Рішення № 16381725, 10.05.2011, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 2-1660/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18 квітня 2011 року Рівненський міський суд Рівненської області

в особі судді - Музичук Н.Ю.

при секретарі - Ярема Г.В.

за участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Західінкомбанк»в особі його Рівненської філії про відшкодування збитків та стягнення неустойки,

в с т а н о в и в:

В серпні 2010 року ОСОБА_2 звернувся до Рівненського міського суду з позовом до ПАТ «Західінкомбанк»про відшкодування збитків та стягнення неустойки завданих неповерненням банківського вкладу.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 10.09.2008р. між ним та відповідачем було укладено Договір банківського вкладу (депозиту) в національній валюті №ДД-6354-5, відповідно до умов якого відповідач прийняв від позивача грошову суму (вклад) в розмірі 30000,00 грн. строком на 12 місяців плюс один день з виплатою процентів на вклад із розрахунку 19% річних.

По закінченню строку у поверненні вкладу Позивачу було відмовлено, у зв’язку з чим останній звернувся до Рівненського міського суду з позовом про його примусове стягнення, де рішенням від 09.11.2009р. по справі №2-9630/09 позовні вимоги ОСОБА_2 по вкладу було задоволено. З примусового виконання зазначеного судового рішення у ВДВС Рівненського МУЮ 04.06.2010р. було відкрито виконавче провадження, однак станом на час розгляду справи вжиті державним виконавцем заходи щодо стягнення вкладу виявилися безрезультатними, так як від виконання судового рішення відповідач ухиляється.

Позивач стверджує, що починаючи з вересня 2009 року у зв’язку з відмовою в поверненні вкладу відповідач позбавляє його права розпорядитися своїми грошовими коштами на власний розсуд і розмістити їх у іншому банку, чим станом на день звернення до суду з позовом йому було заподіяно матеріальних збитків у вигляді не отриманого прибутку (упущеної вигоди) в розмірі 5200,00 грн., які просить відшкодувати.

Також, в порядку ст. 625 ЦК України просить суд стягнути з відповідача за аналогічний період 180,00 грн. інфляційних втрат та три проценти річних від суми не повернутого вкладу в розмірі 821,09 грн., як санкції за порушення грошового зобов’язання, та відшкодувати повнесені судові витрати на ІТЗ судового процессу в сумі 120,00грн.

Письмові заперечення відповідача на позовну заяву не надані.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав і просив розглянути справу у відсутність у встановленому порядку повідомленого представника відповідача та позов задовольнити в плвному обсязі.

Представник відповідача, будучи належним чином судовою повісткою повідомленим про день та час розгляду справи, в судове засідання повторно не з’явився, заперечень на позов не подав. З урахуванням згоди представника позивача, суд вважає можливим судовий розгляд справи у відсутність представника відповідача на підстві наявних в справі доказів з ухваленням заочного рішення в порядку ст..ст.224-228 ЦПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши надані докази, дослідивши матеріали справи та встановлені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими і підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до вимог ст.ст.525, 526, 610 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк; одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається; невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання, є його порушенням.

Згідно з приписами ст.ст. 16, 611 ЦК України відшкодування збитків є одним із правових наслідків у разі порушення зобов’язання та водночас способом захисту цивільного права та інтересу. При цьому, під збитками у ст.22 ЦК України розуміються: втрати, яких особа зазнала у зв’язку із знищенням або пошкодження речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушенного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Важливим елементом доказування наявності упущеної вигоди є встановлення причинного зв’язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої сторонни –наслідком такої протиправної поведінки. Наведеної правової позиції дотримується Верховний Суд України при здійсненні касаційного перегліду судових рішень у справах про відшкодування збитків (постанова Верховного суду України від 30.05.2006р. у справі №42/266-6492).

Як вбачається з матеріалів справи договір банківського вкладу між сторонами в частині нарахування і сплати процентів за розміщення вкладу свою дію припинив, а відтак можливість отримання позивачем прибутку у вигляді процентів за ним було втрачено.

З огляду на те, що договір банківського вкладу за умовами ст.1059 ЦК України є нікчемним без дотримання його письмової форми, що в обов’язковому порядку передбачає внесення на депозитний рахунок грошових коштів із видачею розрахункового документу, суд погоджується із твердженням позивача, яке при цьому не спростоване відповідачем, щодо відсутності у нього реальної можливості для вжиття необхідних заходів в одержанні у інший спосіб прибутку з використанням коштів неповернутого вкладу, оскільки фактична відсутність даних коштів обмежує в силу дії Закону можливість вступати з ними у цивільно-правові відносини з іншими банками.

Винність дій відповідача у неповерненні вкладу по закінченню його строку знайшло своє повне відображення у Рішенні Рівненськогго міського суду від 09.11.2010р. по справі №2-9630/09, а відтак такі обставини в порядку ч.3 ст.61 ЦПК України не підлягають повторному доказуванню. В той же час, судом встановлено, що зобов’язання відповідача за договором банківського вкладу залишається не виконаним і на даний час. При цьому, будь-які докази вжиття НБУ щодо відповідача поточних заходів в межах програми фінансового оздоровлення за законом України «Про банки і банківську діяльність», якими забороняється задоволення кредиторських вимог по вкладах та відшкодування шкоди, відповідач суду не представив, чим не довів відсутність своєї вини у заподіянні позивачу стягуваних збитків.

Таким чином, неповернення вкладу, супроводжуючись винністю та протиправністю дій відповідача протягом тривалого часу, спричинило негативні для позивача наслідки у вигляді неотриманого ним прибутку, оскільки за звичних обставин, тобто при належному виконанні відповідачем своїх зобов’язань, позивач мав реальну можливість розмістити свій вклад на платній основі.

Оскільки позивач при обчисленні розміру упущеної вигоди в якості вихідних даних використав процентну ставку, яка погоджена договором банківського вкладу (депозиту) в національній валюті №ДД-6354-5, зобов’язання за яким остаточно не припинилися, суд вважає такий розрахунок підставним та таким, що відповідає звичаям ділового обороту.

Слід зауважити, що заявлений позивачем позов є одним із різновидів судового захисту права приватної власності, на що Пленум Верховного Суду України звертає увагу у підпункті «ж»п.2 своєї постанови «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності»№20 від 22.12.1995р. А відтак, суд ухвалюючи дане рішення виходить із безпосередньої дії конституційного права позивача на непорушність своєї власності за ст.41 Конституції України. Оскільки зміст даної конституційної норми не потребує додаткової регламентації, суд задовольняючи позов використовує її пряму дію, та відповідні їй положення ст.386 ЦК України щодо права власника на відшкодування заподіяної йому шкоди.

Крім того, відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого інде?ксу інфляції за? весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений догов?ором або законо?м. Згідно з розрахунком позивача період прострочення охоплюється днем закінчення строку вкладу (11.09.2009р.) по день звернення з позовом до суду і становить 333 календарні дні, а відтак виходячи із середнього індексу інфляції за вказаний період 100,6% та суми простроченого вкладу - 30000,00 грн., до стягнення з відповідача підлягають інфляційні втрати в сумі 180, 00 грн., та три проценти річних від простроченої суми в сумі 821,09 грн.

Також, у зв’язку з ухвалення рішення на користь позивача, від сплати державного мита якого звільнено, слід розподіли судові витрати між сторонами шляхом стягнення з відповідача 62,01 грн. судового збору –в дохід держави, а витрат ІТЗ судового процесу в сумі 120,00 грн. - на користь позивача.

Керуючись ст..41 Конституції України, ст.ст. 11, 16, 22, 386, 525, 526, 610, 611, 625ЦК України, керуючись ст. ст. 10,11,57-60,88,208,209,212-215,218,223,224-228, 292,294 ЦПК України, суд –

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Стягнути з ПАТ «Західінкомбанк»в особі Рівненської філії (код ЄДРПОУ 19233095/ на користь ОСОБА_2 (і.н. НОМЕР_1) 5200,00 грн. матеріального збитку, завданого неповерненням вкладу за Договором банківського вкладу (депозиту) в національній валюті №ДД-6354-5 від 10.09.2008року, інфляційні втрати в сумі 180,00 грн., три проценти річних від суми неповернутого вкладу в розмірі 821,09 грн., та відшкодування судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 120,00 грн., а всього кошти на загальну суму 6321 /шість тисяч двадцять одну/ грн. 09 коп.

Стягнути з ПАТ «Західінкомбанк»в особі Рівненської філії (код ЄДРПОУ 19233095/ в дохід місцевого бюджету міста Рівне судовий збір в сумі 62,01 грн.

Рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою в десятиденний строк з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через місцевий суд поданням апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення, а для осіб які брали участь у справі але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Рівненського міського суду Н.Ю.Музичук