час ( 27 місяців) не виконуються умови основного зобовязання , що призводить до зростання заборгованості, і на даний період часу її загальний розмір перевищує вартість предмета іпотеки на 160696 грн. 99 коп.
Тому в рахунок погашення виниклої заборгованості ОСОБА_4 перед ВАТ «Державний ощадний банк України»за договором про іпотечний кредит № 2568 від 16.05.2008 року у розмірі 1017496 грн. 99 коп. необхідно звернути стягнення на предмет іпотеки трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 60,4 кв.м. яка належить на праві приватної власності ОСОБА_4
Відповідно до вимог ст. 39 Закону «Про іпотеку», необхідно визначити спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів, з початковою ціною предмета іпотеки - трикімнатної квартири АДРЕСА_1 для подальшої реалізації - 856800 грн., яка зазначена в п. 1.4. іпотечного договору № 5943 від 16.05.2008 року.
Заперечення третьої особи ОСОБА_3 щодо укладення договору кредиту саме з нею та наявності у неї боргових зобовязань перед банком, суд не приймає до уваги, оскільки доказів наявності будь-яких правовідносин між нею та ВАТ «Державний ощадний банк України»третьою особою не надано.
З матеріалів справи встановлено, що договір іпотечного кредиту та іпотечний договір з позивачем укладала відповідачка ОСОБА_4. , передавши в іпотеку квартиру, яку вона придбала за договором купівлі-продажу від 16.05.2008 року , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 , зареєстрованого в реєстрі за № 2877. Кредит був отриманий відповідачкою з цільовим призначенням для придбання квартири, за яку вона сплатила власникам 856 800 грн.
Як вбачається з реєстраційного посвідчення № 009282, Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна посвідчує, що квартира АДРЕСА_1 зареєстрована за ОСОБА_4. на праві приватної власності на підставі вказаного договору 23.05.2008 року ( а.с. 35).
Статтею 204 ЦК України встановлена презумпція правомірності правочину, тобто правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Уклавши з відповідачкою договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 та продавши їй квартиру, третя особа ОСОБА_3 розпорядилась своєю власністю на власний розсуд. Отримавши від ОСОБА_4 кошти за належну їй частку квартири, вона також розпорядилась вказаними коштами на власний розсуд, і наслідки такого розпорядження не мають будь-якого правового значення для правовідносин, що виникли між ВАТ «Державний ощадний банк України»та ОСОБА_4.
Твердження представника відповідачки, що ОСОБА_4 кредитними коштами не скористалась , а більша частина кредитних коштів, які відповідачка отримала готівкою у ВАТ «Державний ощадний банк України»(566800 грн.) , була передана нею третій особі ОСОБА_3 не за придбану квартиру , а для вкладення коштів у фінансові установи «Леоне Банк», «Кінгс Кепітал», «Дерфорд», - позовних вимог не спростовують , а можуть свідчити лише про нецільове використання кредитних коштів, що відповідно до п. 3.4 договору про іпотечний кредит є додатковою підставою для банку вимагати дострокового повернення суми кредиту в цілому , сплати процентів та інших платежів.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України , з відповідачки на користь позивача також підлягають стягненню судові витрати, що складаються зі сплаченого судового збору 1700 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120 грн., всього 1820 грн.
На підставі викладеного , ст. 15, 16, 204, 525, 526, 549, 550, 551, 572, 575, 590, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 12, 33, 35, 39 Закону України «Про іпотеку», керуючись ст.ст. 10, 57, 60, 88 , 209, 213, 215, 218 ЦПК України, суд ,
вирішив :
Позов задовольнити .
Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Печерського відділення № 3715 м. Києва (код ЄДРПОУ 02760494, МФО 320241 ) заборгованість за договором про іпотечний кредит № 2568 від 16.05.2008 року на загальну суму 1017496 ( один мільйон сімнадцять тисяч чотириста девяносто шість ) грн. 99 коп.
В рахунок погашення вказаної заборгованості ОСОБА_4 за договором про іпотечний кредит № 2568 від 16.05.2008 року у розмірі 1017496 ( один мільйон сімнадцять тисяч чотириста девяносто шість ) грн. 99 коп. звернути стягнення на предмет іпотеки трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 60,4 кв.м., яка належить на праві приватної власності ОСОБА_4 , на користь ВАТ «Державний ощадний банк України»в особі філії Печерського відділення № 3715 м. Києва, за іпотечним договором № 5943 від 16.05.2008 року.
Визначити спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів, з початковою ціною предмета іпотеки - трикімнатної квартири АДРЕСА_1 для подальшої реалізації - 856800 ( вісімсот пятдесят шість тисяч вісімсот) грн.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь Відкритого акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» в особі філії Печерського відділення № 3715 м. Києва судові витрати у розмірі 1820 ( одна тисяча вісімсот двадцять) грн.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання апеляційної скарги через Дарницький районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення , а в разі оскарження рішення особами, які не були присутні при його проголошенні - протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано . У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя : підпис
Судове рішення № 16396024, Дарницький районний суд міста Києва було прийнято 31.05.2011. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-1140/11. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: