Вирок № 16383230, 17.06.2011, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 1-9/11

17 червня 2011 р. Сумський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Клочко Б.М., при секретарі Скрипка О.О., з участю прокурора Коновалова А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми кримінальну справу по звинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Костянтинівка Арбузинського району Миколаївської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не військовозобовязаного, одруженого, мешкаючого: АДРЕСА_1, в порядку ст. 89 КК України не судимого

у скоєнні злочину, передбаченого ст. ст. 122 ч. 1, 296 ч. 2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_2 вчинив злочини за слідуючих обставин.

22.03.2009 приблизно о 19-00 годині, ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного спяніння, спільно з ОСОБА_3, який засуджений вироком Сумського районного суду від 11.02.2010 року, на прибудованому критому майданчику поряд з приміщенням бару ПП "Водопянов" побачили жителів с. Миропілля ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Не маючи на те ніяких підстав, з хуліганських спонукань, вони домовились між собою спричинити вказаним особам тілесні ушкодження, шляхом нанесення ударів руками та ногами. Перебуваючи в збудженому стані внаслідок вживання алкогольних напоїв, реалізуючи злочинну мету, направлену на грубе порушення громадського порядку, демонструючи зневажливе ставлення до існуючих в суспільстві елементарних правил поведінки, моральності, бажаючи проявити свою грубу силу, виказуючи при цьому безкультурність та невихованість, не зважаючи на те, що в барі відпочивають сторонні особи, вони влаштували з потерпілими бійку.

ОСОБА_1, підійшовши до ОСОБА_5, з особливою зухвалістю, несподівано наніс йому удар кулаком в район лівого вуха і коли той впав на підлогу майданчика, наніс близько 10 ударів ногами по різних частинах тіла, при цьому один з ударів ногою потрапив в район вказівного пальця правої руки.

Нанісши достатню, на їх думку, кількість ударів потерпілим ОСОБА_4 та ОСОБА_5, ОСОБА_1 та ОСОБА_6 припинили побиття та з місця події пішли.

В результаті реалізації спільного злочинного умислу, направленого на грубе порушення громадського порядку, ОСОБА_1 спричинив потерпілому ОСОБА_5, згідно з висновком судово-медичної експертизи № 648 від 12.05.2009, легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоровя у вигляді ЗЧМТ, струсу головного мозку, перелому кісток носа та легкі тілесні ушкодження у вигляді забоїв мяких тканин лоба, обличчя.

Також в результаті злочинних дій потерпілому ОСОБА_5, згідно з висновком судово-медичної експертизи № 648 від 12.05.2009, були спричинені середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому 2-ї пясної кістки правої кисті без зміщення.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 122 ч. 1, 296 ч. 2 КК України визнав повністю та суду пояснив, що 22.03.2009 р. о 19 годині він разом з ОСОБА_3 підійшли до бару ПП "Водопянов" в с. Миропілля на площі Миру, щоб придбати сигарет. До цього, о 17 год. 30 хв. вдвох випили 0,5 л горілки. Біля бару на критому майданчику побачили двох жителів с. Миропілля ОСОБА_5 та ОСОБА_4 До цього у останніх був конфлікт з його кумом ОСОБА_7, жителем с. Миропілля, про даний конфлікт знав також і ОСОБА_3

Вони вдвох, не домовляючись підійшли до хлопців і нічого не говорячи, ОСОБА_3 наніс удар ОСОБА_4 в голову, а він в свою чергу наніс удар кулаком ОСОБА_5 в лівий бік голови. Він продовжив побиття ОСОБА_5, наносячи удари руками і ногами по тілу. Від ударів останній впав на підлогу, і він наніс йому декілька ударів ногами по тілу, при цьому потерпілий закривався руками від ударів і удари ногами приходились по його обох руках.

У вчиненому злочині він щиро розкаюється.

Крім повного визнання своєї вини самим підсудним, його вина в інкримінованих йому діяннях доказана добутими і вивченими в судовому засіданні доказами:

Так, потерпілий ОСОБА_5, пояснення якого вивчені в судовому засіданні, на досудовому слідстві пояснив, що 22.03.2009 р. біля 19 години разом з ОСОБА_4 знаходились біля бару Водопянова в с. Миропілля. На вулиці вже було темно і освітлення було тільки з вікон бару. Потім почув, що позаду хтось йде, тільки повернув голову вліво, щоб подивитись хто там і відразу отримав удар кулаком в ліве вухо. Від цього удару впав на тротуарну плитку. Це не зупинило нападника і він почав бити ногами по тілу. Він наніс близько 10 ударів ногами по тілу. Під час побиття відчув різкий біль у вказівному пальці правої руки від удару ногою. Його бив ОСОБА_1 і він тільки встигав закриватись руками від його ударів ногами. Де був в цей час ОСОБА_4 і що з ним відбувалось він не бачив.

Після того як ОСОБА_1 заспокоївся і відійшов, він піднявся з землі і побачив, що ОСОБА_4 бє ОСОБА_3

Коли прийшов додому, то виявив, що права рука напухла. Виявилось, що ОСОБА_1 спричинив йому перелом вказівного пальця правої руки та наніс забої та синці обличчя.

Крім того, вина підсудного стверджується:

·протоколом огляду місця пригоди (а.с. 15-18);

· висновками судово-медичних експертиз (а.с. 33-39, 51-56).

Аналізуючи в сукупності добуті і вивчені в судовому засіданні докази, суд вважає, що вина підсудного в інкримінованих йому злочинах доказана повністю.

Дії підсудного ОСОБА_1 суд кваліфікує за ст. 296 ч. 2 КК України, так як він в групі осіб, вчинив грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю та за ст. 122 ч. 1 КК України, так як він спричинив потерпілому ОСОБА_5 середньої тяжкості тілесне ушкодження.

При визначенні виду і міри покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, дані про особу підсудного, характеристику на нього, визнання ним своєї вини те, що відповідно до ст. 89 КК України він являється не судимим.

Те, що підсудний щиросердечно розкаявся, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, суд визнає помякшуючими його покарання обставинами.

А те, що він вчинив злочин в стані алкогольного спяніння, суд визнає обтяжуючою його покарання обставиною.

Суд також враховує і ту обставину, що підсудний тривалий час ухилявся від суду.

За наявності таких даних про особу підсудного, суд вважає, що його виправлення і перевиховання можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.

По справі прокурором заявлений цивільний позов про стягнення з підсудного витрат за лікування потерпілого ОСОБА_5 в лікувальний установі в сумі 2210 гривень 52 копійки.

Суд вважає, що позов підлягає повному задоволенню, оскільки в судовому засіданні доведено, що внаслідок злочинних дій підсудного потерпілий ОСОБА_5 знаходився на стаціонарному лікуванні і лікувальна установа понесла витрати в зазначеній вище сумі, що підтверджується наданим розрахунком.

Судові витрати і речові докази по справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323,324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ст. ст. 296 ч. 2, 122 ч. 1 КК України і призначити йому покарання:

за ст. 296 ч. 2 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 7 (сім) місяців;

за ст. 122 ч. 1 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

Відповідно до ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно до відбування призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 7 (сім) місяців.

Міру запобіжного заходу засудженому до вступу вироку в законну силу залишити ту ж тримання під вартою, рахуючи строк з 08 травня 2011 року, тобто з моменту фактичного затримання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Головного фінансового управління Сумської обласної державної адміністрації витрати понесені лікувальним закладом «Сумська обласна клінічна лікарня»на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_5 в загальній сумі 2210,52 грн. із зарахуванням на рахунок: р/р 31415544700001, ГУДКУ в Сумській області, МФО 837013, код 23632949.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області через Сумський районний суд протягом 15 діб з дня його проголошення, а для засудженого в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

СуддяБ.М. Клочко